2 Нормативні засади I посилання

2.1 Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин у господарствах на всш

стандартам ДС'ТУ 35-35-Ч7 "Сперма бугаїв нативна-техн1чн1 умови" i тимчасово ГОСТ С'РСР 26030-83 "Сперма быков замороженная – технические условия".

2.2.I Використовувані при цьому матеріали, інструменти i біологічні середовища повинні! відповідати вимогам чинних ТУ У 14057860. 001-98.

2.3 Ветеринарно-санітарні правила робота пунктів (лабораторій) по штучному осіменінню тварин повинні! в1дпов!дати вимогам чинних шструкшй законодавства ветеринарноУ медицини.

2. 4 Техн1чн1 умови та технолог1чний регламент виконання процедур збер!гання, транспортування, деконсервашУ. оц!нки. розбавлення i використання сперми шпдникш, а також метод!в i технжи ос1мен!ння тварин та OOJHKV Ух результате регламентуються ц!ею чинною 1нструкц1е ю.

2. 4. 1 Допускаггься використання в робот! заклад!в сфери в!дтворення та штучного ос!.мен1ння тварин. використання 1нших методичних пос1бник!в (рекоменлацш. настанов. ЛИСТ1ВОК. плакат!вта 1н.). якщо вони не суперечать чинн!й шструкшУ.

2. 5 Пункти i лабораторн по штучному ос1мен1нню сшьськоюсподарських тварин на територп УкраУни прашоють н1д методичним кер1вниитвом регюнальних племшних шдпрйемств на догов!рних засадах.

2. 6 Вшпов1дно до Закону УкраУни "Про племшну справу в тваринниитв!" (ст. 19) та згщно постанови Президп УкраУнськоУ академ!У аграрних наук в!д 20 липня 2000 року на баз! Харк1вського б!отехнолопчного центру УААН створено науково-контрольну лаборатор!ю метролог!У i стандартизацп виробництва. збер!гання, реал!зац!У та застосування у сфер! селекц!У i вщтворення генетичних pecypcie нових технологий, бюлопчних середовищ, 1нструмент1в. обладнання i матер!шпв.

2. 6. 1 До компетенгш науково-контролыюУ лаборатор!У входить створення та погодження в!дпов1дних Державних стандартов. техн!чних умов i inuioT нормативно! документашУ i контроль У\ виконання фгзичними та юридичними особами, зайнятими в^ сфер! виробництва засоб!в се.текшУ та в1дтворення._

територй УкраУни зд!йснюгться на засадах Закону УкраУни "Про плем1нну справу у тваринництв!" №I328-XIV в!д 21 грудня 1999 року.

2. 2 Використовувана при иьому сперма повинна в1дпов!дати державним

3. Opiitimauiftui формн та порядок вшкриття пунктов (.ia6oparopiii) штучного ос1меп!ння тварин

3.1 В господарствах УкраУни застосовуються стацюнарна. маршр\тно-к1льцева м!жгосподарська i внутр1111ньо1осподарська оргашзашйш форми ос1мен!ння корт i телиць.

3.1.1 Стат'онарна форма широко практикупъся в окремих с1льськогосподарських пшприемствах з високою концентрашсю погол!в'я. Техн1к штучного оаменшня тварин с в штатному розклад! nianpiu мсгва.

3.1.2 Маршрутно-млыдева м!жтосподарська форма застосовуеться для забезпечення роб!т в декшькох господарства. Оаменшня тварин забезпечують висококва:11ф!кован1 спец1ал!сти за граф!ком.

3.1.3 Внутр1шньогосподарська маршрутна форма використовугться в господарствах з дск!лькома фермами, в господарствах з р!зними оргашзацшними та майновими формами. (Хммеп1ння тварин забезпечугться при цьому як в сташонарних умовах окремоУ ферми. так i «i встановлсним маршрутом в \псиях утримання тварин.

3.2 Пункти (jiaooparopii) штучного ос!меншня - ие спегнальний заклад для проведения робгг по в!дтворенню стада.

3.2.1 ! Кнкти (лабораторп) будують за типовими (№807-6) або 1ндив1дуальними

проектами. Допускаеться орган!зац!я пункт!в в переобладнаних прим!щеннях, як! вщповщають встановленим ветеринарно-саштарним нормам. 1х обладнують електричним осв!тленням, опаленням, водопроводом, бактерицидними лампами i дезбар'ером.

3.2.2 В господарствах пункти розм!щують на шляху скотопропнних дор!г, безпосередньо б!ля тваринницьких прим!щень або пунктом з'еднуються дек!лька прим!щень. При ос1мен1нн( тварин на пасовищах для кожного стада обладнують пересувний пункт. Пункти (лабораторп) для оаменшня кор!в i телиць фермерських та !ндив!дуальних господарств будують окремо в!д ферм громадськоУ худоби в зручному м!сц! населеного пункту зпдно СН1П.

3.2.3 Пункт включае лабораторну i мийну к!мнати, манеж, шдсобне примпцення, спйлове прим!щення для утримання маток, комору i вхщний тамбур. В лаборатори кр!м того сл!д мати прим!щення для зооветперсоналу, де розм!щують картотеку, б!бл!отеку та !ншу документашю, столи для зоотехн!ка, лжаря-пнеколога та шшого персоналу.

3.2.4 Лабораторну к!мнату розм!щують у найсв!тл!ш!й i найтепл!ш!й к!мнат! площею 5-8 м. Пщлогу викладають метлахською плиткою, а стши облицьовують плиткою чи фарбують б!лою масляною фарбою. IT устатковують приладами та шструментами для збереження, розморожування i оцшки сперми; в н!й проводять подготовку !нструмент!в i сперми для штучного ос!мен!ння самок. Тут же розм!щують робочий ст!л.

3.2.5 Мийну к!мнату оснащують дистилятором,, газовою або електричною плитками, стершшатором, сушильною шафою, вмивальником, емальованим посудом. В н!й миють i стершшують шструменти, посуд та перуть спецодяг.

3.2.6. В манеж! встановлюють ф!ксац!йний станок для штучного ос!мен!ння i дослщження тварин, вмивальник та дезбар'ер.

3.3. Дозв!л на вщкриття пункту надають разом з "Паспортом пункту (лабораторп) штучного ос!мен!ння кор!в i телиць", який видас Державна адм!н!страц!я району на основ! акту квал!ф!кац!йноУ ком!с!У, до складу якоУ входять головний зоотехнж району, головний державний шспектор ветеринарноТ медицини району, спец!ал!ст племпцщриемства та господарства (додаток 18. 2).

4 Права i обов'язки техшка-завадуючого пунктом (лаборатор!сю) штучного (хмменшня тварин та персоналу

4. 1 Техжками штучного ос!меншня можуть працювати зоотехнжи та спец1ал!сти ветеринарноУ медицини i особи, як! пройшли спец!альну шдготовку i мають в!дпов!дне посвщчення (дозвш). Вони працюють п!д безпосередн!м кер!вництвом зооветспец1ал1ст!в господарства i проходять щор!чну переатестац!ю. Призначення i зв!льнення з роботи вир!шуе кер!вник господарства або установи, при яюй створений пункт (лаборатор!я) в!дпов!дно до законодавства.

4. 2 Техн1к i персонал зобов'язанк

• проходити медичний огляд та шструктаж з техн!ки безпеки щор!чно;

• виконувати д!ючу 1нструкц1ю по. штучному оамешнню сшьськогосподарських тварин;

• утримувати в чистот! прим!щення, обладнання i не менше трьох раз!в на мюяць проводити дезинфекц!ю примщень;

• особисто приймати замовлену сперму, забезпечувати ТТ належне збереження i використання за селекц!йним планом;

• контролювати надшну роботу кр!огенноУ техжки, р!вень азоту в посудин! Д'юара та дв!ч! на р!к дезшф!кувати П;

• визначати пщ м!кроскопом рухлив!сть сперм1Ув при одержанн! сперми з племшдприемства i перед оаменшням самиць в1дпов!дно Державним стандартам;

• в конфл!ктних випадках приймати участь у ком!с!йних досл!дженнях -якост! сперми;

• особисто готувати шструменти, розчини i прилади до роботи;

• оргашзовувати i приймати участь у виявленш тварин з ознаками охоти;

• своечасно ос!меняти т!льки кл!жчно здорових тварин, самост!йно вир!шувати питания щодо часу, кратност! та способу Ух оаменшня; приймати участь у робот!, пов'язанш з1 стимуляц!ею статевоУ функц!У, д!агностикою т1льност! та оприбуткуванням телят;

• дотримуватись плану закршлення та ведения облжу результат!в дослщжень на ваг1тн!сть, запуску та отелення тварин, а також контролювати стан вщтворення стада за допомогою календаря техшка або стенду контролю ф!зюлопчного стану самиць;

• подавати заявки на придбання сперми, 1нструмент1в, обладнання та реактив!в;

щомюячно зв!тувати перед кер!вництвом господарства, установи i племшдприемства про роботу за встановленими формами;

• подавати спещалютам ветеринарноУ медицини господарства або установи списки кор!в, як! шдлягають обстеженню на ваптнють чи виявлення стану здоров'я Ух репродуктивних оргашв;

• пост!йно працювати над тдвишенням своеУ квал1ф!кац1У, впроваджувати досягнення науки та передового досвщу.

4. 3 Техшк штучного ос!меншня мае право:

• давати вказ!вки прац!вникам ферми про виявлення кор!в в OXOTJ;

• самост!йно приймати ршення про час, м!сце, кратнють та спос!б ос!мен1ння самиць;

• приймати участь у вир!шенн! питань щодо полшшення в!дтворення стада;

• на одержання спецодягу (халат, ковпак, фартух, гумов! чоботи, рукавиц!) зпдно з нормативами:

• одержувати додаткову оплату за висок! показники прац!.

5. Ветеринарно-саштарш вимоги до пункпв (лаборатор!й) штучного осгмен!ння та правила роботи в них

5. 1 При штучному ос!мен!нн! тварин дотримуються вимог !нструкц!й чинного законодавства ветеринарноУ медицини.

5. 2 Отримання спермопродукц!У в лаборатор!ю (пункт) штучного ос!мен!ння господарства з-за меж облает! або вщправка спермопродукц!У за меж! облает! повинна супроводжуватися в!дпов!дними ветеринарними документами (форма 1-вет) та погоджуватися обласною !нспекц!ею ветеринарноУ медицини.

Отримання спермопродукц!У в лаборатор!ю (пункт) штучного ос!мен!ння у межах облает! повинно супроводжуватись ветеринарними документами (форма 1-вет).

5. 3 Прим!щення пункту (лаборатор!У), обладнання i територ!ю б!ля нього утримують в чистот!. В тамбур! встановлюють дезбар'ер, який щоденно зволожують 2%-ним розчином каустичноУ соди. Таким же розчином кальцинованоУ соди миють забруднен! м!сця на ст!нах, шдлогу в лабораторн!й та мийн!й к!мнатах. Поверхню стол!в, ст!льц!в, шаф

обробляють теплим 2-3% розчином двовуглекислоУ соди або 0. 02% розчином фурацилшу (1: 5000).

У в1кнах пункту в л!тжй перюд повинж бути кватирки з металевими або марлевими с!тками.

5.4 TexniK працюе в спецодяз!. Тканинний одяг не р!дше одного разу на тиждень перуть, кип'ятять та прасують, а чоботи i фартух миють i знезаражують 2% розчином хлорамшу або 0,02% розчином фурацилшу.

5.5 Техн1к повинен дотримуватись правил особистоУ ппени, мити руки перед i п!сля кожного ос!мен!ння теплою водою з милом, витирати Ух чистим рушником i знезаражувати 70° спиртом. Пошкодження на руках закривати медичним лейкопластиром.

5.6 При маршрутно-к!льцев!й та внутр!шньогосподарськ!й форм! оргажзашУ штучного ос!мен!ння техжк перевозить лише посудину Д'юара (5-20 л) з! спермою або термос з льодом. !нструменти та матер!али для ос!мен!ння тварин знаходяться на кожному пункт! i/або в автомобш. в обладнаному специальному ящику.

5.7 Стерильн! упакован! шструменти використовують без додатковоУ обробки. Нов! шструменти i посуд та т!, що були використан!, промивають водопров!дною водою i миють у теплих розчинах вуглекислоУ чи двовуглекислоУ соди (20-30 г/л води) або в розчин! кальцинованоУ соди (10-20 г/л води). П!сля цього шструменти промивають водопровшною водою, сгголюкують теплою дистильованою водою 3-4 рази, висушують i стерил!зують од­ним !з способ!в, загортають у стерильний nanip та збер!гають у шафах до використання.

5.8 1нструменти стерил!зують кип'ятшням, автоклавуванням, сухим жаром, х!м!чними речовинами, ультрафюлетовим випром!нюванням, фламбуванням та in.

5.8.1 1нструменти та посуд, виготовлен! !з скла стерил!зують так: промитий шприц-катетер розбирають. цил!ндр i поршень обгортають марлёю та зв'язують. Скляний посуд (флакон, мензурка, цилшдр) обгортають марлёю i кладуть в стершшатор. заповнений на 2/3 об'ему дистильованою водою i кип'ятять 20-30 хвилин. П!сля охолодження зн!мають кришку, стерильним пшцетом д!стають посуд та шструменти i струшують. Шприц-катетер складають i рухом поршня видаляють з нього залишки води. Пот!м загортають стерильним папером i кладуть у шафу.

5.8.2 Металев! !нструменти кладуть в киплячу дистильовану воду i стерил!зують 20-30 хвилин, п!сля чого Ух виймають !з стерил!затора, просушують i кладуть в скляну шафу для збер!гання.

5.8.3 С'терил!зац!ю скляного посуду та !нструмент!в сухим жаром проводять в сушильнш шаф! при температур! 180°С протягом 1 години, м!сля охолодження Ух виймають Г i кладуть в скляну шафу чи ящик-термостат для збереження або використовують.

5.8.4 Пол!мерн! !нструменти з пошкодженою заводською упаковкою стерил!зуються за допомогою бактерицидних ламп (БУВ-30; БУВ-60 або ПРК-2) протягом 40 хв., розм!щених на в!дстан! 20 см.

5.8.5 В польових умовах стерил!зац!я металевих шструмен'пв допускасться фламбуванням Ух повер.хн! на полум'У газовоУ плитки або спиртового тампону.

5.8.6 Стерилпацпо прилад!в, що не ш'ддаються кип'ят!нню та шструмент!в багаторазового використання проводять шляхом протирания Ух поверхн! ватним тампоном, змоченим 96° спиртом.

5.9 Правила приготування розчин!в.

5.9.1 Для приготування !00 мл 70° спирту беруть 73 мл 96° спирту-ректиф!кату i 27 мл

дистильованоУ води. Правильжсть приготування розчину перев!ряють спиртометром. Застосовують для знезараження шприц-катетер!в i рук.

5.9.2 Розчин лимоннокислого натр!ю трьохзам!щенного 5,5-водного готують шляхом внесения в стерильну колбу 2,9 г порошку лимоннокислого натр!ю додаванням дистильованоУ води до 100 мл загального об'ему. Для нейтрал!зац!У туди додають 24 мг порошку лимонноУ кислоти. Шсля ретельного розмшування розчин п!д!гр!вають у водян!й бан! до 90...95 градус!в, на дно якоУ кладуть шар cipoi' вати, розчин використовують для зволоження пол!етиленових рукавиць та шхвового дзеркала i промивання !нструмент!в.

5.9.3 Розчин фурацилшу 1:5000 (0,02%) готують на 0,9% розчин! натр!ю хлористого. Для цього в один л!тр киплячоУ води вносять 9 г натр!ю хлористого i 0,2 г фурацилшу i фшьтрують. Розчин розливають у посудину з темного скла з притертою пробкою i збер!гають 1-2 доби в затемненому м!сц!. При використанж фурацилшу у таблетках по 0,1 г до 1 л ф!зюлопчного розчину додають 2 таблетки фурацилшу. При використанн! фурацилшу у таблетках по 0,02 г до 1 л киплячоУ води вносять лише 10 таблеток фурацилшу. Розчин фурацилшу використовують для сажтарноУ обробки зовжшжх статевих оргашв самок, поверхн! робочих стол!в, ф!ксац!йного станка та чоб!ттехн!ка.

5.9.4 Ф!з!олопчний розчин готують шляхом внесения в стерильну колбу 0,9 г натр!ю хлористого i 100 мл дистильованоУ води. П!сля чого ретельно розмшують i пщ!гр!вають у водянш бан! до 90-95°С.

5.10 Ватж тампони готують розм!ром приблизив 4x5 см, складають у склянку з притертою кришкою, заливають 96° спиртом-ректифжатом, залишки спирту вщжимають, тампони використовують для знезараження зовн!шньоУ поверхн! шприц-катетера, !нструмент!в i прилад!в.

5.11 Марлев! серветки готують з вщпрасованого з двох бок!в бинта чи марл! розм!ром 5x10 см i складають у склянку з притертою кришкою. Використовують для зняття залиишв води i розчйшв з катетера, протирания предметних i покривних скелець, мжроскотв та in.

5.12 На початку роботи ражше простерил)зований шприц-катетер промивають 2,9% теплим розчином натр!ю лимоннокислого або 0,9% розчином натр!ю хлористого по 3... 4 рази.

5.13 Стерильне тхвове дзеркало перед оаменшням зволожують теплим 2,9% розчином натр!ю лимоннокислого або 0,9% розчином натр!ю хлористого. П)сля кожного оаменшня або г!неколог!чното досл!дження його миють теплим (70°С) 2-3% розчином двовуглекислоУ соди, промивають теплою . водою i знезаражують кип'ятшням у дистильованш вод! протягом 15-20 хвилин. В польових умовах проводять ретельне фламбування дзеркала.

5.14 Металев! частини шструменлчв для оаменшня розфасованою спермою в пайети (цил!ндр, стержень, муфта) стерил!зують шляхом кип'ятшня один раз в день (по закшченню роботи), а пол!мерж детал! !нструмент!в для м!н!-тюб протирають ватним тампоном з 96° спиртом.

5.15 Саштарна обробка посудини Д'юара.

Сажтарну обробку посудини Д'юара проводять щороку. Для чого сперму переносять в другу посудину з рщким азотом. Залишки рщкого азоту зливають у вщведеному м!сш, звшьненому вщ сухого листя, стружок. Випорожнену в!д азоту посудину витримують при юмнатжй температур! протягом 3 д!б для в!д!гр!вання.

8

Внутрішню поверхню посудини двічі промивають теплою водою (10 літрів води 70°С) і дечінфікують 70° спиртом. Зовнішню поверхню обробляють технічним спиртом.

5.16 При знезараженні розчином спирту половину встановленої норми його зливають у посудину, після промивання її протирають серветкою, намотаною на металевий щуп. Посудину легенько нахиляють і змочують внутрішні її стінки розчином спирту. Залишок відпрацьованого спирту виливають, після чого в посудину вливають другу половину розчину спирту і повторюють знезараження. Після звільнення посудини від розчину спирту її висушують марлевою серветкою і заправляють рідким азотом з дотриманням правил техніки безпеки при роботі з кріогенним обладнанням. Норма витрат спирту проводиться з розрахунку 10 мл спирту на 50 см: площі. Забороняється мити посудини Д'юара мийними засобами.

5.16.1 Для знезараження посудини Д'юара розчином перекису водню, використовують його 4% розчин, який готують з концентрованого 27.5-40% препарату, шляхом додавання води до потрібної концентрації. Розчин перемішують, наливають у посудину Д'юара по 5-30 літрів і витримують протягом 1 години. Після чого, розчин виливають, а посудину Д'юара двократно промивають кип'яченою водою (70°С) і висушують.

5.17 Зовнішні статеві органи тварини перед осіменінням миють теплою водою з милом або 0,9% розчином натрію хлористого, зрошують теплим 0,02% розчином фурациліну і насухо витирають ватним тампоном. При застосуванні ректо-цервікального способу осіменіння відносно чисті зовнішні статеві органи тварини протирають сухим ватним тампоном зверху вниз.

б Робота зі спермою плідників в пунктах і лабораторіях

На пунктах застосовують два методи зберігання сперми бугаїв: короткочасне при температурі 2-4°Г і тривале - в замороженому стані при температурі-79...-І96°.

6.1 Зберігання сперми при температурі 2-4°С. Розріджену ГЦЖ середовищем, розфасовану у скляні флакони або в полімерні ампули (рис.1) і охолоджену до 2-4°С сперму на пунктах зберігають у термосах з льодом або в побутовому холодильнику. Термос повинен бути заповнений не менш як на 1/3 об'єму льодом. Флакони чи ампули зі спермою упаковують у вату шаро'м 2-4 см або поролон, вкладають в поліетиленові мішечки і кладуть на лід або обкладають ним з усіх боків. По мірі розтавання льоду воду з термосу зливають.

В

Рис. 1. Порлімерні ампули для розфасовки та зберігання сперми, охолодженої до +2…+4ºС

побутовому холодильнику флакони зі спермою вмішують в посудину з .жолодженою до 2-4°С водою і ставлять на середню полицю.

Використовують сперму протягом трьох діб при рухливості сперміїв не менш бітів.

В процесі зберігання не допускати замерзання сперми та підвищення її температури й ше +4°С.

На кожному флаконі зі спермою повинна бути етикетка, на якій вказані кличка або номер бугая і дата взяття сперми.

6.2 Зберігання глибокозамороженої сперми.

6.2.1 Сперму заморожують у різних упаковках (рис.2), зберігають у тубах,

Іполімерних стаканчиках або контейнерах, які розміщують у посудинах Д'юара. заповнених

Іідким азотом або в камері кріогенного агрегату. Ємності зі спермою фіксують металевими

тержнями або капроновими нитками у спеціальних гніздах на горловині посудини. До

ітержня прикріплюють етикетку з кличкою та номером бугая, датою взяття сперми і

ІчІЛЬКІСТЮ ДОЗ.

Для зберігання замороженої сперми на пунктах штучного осіменіння використовують посудини Д'юара марок Харків-34, СДС-30-2 та інші, в яких регулярно <онтролюють рівень рідкого азоту металевим, дерев'яним або полімерним щупом, на нижньому кінці якого наносять 5 рисок через 5 см і не допускають зниження його нижче 1/3 об'єму посудини.

При маршрутно-кільцевій або внутрішньогосподарській формі організації штучного осіменіння та осіменінні тварин приватного сектору, для транспортування сперми використовують посудини Д'юара малого об'єму Харків-5, СДС-5, КВС-4 та інші. Дозаправляння рідким азотом цих п

Рис. 2 Варіанти розфасовки спермопродукиії для заморожування: облицьована гранула, мінітюби, пайєта.

осудин проводять щоденно.

ї

6.2.2 Сперму бугаїв також можна зберігати при температурі -79° в сухому льоді та

| при -100. ..-120° в кріогенному агрегаті. У цих випадках необхідно дотримуватись інструкції по експлуатації цих агрегатів.

6.3 Розміщення обладнання.

Посудину Д'юара зі спермою розміщують в лабораторії на відстані не ближче 1 м від опалювальних пристроїв. Кріогенний агрегат заправляють сухим льодом згідно інструкції і тримають увесь час включеним в електромережу.

Поряд з посудиною Д'юара на робочому столі розміщують термостат біологічний, стерильну підставку для інструментів і пінцети: анатомічний 25-30 см та короткий, скальпель, шприц ветеринарний, шприц-катетер або катетер полістироловий з ампулою,

11

стерильні скляні палички, рушник, мікроскоп з підігрівальним столиком, предметним і покривним скельцями, ампули із розчином цитрату натрію по 1 мл, мірні скляні піпетки, а при візо-цервікальному способі осіменіння - 4 пронумерованих банки з притертими кришками ємністю по 100 мл №1,3,4 - для 2,9% розчину натрію лимоннокислого або 0,9% натрію хлористого і №2 для 70° розчину спирту, дві банки для стерильних марлевих серветок і напіввологих тампонів, змочених 96° спиртом. На столику мікроскопу утримують пристрій для неушкоджуючої оцінки сперми у закритій облицьованій гранулі.

Забороняється зберігати медикаменти та дезінфікуючі речовини, що не використовуються на пункті.

7 Технологія розморожування сперми

7.1 Розморожування сперми у формі відкритих гранул здійснюють при температурі | 38±0,5°С. Для цього беруть скляну або поліетиленову ампулу із 2,9% розчином фабричногог| нейтралізованого натрію цитрату, знезаражують її поверхню тампоном з 96° спиртом, дегерметизують і наливають в стерильний пеніциліновий флакон, який ставлять у відповідне гніздо штативу термостату де він нагрівається до температури 38°С. Відтанення | гранули сперми можливо також здійснювати безпосередньо в ампулі.

7.2 3 посудини Д'юара або кріогенного агрегату технік бере одну гранулу сперми стерильним, охолодженим спеціальним пінцетом і швидко переносить її в підготовлену для розморожування ампулу (флакон) із нагрітим до 38°С,2,9% розчином цитрату натрію. При цьому слідкує, щоб контейнер із спермою не підігрівався.

Експозиція розморожування гранули об'ємом 0,2 мл становить 30-40 с. Для прискорення ррзморожування гранул ампулу (флакон) обертають в пальцях навколо осі, не підіймаючи з гнізда водяної бані до повного розморожування. Після цього флакон виймають із водяної бані, витирають насухо рушником (серветкою) і ставлять у штатив.

Для розморожування сперми у відкритих гранулах без використання 2,9% розчину натрію цитрату тонкостінну скляну пробірку з випуклим дном витримують у водяній бані протягом 4-5 хвилин, опускають в неї гранулу і після повного розморожування сперми, пробірку виймають.

Спермодозу, розфасовану у пайєту або облицьовану гранулу дістають із ємності охолодженим пінцетом, струшують для видалення залишків рідкого азоту протягом 2-3 с і занурюють у водяну баню з температурою 38°С до повного її розморожування, яке наступає у пайєті об'ємом 0,25 мл - через 20с, а 0,50 мл - через 40 с при +35°С. Експозиція розморожування облицьованих гранул становить 10-12 с при температурі +38°С. Одночасно розморожують лише по одній спермодозі. Сперму у відкритих гранулах і пайєтах використовують негайно (не пізніше 10-15 хвилин). ,

7,3 При надшвидкому розморожуванні сперми в облицьованих гранулах, останню^ опускають у стакан спеціального пристрою з отвором у дні, заповненого киплячою водою. Одночасно стакан піднімають над поверхнею водяної бані. При цьому вода витікає через отвір за 7 с. Гранулу виймають пінцетом із стакана, витирають і дезінфікують. Сперму в облицьованих гранулах після деконсервації можна зберігати при температурі +3...4 ще протягом 3 годин.

8 Оцінка якості сперми

8.1 На пункт чи в лабораторію повинна поступати тільки якісна сперма і відповідати вимогам ДСТУ 35.35-97 та ГОСТ 26030-83. Тут її оцінюють за рухливістю; а

12

при необхідності визначають виживаність в годинах при 38°С і кількість сперміїв з прямолінійним поступальним рухом (ППР) в дозі.

Сперма, що зберігається при +2-4°С, в першу добу повинна мати рухливість не нижче 8, а через 3 доби - не нижче 7 балів. Кількість сперміїв у дозі - не менш 20 мли.

Розморожена сперма, незалежно від технології її заморожування, повинна мати такі показники:

• рухливість сперміїв не нижче 4 балів;

• кількість сперміїв в дозі ППР - не менш 15 млн.;

• виживаність сперміїв у водяному термостаті при 38±0,5° С - не менше 5-ти годин. Сперму високоцінних бугаїв-покращувачів допускають до використання з

кількістю ППР сперміїв в дозі не менш 10 млн.

8.2 Рухливість сперміїв визначають під мікроскопом з підігрівальним столиком (+38°С) на препараті "роздавлена крапля", при збільшенні в 140-200 разів. На сухе, стерильне і тепл'е предметне скло стерильною сухою скляною паличкою наносять краплю 2,9% розчину натрію лимоннокислого і біля неї невелику краплю сперми, що зберігається при 2-4°С або заморожену в закритих гранулах або в пайєтах. Краплі змішують теплим покривним склом, накривають ним і витримують на підігрівальному столику 1-2 хвилини. Рухливість визначають в 3-4-х полях зору.

При визначенні рухливості сперміїв в спермі, розмороженій в 2,9% розчині натрію цитрату, додаткового розбавлення не проводять.

Р

Рис. З Пристрій для оцінки якості сперми без розгерметизації оболонки облицьованої гранули.

ухливість сперміїв в облицьованих гранулах можливо також визначати без розгерметизації дози. Для цього край гранули змащують тонким шаром вазелінового або іншого рідкого масла, затискують між двома теплими предметними скельцями спеціального пристрою (рис.З) і кладуть під мікроскоп.

Рухливість сперміїв оцінюють за 10-бальною шкалою. Якщо в полі зору всі 100% сперміїв рухаються прямолінійно - ставлять 10 балів, 90% - 9 балів і т.д. Якщо один спермій з ППР приходиться на декілька десятків сперміїв, рухливість позначають літерою "П" (поодинокі). Коли в полі зору спостерігаються лише коливальні рухи сперміїв, таку сперму позначають літерою "К", а у випадку повної нерухомості сперміїв літерою "Н".

8.3. Виживаність сперміїв визначається проміжком часу, вираженим в годинах, протягом якого спермії зберігають ППР в процесі їх інкубування при +38°С. Його визначають за показником рухливості сперміїв безпосередньо після розморожування сперми і через кожну годину її інкубування при температурі 38±0,5°С. Придатною для використання є сперма з рухливістю сперміїв після розморожування не менш 4 балів, а після 5-ти годинного інкубування - не нижче 0,5 балів.

13

9 Робота в пунктах і лабораторіях з тваринами

9.1 Відбір самиць для штучного осіменіння проводять з урахуванням ознак стаді збудження статевого циклу (тічка, загальне збудження, статева охота і овуляція).

9.1.1 Тічка - це комплекс змін, що характеризуються набряканням зовнішнії статевих органів та почервонінням їх слизової оболонки, розкриттям шийки матки TJ витіканням слизу. Тривалість тічки - 2-4 доби. Тічка починається раніше на 12-24 години віл загального збудження і охоти.

9.1.2 Статеве збудження характеризується змінами в поведінці самиці у вигляді загального неспокою, зменшення апетиту, зниження надоїв, стрибків на інших самиць ті дозволу стрибати на себе.

9.1.3 Статева охота - це такий стан організму самиці, коли найкраще проявляється готовність до спаровування або позитивна реакція самиці на самця. Основна ознака охоти | рефлекс нерухомості. Тварина стоїть спокійно, коли на неї стрибають інші тварини. Охота і корів і телиць триває в основному 12-18 годин. За часом вона відповідає середині та кінцкі тічки. ,!

9.1.4 Овуляція - процес виділення яйцеклітини із зрілого фолікула яєчника. Вона проходить через 10-15 годин після закінчення охоти. При недоліках годівлі, утримання тварин та деяких захворюваннях (гіпофункція) яєчників вона може не відбуватися (ановуляторний цикл).

9.2 Існує декілька способів виявлення корів і телиць в охоті, але найбільш поширеними є візуально-клінічний та рефлексологічний.

9.2.1 Візуально-клінічний спосіб оснований на виявленні змін поведінки самки і безпосередньому огляді корів чи телиць, та їх статевих органів. Тварину в охоті виявляють за загальним збудженням і рефлексом нерухомості під час перебування на пасовищі чи вигульному майданчику не менш 3-4 разів на добу. При клінічному огляді самок виявляють характерні ознаки тічки, а при ректальному дослідженні статевих органів тонус матки. У цей період проводити ректальну пальпацію (прощупування) яєчників не рекомендується: існує ризик роздавлювання достиглих фолікулів.

9.2.2 При рефлексологічному способі використовують бугаїв-пробників або бугаїв-маркерів після їх спеціальної підготовки. Пробників утримують разом з самицями вранці та увечері протягом 2 годин. Вони є одночасно стимуляторами статевої функції самок. На 150-200 корів потрібно мати одного пробника. Тварину з ознаками охоти і тічки відокремлюють із стада для осіменіння.

9.2.3 Охоту можна визначати за допомогою детекторів (ампула з кольоровою^ рідиною), які приклеюють до шкіри крижів самиці. При стрибках тварин на самицю в охоті ампула лопається і забарвлює її крижі.

9.2.4 Для визначення корів в охоті можна використовувати андрогенізованих корів^ або тварин з фолікулярними кістами, електрометричні прилади та ін.

10 Визначення оптимального часу та кратність осіменіння

10.1 Всі самиці з ознаками статевого збудження повинні пройти клініко-гїнекологічне дослідження. При цьому відокремлюють хворих, таких, що осіменяти ще рано і таких, що слід осіменити негайно.

10.2 Корів і телиць осіменяють двічі в одну охоту: перший раз після виявлення тварин в охоті та другий - через 10-12 годин. Корів осіменяють перед доїнням або через 2-3 години після нього.

10.3 При визначенні охоти рефлексологічним способом можна проводити одноразове осіменіння через 8-12 годин від початку охоти за принципом "ранок-вечір" або "вечір-ранок". Якщо самиця проявила охоту вранці, то її осіменяють ввечері і навпаки.

10.4 Оптимальний час осіменіння самиць може бути визначений висококласними зооветспеціалістами за ступенем розвитку фолікула. На початку охоти він злегка виступає над поверхнею яєчника, твердуватий на дотик і збільшений в діаметрі до 0,5-1 см. Під кінець охоти фолікул збільшується в діаметрі до 1,5-2 см і при пальпації його відчувають у вигляді міхурця з переливанням фолікулярної рідини, що свідчить про зрілість фолікула і оптимальний час осіменіння. При дослідженні яєчників потрібно проявляти обережність, щоб не пошкодити фолікул.

11 Інструменти для штучного осіменіння корів і телиць різними способами

11.1 Для гінекологічних досліджень і осіменіння тварин візо-цервікальним способом використовують гінекологічне дзеркало (рис.4), що виробляється у варіантах для корів і для телиць, а також у варіанті з розрізом, що дає можливість вийняти дзеркало з вагіни тварини не виймаючи при цьому введений в цервікальний канал інструмент для осіменіння зі спермою, яку ін'єкують після того як тварина заспокоїться.- Існують також трубчасті конструкції гінекологічних дзеркал з полімерних матеріалів, що не подразнюють слизові оболонки та не викликають у тварин захисної реакції на грубі подразнення металевих приладів.

1

Рис. 4. Гінекологічне дзеркало у варіанті з розрізом.

1.2 Для штучного осіменіння корів і телиць використовують три типи полімерних або металевих інструментів зовнішнім діаметром 4-6 мм: .0

1

Рис. 5 Одноразові полімерні інструменти для мано-цервікального способу осіменіння корів: зоошприц (зверху), ОСХАР-1. катетер з ампулою (знизу).

1.2.1 Короткі полімерні одноразові стерильні інструменти довжиною 80-110 мм (рис.5). Це зоошприци, інструментиОСХАР-1 (осіменительний пристрій харківський) з голкою і без голки та катетери з ампулою. Ці інструменти використовуються для осіменіння корів мано-цервікальним способом. Зоошприц складається з циліндричного корпусу, штовхача та флянцю. ОСХАР-1 з голкою відрізняється наявністю в каналі корпусу голки з твердого полімеру, що забезпечує дегерметизацію оболонки облицьованої гранули в момент осіменіння. Ці інструменти можуть мати одноразовий полімерний штовхач або багаторазовий з некорозійного металу.

Катетери комплектуються полімерними ампулами, які можуть бути заповнені 2,9% розчином цитрату натрію для деконсервації сперми, замороженої у відкритих гранулах.

Крім того, є короткі інструменти для осіменіння спермою, замороженою в мініпайєтах, соломинках та мінітюбах, що використовуються у зарубіжних країнах.

Упаковані інструменти індивідуально або в пакети по 10-100 штук. В комплект інструментів цього типу входить трьохпала рукавичка з тонкої плівки для' інтравагінальних маніпуляцій рукою під час мано-цервікального осіменіння тварин.

Всі інструменти стерилізують УФ - променями.

11.2.2 Довгі або подовжені до 450-500 мм інструменти (рис.6). Це ОСХАР-2 для облицьованих гранул з голкою або без голки, скляний шприц-катетер, полімерна піпетка з ампулою для відкритих гранул і металеві пістолети для осіменіння тварин спермою, замороженою у пайєтах, соломинках або мінітюбах. Ці пістолети постачаються при імпорті сперми з-за кордону.

П

Рис. б Інструменти для ректо-, візо- та епіцервікального методів осіменіння корів та телиць: ОСХАР-2 (зверху), полістиролова піпетка з ампулою.

одовжені інструменти застосовують при осіменінні тварин візо-, ректо- або епі-цервікальним способами.

1

Рис. 7 Комбіновані інструменти для ректо- та візЬ- методів осіменіння корів та телиць:

металевий подов.жувач з корпусом зоошприця (зверху) та металевий подовжувач з

корпусом інструменту OCX АР-1.

1.2.3 Третій тип інструментів - це комбіновані конструкції, де використовуються металеві подовжувачі і одноразові полімерні наконечники, котрими служать корпус зоошприцу або корпус ОСХАР-Ь (рис.7). Інструменти цього типу використовують при ректо- і візо-цервікальному осіменінні.

11.2.4 Для інструментів застосовуються одноразові гігієнічні чохли з полімерної плівки, необхідні для профілактики мікробного забруднення статевих органів тварин, яких осіменяють, та подовжені гігієнічні рукавички з полімерної плівки трипалої, чотирипалої та п'ятипалої конфігурації.

Гігієнічні чохли можуть поставлятися у вигляді змотаного в рулон рукава або відокремлені в полімерних пакетах. При використанні чохлів рулонного типу технік в залежності від модифікації відокремлює їх по існуючому зварному шву або за допомогою зварювального пристрою по довжині інструменту, що використовується.

11.2.5 Всі полімерні інструменти при необхідності можуть бути додатково простерилізовані УФ-променями при використанні ламп БУВ-30 чи БУВ-60, розміщених над пакетами з інструментами на відстані 20-25 см протягом 40 хвилин. Металеві інструменти кип'ятять у дистильованій воді, а скляні - протирають 96° спиртом або фламбують на полум'ї.

11.2.6 Крім того, у техніка повинні бути ножиці, пінцети анатомічні довгі та короткі, корнцанг, скальпель, скляні палички,' пастерівські піпетки, мірні циліндри, чашки Петрі, термометри, прилад "Молния" або "Веста" для зварювання полімерної плівки та інше за паспортом пункту (додаток 18.1).

11.2.7 Після відбору необхідної для роботи кількості інструментів пакет слід загерметизувати.

11.2.8 Для зручності роботи, необхідні інструменти та матеріали можуть бути розміщені у спеціальному чемодані або в переносній мікролабораторіїтипу КОІТ, яка може бути розташована безпосередньо в місцях осіменіння тварин.

І 12 Способи і техніка штучного осіменіння корів і телиць

12.1 Розрізняють вагінальне, цервікальне та утеральне осіменіння тварин, коли сперма вводиться відповідно у вагіну, цервікальний канал або в матку. У рогатої худоби найбільш ефективним є інтрацервікальне осіменіння, при якому сперму вводять у краніальну частину каналу шийки матки.

Після клініко-гінекологічного дослідження для осіменіння відбирають тільки здорових тварин з ознаками статевої охоти. Тварину фіксують у станку, проводять гігієну зовнішніх статевих органів тварини і здійснюють осіменіння одним з вибраних способів.

12.2 Мано-цервікальний спосіб (рис.8). При використанні сперми, що зберігається при 2-4°С та розмороженої у відкритих гранулах використовують стерильні поліетиленові катетер з ампулами і рукавицю. Якщо сперма розфасована в облицьовані гранули, то застосовують інструмент ОСХАР-1 або зоошприц.

17

П

Рис 8 Маноцервікальний спосіб штучного осіменіння корів.

еред осіменінням технік бере порожню або з 2,9% розчином цитрату натрію ампулу і стерильними ножицями зрізує її конус, цитрат використовується для деконсервації сперми, а ампулу з'єднує з катетером. Потім набирає сперму і кладе зібраний інструмент на стерильну підставку, яка знаходиться у ящику-термостаті. Облицьовану гранулу після розморожування, оцінки і знезараження її поверхні спиртовим тампоном вставляють у канал корпусу інструмента ОСХАР-1 або зоошприца і штовхачем досилають до його пе­реднього краю, знезараженою голкою проколюють оболонку гранули через вихідний отвір інструмента. Якщо ж використовують ОСХАР-1, в передній частині якого вмонтована голка з твердого полімеру, то вона проколює плівку дози при натискуванні штовхача на гранулу під час осіменіння.

Після санітарної обробки зовнішніх статевих органів корови технік надіває стерильну поліетиленову рукавицю, змочує її одним з теплих розчинів (0,9% хлористого натрію або 2,9% натрію цитрату) і обережно вводить руку в піхву корови, масажує шийку матки, при наявності слизу на шийці знімає його. Іншою рукою подає підготовлений для осіменіння інструмент. Масажуючи шийку матки, технік долонею руки проштовхує в цервікальний канал катетер на глибину 7-8 см і. піднявши ампулу (зоошприц), вприскує сперму. Не розтискаючи ампули, технік виймає інструмент, кладе на дно піхви і додатково масажує шийку матки. Потім обережно виймає руку з інструментом. Рукавиці і інструменти після осіменіння знищують, а якщо використовують інструменти з металевими штовхачами, то останні миють і стерилізують для повторного використання.

12.3 Осіменіння корів і телиць ректо-цервікальним способом (рис.9). При цьому способі сперму вводять в канал шийки матки за допомогою металевих або одноразових полімерних інструментів, фіксуючи шийку матки рукою через пряму кишку.

12.3.1 При використанні сперми, що зберігається при 2-4°С або замороженої у формі відкритих

Рис 9 Ректо-цервікальний спосіб штучного осіменіння корів та телиць

гранул, застосовують одноразові стерильні полімерні піпетки довжиною 45 см. поліетиленову або гумову ампулу, або полімерний шприц з муфтою та поліетиленову рукавицю.

Перед осіменінням технік обробляє за п.5.16 статеві органи корови і висушує їх чистими ватно-марлевими тампонами. Бере пакет з ампулами, надрізає його і виштовхує шийку ампули, конус якої зрізає ножицями і кладе пакет на стіл. Таким же чином виштовхує кінець катетера на 2 см із пакета, приєднує до нього підготовлену ампулу. виймає катетер, набирає в нього сперму і кладе на підставку, яка знаходиться у ящику-термостаті. Отвори пакетів запаює або затискує скріпкою. Надіває гігієнічний пристрій для захисту рук, тобто 5-палу полімерну рукавицю і теплою водою зволожує її.

Взявши в другу руку заправлений спермою інструмент для осіменіння, технік великим і вказівним пальцями руки розкриває у тварини статеву щілину і вводить катетер знизу вверх під кутом приблизно 30-40° по верхній стінці в середину піхви приблизно до середини його довжини, а потім горизонтально в напрямку шийки матки. Підтримуючи катетер, другу руку вводить в пряму кишку і, при необхідності, звільняє її від калових мас. відвівши катетер рукою вбік. Перед введенням інструмента в шийку матки досліджує статеві органи самиці, звертаючи особливу увагу на тонус матки. Після цього технік фіксує шийку матки, відшукує її "розетку" і вводить катетер під контролем пальця в канал шийки, для цього він підводить руку під шийку матки і мізинцем відшукує її канал або кладе її на шийку матки і канал відшукує великим пальцем. Шийку матки можна брати між вказівним і середнім пальцями, великим відшукувати канал і другою рукою підвести кінець катетера до розетки шийки матки.

Технік направляє шийку матки на катетер, вводить на глибину 6-8 см, контролюючи його пальцями. Потім натискує на ампулу (шприц) і вводить сперму. Не розжимаючи ампули, катетер обережно виймає із статевих органів самиці, а руку із прямо'І кишки. Інструмент і рукавицю після осіменіння утилізують.

12.3.2 При використанні сперми, розфасованої в пайєти, технік розморожує спермодозу, виймає її пінцетом, витирає стерильною серветкою від залишків води, струшує так, щоб повітряна кулька піднялась до верхнього (запаяного) кінця і знезаражує її. Стержень інструменту відтягують на довжину пайєти, яку заводською пробкою вставляють в циліндр до упору. Запаяний кінець пайєти відрізають перпендикулярно по середині повітряної кульки (до 1 см) і інструмент зачохлюють стерильним одноразовим полімерним чохлом. Впевнившись в надійному з'єднанні пайєти з конусом чохла, останній фіксують до циліндра інструменту одним із способів залежно від конструкції фіксаційного пристрою.

19

12.3.3 Для використання пайєт різних об'ємів (меді - 0,5 мл та міні -0,25 мл) застосовують відповідні інструменти або універсальний пристрій.

12.3.4 Для осіменіння корів і телиць розмороженою спермою у відкритих гранулах об'ємом 0.2 мл без використання 2,9% розчину натрію цитрату використовують модифікований пайтєвводжувач або шприц, в який набирають сперму за допомогою поршня.

12.3.5 Для осіменіння корів спермою, розфасованою в міні-тюби застосовують спеціальний інструмент. Міні-тюб, знезаражений спиртовим тампоном, відкривають збоку, де знаходиться повітряна кулька і, зрізавши її стерильними ножицями, вводять міні-тюб відкритим кінцем в катетер. Стержнем натискують на кульку міні-тюба поки він не буде закріплений у внутрішній конічній частині верхівки катетеру. Після цього прилад можна використовувати для штучного осіменіння.

12.3.6 При використанні сперми, замороженої в облицьованих гранулах, при ректо-цервікальному осіменінні в наконечник (корпус інструмента ОСХАР-1 або зоошприца) вставляють розморожену і знезаражену з використанням спиртового тампону спермодозу, приєднують до нього спеціальний подовжувач, який складається з металевого трубчатого корпусу і дротяного стержня з дисковим упором. Один кінець трубчатого корпусу має круглий фланець для фіксації подовжувана пальцями, а другий - зовнішню різьбу для з'єднання з наконечником. На корпусі є замок для фіксації одноразового чохла.

Складають інструмент в такій послідовності. В канал наконечника вкладають облицьовану гранулу зі спермою, з'єднують з простерилізованим подовжувачем і досилають гранулу до його переднього краю. З боку вихідного отвору стерильною голкою проколюють гранулу.

При використанні одноразового полімерного інструмента довжиною 500 мм (ОСХАР-2) гранулу вставляють у канал корпусу, штовхачем просовують її у кінцеву частину. В кінцевій частині знаходиться голка з твердого полімеру, за допомогою якої гранула розкривається безпосередньо в цервікальному каналі в момент осіменіння.

На зібраний інструмент надівають захисний тонкостінний полімерний чохол. Перед введенням наконечника в канал шийки матки інструмент розчохлюють шляхом подавання чохла в бік штовхача і осіменяють корову.

12.4 Візо-цервікальний спосіб (рис. 10). При цьому способі осіменіння в піхву тварини вводять відповідного розміру тепле, зволожене теплим фізіологічним розчином, піхвове дзеркало, а потім вводять сперму в шийку матки за допомогою подовжувана з наконечником, інструмента ОСХАР-2, піпетки, шприца-катетера, пайєтовводжувача.

Рис. 10 Візо-цервікальний спосіб штучного осіменіння корів та телиць.

12.4.1 Для осіменіння застосовують піхвове дзеркало з освітлювачем, банки з притертою кришкою об'ємом 100 мл з ізотонічним розчином (3 шт.), 70° спиртом (1 шт.), стерильними марлевими серветками (1 шт.), напіввологими спиртовими тампонами 96° (1 шт.), чашку з товстостінного скла для відпрацьованих розчинів, банки для відпрацьованого 70° спирту, ватних тампонів, продезинфіковану підставку осіменительного інструменту, пінцета, скляних паличок, термометрів та інших.

Всі інструменти, розчини, марлеві серветки, спиртові тампони готують в лабораторії й розміщують на столі. Банки з ізотонічним розчином і 70° спиртом нумерують. В банки №1, №3 і №4 наливають свіжоприготовлений стерильний 0,9% розчин хлористого натрію або 2,9% розчин натрію лимоннокислого, а в банку №2 - 70° розчин спирту. Цими розчинами промивають шприц-катетер. В нього набирають по 1,0-1,5 мл відповідного розчину, повертають катетером вверх і повільно виймають поршень. Розчин в банках №3 і №4 повинен бути теплим (38-40 С), щоб нагріти шприц-катетер перед його наповненням спермою. В тампонницю кладуть напіввологі ватні спиртові тампони і стерильні серветки.

Простерилізоване піхвове дзеркало з освітлювачем витримують в ящику-термостату при 38-40°С.

Перед осіменінням заздалегідь простерилізований шприц-катетер промивають розчином з банок №3 і №4 по 3-4 рази і лишки розчину витирають стерильною серветкою. Розчин з шприца виливають у товстостінну скляну чашку і набирають сперму. Потім шприц повертають катетером вгору й рухом поршня вниз збирають всю сперму в циліндр, а зворотнім рухом поршня витискують все повітря циліндра й катетера до появлення на кінці катетера краплі сперми. Підготовлений шприц-катетер кладуть на стерильну підставку, що знаходиться в ящику-термостаті. Піхвове дзеркало зрошують теплим (38-40°С) 0,9% розчином хлористого натрію або 2,9% розчином натрію цитрату.

Помічник техніка (доярка) відводить хвіст тварини вбік, а технік, тримаючи шприц вказівним і середнім пальцями канюлею вверх і назад, розкриває статеві губи тварини, тримаючи ручки піхвового дзеркала вбік, вводить його в піхву. Потім дзеркало повертає ручками вниз і розкриває його бранші. Відшукавши шийку матки, вводить в неї канюлю шприца на глибину 4-6 см і повертає її кінець вниз. Коли корова заспокоїться, злегка натискує на поршень шприца, повільно вводить сперму. Після цього обережно виймає шприц-катетер та дзеркало, поступово відпускаючи його ручки (для зближення бранш), повертає їх вбік. Бранші дзеркала слід замикати не повністю, щоб не травмувати слизову оболонку піхви. Витрати спирту-ректифікату на дворазове осіменіння в одну охоту складають 5 грамів.

12.4.2 При' використанні піхвового дзеркала з повздовжнім вирізом верхньої бранші, його та осіменительний інструмент вводять як описано вище. Потім інструмент притискують до верхньої стінки піхви і, притримуючи другою рукою, обережно виймають дзеркало з піхви. Як тільки тварина заспокоїться, обережно вводять сперму в шийку матки і виймають із статевих шляхів.

При осіменінні кількох корів спермою одного бугая зовнішню поверхню катетера після кожної тварини витирають стерильною серветкою, а потім дезінфікують спиртовими тампонами. Для цього, тримаючи шприц-катетер горизонтально канюлею вниз, старанно спиртовим тампоном витирають канюлю, просовуючи тампон до середини катетера. Останню частину катетера і циліндр шприца протирають другим спиртовим тампоном.

21

При осімснінні корів одним Іпприц-катетером спермою різних бугаїв, спочатку обробляють зовнішню поверхню шприца, як вказано вище, а потім відмивають 5-6 разів від сперми внутрішню поверхню із банки №1, дезінфікують спиртом із банки № 2, який відмивають розчином із банок №3 і №4 по 3-4 рази.

Піхвове дзеркало після осіменіння кожної корови миють теплим 2-3% розчином двовуглекислої соди, гготім сполоскують кип'яченою водою, насухо витирають рушником, знезаражують і зберігають у скляній закритій шафі або спеціальному ящику-термостаті, обладнаному бактерицидними та обігрівальними лампами.

Після роботи шприц-катетер зовні витирають марлевою серветкою, відмивають від залишків сперми з банки №1, споліскують дистильованою водою, розбирають і стерилізують кип'ятінням, загортають в стерильну серветку або папір і зберігають. Можна зберігати шприц-катетер заповненим 70° спиртом.

12.4.3 Для візо-цервікального способу осіменіння використовують також інструменти, шо застосовуються для осіменіння тварин ректо-цервікальним способом (полімерний катетер з ампулою, інструменти для осіменіння спермою в пайетах або в облицьованих гранулах).

12.5 Епі-цервікальний (пара-цервікальний) спосіб штучного осіменіння телиць (рис. 11).

Рис. 11 Кпі-цервікальншІ спосіб штучного осіменіння телиць.

Цим способом штучно осіменяються тільки телиці.

Підготовка зовнішніх статевих органів телиці проводиться так, як і при всіх інших способах.

12.5.1 Для штучного осіменіння цим способом використовується заморожена у відкритих гранулах сперма.

Інструменти та реактиви для осіменіння цим способом:

• полістиролова піпетка довжиною 400 мм;

• поліетиленова ампула з цитратом натрію 2.9%;

• або 1 мл 2,9% розчину цитрату натрію у скляній ампулі.

Заморожену спермодозу охолодженим пінцетом дістають з каністри посудини Д'юара і опускають в 1 мл 2.9% розчину лимоннокислого натрію, підігрітого до температури 38°С у стерильному флаконі із під пеніциліну або в ампулі. Розморожують на протязі 10-12 сек.

12.5.2 Підготовка інструментів:

• із упаковки дістають стерильну полістиролову піпетку та поліетиленову ампулу.

~п

Конічний кінець поліетиленової ампули надрізають ножицями таким чином, щоб в утворений після надрізання отвір туго вставилась полістиролова піпетка і утворилася мініатюрна спринцівка. Якщо ампула з розчином цитрату натрію, то її використовують після спорожнення.

Зібраний таким чином інструмент опускають на дно флакона з розмороженою спермодозою і, натиснувши, а потім розтиснувши пальці, на поліетиленову ампулу. набирають в піпетку сперму. Після цього зрошують піпетку стерильним фізіологічним розчином і інструмент готовий до роботи.

12.5.3 Після обробки зовнішніх статевих органів телиць розкривають зовнішні статеві губи і вводять піпетку у піхву на 10-12 см під кутом 20-30° , а потім горизонтально до упору в шийку матки і роблять масаж клітора. Після цього однією рукою беруть піпетку біля її з'єднання з ампулою, а другою беруть за шийку поліетиленової ампули і обертовими рухами знімають її з піпетки, або ножицями зрізають один із кутів ампули, таким чином створивши однаковий тиск в піпетці та зовнішньому середовищі. Після цього відводять піпетку приблизно на 1 см від шийки матки, одночасно роблячи масаж клітора. Коли статевий апарат телиці починає розслаблятись він всмоктує із піпетки всю сперму. Про що свідчить характерне клекотіння. Потім обережно виймають інструмент і роблять заключний масаж клітора.

13. Особливості організації і технології штучного осіменіння тварин в фермерських господарствах та в населених пунктах

13.1 Для осіменіння корів і телиць приватного сектору слід мати пункт штучного осіменіння. Як правило, його розміщують вдалині від проїзних шляхів, ветеринарних лікарень, ринків та інших місць скупчення людей.

13.2 Технік знаходиться в штаті працівників установи, яка відкрила лабораторію або пункт за договором або на правах приватного підприємництва, одержавши на це відповідний дозвіл. Він забезпечується транспортом (підвода, велосипед, мотоцикл або автомобіль), який оснащений портативною лабораторією (сумкою) з необхідними інструментами для осіменіння тварин.

Зберігання сперми забезпечується на пункті або в інших приміщеннях. Для доставки сперми до місця утримування худоби повинна бути переносна посудина Д'юара малої ємності, (СДС-5, Харків-5), пенал, в яких доставляють сперму до місця утримання тварин та термос з льодом.

13.3 Осіменіння тварин спеціаліст проводить на пункті або в місцях утримання самиць в індивідуальних і фермерських господарствах за попередніми замовленнями або встановленим маршрутом.

13.4 Контроль за дотриманням ветеринарно-санітарних правил роботи цього закладу здійснює державна служба ветеринарної медицини району, племпідприємства.

13.5 Підготовку і переатестацію техніків індивідуальних і фермерських господарств щорічно проводить племпідприємство або інша установа, що має право на проведення цих робіт.

13.6 Технік штучного осіменіння тварин приватного сектору призначається і звільнюється керівником підприємства, при якому функціонує пункт, за погодженням з племпідприємством і селищною радою.

23

14. Особливості організації штучного осіменіння в м'ясному скотарстві.

14.1 Організація штучного осіменіння корів і телиць в м'ясному скотарстві значно відрізняється від такого в молочному. М'ясних тварин утримують великими групами і безприв'язно. Осіменіння тварин проводять в основному сезонно і, найчастіше, в літній пер'іод. Ферми, як правило, розміщують на великих відстанях, при великому навантаженні поголів'я на скотаря. За цих умов тварини знеособлюються, стають мало прирученими, що утруднює вибір їх в охоті та своєчасне осіменіння. У корів м'ясного напрямку продуктивності, внаслідок підсосного утримання телят, часто затримується прояв статевих циклів після отелення або стадія збудження статевого циклу протікає в тихій формі, що також потребує більшої уваги при виявленні тварин для осіменіння.

14.2 При організації робіт по відтворенню стада, корів розміщують залежно від їх фізіологічного стану і комплектують однорідні за величиною групи з урахуванням строків отелення.

14.3 В м'ясному скотарстві організують" штучне або контрольоване природне осіменіння самиць за селекційним планом.

14.4 Тварин в охоті визначають за рефлексом нерухомості шляхом спостереження за ними під час випасання або утримання на майданчиках за допомогою бугаїв-пробників, маркерів чи бугайців віком 8-12 місяців за номерами на ошийниках чи на великих пластмасових бірках. Для цього тварин підганяють до пункту, заганяють у карду (загін), виділяють з них з ознаками статевого збудження, а решту тварин відганяють на пасовище. Пастух заганяє відібрану в охоті самицю через розкол в станок, закріплює її фіксатором, обробляє зовнішні статеві органи, фіксує хвіст і накладає поперечну скобу на спину корови, а технік осіменяє її. Осіменіння проводять при виявленні охоти і повторюють через 10-12 годин.

14.5 Природне парування корів і телиць допускається у товарних господарствах. При вільному паруванні використовують лише племінних бугаїв. Навантаження на бугая складає 40-50 маток на рік, а при ручному 60-80 голів. Бугаї перебувають під ветеринарним контролем. Оптимальним навантаженням на плідника є 3-4 самиці на тиждень.

14.6 В м'ясному скотарстві необхідно застосовувати біотехнологічні способи стимуляції статевої функції самиць та синхронізації охоти для одержання приплоду в заплановані строки, використовуючи гонадотропні препарати та простагландини згідно інструкції по їх застосуванню.

15. Контроль за результатами осіменіння.

15.1 Для контролю своєчасного осіменіння корів після отелення, організації лікувально-профілактичних заходів і планування отелів всіх самиць ділять на тільних і нетільних. Тільних корів умовно ділять на групи в залежності від строків тільності, а нетільних - на неосімененних протягом 60 днів після отелення і осі'мененних (до 60 днів після осіменіння і понад 2 місяці після осіменіння, яких потрібно перевірити на тільність), а також неплідних через різні захворювання, які потребують спеціального обстеження і ліку­вання.

15.2 Технік веде календар техніка або стенд фізіологічного стану корів.

15.2.1 Календар техніка штучного осіменіння має вигляд прямокутника з брезенту або клейонки розміром 100x55 см з нашитими на ньому 32 кишенями розміром 12x12 см. На кишенях наносять числа місяця від 1 до 31, а на 32 кишені пишуть "ветлікарю". 24

Щодня ввечері технік записує в облікову карту корови дату отелення та дані про приплід І кладе її в кишеню календаря з датою, коли корова повинна прийти в охоту (через 18 днів після отелення). Якщо корова цього дня не прийшла в охоту, то її картку перекладають в наступну кишеню і так роблять протягом 10 днів, а потім картку кладуть у кишеню з написом "ветлікарю". Ветлікар повинен дослідити тварину, встановити причини, що гальмують охоту, провести відповідне лікування. Картки корів з післяродовими ускладненнями також кладуть у кишеню №32.

В тому випадку, коли корову осіменяли в першу охоту після отелення, в- картці роблять запис і розміщують її у відповідну кишеню календаря (через 18 днів від дати осіменіння), яку протягом 10 днів переставляють, слідкуючи за коровою, щоб не пропустити наступної охоти. Якщо за цей час самиця не проявила охоти, то її вважають умовно тільною, а карточку переносять в спеціальну картотеку.

Через 1.5-2 місяці після останнього осіменіння корів і телиць обов'язково перевіряють на тільність і вносять відповідні записи в картку і журнал осіменіння і отелення тварин.

15.2.2 Стенд фізіологічного стану корів виготовляють з фанери розміром 150x120 см, на якому по горизонталі роблять такі графи:

• прізвище доярки, кількість корів у групі, із них тільні - графа білого кольору, після отелення - синього, після осіменіння - жовтого, не приходять в охоту - зеленого, перегулюють - фіолетового, хворі - темного, та графа одержано телят з початку року. По вертикалі в першій графі записують прізвище доярки і заповнюють всі графи стенду, відповідними жетонами, які виготовляють з щільного паперу овальної форми діаметром 3-4 см, на жетоні записують кличку і номер корови, дату отелення і осіменіння. Жетони, зале­жно від стану тварини, вивішують на відповідних графах.

15.2.3 Касетний стенд виготовляють з фанери і використовують індивідуальні картки корів, які розміщують по вертикалі в комірки відповідних чисел місяця, а по горизонталі - відображений стан самиць (після отелу, після осіменіння, умовно-тільні, тільні, хворі).

15.3 Один раз у квартал проводять зооветеринарну атестацію стада за відтворною здатністю корів. При цьому визначають тривалість відновлювального та післяотільного і сервіс-періоду, заплідненість після першого осіменіння і фізіологічний стан тварин методом клініко-гінекологічного дослідження, розділивши їх на тільних, після отелу (до 1 місяця), після осіменіння (до 2 місяців) та із захворюваннями статевих органів (метрити, гіпо­функція, персистентне жовте тіло або кіста яєчників, сальпінгіти та ін.), обов'язково потрібно знати корів з тяжкими отеленнями, післяродовими ускладненнями і тих, які абортували або народили мертвих телят. Це є основа для проведення профілактично-лікувальних робіт.

16 Облік і звітність в роботі пунктів і лабораторій

16.1 Технік веде облік осіменіння корів і телиць в журналі відповідної форми. Він записує дати останнього отелення і осіменіння за минулий рік. реєструє дати осіменіння, результати досліджень на вагітність, дати отелення самиць, дані про приплід та ін. В цьому журналі передбачені форми для щомісячного контролю за результатами осіменіння, які технік використовує для звіту про роботу.

16.2 Технік реєструє маток після осіменіння на зворотному боці ордера і звітує ним про використання одержаної сперми.

25

16.3 Журнал і ордери зберігаються в господарстві не менш трьох років.

16.4 Технік звітує перед керівником господарства, установи та племпідприємством.

17 Охорона праці і техніка безпеки при роботі на пункті (лабораторії) штучного осіменіння

Для роботи техніком штучного осіменіння допускаються особи не молодші 18 років. Осіб, хворих на бруцельоз і туберкульоз, з фізичними вадами, вагітних і матерів-годувальниць, що мають дітей до 1 року, до роботи не допускають. Перед початком роботи, а потім щоквартально технік проходить медичний огляд та інструктаж з техніки безпеки, який повторюють щорічно. Санітарний одяг та взуття одягають тільки на період роботи, після чого його зберігають в спеціальних шафах. На пункті штучного осіменіння повинні бути медичні аптечки. Вхід стороннім особам в приміщення пункту, куріння та користування пахучими речовинами не допускається.

17.1 Техніка безпеки при рсіменінні тварин.

При осіменінні тварин технік повинен бути обережним, оскільки під час охоти вони неспокійні і нерідко можуть стрибати на людину. Поводитись з твариною слід ласкаво і впевнено. Маток осіменяють лише зафіксованими в станку пункту або в місцях їх утримання. З метою запобігання захворювання ревматизмом рук та запалення нервово-плечового сплетіння, після проведення ректального дослідження та осіменіння з ректальною фіксацією шийки матки руки миють лише теплою водою з милом та обробляють спиртовим тампоном.

При одержанні травми потерпілому негайно надають допомогу на місці, а при необхідності, звертаються в медичний пункт і сповіщають адміністрацію господарства.

17.2 Техніка безпеки при роботі з рідким азотом.

Рідкий азот - газ, температура кипіння його -196°С, а питома вага 0,804 г/мл, в ньому завжди знаходяться інші гази, в тому числі рідкий кисень, питома вага якого 1,142 г/мл, температура кипіння -183°С.

При накопичені 16% рідкого кисню і більше рідина стає вибухонебезпечною. Вміст кисню в рідкому азоті контролює спеціаліст племпідприємства газоаналізатором.

Порушення правил техніки безпеки може призвести до обморожування відкритих ділянок тіла, непритомності або задухи (при витисненні азотом кисню з повітря).

17.2.1 При попаданні рідкого азоту на відкриті ділянки тіла його негайно змивають холодною і проточною водою. При запамороченні чи непритомності негайно виводять потерпілого на повітря.

Посудину Д'юара закривають лише призначеною для неї пробкою. При транспортуванні посудина Д'юара повинна бути зафіксована у вертикальному стані і заповнена рідким азотом лише на половину її об'єму.

Посудину Д'юара з порушеною герметичністю негайно звільнюють від замороженої сперми, рідкого азоту і ставлять в окреме приміщення для відігрівання, яке замикають.

При роботі з рідким азотом треба закривати незахищені ділянки тіла, щоб не викликати обмороження. Працювати слід в захисних окулярах або щитках з органічного скла та в шкіряних рукавицях.

Не можна користуватись матерчатими рукавицями - вони вбирають рідкий азот. Штани повинні бути без манжетів і закривати верх взуття, а рукавиці - вільно одягатись на руки, щоб, при необхідності, їх можна було легко зняти.

26

Не можна заглядати в горловину посудини при її заправці рідким азотом, бо може статись його викид. Лабораторію обладнують припливновитяжною вентиляцією.

17.3 Техніка безпеки при роботі з електричними приладами повинна відповідати правилам експлуатації цих приладів.

17.4 При роботі з тваринами необхідно додержуватись правил особистої гігієни маючи на увазі можливість зараження антропозоонозними захворюваннями від тварин (бруцельоз, туберкульоз, трихомоноз, хламідіоз, кампілобактеріоз, ящур і т.д.).

17.4.1 Працівники пункту (лабораторії) штучного осіменіння повинні періодично проходити медичне обслідування на відсутність антропозоонозних захворювань.

17.5 Весь персонал пункту (лабораторії) штучного осіменіння проходить обов'язковий періодичний інструктаж з техніки безпеки.