Завдання і задачі
1. У провадженні про нанесення тяжких тілесних пошкоджень Кривці останній повідомив слідчому, що очевидцями події злочину були 5-ти річний Юрко Горобець, перестарілий Шорман, глухонімий Силенко і сестра підозрюваного Чайка. Він просив викликати і допитати їх як свідків. Слідчий клопотання потерпілого задоволив лише частково, відмовивши у допиті малолітнього і сестри обвинуваченого.
1. Чи правильне рішення слідчого?
2. В якості кого і з приводу яких обставин можуть бути допитані названі потерпілим Кривкою особи?
3. Чи допитуватимуться вони як свідки в однаковому процесуальному порядку?
Розв*язання
У даному випадку слідчий прийняв неправильне рішення, оскільки повинен задоволити клопотання потерпілого Кривки щодо допиту як свідків всіх названих ним осіб, які стали очевидцями злочину, в т.ч. малолітнього Горобця Ю. та сестру підозрюваного (обвинуваченого) Чайку.
Свідок — це будь-який дієздатний громадянин, якому відомі будь-які обставини справи, якщо він не має статусу потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого і відсутні обставини, які надають йому право імунітету свідка.
Ч.1 ст. 65 КПК України (в ред. 2012 року) передбачає, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи регулює ст. 226 КПК України, а саме:
ч.1. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
ч.2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.
ч.3. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
ч.4. До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.
Престарілий Шорман повинен бути допитаний як свідок на загальних підставах відповідно до вимог ст. 224 КПК України з роз’ясненням йому прав, передбачених ст. 66 КПК України, а глухонімий Силенко за цими ж правилами та за участю перекладача (п.4 ч.1 ст. 66 КПК).
Сестра підозрюваного (обвинуваченого) Чайка під час допиту як свідок має право скористатися правом, передбаченим п.3 ч.1 ст. 66 КПК України, а саме: відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення. (Ця норма випливає зі ст. 63 Конституції України)
2. Підозрюваний Карбовник - співучасник злочину, передбаченого ч. 2 ст. 142 КК України - ухилився від слідства. Провадження щодо нього була виділена в окреме провадження і після проведення всіх необхідних і можливих у відсутності обвинуваченого слідчих дій була зупинено (зупинене провадження). Після розшуку Карбовника і відновлення провадження слідчий викликав на допит засудженого співучасника цього злочину Михальського.
1. В якості кого і з приводу яких обставин може бути допитаний останній?
2. Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 грудня 1985р. №11?
Відповідь
Допит — це передбачена кримінально-процесуальним законом слідча дія, яка полягає в одержанні слідчим від свідка чи потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого показань про обставини, що мають значення для кримінальної справи.
Допит засудженого Михальського - співучасника по виділеній кримінальній справі стосовно Карбовника провадиться за правилами ст. 224 КПК України. Тобто Михальський може бути допитаний у цій справі як свідок і щодо обставин вчинення разом з Карбовником злочину.
Проте, враховуючи його процесуальне положення, він не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за надання завідомо неправдивих показань (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 року № 11 «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ»).
3. Адвокат Березюк – сусід Злобіна, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 157 КК України, був викликаний на допит як свідок. З'явившись на виклик, він заявив, що показань давати не буде, оскільки до нього звертався за порадою Злобін і він дав свою згоду бути його захисником.
1. Чи підставна заява адвоката?
2. З приводу яких обставин захисник підозрюваного не може допитуватись як свідок?
Відповідно до ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Ч. 2 цієї ж статті зазначає, що не можуть бути допитані як свідки:
1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;
2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
Відповідно до ст 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Виходячи з умов задачі, необхідно встановити – чи були відомі адвокатові Березюку обставини про вчинення Злобіним злочину до часу укладення угоди про його захист чи під час виконання ним функцій захисника? У разі, коли адвокат Березюк взнав про обставини злочину зі слів Злобіна під час виконання ним функцій захисниа, то він не може бути допитаний як свідок, оскільки відмості, які отримав Березюк під час виконання обов’язків захисника, становлять адвокатську таємницю.
4. У провадженні, яке було розпочате за фактом вбивства Павлова, під час огляду місця події недалеко від трупа в кущах був знайдений кухонний ніж, на лезі якого знаходились плями бурого кольору, схожі на плями крові.
Слідчий написав листа керівництву Львівського НДІСЕ, яке в своїй структурі має лабораторію по дослідженню речових доказів. В листі слідчий на вирішення експертів поставив питання: 1) чи бурі плями на кухонному ножі є плямами крові людини? 2) Якщо вони є кров'ю людини, то яка її групова приналежність?
1. Що є підставою для проведення експертизи в кримінальній справі?
2. Яке співвідношення між поняттям "експерт" і "експертна установа"?
Дайте оцінку діям слідчого.
Підставою проведення експертизи в кримінальній справі є визначення у ст. 242 КПК України, згідно якої експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Одержавши постанову про призначення експертизи, керівник експертної установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти дають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
Експертиза в кримінальному процесі — це проваджуване в передбаченій законом формі експертом по постанові слідчого, особи, що провадить дізнання, прокурора або суду дослідження різних об'єктів, явищ і процесів, які містять доказову інформацію, з використанням спеціальних знань, спрямоване на з'ясування обставин, які мають значення для справи та формулювання й обґрунтування висновків.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. До них належать:
— науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України;
— науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства охорони здоров'я України;
— науково-дослідні та експертно-криміналістичні управління (відділи, відділення, групи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України та Служби безпеки України.
Можливість призначення, проведення судової експертизи в установах державної судової експертизи не виключає права учасників процесу клопотатися про проведення її в іншій установі або про призначення експертом будь-якої іншої особи, що володіє необхідними для цього знаннями.
Судово-експертна діяльність може здійснюватися також на підприємницьких засадах, на підставі спеціального дозволу (ліцензії), громадянами за разовими договорами.
Даючи оцінку діям слідчого, слід зазначити, що запитання перед судово-біологічною експертизою він поставив правильно, однак, доручаючи експертизу, слідчий зобов'язаний винести відповідну постанову, а не лист, як вказано в умові завдання.
5. Кондратенку було пред'явлено обвинувачення в тому, що знаходячись в нетверезому стані, небезпечним для життя багатьох людей способом - пострілами з мисливської рушниці, він вбив двох пастухів - Сіренка і Климчука.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат Костовський заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану підсудного. Своє клопотання захисник мотивував тим, що Кондратенко був учасником війни, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілий мотив вбивства. Адже підсудний знаходився в дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався підсудний, про стан його здоров'я.
Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки підсудний визнав вину і заявив про свою готовність нести відповідальність за свій вчинок.
Вироком суду Кондратенко був визнаний винним у пред'явленому обвинуваченні і засуджений на 15 років позбавлення волі.
Захисник подав на вирок суду апеляцію, в якій просив скасувати його і скерувати справу на новий розгляд.
1. Яке рішення слід прийняти апеляційному суду?
2. В яких випадках проведення експертизи обов'язкове?
3. Чи діяв слідчий і суд у відповідності з кримінально-процесуальним законом?
4. Якщо за даних обставин є підстави для призначення експертизи, то: 1) яку експертизу слід призначати; 2) які питання необхідно поставити на вирішення експерту?