МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологія імені С.З.Гжицького
Кафедра фармакології та токсикології
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
На тему: Вказати хімічний склад шавлії лікарської, обґрунтувати застосування лікарської сировини та препаратів.
Виконала:
Студентка І курсу, 3 п/групи, ФВМ
TRINITI
Львів – 2011р.
План
Ботанічна характеристика.
Розмножування та вирощування.
Хімічний склад.
Фармакологічні властивості і використання.
Лікарські форми і застосування.
Показання до призначення.
Ботанічна характеристика.
Salvia officinalis ( шавлія лікарська ) - напівкущова рослина родини губоцвітих. Стебла прямі, розгалужені, 20—70 см заввишки, майже круглясті, білувато-шерстисті від довгих хвилястих волосків. Стеблові листки (почасти зимуючі) супротивні, черешкові, шкірясті, яйцевидно-довгасті або видовжено- еліптичні, при основі округлі або неглибокосерцевидні, на верхівці тупі або загострені, по краю дрібнозубчасті, на поверхні тонкозморшкуваті, з обох боків сіруватошерстисті, засіяні рясними крапчастими залозками; нижні листки нерідко при основі з однією-двома невеличкими лопатями; приквіткові листки яйцевидно-ланцетні, сидячі, лілувато-забарвлені, при основі перетинчасті, здебільшого дорівнюють чашечкам. Квітки двостатеві, непра вильні, утворюють несправжні 4—8-квіткові, розсунуті кільця; чашечка дзвониковидна, по жилках (їх 15) волосиста, з трикутними, гострокінцевими, війчастими зубцями; віночок яскраво-ліловий, двогубий, з майже прямою верхньою губою і трилопатевою нижньою (бокові лопаті нижньої губи відігнуті, середня — на верхівці глибоковиїмчаста). Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у червні — липні.
Ботанічна характеристика.
Шавлія лікарський в дикому вигляді росте на Кавказі. Культивують його на Україні, в Молдові, Криму, країнах Європи і в Америці.
Рослина посухостійка і зимостійка. Переносить температуру до мінус 30 ° С. Не дуже вимоглива до грунту. Добре розвивається на сухих і суглинних водопроникних грунтах. Ділянку готують за рік до посіву насіння, знищуючи багаторічні бур'яни. Грунт перекопують на глибину 25-30 см. При появі бур'янів проводять боронування.
Перед посівом грунт спушують на глубіяу 8-10 см, збирають бур'яни і боронують поверхню граблями. Насіння сіють під зиму, в листопаді - грудні. Ширину міжрядь роблять у 60 - 70 см. Семена закладають на глибину 1-2 см. Весною, після сходів насіння, грунт знову обробляють. З утворенням 4 - 5 постійних листя сіянці проріджують, залишаючи їх на відстані 40-50 см. Ділянка постійно спушують, звільняючи від бур'янів. Після останнього збору листя рослини підгодовують фосфорними добривами. На одному місці шавлія вирощують 6-8 років і більше.
Фото шавлії лікарської
Фото шавлії лікарської.
Фото шавлії лікарської.
Фото шавлії лікарської
Розмножування та вирощування.
Розмножується насінням. У перший рік росте повільно, утворюючи невелику кількість стебел. З другого року вегетації утворює 100 стебел і більше. З віком вони дерев'яніють. У культурі здерев'янілі стебла викидають, бо листки на них дуже дрібні, а це знижує урожай.
Плантацію для заготівлі шавлії використовують протягом 5—6 років, у зв'язку з чим посіви її слід розміщувати на родючих ґрунтах з рівним рельєфом.
Протягом літа урожай збирають 2—3 рази: перший — у кінці липня, останній — у вересні. Листя збирають руками разом з верхівками рослини.
Хімічний склад.
Листя шавлії містить ефірну олію (1-2,5%), сапоніни, дубильні речовини (катехіни – 3-8%), глікозиди, гіркі речовини, смолисті речовини (5- 6%), фумаринову кислоту, олеїнову кислоту, хлорогенову кислоту, пентозу, воски, амінокислоти (аспарагiн, глутамiн), вітамін С, Р, РР, каротин, фітонциди.
Ефірна олія складається з туйолу (30-50%), борнеолу (8-14%), туйону, цинеолу (15%), камфори, пінену, сальвену та iнших терпенів.