3.Економічна думка античного світу.

Джерелами, які дають уявлення про ек думку античності є законодавство держав, публічні виступи і твори філософів, політиків, поетів та інші.

Осн ідеї, що містяться у творах грецьких мислителів – Ксенофонта, Платона, Арістотеля увійшли до скарбниці ек спадщини людства.

У цілому економічна думка Стародавньої Греції розв спочатку в умовах розкладання общини і виник рабства, а згодом у період його розвитку та кризи. Тому в центрі уваги давньогрецьких мислителів перебували проблеми рабовласництва, які розглядалися, виходячи з соц-політ та ек ситуації того часу. Ці ж обставини зумовили переважання у них натурально-господ періоду до ек питань. Разом з тим поглиблення сусп поділу праці, зростання ремесла та торгівлі обумовили необхідність спеціального дослідж переваг натурального і товарного господарства, різних сторін товарно-грошових відносин.

Економічна думка стародавнього Риму. Відноситься до періоду 8ст. до н.е. – 5ст. н.е. Розквіт могутності стародавнього Риму пов’язаний зі зміцненням і вищою мірою розвитку античного способу в-цтва, при якому осн відносинами були відносини рабовласників та рабів, зрозуміло, що центр місце серед соц-ек проблем давнього Риму займали проблеми рабства і аграрні проблеми.Найбільш відомими давньорим авт були – Катон (старший), брати Гракхи (Тіберій і Гай), Варрон, Колумелла.

Яскравим виразником ідей раннього християнства був Августин Блаженний (354-430).

4.Економічна думка Київської Русі

ІЕД Укр часів раннього та класичного середньов зв'язана з добою Київської Русі — 1 держави на укр етн тер.

Літ джерелами, що з них можна дізнатися про ек погляди тієї доби є літописи, угоди, грамоти князів, кодекси й записи норм світського й церковного права тощо.

Визначною пам'яткою соц-ек та пол. літ доби Київ Русі є «Руська правда» — зведення законів давньорус права XI—XII ст. Відомі 106 списків «Руської правди», які складено в XIII—XVIII ст.

Відбивають соц структуру й відносини власності давньорус сусп. У них знайшла відображ організ князівської та боярської вотчини в XI ст., що грунтувалася на кріпацькій і рабській праці. «Повість временних літ» —поч XII ст., Нестор. Ек і соц процесам та явищам надається важливого значення для пояснення іст подій. Джерела доходів Київської держави: надходження з господарства, данина і збори з населення, штрафи (судове мито), торговельне мито і воєнна здобич. Данина збиралася продуктами, хутром або грошима. «Повчання дітям» Володимира Мономаха (початок XII ст.) містить чимало важливих господарських спостережень та узагальнень, показує відносини між землевл й залежними селянами, дає поради щодо подолання соц суперечностей, яскраво свідчить про розуміння вже в ті часи значення землеробства, скотарства, промислів, торгівлі для зміцнення могутності держави.

Галицько-волинський літопис XIII ст. розповідає про ек політику галицьких та волинських князів, котрі заохочували розвиток ремесел, торгівлі, міст, запрошуючи для цього вмілих ремісників, торгових людей.Разом із формуванням і розвитком давньоруської держави складалося і розвивалося право та перша економічна думка Київської Русі