Запитання для самоперевірки

1. Розкрийте порядок формування видаткової частини проекту кошторису.

2. Дайте визначення нормам видатків.

3. Розкрийте класифікацію норм видатків.

4. Дайте характеристику нормам видатків по кожній групі класифікації.

5. Вкажіть обмеження бюджетних установ.

Питання 17. Облік видатків. Синтетичний і аналітичний облік касових видатків. Синтетичний і аналітичний облік фактичних видатків

Література

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Порядок обліку касових видатків регулюється Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядком застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Облік касових видатків ведеться синтетичних рахунка № 31 „Поточні рахунки на видатки установи" та № 32 „Реєстраційні рахунки" в розрізі відповідних субрахунків.

Облік касових видатків ведеться на грошових рахунках то бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок з реєст­раційних рахунків і доданих до них документів у накопи­чувальних відомостях - меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на реєстраційних рахунках. Тобто синтетичний облік касових видатків ведеться у меморіальному ордерів № 2,3 Накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального та спеціального фонду

Аналітичний облік касових видатків ведеться в картках аналітичного обліку касових видатків, затверджені Наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 № 100. Необхідно розкрити порядок здійснення записів до карток аналітичного обліку касових видатків.

Як і порядок обліку касових видатків порядок обліку фактичних видатків регулюється Планом рахунків бюджетних установ та порядком використання плану рахунків бюджетних установ.

Облік фактичних видатків ведеться на активних затратних рахунках 80 «Видатки із загального фонду» та 81 «Видатки спе­ціального фонду» у розрізі відповідних субрахунків. За дебетом цих рахунків відображають суми фактичних видатків, проведе­них упродовж року, за кредитом — наприкінці року списання сум фактичних видатків на результат виконання кошторису.

Облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у меморіальних ордерах № 5 «Зве­дення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій» т. ф. № 405 (бюджет), № 6 «Накопичувальна відомість за розра­хунками з іншими кредиторами» т. ф. № 409 (бюджет), № 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів» т.ф. № 410 (бюджет), № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» т. ф. № 386 (бюджет), № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування» т.ф. № 411 (бюджет), № 13 «Накопичу­вальна відомість витрачання матеріалів» т.ф. № 396 (бюджет).

Аналітичний облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у спеціальній «Картці аналітичного обліку фактичних видатків» типової форми, затвердженої ДКУ одночасно з фор­мою картки обліку касових видатків (06.10.2000 р., наказ № 100). Розкрити порядок здійснення записів до краток аналітичного обліку фактичних видатків.

При вивченні цього питання слід з'ясувати основні бух­галтерські проводки з обліку касових і фактичних видатків, ознайомитися з первинними документами і регістрами синтетич­ного та аналітичного обліку видатків бюджетних установ, розкрити схему обліку касових та фактичних видатків.

Питання 18. Контроль за формуванням і здійсненням видатків бюд­жетних установ, його організація. Особливості ведення обліку зобов'язань і фінансових зобов'язань бюджетних установ.

Література:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Потрібно зауважити, що бюджетні установи, вищі роз­порядники коштів, контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата здійснюють систематичний контроль за формуванням ви­датків і цільовим використанням коштів загального і спеціаль­ного фондів. Контроль починається вже під час складання кошторису й закінчується аналізом його виконання.

Органи Державного казначейства в частині формування видатків здійснюють:

1. попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів;

2. поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпо­рядників бюджетних коштів.

Слід зазначити, що оплата видатків розпорядників бюд­жетних коштів здійснюється органами Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпоряд­ників лише за двох умов:

• за наявності в обліку органів Державного казначейства їхніх зобов'язань (фінансових зобов'язань);

• залишків коштів на рахунках розпорядників.

Під час вивчення даного питання необхідно звернути увагу на підстави для оплати видатків розпорядників бюджетних коштів у безготівковій і готівковій формах, а також на випадки відмови оплати рахунків розпорядників коштів органами Державного казначейства

У бюджетних установах специфічними об’єктами обліку є зобов’язання та фінансові зобов’язання. Порядок обліку зобов’я­зань розпорядників коштів бюджету регламентується Порядком обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 № 103 з подальшими змінами (Наказ Державного казначейства України від 12.10.2001 № 180).

Відповідно до цих нормативних документів зобов’язання — це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг, що виникає з договорів (угод, замовлень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцеві за умов реалізації цих договорів.

Фінансові зобов’язання — це зобов’язання розпорядника коштів бюджету сплатити кошти за надані товари (послуги) чи інші ідентичні операції, що виникають як наслідок виконання договорів (угод, замовлень) або відповідно до первинних фінансових документів, тобто кредиторська заборгованість і/або попередня та авансова оплата.

Бюджетні установи—розпорядники коштів мають право брати зобов’язання:

• у разі виконання кошторису за загальним фондом — у межах кошторисних призначень з огляду на необхідність забезпечити виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року з урахуванням погашення заборгованості минулих років;

• у разі виконання кошторису за спеціальним фондом — у межах кошторисних призначень.

Облік зобов’язань є, по суті, методом попереднього й поточного контролю за виконанням кошторису та ведеться розпорядниками коштів і органами Державного казначейства.

Бюджетні установи ведуть облік зобов’язань у книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань

Фінансові зобов’язання обліковуються розпорядниками коштів бюджету як кредиторська заборгованість чи реєструються у відповідних регістрах бухгалтерського обліку як попередня й авансова оплата, тобто ведеться аналітичний облік кредиторсько-дебіторської заборгованості.

Необхідно розкрити порядок проведення записів до книги аналітичного обліку асигнувань і прийнятих зобов’язань.

З метою реєстрації зобов’язань в органах Державного казначейства, які виникають у процесі виконання кошторису доходів і видатків, розпорядники коштів складають на паперових (елек- тронних) носіях Реєстр зобов’язань розпорядників коштів бюджету і Реєстр фінансових зобов’язань розпорядників коштів бюджету. До зазначених реєстрів додаються первинні документи або їх копії (засвідчені в установле­ному порядку) про взяття зобов’язання чи фінансового зобов’я­зання. Органи Державного казначейства звіряють подані розпорядником реєстри зобов’язань та підтверджувальні документи на предмет відповідності даних, включених до реєстрів, та перевіряють наявність залишків невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків.

Необхідно розкрити порядок складання реєстрів зобов’язань та фінансових зобов’язань.