Четвертий хрестовий похід

Тема. Четвертий хрестовий похід на схід (1202 – 1204 ) та його наслідки

Питання для обговорення:

1. Передумови Четвертого хрестового походу на Схід.

2. Початок походу та перебіг основних подій. Мета учасників та її еволюція.

3. Хрестоносці і Константинополь: тріумф «захисників» і трагедія міста.

4. Наслідки падіння Константинополя та доля Візантії.

1 питання:

Другий та третій хрестові походи закінчилися невдачею. Авторитет Папи сильно падав, а хрестоносці на Близькому Сході поступово втрачали владу над своїми територіями. Третій хрестовий похід не досяг своєї мети – захоплення Єрусалима. Хоча за угодою 1192 року укладену між Річардом І Салахом ед Діном, під впливом християн залишалася прибрежна смуга від Тиру до Яффи і це забезпечувало спокійні походи прочан до Єрусалиму. Все-таки новий Папа бажав утвердити свій авторитет в усьому християнському світ.

В 1198 році, Папою стає Інокентій ІІІ. Він почав планувати Четвертий хрестовий похід. Ця нова війна проти мусульман мала повернути авторитет Риму і об’єднати європейців. Сам же Папа хотів стати на чолі цього всього дійства. Він відправив листи в усі країни Європи з призовом до мобілізації.

В Європі на таке запрошення не дуже охоче огукнулися на таке запрошення. Річард І та Філліп ІІ воювали, і їм якось було не до цього. В Німеччині тривала внутрішня боротьба за владу між Оттоном IV та Філіпом Швабським.

Тоді Папа відправив проповідників, щоб вони переконали людей в необхідності цього походу. І зрештою після натхненної проповіді у Фулко-де-Нейлі вдалося зібрати хрестоносне військо під проводом Теобальда III, графа Шампані. Впливові феодали та рицарі відгукнулися на пропозицію, і це був перший раз в історію, коли вдалося зібрати військо без королів

Призвати намагались і Візантію, в якій відбувся переворот. Імператора Ісаака ІІ Ангела осліпив і посадив до в’язниці рідний брат – Олексій ІІІ, який згодом сам став імператором. Папа запропонував таку угоду: Візантія приєднується до походу, а взамін на це, Папа визнає законною захоплену Олексієм ІІІ владу. Одночасно у німецького правителя Філіппа Швабського з Олексієм ІІІ існував конфлікт. Бо Філліп був одружений на сестрі поваленого Ісаака ІІ Ангела.

Поряд з Візантією існувала Венеціанська республіка. І за першість в морській торгівлі з країнами Сходу багато років воювала з Візантією Венеція

Коли хрестоносці за призовом Інокентія III вирішили готуватися до походу на схід, їх початковим планом був Єгипет. Кораблі, на яких вони повинні були пливти, хрестоносці попросили у Венеції. Правитель Венеції Енріко Дандоло запросив за них занадто велику суму, якої у хрестоносців не було.

2 та 3 питання:

Хрестоноське військо було зібране. До нього входило 33.500 рицарів. Провідником було обрано графа Шампанії - Теобальда III.

Але було одне але. Експедиція зіткнулася з однією проблемою – як добиратися на Схід. Адже суходолом не можна – на Балканах загострення. Тоді вирішили плисти до Єгипту, і з нього вже потім суходолом добиратися до Єрусалиму. Але флоту теж не було, і тоді як вже було вище сказано: кораблі, на яких вони повинні були пливти, хрестоносці попросили у Венеції. Правитель Венеції Енріко Дандоло запросив за них занадто велику суму, якої у хрестоносців не було (85 тис. марок). Після такого половина хрестоносців відмовилася іти в похід, а частина вирішла добратися власноруч. Але договір все одно було підписано.

У 1201 році Теобальд ІІІ помирає, і хрестносці новим керівником експедиції обирають Боніфація Монфератського (королівський посадовець).

І у 1202 році збирається 11 тисячне військо. Веніціанці вже підготували кораблі і наближався час, коли потрібно було за це розплачуватися. Було виплачено тільки 60% з всієї суми. І тоді венеціанець Енріко Дандоло пропонує хрестносцям дати відстрочку за те, що ті допоможують завоювати далматинське місто Задар. І тут завгоздка. Це було місто, яке находилося під владою Угорщини, жителі якої були католиками. І на додачу, угорський король був єдиний з монархів, хто прийняв хрестноську присягу і забезпечував їх товарами. Деякі хрестоносці відмовлися від цього і повернулися додому.

Але все таки 24 листопада 1202 року місто було захоплене. Вийшло так, що католики напали на католиків.

Після такого Папі потрібно було якось реагувати і відлучати від церкви всіх, хто це зробив. І він відлучив, тільки венеціанців (він все ще мріяв про похід, і якби він відлучив від церкви хрестоносців – походу б не було).

Вже було згадано про те, як візантієць Олексій ІІІ захопив владу осліпивши свого брата Ісаака ІІ Ангела. Але в Ісаака був син – Олексій IV, який по суті і повинен бути законним правителем. І цей син звертається до хрестоносців, щоб ті допомогли йому повернути владу у Візантії, а взамін він виплатить 200.000 марок (борг за кораблі все ще не був спласчений), надасть військо і для хрестносців завжди буде відкритий Константинополь. Папа і Енріко Дандоло підтримали Олексія IV в цій ідеї.

В червні 1203 року вони дібралися до Царграду. На той момент Візантійська імперія вже була не в самому кращому становищі. Окремі регіони були практично незалежними, а від раніше могутнього флоту майже нічого не залишилося.

З боку хрестоносців і венеціанців було всього 30 тис. солдат. Коли у Візантійській імперії – 70 тис. Але візантійське військо скаладалося з представників різних народів (македонці, русини, албанці, сицилійці тощо), яких не дуже цікавила імперія, яка і так вже розпадається.

На початку липня, кораблі війшли в бухту і легко захвати декілька веж. Олексій ІІІ розуміє, що чинити супротив – справа марна і втікає захопивши з собою залишки казни.

Хрестонці ввійшли в Константинополь і звільнили Ісаака ІІ Ангела.

І тут Олексій IV розуміє, що не зможе виплатити обіцяні 200 тис. марок. Він сильно піднімає податки, а хрестоносці по-троху починають грабувати місто. Грабували церкви, і, навіть, в тому числі і храм св. Софії. Здобич хрестоносців була оцінена в 400 тис. марок.

Жителі обурені високими податками підвели повстання, в результаті якого Олексій IV був убитий, а на престол зійшов Олексій Мурзуфл.

Останній закрив місто, став укріпляти стіни і сказав «визволителям» (хрестносцям і венеціанцям) іти з міста.

Тоді ті вирішують захопити всю імперію і навести в ній порядок.

4 питання:

Венеціанці та хрестоносці домовилися захопити імперію. Спочатку, 9 квітня 1204 року вони напали на Царград, але ця атака була невдалою. Через три дня спробували знову – і оборона була прорвана (2/3 всіх будинків згоріло). Олексій Мурзуфл був вимушений тікати. А імперія розкололася на декілька окремих держав. Почалися міжусобиці. Утворились незалежні грецькі держави - Епірське царство, Нікейська і Трапезундська імперії. Венеції дісталась частина Константинополя, Адріаполь, південно-західна частина Пелопонеса, багато гаваней на березі Мармурового моря, ряд островів Егейського моря і Кріт.

Латиняни (так називали хрестоносців візантійці) заснували на руїнах імперії свої володіння, що їх на Заході називали Латинською Романією, а історики згодом назвали Латинською імперією. 16 травня 1204 році в Храмі Святої Софії Балдуїна І було оголошено імператором Латинської імперії. Про продовження походу, ясна річ, вже не йшлося і мови.

Так запланований хрестовий похід проти мусульман закінчився тим, що до мусульман так ніхто і не дійшов, Візантійську імперію було розгромлено, а хрестовий похід виявився походом проти християн. Про єдність християнського світу не можна було сказати. Папа був розлючений.