- •Міністерство освіти і науки україни
- •IV. Виконавський аналіз.
- •V. Використана література. Загальні відомості про хоровий твір
- •Людмила (леся) василівна дичко
- •Музично-теоретичний аналіз твору. Музична форма
- •Умовна схема музичної форми даного хорового твору: Умовна схема музичної форми.
- •Ладо-тональний план
- •Динаміка і темп твору.
- •Гармонія та її загальна характеристика
- •Мелодика
- •Вокально-хоровий аналіз.
- •Аналіз та характеристика кожної партії окремо. Аналіз і характеристика партії Soprano:
- •Аналіз і характеристика партії Аlto:
- •Аналіз і характеристика партії Тenor:
- •Аналіз і характеристика партії Baritone:
- •Ансамбль загальний
- •Гармонічний стрій (вертикальний) і мелодичний.
- •Вокально-хорові особливості
- •Виконавський аналіз
- •Розвиток драматично-динамічної лінії музичної форми хорової мініатюри
- •Нотний текст з гармонічним і мелодичним аналізом. Використана література
- •Хорові концерти
Аналіз і характеристика партії Тenor:
Діапазон хорової партії великий, у межах ундецими – від «е» малої октави до «а» першої октави. Теситура як висотне положення звуків мелодії стосовно діапазону голосу досить широка, але зручна для співу, тому що висота звука збігається з нюансом. Дивізі автор використовує у третьому реченні першого періоду. Детальний аналіз мелодичного строю дивіться у нотному прикладі на сторінці № 36-37.
Голосоведіння партії тенорів здебільшого плавне, просте, логічно вистроєне. Воно характеризується плавними висхідними і низхідними секундовими та терцовими інтонаціями, висхідними кварто-квінтовими і низхідними кварто-секстовими стрибками.
Інтонаційні труднощі пов’язані: з гострим підтягуванням вгору високого другого, четвертого підвищеного, шостого і сьомого ступенів «D dur»; з підтягуванням вниз першого і шостого ступенів «D dur»; з гострим підтягуванням вгору високого першого, другого, четвертого, п’ятого і шостого підвищеного ступенів «h moll»; з підтягуванням вниз першого, третього, четвертого, п’ятого, шостого і сьомого натуральних ступенів «h moll»; з гострим підтягуванням вгору високого першого, четвертого і п’ятого ступенів «fis moll»; з підтягуванням вниз третього, четвертого, шостого і сьомого ступенів натурального «fis moll»; з висхідними кварто-квінтовими і низхідними кварто-секстовими стрибками тощо.
Поряд із цим, студенти повинні володіти вмінням співати у високій співацькій позиції і чути внутрішнім слухом гармонічні ладотональні тяжіння, протиставлення і відхилення, вибудовувати унісони і філірувати ікти фраз як смислові опорні інтонаційні точки.
Динаміка і темп взаємопов’язані під час виконання вказаної хорової партії та підпорядковуються стилістиці і розвитку драматургії a cappella як ліричної пісні. Різнобарвне звучання, що характеризується градаціями від подвійного piano до forte легко поєднати з темпом Andantino.
Аналіз і характеристика партії Baritone:
Діапазон хорової партії великий, у межах ундецими – від «h» великої октави до «е» першої октави. Теситура як висотне положення звуків мелодії стосовно діапазону голосу досить широка, але зручна для співу, тому що висота звука збігається з нюансом. Дивізі автор використовує у кожному періоді. Детальний аналіз мелодичного строю дивіться у нотному прикладі на сторінці № 36-37.
Голосоведіння партії басів здебільшого плавне, просте, логічно вистроєне. Воно характеризується плавними висхідними і низхідними секундовими та терцовими інтонаціями, висхідними квартовими і низхідними секстовими стрибками.
Інтонаційні труднощі пов’язані: з гострим підтягуванням вгору високого другого, третього, четвертого підвищеного, п’ятого, шостого і сьомого ступенів «D dur»; з підтягуванням вниз першого, четвертого, п’ятого і шостого ступенів «D dur»; з гострим підтягуванням вгору високого другого, четвертого, п’ятого і шостого підвищеного ступенів «h moll»; з підтягуванням вниз першого, третього, четвертого, шостого і сьомого натуральних ступенів «h moll»; з гострим підтягуванням вгору високого першого ступеня «fis moll»; з висхідними квартовими і низхідними секстовими стрибками тощо.
Поряд із цим, студенти повинні володіти вмінням співати у високій співацькій позиції і чути внутрішнім слухом гармонічні ладотональні тяжіння, протиставлення і відхилення, вибудовувати унісони і філірувати ікти фраз як смислові опорні інтонаційні точки.
Динаміка і темп взаємопов’язані під час виконання вказаної хорової партії та підпорядковуються стилістиці і розвитку драматургії a cappella як ліричної пісні. Різнобарвне звучання, що характеризується градаціями від подвійного piano до forte легко поєднати з темпом Andantino.