- •Література.
- •Типи історичних джерел:
- •Де про це читати:
- •Де про це читати:
- •1187Р.: термін «Україна» вперше згадується в Київському літописі.
- •Де про це читати:
- •Де про це читати:
- •Де про це читати:
- •Де про це читати:
- •Де про це читати:
- •Де про це читати:
- •2.Найголовніша особливість соціально-економічного розвитку цього періоду – швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання. Ознаками цього періоду були:
- •Де про це читати:
- •Терміни
Де про це читати:
Бойко О. Д. Історія України. – К., 1999.
Грушевський М. Історія України-Русі. т. 1-2. – К., 1991.
Давня історія України. – К., 1994.
Довідник з історії України (А - Я). – К., 2001.
Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. – К., 1991.
Історія України (кер. авт. кол. Ю. Зайцев). – Львів, 1998.
Полонська-Василенко Н. Історія України. т. 1. – К., 1992.
Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.
Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:
- визначити причини війни, її характер, мету, руйнівні сили;
- засвоїте процеси визвольної війни, перемоги і невдачі козацьких військ;
- давати оцінку українсько-московським відносинам, підписаними
«Березневим статтям»;
- розкрити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу проти Польщі.
План.
1. Причини, характер, рушійні сили та етапи національно-визвольної війни.
2. Початковий етап війни (1648 – 1649рр.). Роль Б. Хмельницького в розгортанні визвольної війни українського народу. Основні етапи.
3. Формування української державності в ході визвольної війни. Внутрішня та зовнішня політика козацької держави.
4. Переяславська угода 1654р. Березневі статті: умови і правове значення.
5. Особа Б. Хмельницького в українській історії і оцінки діяльності.
З середини ХVІІ ст. українські землі стали центром формування і загострення численних протиріч, які привели до соціального вибуху – національно-визвольної війни.
Причини:
-
посилення феодального гніту (зростання панщини, податків);
-
посилення особистої залежності селян від феодалів;
-
усунення українців від участі в міському самоуправлінні; відбувається дискримінація у сфері мови та освіти;
-
проводилася політика на ліквідацію православної віри;
-
скасування значної кількості козацьких привілеїв.
Характер війни національно-визвольний, всенародний, релігійний.
Рушійною силою стало селянство, а лідером – козацтво, союзниками – українські ремісники, міщани, дрібна шляхта, нижче православне духовенство.
Очолив війну гетьман Богдан Хмельницький – високоосвічена людина. «Стосовно мене знайте - не буду жаліти ані життя, ані сил, готовий на всіляку небезпеку, все віддам для загальної свободи», - сказав він на Січовій раді у січні 1648р.
Метою війни було повалення польсько - шляхетського феодального гніту, встановлення політичної, територіальної автономії, а на наступному етапі визрівала ідея створення незалежної національної держави.
В ході війни можна виділити ряд етапів:
І - 1648р.; ІІ - 1649 – 1653рр.; ІІІ - 1654 – 1655рр.; IV - 1656 – 1657рр.
Битви 1648р.
квітень – в битві під Жовтими Водами на бік повсталих перейшли реєстрові козаки, що
знаходились у складі королівської армії
травень – битва під Корсунем блискуча перемога
липень-вересень – битва під Пилявцями армії Б. Хмельницького
листопад – облога Львова і Замостя, у грудні повстанці повернулися на Київщину
Битви 1649р.
липень – битва під Збаражем, повсталі оточили польську армію, їй на допомогу вирушила армія на чолі з королем
серпень – битва під Зборовом, небезпека повного знищення польської армії, однак у вирішальний момент зрадив кримський хан Іслам-Гірей і змусив Б. Хмельницького підписати Зборівський договір 18 серпня
Основний зміст Зборівського мирного договору:
-
влада гетьмана поширювалася на території трьох із семи воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського;
-
реєстр збільшувався до 40 тисяч козаків;
-
на вищі посади призначалися православні українські шляхтичі;
-
православна церква отримувала рівні права з римсько-католицькою;
-
проголошували загальну амністію;
-
селяни мали повертатися до своїх панів.
Ця угода мала вимушений, компромісний характер. Вона не могла задовольнити повною мірою обидві сторони, які фактично розглядали її як тимчасову і не прагнули до кінця виконувати всі її вимоги.
На початку національно-визвольної війни постала проблема державно-політичного устрою України. Хмельницький рішуче і сміливо висовує власну програму Української козацької держави, в основі якої лежала ідея української соборності.
Характерними ознаками Української козацької держави були:
-
Політична влада – власний уряд – гетьман і старшина.
-
Територія – від р. Слуг на заході до московського кордону на сході; від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні (приблизно 20 тис. км2).
-
Політично-адміністративний устрій – поділ на полки і сотні, в 1650р. – 16 полків.
-
Суд і судочинство, судова система – козаки жили за звичаєм правом; селянство – за литовськими статутами із вилученням статей, які стосувалися кріпацтва; міста жили за Магдебурзьким правом (ті, які його мали).
-
Військо.
-
Фінансова та податкова системи.
-
Соціальна структура суспільства.
-
Міжнародні відносини.
Держава одержала назву «Військо Запорозьке». Українська держава мала власну символіку, прапор малинового кольору та герб з зображенням козака з мушкетом.
Битви 1651р.
лютий – почала бойові дії Польща, яка порушила мирний договір
липень – битва під Берестечком, яку українці програли, опинилися в оточенні внаслідок зради союзників – кримського хана, що захопив у полон і самого Б. Хмельницького. Польща нав’язала несприятливий Білоцерківський договір.
вересень – підписання Білоцерківського договору.
Основний зміст:
-
влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство;
-
український гетьман мав підпорядковуватися польському уряду, не підтримувати самостійних міжнародних відносин;
-
шляхті поверталися землі і кріпаки, втрачені під час повстання;
-
реєстр скорочувався до 20 тисяч козаків.
Битви 1652 – 1653рр.
травень – битва поблизу Батога, перемога українців. Білоцерківський договір втратив силу.
жовтень – битва під Жванцем, повсталі не змогли отримати перемогу
грудень – битви на Поділлі і Волині.
В 1649 – 1653рр. представники гетьмана вели переговори у війні з Польщею. Б. Хмельницький погоджувався на входження України у склад православної Московської держави на засадах автономії. 8 січня 1654р. відбулася Переяславська рада, де гетьман отримав згоду на союз із Московською державою. В березні 1654р. у Москві були підписані умови договору, який ввійшов в історію як «Березневі статті».
Основі статті договору:
-
підтвердження права та привілеїв Війська Запорозького на маєтності та землі;
-
встановлення 60 тисяч козацького реєстру;
-
збереження за гетьманським урядом права контролю над фінансами та податками;
-
залишилися недоторканими права на повноваження місцевих органів влади, права Київського митрополита, права обрання гетьмана козацтвом.
Росія зобов’язувалася обороняти Україну від Польщі, але обмежила право гетьмана на відносини з іноземними державами (з ворогами Росії – Кримом та Туреччиною). За цим договором Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії.
В складі монархічної Росії Українська держава з її республіканською демократичною формою правління була позбавлена можливості подальшого розвитку.
Після 1654р. становище України залишалося складним.
Трансільванія, 1656р. цар Олексій Михайлович уклав з Речі Посполитою Віленське перемир'я і розпочав війну проти Швеції. Це привело до погіршення відносин між Б. Хмельницьким та московським урядом. Гетьман розпочав пошук нових союзників.
Протягом 1656 – 1657рр. війська трансільванського князя Юрія Ракоці козацький загін під проводом Антона Ждановича зайняли значну частину польської території, об'єдналися з шведами і в червні 1657р. виступили до Варшави. На допомогу полякам прийшли Данія ,татари та австрійські війська.
Б. Хмельницький, який в цей час тяжко хворів, дізнавшись про провал своїх намірів, дістав удар і помер в серпні 1657р.
Поміркуємо разом: *Чому саме Запорозьку Січ обрав Б. Хмельницький місцем початку народного повстання?
**Продумайте альтернативний варіант дій Б. Хмельницького в роки визвольної війни і їх можливі наслідки для України (наприклад: похід на Варшаву в 1648р., відмова від Зборівської угоди, відмова від союзу з Москвою).
До наступного заняття: Підготувати повідомлення на теми: «Соціально-економічний розвиток і політичне становище України в ІІ половині ХVІІ ст. Діяльність гетьманів періоду Руїни» за питаннями:
-
Україна в роки гетьманства І. Виговського.
-
Гетьманство Ю. Хмельницького.
-
Поділ України. Руїна. Гетьманство п. Тетері та І. Брюховецького.
-
Дальше обмеження автономії України. Д. Многогрішний, І. Самойлович.
-
Гетьманство П. Дорошенка.