Тема. Юстиніан та його політика
Питання для обговорення:
Візантійська держава у переддень правління Юстиніана І: географічні межі, етнічний склад, політичний устрій, особливості економічного розвитку, релігійна ситуація.
Обставини появи Юстиніана на троні. Сторінки біографії.
Внутрішня політика Юстиніана І: взаємини з аристократією, церквою, економічні заходи. Забудівля Константинополя
Повстання Ніка та його вплив на суспільство.
Зовнішня політика Юстиніана І: її характер та головні напрямки
1 Питання:
Візантійська імперія – це дуже відомий історичний об’єкт, адже це єдина цивілізація, дати народження і смерті якої відомі із точністю до дня. Її день народження - 8 листопада 324 р. Візантійська імперії виникла внаслідок розпаду Римської імперії, коли римський імператор Костянтин видав указ і на березі Босфору було закладено нову столицю його держави – Новий Рим, яка згодом стане називатися Константинополем. Саме тоді Римська імперія була розділена на Східну та Західну. І якщо Західна швидко загинула від численних набігів, то Східна проіснувала понад 1000 років.
Географічні межі. Нова імперія мала ну дуже вдале розташування. Константинополь панував над протоками Босфор і Дарданелли, контролював торговельні та воєнно-стратегічні шляхи з Європи до Азії. До складу держави, яка виникла в 395 р., входили Балканський півострів, острови Егейського моря, Мала Азія, Сирія, Палестина, Єгипет, частина Аравії, деякі території в Північному Причорномор'ї.
Етнічний склад. Візантія була дуже багатонаціональною державою. На східному узбережжі Середземного моря проживало переважно грецьке населення, на Балканах – романізовані германські, слов’янські та аланські поселенці. На сході жили вірмени, сирійці, араби. На території Єгипту – коптське населення. Нові приєднані народи мали можливість зберігати свою культуру. Не дарама Візантію назвали «країною міст». Є таке твердження, що в ній проживала 1/6 всього населення світу. Що стосовно мови, то офіційною була латина, яка в VI ст. була замінена на грецьку.
Політичний устрій. За формою державного управління Візантія була монархією. Імператору – Василевсу (грецька назва), належала вся повнота влади (він глава держави, вищий законодавець, вищий суддя і головнокомандувач). Імператор навіть розпоряджався життям і майном своїх підданих. Про нього казали, що він був, - «нижче Бога і наступним після Бога». Влада передавалася Бог його знає як. Так, фактично влада передавалася від батька до сина, але це нічого не гарантувало. Бо будь який заколотник який мав певний вплив – міг стати законним правителем. Цікаво, що за всю історію Візантії, лише 34 імператори з 109 померли своєю смертю.
Проте певною мірою владу василевса обмежували такі установи, як сенат, державна рада (консисторій) та організації вільних громадян (дими).
Економічний розвиток. Територія Візантія – це територія з високою землеробською культурою і плодючими грунтами. Тут можна збирати врожай 2-3 рази на рік. Повезло Візантії також з природними ресурсами. Візантія могла забезпеувати свої потреби, та одночасно вивозити багато товарів за кордон. Усе це надавало певної економічної стабільності і дозволяло вести широку зовнішню торгівлю. Одноасно Візантія була країною з великими містами, де цвіло ремесло та торгівля.
Період з IV по середину VІІ ст., характеризувався розпадом рабовласницького ладу та початком формування феодальних відносин. Особливості аграрних відносин у ранній Візантії полягали у збереженні значних мас вільного селянства та селянської общини, поширеності колонату та довгострокової оренди, а також інтенсивнішій роздачі землі рабам у вигляді пекуліїв.
Релігія. Це було християнство. І християнська церква досить активно підтримувала владу імператора, і малювала в головах її підданих такий святий образ іператора. царським статуям слід було віддавати шану, як іконам. АЛЕ ОДНЕ АЛЕ. Святою являється сама посада імператора, а не той хто її обіймає. Такий вибір офіційної релегії був недивним, адже східні провінції Римської імперії вважалися ідеологічною опорою християнської релігії.