Тема 6 організація планування виробництва

1. Сутність і задачі планування

Планування – це функція управління, що передбачає:

• аналіз ситуації і чинників зовнішнього середовища;

• прогнозування, оцінку і оптимізацію альтернативних варіантів досягнення цілей, сформульованих на стадії стратегічного маркетингу;

• розроблення плану,

• реалізацію плану.

За змістом плани можуть бути

• проблемними;

• комплексними або локальними;

• стратегічними, тактичними, оперативними.

Основними задачами планування діяльності виробничої системи (фірми) є:

• вибір оптимальної стратегії фірми на перспективу на основі прогнозів альтернативних варіантів стратегічного маркетингу;

• забезпечення стійкості функціонування і розвитку фірми;

• формування оптимального за номенклатурою і асортиментом портфелю новацій і інновацій;

• структуризація цілей інноваційної діяльності;

• комплексне забезпечення виконання планів;

• формування організаційно-технічних і соціально-економічних заходів для виконання планів;

• координація виконання планів за завданнями, виконавцями, ресур­сами, строками, місцем і якістю робіт;

• стимулювання виконання планів.

Детально технологія розроблення та реалізації планів розглядається в інших курсах спеціальності.

2. Організація робіт з планування

Організацію робіт з планування можна розглядати як процес пере­роблення входу системи планування у її вихід з досягненням цілей організації (фірми). Цей процес може бути зображений так (рис. 6.1):

Рис. 6.1. Система планування як процесс

Згідно з наведеною схемою система планування має зовнішнє оточення – вхід, вихід, зовнішнє середовище, зворотний зв’язок і, власне, планування.

Вхід – це нормативи конкурентоспроможності об’єкта планування, роз­роблені на стадії стратегічного маркетингу відповідно до місії і цілей ор­ганізації, додаткова інформація для розроблення планів, необхідні ресурси, документація.

Вихід – це плани, розроблені за вимогами споживачів з врахуванням їх вимог.

Зовнішнє середовище – це чинники макро- і мікросередовища організації, інфраструктури регіону, які прямо або непрямо впливають на планування, його параметри, параметри входу і виходу системи.

Серед параметрів, які прямо впливають на процес і ефективність пла­нування, слід відзначити: податкова і митна система, антимонопольна політика, конкуренція у цій та суміжних галузях, активність маркетингових посе­ред­ників, наявність якісної нормативно-методичної документації з різних функцій менеджменту тощо.

Непрямо на планування впливають чинники макросередовища країни та інфраструктури регіону.

Зворотний зв’язок характеризує різну інформацію від виконавця плану до розробника (стрілка до процесу планування) або від виконавця до поста­чаль­ників входу системи. Ця інформація стосується передусім додаткових вимог споживачів або питань якості планів.

Планування – це процес розроблення і прийняття управлінських рішень в області планування. Він становить внутрішню структуру системи планування (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Внутрішня структура системи планування

У внутрішній структурі системи планування є:

• Науковий супровід складають наукові підходи до планування, прин­ципи і методи планування (економіко-математичні, статистичні, балансові, сіткові тощо). Від якості наукового супроводу залежить якість планів.

• Плани, які відповідають цілям організації – це система стратегічних, тактичних і оперативно-календарних планів з різних аспектів виробничо-господарської діяльності організації.

• Забезпечення розроблення планів охоплює ресурсне, інформаційне, кадрове, методичне та правове забезпечення цього процесу.

• Керована підсистема – це сукупність об’єктів планування – планові завдання та параметри планів.

• Керуюча підсистема – це менеджери, що здійснюють керівництво роз­робленням планів та організацією їх виконання.

Розроблення плану складається з таких збільшених робіт:

1) вивчення проблеми;

• формування системи планування, компонентів її внутрішньої структури та узгодження із зовнішнім середовищем;

• уточнення нормативів конкурентоспроможості та інших вимог до об’єкта планування;

• розроблення управлінського рішення стосовно виконання плану;

• оформлення, погодження і затвердження плану;

6) доведення планових завдань до виконавців;

• координація виконання плану;

• облік і контроль виконання конкретних планових завдань і параметрів;

• стимулювання виконання плану.

Ці роботи є збільшеними. Кожна з них складається з декількох операцій. Зокрема перший етап – вивчення проблеми – вимагає виконання таких операцій:

• аналіз ситуації або об’єкта за кількісними і ресурсними показниками;

• порівняння ефективності об’єкта планування з кращими світовими досягненнями у цій області;

• визначення відмінності показників;

• аналіз літературних джерел, патентного фонду, звітів з НДР, рекламацій і претензій споживачів;

• аналіз організаційно-технічного рівня виробництва у виробника і споживача;

• формування напрямків розвитку об’єкта тощо.