Тема 5. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства План
1. Конкурентоспроможність продукції: сутність і особливості оцінки.
2. Якість продукції.
3. Процедура оцінки конкурентоспроможності продукції.
4. Інтегральна оцінка конкурентоспроможності продукції.
5. Шляхи підвищення конкурентоспроможності товару.
1. Конкурентоспроможність продукції: сутність і особливості оцінки.
Конкурентоспроможність продукції проявляється на ринку в процесі її реалізації як товару і визначається насамкінець споживачем. Сутність конкурентоспроможності продукції проявляється в основному через три групи показників:
корисність продукції (якість, ефект від використання);
витрати споживача при задоволенні його потреби продукцією (ціна товару в момент його купівлі, витрати на використання, ремонт, утилізацію);
здатність продукції до пропонування (спосіб просування товару на ринку, умови платежу, канали збуту, сервісне обслуговування).
Таким чином, конкурентоспроможність розглядається як відносна характеристика продукції, яка відображає її відмінність від продукції конкурента за ступенем відповідності однаковій потребі та за витратами на її задоволення.
Конкурентоспроможність окремого товару — це ступінь відповідності товару на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.
Управління конкурентоспроможністю — це встановлення оптимального співвідношення між чинниками забезпечення конкурентоспроможності (рис. 5.1).
Перший чинник відображає рівень якості продукції, її стиль, унікальність, гарантії та рівень обслуговування, зручність у використанні.
Другий чинник — рівень ціни порівняно з іншими конкурентами, система знижок, форми оплати та можливості відстрочки у платежах тощо.
Третій чинник характеризує форми збуту, стан ринку, систему транспортування та складування.
Четвертий чинник відображає ефективність діяльності маркетингових служб, дієвість реклами, використання систем просування товару на ринок тощо.
П'ятий чинник — кваліфікаційний рівень персоналу підприємства, ефективність використання кадрового потенціалу, прогресивність управлінської структури та іі мобільність, якість управління процесами та ін.
Потрібно розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності.
Параметри конкурентоспроможності — це найчастіше кількісні характеристики властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Розрізняють окремі групи параметрів конкурентоспроможності:
технічні;
економічні;
нормативні тощо.
Технічні параметри є характеристикою технічних і фізичних властивостей товару, що визначають його функції та способи використання, а також особливості галузі. Технічні параметри поділяються на параметри призначення, ергономічні та естетичні.
Параметри призначення характеризують області використання продукції та функції, котрі вона покликана виконувати. Вони визначають корисний ефект, що досягається за допомогою використання даної продукції в конкретних умовах споживання.
Параметри призначення можна підрозділити на:
- класифікаційні параметри — характеризують належність продукції до певного класу і використовуються для оцінки лише на етапі вибору області застосування продукції та товарів-конкурентів; вони слугують базою для подальшого аналізу і в подальших розрахунках участі не беруть (пасажиро- ємкість, швидкість обертання);
- параметри технічної ефективності — характеризують прогресивність технічних рішень і використовуються при розробці та виготовленні продукції (продуктивність станка, точність та швидкість роботи вимірювальних приладів);
- конструктивні параметри — характеризують основні проектно-конструкторські рішення (склад виробу, його структура, розміри, вага).
Ергономічні параметри характеризують продукцію з точки зору її відповідності гігієнічним, антропометричним, фізіологічним властивостям людського організму при виконанні трудових операцій або споживанні.
Естетичні параметри характеризують інформаційну виразність продукції (раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання та стабільність товарного вигляду).
Економічні параметри визначають рівень витрат на виробництво та ціни споживання через витрати на купівлю, обслуговування, споживання, утилізацію товару. Ці витрати поділяються на одноразові та поточні.
Одноразові витрати являють собою витрати на придбання продукції (ціна продукції), транспортування, митні тарифи та витрати, налагодження, пробний запуск, якщо вони не включені до вартості продукції.
Поточні витрати включають витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу, сировину, основні та допоміжні матеріали, що необхідні для використання продукції, пальне та електроенергію, додаткові витрати, пов'язані з доставкою, навантаженням та розвантаженням, витрати на ремонт, запасні частини тощо.
Нормативні параметри визначають відповідність товару встановленим нормам, стандартам і вимогам, що обумовлені законодавством та іншими нормативними документами (параметри патентної чистоти, екологічні параметри, параметри безпеки, за якими для даного ринку встановлені обов'язкові діючі вимоги міжнародних, національних стандартів, технічних регламентів, норм, законодавства).
Показники конкурентоспроможності — це сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, які базуються на параметрах конкурентоспроможності.
Конкурентоспроможність продукції визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над товарами інших товаровиробників.