111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.

Наслідки запалення залежать від етіології, перебігу і структури органа, в якому воно виникло. Типові наслідки такі:

• ферментативне розщеплення, фагоцитарна резорбція і розсмоктування продуктів розпаду з повним відновленням структури і функції органа;

• відновлення структури органа шляхом субституції (рубцювання);

• перехід у хронічну форму;

• загибель життєвоважливих органів і всього організму.

Один ексудативний запальний процес може перейти в інший, наприклад, вірус віспи спричинює переважно серозне запалення, яке може перейти у гнійне або навіть у геморагічне («чорна віспа»). Перехід однієї форм ексудативного запалення в іншу зумовлюється потраплянням у вогнище запалення нових патогенних агентів. Іноді у вогнищі запалення виявляються різні види ексудатів, наприклад, при сибірці у центрі вогнища розвивається геморагічне запалення, а навколо нього зона серозного запалення.

Наслідки: 1)Серозне:зазвичай сприятливий. Ексудат добре розсмоктується.

Скупчення серозного ексудату в паренхіматозних органах викликає

гіпоксію тканин, що може стимулювати проліферацію

фібробластів з розвитком дифузного склерозу.

2)Крупозне: при крупозному запаленні утворені дефекти поверхневі і можлива повна регенерація епітелію;

3) геморагічне:залежить від його причини. За позитивного результату відбувається повне розсмоктування ексудату.

Роль у патогенезі:Запалення-це основна захисна реакція, створена для звільнення організму і від агентів, що ушкоджують, і від наслідків ушкодження.Утворення свідчить про підвищення

проникності дрібних кровоносних судин в області пошкодження і

про наявність запальної реакції.

Відмежування вогнища запалення через здавлення кровеностних і лімфатичних мікросудин внаслідок інтерстиціального набряку, а також в розведенні

флогогенного і факторів цитолізу у вогнищі запалення для запобігання надлишковій вторинної альтерації;

112. Проліферативне та хронічне запалення: визначення, загальна характеристика. Тріада ознак, що характеризує хронічне запалення. Причини хронізації запалення.

При продуктивному (проліферативному) запаленні характерною ознакою є превалювання процесів проліферації, тобто розмноження клітинних та тканинних елементів, у результаті чого виникають вогнищеві та дифузні клітинні інфільтрати. Вони можуть бути поліморфноклітинними, лімфоцит-, моноцитарними, макрофагальними, плазмоклітинними, епітеоїдноклітинними, гігінтоклітинними, змішаними.

На відміну від гострого запалення, яке проявляється судинними змінами, набряком і переважно нейтрофільною інфільтрацією, для хронічного запалення характерні такі ознаки:

• інфільтрація одноядерними клітинами, до яких належать макрофаги, лімфоцити й плазматичні клітини;

• руйнування тканин, індуковане стійким провокувальним чинником або запальними клітинами;

• спроби загоєння шляхом заміщення ураженої тканини сполучною тканиною, що досягається за допомогою ангіогенезу (проліферації кровоносних судин малого калібру) і особливо фіброзу.

Причини продуктивного запалення різні. Воно може бути обумовлено біологічними (мікроби, тварини паразити), фізичними (радіація) і хімічними (медикаменти) факторами, виникати як прояв імунопатологічних процесів (імунне запалення).