pluginfile

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ ФАКУЛЬТЕТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор

_______________ О.І.Безлюдний “____“ ______________20___ р.

ПРОГРАМА

ДЕРЖАВНОЇ ПРАКТИКИ

для студентів галузі знань 0301 Соціально-політичні науки

0101 Педагогічна освіта

спеціальність7.03010301 Практична психологія.

7.01010601 Соціальна педагогіка.

денної форми навчання Факультет соціальної та психологічної освіти

Кафедра психології Укладач(і) - старший викладач Демчук О.А.

Рецензенти: професор, доктор психологічних наук Сафін О.Д.

Затверджено на засіданні кафедри психології (протокол №1від "29 " 08. 2012 р.)

Завідувач кафедри _______________ Діхтяренко С.Ю.

Схвалено науково-методичною комісією факультету соціальної та психологічної освіти (протокол № 1 від « 31 » серпня 2012р.)

Голова комісії __________________Шеленкова Н.Л.

Умань, 2012 р.

1

Робочу програму укладено відповідно до навчального плану спеціальності 7.03010301 Практична психологія.галузі знань 0301 Соціально-політичні науки спеціальності 7.01010601 Соціальна педагогікагалузі знань 0101 Педагогічна освіта

Програму розроблено відповідно до «Положення про організацію практик в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини» (денна та заочна форма навчання) від24 січня 2011 р., протокол № 9

_________________________________________________________________

(назва типової навчальної програми; ким і коли затверджено програму)

Робоча програма розрахована на студентів 5курсу

денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня – спеціаліст

(бакалавр, спеціаліст, магістр)

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної (модульнорейтингової) системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти.

ТРУДОМІСТКІСТЬ КУРСУ

Семе

Кільк

Кількі

Розподіл годин

стр

ість

сть

Усьог

Кільк

Аудиторні

Самост

навча

годон

льньх

на

о

ість

ійна та

Лекці

Практ

Семін

Лабор

Контр

Консу

Практ

Усьог

креди

індивід

тижні

тижде

тів за

ї

ичні

ари

аторні

ольні

льтаці

ика

о

уальна

в

нь

ї

ECTS

робота

1

2

3

4

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1

6

25

324

9

150

174

Разом

324

9

150

174

2

ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОЇ ПРАКТИКИ

СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДЕРЖАВНОЇ ПРАКТИКИ

ОПИС ПРЕДМЕТА ДЕРЖАВНОЇ ПРАКТИКИ

Курс:	Напрям, спеціальність, освітньо-	Характеристика
Підготовка бакалаврів	кваліфікаційний рівень	навчальної дисципліни
Кількість кредитів	Галузь знань 0301 Соціально-	Обов’язкова
відповідних	політичні науки	Рік підготовки: 5
ЕСТS: 9	Напрям підготовки 7.03010301	Семестри: 9.
Модулів: 2	Практична психологія	практичні заняття – 150 год.,
Змістових модулів: 4	(Освітньо-кваліфікаційний	Самостійна та індивідуальна
Загальна кількість	рівень: спеціаліст	робота: 174 год.
годин:324		Вид контролю: – залік.
Тижневих год.: 25

Державна (профорієнтаційна практика) на V курсі є завершальним етапом теоретичної і фахової підготовки практичного психолога, одним із напрямків майбутньої діяльності якого є формування та розвиток професійного самовизначення учнів. Актуальність профорієнтаційної роботи у закладах освіти зумовлюється сучасними тенденціями розвитку України і законами ринку. У зв’язку з цим підготовка до профорієнтаційної роботи у школі є важливим аспектом навчально-виховного процесу з підготовки практичного психолога і структурною частиною його майбутньої професійної діяльності.

Основною метою державної профорієнтаційної практики є формування у студентів вмінь і навиків здійснення профорієнтаційної роботи, що полягає в організації планомірної і науково обґрунтованої системи заходів, спрямованих на забезпечення допомоги учням в активному, свідомому професійному самовизначенні та трудовому становленні з урахуванням їх інтересів, здібностей та нахилів необхідних для повноцінної реалізації в професійній діяльності. Вона спрямована на поглиблення системи знань психологічних основ профорієнтаційної роботи у школі, а саме:

•психологічна характеристика професійної спрямованості та самовизначення, умови її виникнення, розвитку та формування;

•провідні компоненти, аспекти та категорії профорієнтації;

•суть, мета та завдання профорієнтаційної діяльності практичного психолога;

•принципи організації профорієнтаційної роботи в освітньому закладі та умови її ефективності;

•психологічна характеристика змісту роботи на окремих етапах профорієнтаційної діяльності;

•психологічні вимоги та методика організації головних форм профорієнтаційної роботи з учнями;

•знання методів профдіагностики та визначеного комплексу профдіагностичних методик;

3

• планування та профорієнтаційна документація.

В ході практики у студентів має сформуватися позитивне ставлення і стійкий інтерес до профорієнтаційної діяльності; свідоме бажання займатись нею у майбутній професійній діяльності і глибока переконаність в її значенні; стійка потреба в оволодінні знаннями, вміннями, навичками, необхідними для успішного здійснення профорієнтаційної діяльності в освітньому закладі.

Упрофорієнтаційній роботі з учнями студенти повинні керуватись такими головними принципами: науковості; наступності і послідовності; плановості; єдності впливів; ранньої діагностики; комплексності і скоординованості; вікової відповідності і наступності; свідомості і самостійності; свободи вибору; зв’язку із життєвими перспективами; індивідуальності; ранньої профорієнтації.

Уході практики студенти мають виконати такі завдання:

1.Дослідити стан профорієнтаційної роботи у школі, що включає

а) анкетування вчителів, практичного психолога, соціального педагога, учнів класу, в якому проходить практика і, зокрема, випускників;

б) з’ясування наявності кабінетів профорієнтації та ефективності їх роботи, наявності кутків профорієнтації та їх відповідності встановленим вимогам;

г) вивчення стану роботи шкільних бібліотек на предмет профорієнтації; д) з’ясування залученість шкільного персоналу (класних керівників,

вчителів-предметників, медпрацівників та ін.) до профорієнтаційної роботи у школі.

2.Брати участь у профорієнтаційній роботи практичного психолога освітнього закладу, ознайомитися з особливостями здійснення ним профорієнтаційної діяльності та з’ясувати актуальні проблеми, що виникають в даному напрямку.

3.На основі аналізу результатів проведеного дослідження оформити звіт, в якому необхідно охарактеризувати реальний стан профорієнтаційної роботи, що проводиться в окремому класі, рівень її науково-методичного забезпечення; виявити позитивні сторони в організації профорієнтації та недоліки, що негативно відбиваються на її ефективності.

4.Сформувати пакет психодіагностичних методик та провести комплексне обстеження особистості учня з метою виявлення його спрямованості, здібностей і профілюючих інтересів, мотиваційної готовності до вибору професії тощо. На підставі одержаних результатів надати характеристику професійної спрямованості і практичні рекомендації щодо вибору майбутньої професії.

5.Розробити сукупність профорієнтаційних занять:

– навчально-тематичний план профорієнтаційних занять, який містить загальну характеристику профорієнтаційних занять: їх тему і основну мету, структуру і конкретні види роботи, що виконуються, форми роботи (групова, індивідуальна, індивідуально-групова), необхідне обладнання тощо; вид профорієнтаційних занять (теоретичне або практичне), їх кількість і тривалість тощо;

4

Навчально-тематичний план профорієнтаційних занять

№	Тема	Мета	Структура	Обладнання	Вид заняття /
з\п			заняття		кількість годин
					теоретичне	практичне

–розгорнутий опис змісту профорієнтаційних занять.

Професійно важливі уміння, які потрібно мати студентам під час проходження практики:

1.У відповідності до вікових етапів розвитку та індивідуальних особливостей особистості учня вміти:

а) здійснювати профдіагностику та профконсультацію; б) здійснювати теоретичну підготовку учнів до вибору професії засобами

профосвіти і профінформації; в) надавати допомогу у професійному самовизначенні, виборі адекватної

професії і навчального закладу.

2.Вміти виявляти індивідуальні особливості кожного учня, його здібності, інтереси, нахили, здійснювати діагностику професійно-важливих якостей особистості та сприяти їх розвитку і вдосконаленню.

3.Закріпити і поглибити знання про світ професій та їх класифікацію, галузі народного господарства, систему розподілу праці, кон’єктуру ринку, умови правильного вибору майбутньої професії.

4.Формувати вміння самостійно аналізувати і складати професіограми різних видів професійної діяльності.

5.Засобами професіограм, бесід, професіографічних екскурсій здійснювати ознайомлення із специфікою професій, із вимогами, які висуває конкретна професія до обсягу знань, вмінь, навичок, особистісних якостей оптанта.

6.Набувати вмінь співставляти здібності, інтереси, нахили, психічні, фізичні можливості учня із його бажаннями та намірами, співвідносити образ “Я” із вимогами професії до особистості.

Термін проходження практики: 6 тижнів.

Зміст практики

До змісту практики входить ознайомлення студентів зі специфікою здійснення практичним психологом профорієнтаційної роботи.

1.Дослідження стану профорієнтаційної роботи у навчально-освітньому закладі, де відбувається практика.

2.Формування пакету психодіагностичних методик та проведення комплексного обстеження особистості учня з метою виявлення його професійної спрямованості.

3.Розробка і реалізація програми профорієнтаційної роботи.

5

Змістовий модуль І. Навчальна діяльність

1.Взяти участь у настановчій та підсумковій конференціях щодо організації та проходження державної профорієнтаційної практики;

2.Ознайомитись із навчально-виховним закладом (бесіди з адміністрацією, вчителями, працівниками, учнями).

3.Розробити календарний та індивідуальний план роботи на період

практики.

4.Скласти програму профорієнтаційної роботи під час практики.

5.Вивчення та аналіз змісту професійної діяльності практичного психолога; вивчення нормативних документів, які регулюють діяльність психолога.

6.Проаналізувати стан профорієнтаційної роботи в навчальному закладі.

7.Розробити п’ять професіограм.

8.Підготувати презентацію однієї професіограми.

9.Сформувати пакет психодіагностичних методик для проведення комплексного обстеження особистості учня з метою виявлення його професійної спрямованості здібностей і профілюючих інтересів, мотиваційної готовності до вибору професії тощо.

10.Брати участь у профорієнтаційній роботі практичного психолога освітнього закладу, ознайомитися з особливостями здійснення ним профорієнтаційної діяльності та з’ясувати актуальні проблеми, що виникають в даному напрямку.

11.Розробити навчально-тематичний план профорієнтаційних занять, який містить загальну характеристику профорієнтаційних занять: їх тему і основну мету, структуру і конкретні види роботи, що виконуються, форми роботи, необхідне обладнання тощо; вид профорієнтаційних занять.

Змістовий модуль ІІ. Виховна діяльність

1.Підготувати та провести два профорієнтаційні виховні заходи (свято, тренінг, екскурсія тощо).

2.Сприяти згуртуванню учнівського колективу.

3.Провести з учнями дві виховні години профорієнтаційного спрямування.

4.Участь у профорієнтаційних заходах, що проводяться у закладі та їх обговорення.

5.Допомагати у підготовці та проведенні батьківських зборів у випускних класах, щодо професійного самовизначення старшокласників.

6.Підготувати та провести індивідуальну виховну роботу з учнями.

Змістовий модуль ІІІ. Методична діяльність

1.Опрацювати посадові обов’язки практичного психолога школи.

2.Ознайомитися з документацією практичного психолога, з особливостями здійснення ним профорієнтаційної діяльності та з’ясувати актуальні проблеми, що виникають в даному напрямку..

6

3.Ознайомитись з учнівським колективом базового класу.

4.Проконсультуватись із вчителями та методистами з організаційних та методичних питань щодо громадського життя і діяльності класного колективу школи.

5.Підбір матеріалів для проведення виховної та діагностичної роботи.

6.Участь у заходах, які проводяться психологом та соціальним

педагогом.

7.Виявити позитивні сторони в організації профорієнтації та недоліки, що негативно відбиваються на її ефективності.

8.У відповідності до вікових етапів розвитку та індивідуальних особливостей особистості учня:

а) здійснити профдіагностику та профконсультацію; б) здійснити теоретичну підготовку учнів до вибору професії засобами

профосвіти і профінформації; в) надати допомогу у професійному самовизначенні, виборі адекватної

професії і навчального закладу.

9.За результатами проведеного дослідження оформити звіт, в якому необхідно охарактеризувати реальний стан профорієнтаційної роботи, що проводиться в окремому класі, школі загалом, рівень її науково-методичного забезпечення;

10.На підставі одержаних результатів психодіагностичного обстеження надати характеристику професійної спрямованості і практичні рекомендації щодо вибору майбутньої професії.

11.Скласти індивідуальну профорієнтаційну характеристику учня за

схемою.

Змістовий модуль ІV. Дослідницька діяльність

1.Організація діагностичної роботи (підбір методик для індивідуального та групового дослідження професійних інтересів та нахилів старшокласників (5-7 методик).

2.Формування пакету психодіагностичних методик та проведення комплексного обстеження особистості учня з метою виявлення його професійної спрямованості (5-7 методик).

3.Опанування способами різнобічного вивчення професійних інтересів та

нахилів.

4.Спостереження за поведінкою учнів в різних ситуаціях, узагальнення психологічної інформації про старшокласників, отриманої на основі використання психодіагностичних методик.

Для визначення такого складного утворення як професійна спрямованість особистості можна використовувати ряд методик:

– методика діагностики професійної спрямованості (автор Б.Басс);

– орієнтовно-діагностичний опитувальник інтересів «ОДАНІ-2» (Б.Федоришин та С.Карпіловська);

7

–методика самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності (М.Волкова, модифікований варіант диференційно-діагностичного опитувальника С.Климова);

–методика встановлення інтересів та спрямованості до майбутньої професійної діяльності (опитувальник «Професійних переваг» Б.Басса);

–тестова методика «Як обрати професію»;

–методика визначення спонукань, які призводять до вибору професії (опитувальник Л.Лучко «Ваша майбутня професія»);

–методика написання творів;

–проведення профконсультаційних бесід (в основу проведення бесід можуть бути покладені методичні поради, розроблені О.Вітковською, В.Кобченко,

В.Синявським).

5.Провести діагностування учнів, батьків, вчителів, використовуючи методи спостереження, анкетування, тестування.

6.Виконати завдання з науково-дослідної роботи (підготовка та збір матеріалу до написання дипломної роботи.

7.Підготовка наукової статті (тез) за результатами дослідження.

Основні етапи здійснення профорієнтації студентом-практикантом у загальноосвітній школі

Організація профорієнтації і допомога учням у мотивованому виборі професій – одне з найважливіших завдань студента-практиканта. У зміст його профорієнтаційної діяльності має входити:

1.Визначення інтересів, нахилів учнів, спрямованості особистості, первинних профнамірів та їх динаміки.

2.Визначення соціальних установок і допомога у їх формуванні.

3.Визначення мотивації вибору і її структури.

4.Формування готовності до самоаналізу і самооцінки.

5.Визначення структури здібностей, рівня розвитку різних сторін особистості, динаміки і варіативності проявів, життєвого стилю, потенційні можливостей і здібностей.

6.Визначення ступеня відповідності «профілю особистості» і професійних вимог, внесення коректив у професійні наміри учнів.

7.Здійснення первинного профвідбору.

З метою реалізації поставлених завдань здійснення профорієнтаційної діяльності у школі має проходити декілька етапів.

Перший етап – виявлення професійних інтересів, схильностей.

Другий етап – визначення індивідуально-психологічних характеристик і рівня розвитку здібностей, необхідних для опанування обраної професії.

Третій етап – індивідуальні та групові консультації. Четвертий етап – довідково-інформаційний банк даних.

П’ятий етап – підведення підсумків про вибір професії (ухвалення рішення).

8

На першому етапі здійснюється психологічна діагностика за допомогою професійно орієнтованих методик. Внаслідок їх проведення учень відзначає свої захоплення, інтереси, схильності до певних видів діяльності, виділяючи ту, яку він хотів би професійно опанувати. Тут фіксують також; результати тестування за зазначеними у назві розділу характеристиками, що встановлюють ступінь виразності, міцності професійних намірів.

Другий етап призначений для нагромадження результатів профдіагностики, що складається з педагогічних, психологічних, медичної діагностик здібностей школяра. Зіставляючи й аналізуючи дані цього розділу з інформацією попереднього, учень відзначає ступінь відповідності професійних намірів інтелектуальним і фізичним здібностям, медичним показникам, що може коливатися від крайньої розбіжності до максимального збігу.

На третьому етапі здійснюються індивідуальні і групові професійні консультації.

Четвертий етап вирізняється довідково-інформаційною спрямованістю. З цією метою студент-практикант має надати інформацію про те як знайти відомості про типи й місцезнаходження навчальних закладів, де можна отримати відповідну професійну освіту, про умови вступу й навчання. Якщо учень планує розпочати трудову діяльність одразу після закінчення школи, то бажано поінформувати про підприємства (установи), умови прийому на роботу, умови праці тощо. На цьому етапі доцільно скласти список популярної та спеціальної літератури, що містить необхідну інформацію про професію, яку обирають учні, і розповсюдити у класі.

На п’ятому етапі студент-практикант підбиває підсумки впровадженої у класі професійної діяльності: ознайомлюється із рішеннями прийнятими учнями, ухваленням остаточного рішення про вибір конкретної професії. Обговорює у класі запасні варіанти дій на найближчу перспективу, наприклад, у випадку, якщо з якихось причин не вступить до навчального закладу або на роботу).

Індивідуальні завдання

Під час практик студенти повинні виконати індивідуальні завдання (розподіл часу та деякі індивідуальні завдання можуть бути зміненими залежно від специфіки роботи практиканта). Серед цих завдань, для всіх видів практик спільними є такі:

1.Скласти календарний та індивідуальний план роботи.

2.Вести щоденник спостережень.

3.Ознайомитися з діяльністю психологічної служби за місцем проходження практики

4.Бути присутнім під час проведення психологічних обстежень, бесід, консультування

5.Займатися волонтерською діяльністю.

6.Виконувати разові індивідуальні завдання керівників практики та адміністрації

7.Провести психологічні дослідження.

9

8.Опрацювати отриманий емпіричний матеріал.

9.Провести математико-статистичний аналіз отриманих даних.

10.Провести якісний аналіз отриманих даних.

11.Дати психологічну інтерпретацію результатам дослідження.

12.Оформити результати дослідження

13.Оформити документи практики.

14.Провести пропаганду свого вузу.

Методичні рекомендації до проходження практики

Після настановної конференції студенти від університетського керівника практики отримують уточнення. У перший день практики разом з груповим керівником вони прибувають на місце проходження практики, де їх зустрічає керівник від бази практики. Упродовж першого дня кожного практиканта закріплюють за своїм підрозділом, класом, групою тощо.

У перший день студенти знайомляться з базою практики. Упродовж наступних 1 – 2 днів студенти складають індивідуальний та календарний план роботи, графік її проведення. В індивідуальному плані практикант зазначає завдання, форми та види робіт на період практики. У календарному плані він детально (по датах та годинах) описує види роботи під час проходження практики. Один примірник плану подається керівникові практики від кафедри психології для контролю.

Упродовж всієї практики студенти ведуть щоденник, у якому занотовують результати спостережень, свої враження про роботу психолога. Щоденник ведеться у довільній формі. Його має право оглянути лише керівник практики від кафедри психології.

Збираючи емпіричний матеріал, студенти демонструють свої вміння добирати адекватні методики дослідження, користуватися ними, опрацьовувати отримані дані та інтерпретувати їх. Підбір методик дослідження обов'язково узгоджується з керівником практики від кафедри психології. Опрацьований емпіричний матеріал повинен бути представлений у вигляді таблиць, придатних для подальшого математико-статистичного опрацювання, яке повинно включати порівняльний та кореляційний аналіз. Крім кількісного аналізу студентипрактиканти повинні представити також якісний аналіз отриманих даних та їх психологічну інтерпретацію.

Форми і методи контролю

Студенти-практиканти повинні строго дотримуватися режиму праці бази практики та виконувати свою роботу згідно плану. Керівники студентської практики контролюють перебування студентів на базах практики, дотримання ними плану роботи, наявність необхідної документації, якість виконаної роботи, науковість та адекватність методів роботи, ставлення до своїх обов’язків та дисциплінованість.

10