6. Особливості організації дозвілля і позанавчальної діяльності студента

Як відомо, ефективність самої навчальної діяльності неабиякою мірою залежить від організації студентського дозвілля. Але саме таке дозвілля (або його відсутність) багато в чому визначають і формування професійної самосвідомості майбутнього психолога, і його відносини до психології (до своєї «альма матер»), і те, що називається «духом психологічного співтовариства», коли колишнім студентам-психологам просто «є, що пригадати» і т.д.

На жаль, саме поняття «студентське життя» останніми роками зазнало не найкращих змін. В більш благополучні в соціально-економічному плані періоди у студентів було більше вільного часу, і вони могли реально витратити його не тільки на самоосвіту і професійну самопідготовку, але і на реалізацію своїх талантів у позанавчальній діяльності. Що б не говорили, але навіть в «епоху радянського тоталітаризму» більше поширені безкоштовні студентські театри і студії, спортивні свята і змагання студентів (на любительській основі) і т.д. Крім того, були ще студентські суботники, будівельні загони і «картопля», яка також іноді дозволяла розкриватися певним душевним якостям студентів і викладачів в складних і безглуздих умовах різних «колгоспів» і «овочевих баз». На цих «заходах», при їх економічній абсурдності і навіть дурості, часто формувалися особливі взаємостосунки між студентами і викладачами.

Природно, якісь кращі традиції все-таки збереглися в деяких вузах і до цього дня (десь навіть намагаються розвивати ці старі і добрі студентські традиції), але в багато кому, особливо недержавних, психологічних вузах ситуація в цьому плані дуже сумна. Але ж і в недержавних вузах видають дипломи про вищу психологічну освіту, і випускникам цих вузів (зокрема, психологічних факультетів) реально доведеться працювати з людьми без повноцінно сформованої професійної самосвідомості, їм нічого буде пригадати про своє студентське життя. Таким чином, існує проблема, вирішити яку зараз складно (в Росії ще довго будуватимуть «ринок» і «розвиватимуть демократію»), але важливо хоча б усвідомити, що проблема реально існує.

Часто сам факт усвідомлення проблеми поступово формує основу і для її вирішення. Стосовно учнів недержавних вузів, де і не мається на увазі серйозній організації дозвілля студентів, проблема може бути дещо переосмислена: що можуть зробити самі студенти для того, щоб роки навчання в психологічному вузі виявилися більш «насиченими» і «запам'ятовувалися»! Помітимо, що така проблема до певної міри актуальна майже для всіх з відомих нам психологічних навчальних закладів, оскільки в цілому увага до гармонійного розвитку студентів помітно зменшила як з боку нинішнього режиму, так і з боку багатьох викладачів, які, як ми вже відзначали, вимушені значні свої сили віддавати заробленню грошей. А буйний «розквіт» молодіжної преси і телебачення майже не компенсує відсутності такої уваги, тим паче, що сучасні засоби масової інформації були пронизані соціальною «фальшшю» і «продажністю», тоді як студентам-психологам все-таки потрібне живе людське спілкування, зацікавлене і спокійне (а десь навіть мудре) обговорення їх навчально-професійних, життєвих і особових проблем.

Ще одне важливе зауваження. На жаль, як показують численні дослідження, студенти вельми зневажливо відносяться до власного здоров'я. Серцево-судинні і шлунково-кишкові захворювання, на жаль, опиняються в студентському середовищі майже нормою. Це має безпосереднє відношення до обговорюваного питання. Вибачте, але алкоголь і куріння, таке популярне серед студентів — ЗЛО, і зло найжорстокіше. Нерегулярне і хворе харчування (а ми ж часто «перехоплюємо по дорозі» що доведеться) — знущання над власним організмом. Хронічне «недосипання» означає, що організм не встигає ефективно виробляти необхідні йому речовини. Підвищене навантаження на органи зору, пов'язані з багатогодинним сидінням біля комп'ютера або просто невмінням читати книги правильно (ми ж так любимо читати лежачи!) приводять до наслідків незворотніх. Свій організм потрібно любити і піклуватися про нього, і це, як ми вже говорили, професіонально важливо. Якщо розпорядок навчальної аудиторної діяльності визначається навчальним закладом, то інше організовуєте ви самі. Прийміть на себе відповідальність за себе ж. Будь ласка.