Методика й алгоритм розрахунку

1. Визначити нормоване значення КПО для виконуваної зо­рової роботи і занести в табл.1.

2. За формулою (6) обчислити значення е_Н для певного світло­вого клімату і занести в табл.1.

3. Визначити площу підлоги виробничого приміщення. Отри­мане значення занести в табл.1.

4. Вибрати коефіцієнти і занести їх в табл.1.

5. Розрахувати необхідну (розрахункову) площу світлових прорізів для даного виробничого приміщення за формулами (8) ÷ (9). Результати розрахунків занести в табл.1.

6. Визначити необхідну кількість світлових прорізів і їх роз­міри.

7. Порівняти розрахункову площу світлових прорізів S_пр із фактичною S_B, а також розрахункову кількість вікон із наявними в приміщенні. Зробити відповідні висновки.

Таблиця 1. Вихідні дані і результати розрахунку площі світлових прорізів

Вид освітлення	Sn, М^2						r1		Площа світлових прорізів, м^2

Рис.2. Характерний поперечний розріз і план приміщення для розрахунку

коефіцієнта природної освітленості при бічному освітленні:

В- глибина приміщення; А- довжина приміщення; h₁- висота вікна над робочою поверхнею; і - відстань розрахункової точки від зовнішньої стіни

2 питання. РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Мета роботи - вивчити методику і виконати розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення відповідно до індивідуального завдання.

Методичні вказівки до розрахунку штучного освітлення

У процесі виконання розрахункової частини необхідно:

а) вибрати систему освітлення, джерело світла, тип світильника для заданої ділянки робочого приміщення;

б) зробити розрахунок загального освітлення робочого приміщення.

Мета розрахунку загального освітлення - визначити кількість світильників, необхідних для забезпечення Е_тіп, і потужність освітлювальної установки, необхідної для забезпечення в цеху нормованої освітленості. Нижче наведено розрахунок загального освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

При розрахунку за зазначеним методом необхідний світловий потік однієї лампи визначається за формулою:

(2.1)

або кількість світильників:

(2.2)

де Е_тіп — мінімальна нормована освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м²;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівно­мірності освітлення);

п - кількість ламп у світильнику;

- коефіцієнт використання світлового потоку в частках оди­ниці.

Потужність освітлювальної установки Р визначається з виразу:

P = n N P_i (2.3)

де Р_і - споживана потужність однієї лампи, кВт