Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Религии мира.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
77.59 Кб
Скачать

Транспортні ресурси:

Води Світового океану слугують шляхами з'єднання між різними континентами по-яким перевозять вантаж та пасажирів.

Але людина, експлуатуючи природні ресурси Світового океану, водночас широко використовує його як смітник, скидаючи в океанічні води виробничі та радіаційні відходи. Океан і суходіл - це єдина екологічна система, і екологічна криза в океані загрожує знищенням усієї біосфери.

Демографічна політика — це цілеспрямована діяльність державних органів і інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення, покликана зберігати або змінювати тенденції динаміки чисельності, структури, розселення і якості населення. Вона розглядається як органічна частина соціальної політики, специфічна за своїми цілями і частково за методами їх досягнення, але узгоджена з іншими сферами, такими, як регулювання умов зайнятості і праці, а також рівня життя і соціального забезпечення населення, освітиохорони здоров'я тощо.

Демографічний вибух — різке прискорення кількості зростання населення. У загальносвітових масштабах розпочався з середини ХХ століття. У цей період народжуваністьзначно випереджає смертність, що призводить до прискореного збільшення кількості населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення кількості народжуваних над кількістю смертей досягає великих розмірів. Оскільки сучасні високі темпи росту чисельності населення Землі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, де проживає 70% населення світу. За демографічного вибуху середньорічний приріст перевищує 2%. Це явище є тимчасовим.

Глобализация: "За" и "Против" 

Плюсы: - лучшее взаимопонимание между людьми на планете - увеличение темпов развития науки и технологий - меньшее количество вооруженных конфликтов (потому что территория и ресурсы общие... и военными способами делить не удастся) - уменьшение количества отстающих в развитии государств (государств вообще не будет  - уменьшение количества локальных экономических кризисов... валюта общая и падать она относительно себя не станет. Минусы: - потеря части культурного наследия разных народов (например при переводе стихов на "общий язык") - сложная структура управления и большой бюрократический аппарат (слишком много ступеней от верха до низа) - обязательно найдутся те, кто недоволен))) они будут устраивать стычки и возможно революции. Улучшит ли: - в целом считаю, что улучшит, аргумент такой - чем ближе культуры, тем меньше распрей и недопониманий. Возможна ли: - возможна. и более того, думаю, что неизбежна. Цивилизованные люди понимают, что войны и дележка ресурсов при помощи чужих жизней - затеваются верхушкой, а рядовым гражданам нужен мир и стабильность. Эти люди и доведут всемирную дружбу до логиеского завершения - глобализации. я полностью ЗА (правда возникают вопросы о том как и кто будет править... (опять дележка) но этот путь надо пройти, чтобы потом сидеть дома и не бояться вторжения негров из Мозамбика... а разговаривать с ними на одном языке в скайпе))) или ездить в гости летом на озеро Титикака позагорать

Під територіальним устроєм держави розуміють її територіальну організацію, тобто систему відносин між державою в цілому (її центральною владою) і територіальними складовими (населенням і чинними органами публічної влади). Категорію "територіальний устрій" не слід ототожнювати з поняттям "державний устрій", під яким розуміють політико-територіальну організацію держави, яка визначається політика-правовим статусом територіальних складових і порядком, принципами їхніх відносин із державою в цілому та між собою. За державним устроєм усі держави диференціюються на унітарні, федеративні, конфедеративні та імперські. Відповідно до ст. 2 Конституції Україна є унітарною державою. Унітарна держава - держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що здебільшого не мають будь-якої політичної автономії, хоч окремі з них і можуть мати статус територіальної автономії.

Міграція населення (лат. migratio — переселення) — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

ТОП-10 країн за кількістю емігрантів, 2007–2008 р.р.[1]

Люди, які вчиняють міграцію, називаються мігрантами. Розрізняються зовнішні міграції (міжконтинентальні, міждержавні) і внутрішні (всередині країни — між регіонами, містами, сільською місцевістю і т. д.). Особи, які переселилися за межі країни —емігранти, які переселилися в дану країну — іммігранти. Різниця між чисельністю перших і других — міграційне сальдо, безпосередньо впливає на чисельність населення країни.