Педагогічна діяльність

Значну частину свого життя Борис Лятошинський присвятив педагогічниій діяльності. Серед учнів Лятошинського — відомі українські композитори: Леонід Грабовський,Леся Дичко, Іван Карабиць, Микола Полоз, Валерій Польовий, Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Ігор Шамо, Георгій Мірецький, які вивели українську композиторську школу на світові обрії.

За спогадами Ф.Аерової, «до студентів Б.Лятошинський ставився дуже уважно, намагався виявити індивідуальність кожного, оцінював його успіхи з доброзичливістю й водночас суворою вимогливістю». Студентів підкоряла «…глибока змістовність і громадська значущість його творів, величезна майстерність втілення мистецьких задумів, енциклопедичні знання, широта інтересів, чесність у характеристиці явищ і поряд із тим — простота й доброзичливість у спілкуванні…».

Творчий доробок

Опери:

• «Золотий обруч» (за повістю Івана Франка «Захар Беркут», 1929),

• «Щорс» («Полководець», лібр. І.Кочерги та М.Рильського, 1937)

для хору з оркестром:

• «Урочиста кантата» (сл. М.Рильського, 1939),

• «Заповіт» (сл. Т.Шевченка. 1939);

Для симфонічного оркестру

• 5 симфоній

  • № 1(1918-19, 2-а ред. 1967),

  • № 2 (1935-36. 2-а ред. 1940),

  • № 3 (1950, 2-а ред. 1954),

  • № 4 (1964),

  • № 5 «Слов'янська» (1965-66)

• сюїти, увертюри, Симфонічні поеми

  • з музики до кінофільмів (1931-32), з музики до кінофільму «Тарас Шевченко» (1952),

  • з музики до трагедії У.Шекспіра «Ромео і Джульєтта» (1955),

  • Польська сюїта (1961),

  • Слов'янська сюїта (1966);

  • Увертюра на чотири укр. нар. теми (1926),

  • Слов'янська увертюра (1961),

  • Урочиста увертюра (1968);

  • Поема возз'єднання (1949-50),

  • Поема «На берегах Вісли» (1958),

  • Лірична поема пам'яті Р.Глієра (1964),

• Фантастичний марш (1920)

Для фортепіано з оркестром: «Слов'янський концерт»(1953),

для духового оркестру

• Урочистий марш (1931),

• 2 похідних марші (1932, 1936);

для голосу з оркестром

• Три романси (слова старовинних китайських постів, 1925),

• Два романси (сл. О.Пушкіна, К.Рилєєва, 1951);

для голосу і камерно-інструментального ансамблю

• Два романси (сл. К.Бальмонта, 1923);

Камерно-інструментальні ансамблі

• Для квартету дерев'яних духових інструментів — Сюїта (1944), Три п'єси (1939);

• 2 фортепіанних тріо (1922, 1942),

• 4 струнних квартети (1915, 1922, 1928, 1943),

• Сюїта для квартету на укр. нар. теми (1944),

• Український квінтет (1942, 2-га ред. 1945);

• для скрипки і фортепіано — Соната (1926), Три п'єси на таджицькі нар. теми (1932);

• для віолончелі і фортепіано — 2 мазурки на польс. нар. теми (1953);

• для альта і фортепіано — Ноктюрн і Скерцино (1964);

Для фортепіано

• 2 сонати (1924, 1925),

• 7 п'єс — «Відображення» (1925), Балада (1928), Сюїта.

• 2 прелюдії (1942),

• 5 прелюдій (1943),

• Концертний етюд, рондо (1962) та ін.;

хори 

• на слова Т.Шевченка («Тече вода в синє море», «Із-за гаю сонце сходить», 1949-51; «За байраком байрак», «Над Дніпровою сагою» та ін., 1960),

• на слова О.Пушкіна (цикл «Пори року», 1949, 1952),

• на слова О.Фета (1961),

• на слова М.Рильського (1964),

• на слова різних поетів (цикл «З минулого», 1966) та ін.;

романси

• на слова різних постів (5 — 1922; 3 — 1922; «Місячні тіні», 1923 та ін.),

• на слова П.Шеллі (1923), М.Метерлінка (1923), О.Пушкіна (1936), І.Франка (1940), Л.Первомайського (1940), В.Сосюри (1942), А.Міцкевича (1955) та ін.

обробки українських народних пісень — * для голосу з фортепіно (2 — 1934; 10 — 1937; 15 — 1941; 5 — 1941 та Ін.),

• для хору без супроводу (1942);

Музика для театру і кіно

• музика до 6-й театральних вистав (1932-57, зокрема «У пущі» Лесі Українки, «Ромео і Джульєтта» У.Шекспіра),

• до 14-и художніх кінофільмів (1932-60, зокрема «Кармелюк», «Визволення», «Тарас Шевченко», «Григорій Сковорода», «Повія»);

інструментування творів інших авторів

• опер — «Енеїда», «Тарас Бульба» (останньої — разом з Л.Ревуцьким),

• 2-х полонезів і Маршу М.Лисенка,

• закінчення та інструментування Скрипкового концерту Р.Глієра