- •1.Предмет Історія економічних вчень
- •3.Економічна думка античного світу.
- •4.Економічна думка Київської Русі
- •5 Меркантилізм
- •6. Уільям Петті
- •7. Економічні ідеї фізіократів.
- •8. Економічне вчення а. Сміта.
- •9. Концепція «невидимої руки» а.Сміта
- •10 Економічна теорія д. Рікардо
- •12 Політична економія ж. Б. Сея
- •13. Томас Роберт Мальтус
- •14. Генрі Чарльз Кері
- •15. Теорія відтворення криз с.Сісмонді.
- •16.П. Ж. Прудона
- •18. Історична школа пе
- •19. Утопічні ідеї
- •21. Шарль Фур’є
- •23. Марксистська економічна теорія
- •24. Розвиток в.І.Леніним марксистської політичної економії
- •25 Економічні ідеї західноєвропейської соціал-демократії
- •26 Австрійська школа граничної коисності
- •27 Економічна теорія а. Маршала
- •28. Американська школа маржиналізму. Джон Бейтс Кларк
- •29. Теоретичні моделі л. Вальраса та в. Парета.
- •32. Поширення кейсіанства і його особл. В різних країнах
- •33. Теорії монополії та конкуренції. Дж. Робінсон, е. Чемберлін, й. Шумпетер.
- •34. Ек. Ідеї ф. Хайєка та л. Мізеса
- •35.В. Ойкен і його концепція «ідеальних типів господарських систем»
- •36. Концепція монетаризму.
- •37. «Економіка пропозиції». Теорія «раціаональних очікувань».
- •38. Неокласичний синтез Самуельсона.
- •39. Американський інституціоналізм початку хх ст. Та його основні напрями.
- •40. Теорія «конвергенції».
- •41. Теорії трансформації капіталізму
- •42. Теорії «індустріального суспільства»
- •46. Основні школи та напрямки в економічній теорії хіх ст.
- •47. Внесок української економічної думки в світову науку
- •48. Економічне вчення м. І. Туган-Барановського
- •43 Теорія трансакційних витрат. Економічна теорія прав власності
- •43/2Теорія трансакційних витрат. Економвчна теорія прав власності
- •44 Радянська економічна думка
- •45 Економічна думка в Україні напередодні і в період здійснення реформи 1861 року
45 Економічна думка в Україні напередодні і в період здійснення реформи 1861 року
Довге існування в Росії кріпосного права й незавершеність реформ 60-70-х років ХІХ ст. обумовили збереження численних пережитків старовини в економіці, політичному ладі, соціальних відносинах. Панування поміщицького землеволодіння в післяреформеній Росії і станової неповноправності селян істотно обмежувало можливості капіталістичного розвитку післяреформеного села.
Велике значення мали й такі особливості економіки й соціальних відносин у Росії, як активне державне втручання в економіку й слабкий розвиток приватної власності. Значне державне господарство у вигляді казенних підприємств, банків, залізниць, величезний масив різного роду казенних угідь і т.д. використовувалися самодержавством для підтримки дворянства (шляхом пільгових позичок), а також надавали широкі матеріальні можливості для впливу на буржуазію.
У Росії приватна власність на землю була представлена переважно дворянським, власне кажучи феодальним, землеволодінням. Буржуазна земельна власність тільки починала складатися й ще не одержала широкого розвитку.
Внаслідок недостатнього розвитку в Росії приватної власності було слабко розвинене "третій стан". Діяв й інший фактор - анти власницький менталітет широких народних мас, неповага до приватної власності, що розглядалося як "награбоване добро".
Незважаючи на грабіжницький для селян характер реформи 1861 р., значення її для подальшого економічного й соціального розвитку країни було велике. Реформа з'явилася переломним моментом, "гранню" відокремившою феодальну епоху від капіталістичної. Такий величезний соціальний акт, як скасування кріпосного права, не міг пройти безвісти для всього державного організму, за сторіччя звиклі до кріпосного права. Торкнувшись наріжного каменю феодальної імперії, необхідно було міняти й інші несучі конструкції соціально-політичного ладу: орган місцевого керування, поліції, судна й армії. Селянська реформа, таким чином, неминуче вела до інших перетворенням.
1
1