Спільна робота педагога-постановника з відповідальними за окремі ділянки театралізованого дійства

Постановка масового театралізованого дійства вимагає ретельної підготовки, спільних зусиль усіх членів режисерсько-постановочної групи. Її склад формується залежно від складності і масштабу видовища. Як правило до неї входять: режисер його асистент і помічник, художник, композитор чи завідуючий музичною частиною, диригент, балетмейстер, художник зі світла, звукорежисер, режисер спортивних номерів, і т.д.

На першому етапі роботи режисер зустрічається зі своєю командою, читає сценарій, розкриває його тему, ідею, знайомить із власним режисерським задумом. На першій зустрічі режисер – основний доповідач. І ось тут повинне проявитись необхідне для кожного режисера уміння запалити людей, захопити їх своїм баченням, своєю вірою в успіх справи. Якщо режисер не відчув у собі можливостей для цього, він не має права братися за постановку масового видовища. Також режисер визначає для кожного із постановочної групи напрям робіт, а далі сам контролює їх виконання. Необхідно на кожну ділянку підготовки масового заходу призначити відповідальних людей і постійно одержувати інформацію про хід роботи. При цьому фахівці усіх служб повинні відчувати, що їм довіряють.

Один із відповідальних моментів підготовчого періоду – підбір (створення) музики. Режисер повинен знати закони музичної драматургії і уміло використовувати їх щодо специфіки масового дійства. А специфіка полягає у тому, що монтажний принцип драматургії, характерний для масового дійства, зберігається й у музичній драматургії. Режисер може й не бути музикантом-професіоналом, але бути музично грамотним зобов’язаний. І в першу чергу знання музики проявляться, коли режисер розпочне роботу з відповідальним за музичне оформлення (композитором). Найважливіше для режисера – дати загальний задум. Далі – весь процес створення музичної канви – піде своїм шляхом, режисер лише коректує його.

Танцювальна частина театралізованого видовища підпорядкована хореографу (балетмейстеру). У роботі над такою виставою дуже важливо дійти спільної точки зору, взаєморозуміння між режисером і хореографом. Хореограф такий же режисер-інтерпретатор, але у своєму жанрі, тому усі моменти, які стосуються танцювальних номерів (композицій), обговорюються вже під час першої бесіди режисера з хореографом.

Одним із головних помічників режисера масових театралізованих вистав – є звукорежисер. У масовому видовищі звукорежисура має колосальне значення. Зал чує і голоси акторів, і музику, і шуми, завдяки роботі звукорежисерів, від яких залежить звукова партитура всього видовища. Цілком справедливо, що звукові можливості звукорежисера є найважливішими виражальними засобами масового видовища.

Послідовність режисерської роботи може бути такою:

1. Зрозуміти і осмислити художньо-творчі завдання поставлені перед режисером.

2. Визначити масштаби видовища і місце його проведення, уточнити технічні можливості сценічних майданчиків, можливості комунікацій, уточнити склад учасників, їх кількість.

3. Робота зі сценарним планом і літературним сценарієм.

4. Створення режисерсько-постановочної групи.

5. Робота над постановочним планом (включає такі пункти: зміст роботи, терміни виконання цієї роботи, відповідальні, схему дійства, примітки). Постановочний план є керівництвом до дії, містить завдання для всіх цехів, що включені в загальний процес підготовки майбутнього дійства.

6. Робота з постановочною групою.

7. Робота режисера над організацією репетиційного процесу.

8. Робота з учасниками дійства (акторами, колективами, учасниками масових сцен).

9. Проведення зведеної або генеральної репетиції на основній сцені або майданчику.