- •1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
- •2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
- •3. Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.
- •4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.
- •5. Експедиції Колумба та Васко да Гами
- •6. Перша навколосвітня подорож ф. Магеллана
- •7. Наслідки великих географічних відкриттів.
- •8. Особливості економічного та політичного розвитку Німеччини кінця 15 – першої половини 16 ст.
- •9. Ідеологія німецького гуманізму (Брант, Роттердамський, Райхлін, Гуттен)
- •10. Зародження реформаційного руху. Головні постулати вчення Лютера і Мюнцера.
- •11. Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •12. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •13. Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •14. Кальвінізм та його поширення
- •15. Радикальні напрями протестантизму: анабаптисти, меноніти.
- •16. Поміркована течія протестантизму: цвінгліанство.
- •17. Контрреформація.
- •18. Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •19. Перший період релігійних воєн у Франції.
- •20. Головні події другого періоду релігійних воєн у Франції.
- •21. Третій період релігійних воєн у Франції та їх наслідки.
- •22. Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •23. Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •24. Рішення Аррарської та Утрехтської уній. Утворення Республіки об’єднаних провінцій та її міжнародно-правове значення.
- •25. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610).
- •26. Передумови Тридцятилітньої війни.
- •27. Головні етапи Тридцятилітньої війни.
- •28. Вестфальський мир.
- •29. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст.
- •30. Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1598-1610)
- •31. Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє.
- •32. Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.
- •33. Криза анг. Абсолютизму в роки правління Якова і та Карла і.
- •34. Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство.
- •35. Ідеологія пуританізму.
- •36. Початок англійської революції п. П. 17 ст. Конституційний етап політичної боротьби.
- •37. Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •38. Індепенденська республіка в Англії.
- •39. Англія в часи протекторату Кромвеля.
- •40. Реставрація Стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії.
- •41. Славетна революція 1688 в Англії
- •42. Стабілізація французького абсолютизму за Людовіка 14.
- •43. Монархія Габсбургів (друна пол. 17 – поч. 18)
- •44. Угорщина в складі імперії Габсбургів (друга половина 17-пос.18).
- •45. Німецькі держави після Тридцятилітньої війни. Піднесення Бранденбурсько-Прусської держави.
- •46. Ідеологія Просвітництва.
- •47. Англійське просвітництво.
- •48. Французьке просвітництво.
- •49. Особливості німецького та італійського Просвітництва.
- •50. Особливості ідеології американського просвітництва.
- •51. Соціально-економічні зміни в країнах Європи в 1й пол. 18 ст.
- •52. Завершення аграрної та початок промислової революції в Англії.
- •53. Встановлення конституційної монархії в Англії.
- •54. Зміцнення конституційної монархії в Англії за Георга і та Георга іі.
- •55. Політика «освіченого абсолютизму» в монархії Габсбургів.
- •56. Німецькі землі в епоху «освідченого абсолютизму».
- •57. Перші англійські колонії Північної Америки.
- •58. Північноамериканські колонії та метрополія у другій половині 17 ст.
- •59. Північноамериканські колонії та метрополія в першій половині 18 ст.
- •60. Причини війни північно-американських колоній за незалежність.
- •61. Війна американських колоній Англії за незалежність.
- •62. Декларація незалежності сша та формування держави.
- •63. Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •64. Брабантська революція.
- •65. «Революція патріотів» у Нідерландах.
- •66. Внутрішня і зовнішня політика урядів Людовіка 15.
- •67. Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •68. Початок Великої Французької революції.
- •69. Законодавча д-сть Установчих зборів у Франції.
- •70. Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •71. Скликання Національного Установчого Конвенту Франції та протистояння головних політичних угруповань. Проголошення республіки.
- •72. Встановлення якобінської диктатури.
- •73. Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •74. Переворот 9 термідора та Директорія у Франції.
- •75. Проблеми історії французької революції у французькій історіографії
- •76. Періодизація французької революції та характеристика її етапів.
- •77. Переворот 18 брюмера. Реорганізація системи держ. Управління періоду Консульства та і імперії у Франції.
- •78. Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький і Тільзитський мир.
- •79. Італійський та єгипетський походи Бонапарта.
- •80. Похід Наполеонівської армії в Росію.
- •81. Воєнна кампанія 1813-1814 рр. Перша реставрація Бурбонів.
- •82. Велика Британія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •83. Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •85. Італія наприкінці 18 – початку 19 ст.
- •86. Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та 1 революція в Іспанії
- •87. Сша наприкінці 18 – на початку 19 ст.
- •88. «100 Днів». Крах імперії Наполеона
- •89. Віденський конгрес 1814-1815 рр.
- •90. Заключний акт віденського конгресу.
1. Періодизація історії. Поняття « Нова історія».
Нова історія – це процес встановлення та створення буржуазних відносин як основи цивілізації.
У 18 ст була запропонована концепція людства, де виділили 9 епох: напрю 1 – це від початку до античності; 6 – перші століття середньовіччя
З ІІ п. 18 ст поділ на 3 епохи:
1. давня історія- вивчає привілейовані стани;
2. середні віки; 3. новий час.
В 19 ст історична наука поч. розв. в нових межах:- І п.19→х-рний романтизм.- ІІ п. 19 – панування позитивізму.
В сер 19 нім вчені Маркс і Енгельс запропонували вчення марксизм. Історичний процес вони розглядали як процес поступового звільнення людини на шляху до повної свободи. Вони запропонували поділити на 3 соц-економ. формації, а перехід від одної до іншої назвали – революцією.
1. первісний устрій
2. економічні чинники: рабовласництво, азійство, феодалізм, капіталізм
3. позаекономічна формація.
Нова історія – це історія розкладу і занепаду феодально-кріпосницького ладу.
В. Ленін вваж, що клас займ. Панівні позиції. Він виділив 2 періоди:
1. Нова історія (від вел. Франц.революції 1789р до 1917).
Теорія 5-ти суспільних формацій:
1) первіснообщинрий, 2) рабовласницький, 3) феодальний, 4) соціалістичний.
Виділяли 2 періоди нової історії: період перемоги і утвердж. Капіталізму від 1640 до 1870 ; період заепаду капіталізму 1870-1917рр.
В ХХ ст. Тойнбіт запропонув. нову теорію – це теорія зміни цивілізації → розв. в суспульстві визн.культура, дії людей. Він поділяв всі с-ва на цивілізації, яких виділи 21.
Нова історія поч. з 15 ст, тому що, поч. нові географічні відкриття.
2. Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.
Проблеми Нового часу: великі географічні відкриття; реформація.
З др.. пол.. 15 ст. по пер. пол. 17 ст. відбувається економічне зростання країн Зх. Європи. Цьому сприяють такі причини: приріст населення (середня тривалість життя: жінки – 35 р., а чоловіки – 45 р.), велика смертність дітей, високий відсоток смертності дорослих через епідемії, голод, війни. Приріст вдбувався через кращі умови проживання: розвиток торгівлі і транспорту; гігієнічні умови: деревяна підлога, будинки з цегли. Також відбувається зростання міст. Найбільшими були: Антверпен, Париж, Неаполь, Венеція. Поступ у техніці. Почали використовувати енергію води і вітру. Застосування водяних млинів, вітряків. Вже у 16 ст. вітряки мали такий пристрій, який змінював напрям вітру. У гірництві було винайдено механізм для відкачування води з шахти. Почали використовувати доменну піч. Винайдено друкарський станок – Гутенбергом.
У 16 ст. вже відливали гармати. Набули поширення «аркебузи». У с/г почали використовувати металеві плуги. Серп замінила коса. Почали висушувати болота і вирубувати ліси ,колонізація нових земель.
У суспільстві відбулися такі зміни: поділ праці; розвиток продукції на ринок. Поділ праці привів до виникнення мануфактур – «ручна праця». Існувало 3 види мануфактур: розсіяна (деталі в різних місцях), змішана, централізована. З’являється наймана праця – одна з основ капіталістичної економіки. Відбувається деформація структури суспільства, поділ на такі стани: духовенство, дворянство, всі інші (міщанство, селянство). Дворянство поділялося на: «старе» дворянство – служило королю та «нове» дворянство – будувало мануфактури, активно співпрацювало з ринком.
Між селянами також відбулося розшарування: заможні, середні, малозабезпечене селянство.
Міщанство поділялося на: купці, ремісники (цехова еліта і дрібні ремісники), інтелектуали (лікарі, освітяни).
Криза аграрної ремісничої цивілізації.Їх причини: розв. Торгівлі; поч. зяв прибутки від торгівлі і підприємницької д-сті; господарство набирає х-ру товарно-грошового.