2.4 Методичні рекомендації для вчителів початкових класів по побудові педагогічного іміджу.

Найбільш важливими елементами побудови педагогічного іміджу є наступні (по А.А. Калюжному):

1) створення іміджу є лише доповненням, а не заміною педагогічній діяльності;

2) слід звертатися до створення педагогічного іміджу задовго до початку педагогічної діяльності;

3)воснові комунікації має бути простою мова, а дані проблеми повинні мати значення для кожного;

4) обов'язково необхідні експерти з боку. При використанні даних елементів педагогічної техніки, перш за все, необхідна його стратегічна спрямованість.

При використанні даних елементів педагогічної техніки, перш за все, необхідна його стратегічна спрямованість.

Імідж педагога має певний набір складових відповідних своїх характеристик або компонентів, що формують його професійний імідж. Найбільш значимими, на наш погляд, є професійна компетентність педагога і ерудиція, педагогічна рефлексія, педагогічне целеполаганіє, педагогічне мислення і імпровізація, педагогічне спілкування.

Педагог постійно стикається з самими різними проблемами міжособового спілкування. Відсутність культури педагогічного спілкування або її низький рівень незрідка приводять до виникнення конфліктних ситуацій, напруженості у відносинах між викладачем і студентом або цілою групою. Успішний дозвіл конфліктів залежить від загальної психологічної письменності і рівня педагогічної культури викладача. Психологічно грамотне сприйняття викладачем студента допоможе встановити. взаєморозуміння і ефективна взаємодія. Цю можливість багато в чому забезпечують педагогові сформовані перцептивні уміння, тобто уміння правильно оцінювати по виразу обличчя, жестам, мові, діям дітей їх емоційний стан. Існують два взаємозв'язані види соціальної перцепції: власне перцептивний (сприйняття і слухання дитяти або іншої людини) і емпатійний (особлива чутливість до дитяти, співпереживання і співчуття іншому). Процес соціального сприйняття передбачає перш за все наявність культури слухання. Багаточисельні дослідження показують, що більшість працівників освіти не володіють достатньою мірою навиками слухання.

Слухання – це процес, в ході якого встановлюються зв'язки між людьми, виникає відчуття взаєморозуміння, яке робить ефективним будь-яке спілкування. Слухання вимагає певних навиків, яким необхідно навчитися вчителеві, оскільки процес слухання займає істотну частину його життя. Розрізняють декілька видів слухання: активне, пасивне, емпатійне.

Активне слухання – вигляд слухання, коли на перший план виступає віддзеркалення інформації. До нього відносяться постійні уточнення тієї інформації, яку хоче донести співбесідник, шляхом ставлення уточнюючих питань.

Пасивне слухання – уміння дати зрозуміти співбесідникові, що він не один, що його слухають, розуміють і готові підтримати. Головне в цьому вигляді слухання

- не мовчати, тому що глухе мовчання у будь-якої людини викликає роздратування, а у збудженої людини тим більше;

- не ставити уточнюючих питань, тому що це лише викличе у відповідь вибух обурення;

- не говорити партнерові: «Заспокойся, не хвилюйся, все улагодиться» – він цих слів адекватно зрозуміти не може, вони його обурюють, йому здається, що його проблему недооцінюють, що його не розуміють. Інколи в таких випадках корисно «підстроїтися» до партнера, повторити його слова, емоції, рухи, тобто поводитися так, як він, розділяти його відчуття. Але робити це потрібно щиро, інакше повторення дій буде оцінено як знущання з його відчуттів.

Емпатійне слухання дозволяє переживати ті відчуття, які переживає співбесідник, відображати їх, розуміти емоційний стан співбесідника і розділяти його [22]. При емпатійному слуханні не дають порад, не прагнуть оцінити що говорить, не критикують, не повчають. Саме у цьому і полягає секрет хорошого слухання — такого, яке дає іншій людині полегшення і відкриває йому нові дороги для розуміння самого себе.

Висока культура спілкування є одній із складових іміджу педагога як професіонала. Імідж – це образ, враження, яке залишає чоловік в спогадах і уявленнях про нього. Однією з найважливіших складових іміджу педагога є комунікативна толерантність. Це характеристика відношення особи до людей, що показує міру переносимості нею неприємних або неприйнятних, на її думку, психічних станів, якостей і вчинків партнерів по взаємодії. Педагог, що володіє високим рівнем комунікативної толерантності, досить урівноважений, терпимий і сумісний з дуже різними людьми. Завдяки цим достоїнствам створюється психологічно комфортна обстановка для спільної діяльності в педагогічному процесі. Розвитку комунікативної толерантності і формуванню позитивного іміджу педагога сприяє знання і виконання «заповідей спілкування» (А. Б. Добровіч) [38]:

12) стосунки з людьми – головне в будь-якій діяльності, а тим більше в педагогічній. Думайте над своїми взаєминами з навколишніми людьми, будуйте їх на взаєморозумінні і довірі;

13)спілкуючись з людиною, ніколи не зациклюйтеся на досягненні ваших конкретних цілей і завдань. Будучи вчителем, не перетворюйтеся на чиновника, для якого програма, план уроку – головне. Не забувайте, що дитина, його інтереси, прагнення, його сьогодення і майбутнє – ось сенс вашої роботи;

14) вчиться бачити в кожній людині, дитяті те, що вигідно відрізняє його від інших, ту «родзинку», яка робить його унікальним, неповторним. Пам'ятайте, що кожна людина унікальна і до кожного необхідний свій підхід;15)придя до людини, залиште свої проблеми, амбіції, стереотипи, що склалися. Кажучи з людиною, спілкуйтеся з ним, а не з його офіційним статусом, своїми уявленнями про нього. Потреба в рівності властива всім, а тим більше дітям;

16)вчиться бачити себе як би з боку, очима інших людей. Аналізуйте, як ви поводилися під час спілкування з ними, прагнете поставити себе на місце тієї людини, з якою спілкуєтеся;

17)частіше посміхайтеся людям. Посмішка розташовує до вас навколишніх людей, створює сприятливий емоційний настрій, викликає в інших прагнення спілкуватися з вами;

18) розвивайте свій внутрішній духовний світ, ваші таланти і здібності. Пам'ятаєте, що творча, духовно багата особа завжди залучає інших людей, особливо коли все це сполучається з чуйністю, здатністю розуміти що оточують.