Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Право шпоры.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
298.5 Кб
Скачать

5. Форма державного устрою.

Форма держави - це спосіб організації і здійснення державної влади в країні, що виражається у формі правління, формі державного устрою й у виді державного режиму.

Форма державного устрою – спосіб адміністративно-територіального устрою держави, який визначає характер та порядок взаємовідносин між державою і її окремими частинами, між центральними і місцевими органами державної влади. Унітарна держава Федерація Конфедерація Співдружність

Унітарна держава - це держава, яка відрізняється повною політичною єдністю, неподільна, ад­ міністративно-територіальні одиниці не мають суверенітету та ознак держави.

Федерація - союзна держава, частини якої (штати, землі) мають суверенітет, здійснюваний при зберіганні цілісності держави. Суб'єкти федерації мають своє законодавство, особливу судову систему, самостійні органи управління.

Конфедерація - союз суверенних держав, об'єднаних для здійснення певних завдань

2. Поняття та ознаки держави.

Держава — це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини насе­лення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління за­гальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління за­гальносуспільними справами.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ

1. Суверенітет. Повнота, верховенство і неподільність державної влади у межах держави (внутрішній суверенітет). Са­мостійність і незалежність держави у зовнішніх відносинах з іншими державами (зовнішній суверенітет). 2. Територіальність. Державна влада обмежена певною те­риторією, на яку поширюється суверенітет держави. 3. Народонаселення. Суб'єктом і об'єктом державної влади є народ — громадяни (піддані) даної держави. 4. Наявність апарату керування і примусу (механізму дер­жави). Система органів та організацій, які утворені держа­вою для реалізації її функцій і задач. 5. Публічно-політичний характер державної влади. Існують державно-правові інститути, відділені від населення, що виражають волю панівних верств населення (со­ціальної групи, блоку класових сил, більшості народу); публічна (державна) влада — влада, яка не співпадає з населенням, але виступає від його імені, забезпечує державний примус. 6. Легалізований примус (насильство). Держава (її органи) мають право застосовувати примус до всіх громадян, іноземців та осіб без громадянства на території держави. 7. Універсальність. Держава — єдина універсальна органі­зація на території країни, яка охоплює все населення, вста­новлює адміністративно-територіальний поділ, інститут гро­мадянства і негромадянства. 8. Правові норми. Легалізують діяльність держави, регулю­ють громадські відносини, санкціонуються й охороняються державою. 9. Податкова система і спеціальний матеріальний фонд (скарбниця, бюджет) . Податки — це матеріальні кошти, які стягує держава з населення, необхідні для утримання держав­ного апарату (фінансова основа його діяльності), розв'язання загальносоціальних задач держави.

Атрибути держави: Кордони, Столиця, Державна мова, Національна валюта

Державна символіка: державний герб; державний гімн; державний прапор