- •1. Завдання на розрахунково-графічну роботу.
- •2. Структурний аналіз механізму.
- •2.1. Основні поняття та визначення.
- •2.2. Структурна схема механізму.
- •2.3. Кінематичні пари.
- •2.4. Ступінь рухливості механізму.
- •2.5. Побудова груп Ассура.
- •2.5.1. Остання група Ассура.
- •2.5.2. Початковий механізм.
- •3. Кінематичний аналіз кулісного механізму.
- •3.1. Визначення швидкостей точок ланок і кутових швидкостей ланок.
- •3.1.1. Загальні відомості про побудову плану швидкостей.
- •3.2. Визначення прискорень точок ланок і кутових прискорень ланок.
- •3.2.5. Визначення кутового прискорення куліси .
- •4. Кінематичний аналіз кривошипно-повзункового механізму.
- •4.1. Визначення швидкостей точок ланок і кутових швидкостей ланок.
- •4.1.1. Загальні відомості про побудову плану швидкостей.
- •4.1.3. Визначення обертальної швидкості та швидкості .
- •4.2. Визначення прискорень точок ланок і кутових прискорень ланок.
- •4.2.3. Визначення прискорення повзуна та прискорення точки шатуна .
- •4.2.4. Визначення кутового прискорення шатуна .
- •5. Кінематичне дослідження механізму методом характеристик механізму.
- •5.1. Визначення характеристик механізму.
- •5.2. Визначення лінійних і кутових швидкостей.
- •5.3. Визначення лінійних та кутових прискорень.
- •6. Графічні засоби визначення кінематичних параметрів.
- •6.1. Графічне диференціювання.
- •6.2. Графічне інтегрування.
- •7. Правила оформлення розрахунково-графічної роботи.
- •7.1. Пояснювальна записка.
- •7.2. Загальні правила виконання креслень.
3.2.5. Визначення кутового прискорення куліси .
За планом прискорень можна визначити кутове прискорення ланки. Для цього слід скористатися відомими співвідношеннями між дотичним і кутовим прискореннями
= =6,85 с-2. (3.16)
Таблиця 3.2.
Величина, що досліджується |
Відрізок на плані |
Напрям |
Величина відрізку на плані, мм |
Масштаб |
Величина, см/с2 |
|
|
|
|
=88,2 |
|
22,05 |
|
|
|
|
|
=14,2 |
3,558 |
|
|
|
|
=34 |
8,50 |
||
|
|
|
=45 |
11,25 |
||
|
|
|
=31,85 |
7,962 |
||
|
||||||
|
Проти годинникової стрілки |
6,85 с-2 |
Для визначення напряму переносимо вектор в точку куліси і дивимось напрям руху куліси відносно точки . В даному випадку кутове прискорення спрямовано проти годинникової стрілки. Отримані значення необхідно звести до Таблиці 3.2.
|
||
а) |
б) |
в) |
Рисунок 3.2. |
Слід зазначити, що в побудовах плану швидкостей і плану прискорень напрями векторів, які визначаються безпосередньо з них, мають бути такими, що задовольняють векторним рівнянням швидкостей і прискорень.
4. Кінематичний аналіз кривошипно-повзункового механізму.
Розглянемо кінематичний аналіз кривошипно-повзункового механізму на прикладі схеми Б з наступними вихідними даними:
=0,5 м= 50 см, =0,9 м= 90 см, = рад, = 35 с-1.
Будуємо кінематичну схему механізму згідно з вихідними даними (певна схема, числові дані відповідно до варіанта) в масштабі (якщо розміри механізму визначаються в метрах) або (якщо розміри механізму визначаються в сантиметрах). Цей масштаб показує, скільком одиницям розміру механізму відповідає відрізок 1 мм на кінематичній схемі. Довжини відповідних ланок з урахуванням масштабу знаходимо за формулами , , де , мм, та , мм, - довжини певних відрізків на схемі.
4.1. Визначення швидкостей точок ланок і кутових швидкостей ланок.
Необхідно визначити види руху ланок. У Додатку 2 наведені відомі з курсу теоретичної механіки основні формули для визначення швидкостей і прискорень точок ланок при поступальному, обертальному, плоско-паралельному русі. Довжини відрізків на плані швидкостей потрібно визначати за можливістю з точністю до десятих міліметра.
4.1.1. Загальні відомості про побудову плану швидкостей.
Для механізмів з твердими та жорсткими ланками план швидкостей будують на основі теорії плоско-паралельного руху твердого тіла та теорії складного руху. Кривошип здійснює обертальний рух, повзун – поступальний, шатун - плоско-паралельний рух. План швидкостей кривошипно-повзункового механізму будується аналогічно до відповідної побудови для кулісного механізму. Визначальною при цьому є швидкість повзуна. Вона дорівнює геометричній сумі швидкості точки кривошипу та швидкості точки шатуна відносно точки і визначається за формулою
, (4.1),
за якою і здійснюють вказану побудову. В якості полюса плану швидкостей можна взяти будь-яку точку твердого тіла, до якого мають бути прив’язані всі побудови. Як і в Розділі 3 будемо використовувати наступні правила:
1. Кожний з відрізків, який з’єднує вершини плану швидкостей геометрично дорівнює обертальній швидкості відповідної точки фігури навколо іншої точки як навколо полюса.
2. Вектори, що йдуть від полюса , виражають абсолютні швидкості відповідних точок. Вектори, що не проходять через полюс , виражають відносні швидкості відповідних точок.
3. Швидкість обертання ланки механізму спрямована перпендикулярно до відрізка, що зображує відповідну ланку, в бік обертання цієї ланки.
4.1.2. Визначення швидкості точки .
Точка здійснює обертальний рух, тому
= 350,5=17,5 м/с. (4.2)
Вектор спрямований перпендикулярно до відрізку , у бік кутової швидкості , . Обираємо масштаб плану швидкостей (або ), який показує, скільком одиницям швидкості певної точки відповідає відрізок 1 мм на плані швидкостей.
Знаходимо довжину відрізку , який зображує вектор швидкості на плані:
= =87,5 мм. (4.3)
З полюса плану швидкостей відкладаємо даний відрізок перпендикулярно до в напрямі кутової швидкості .