3. Економічна ефективність виробництва соняшнику
Економічна ефективність виробництва соняшнику визначається такими показниками: урожайність, затрати праці, собівартість, ціна реалізації, прибуток, рівень рентабельності. Економічна ефективність виробництва насіння соняшнику в агроформуваннях Черкаської області за 2000-2002 рр. характеризується зниженням урожайності культури і підвищенням трудомісткості (табл. 22.3).
22.3. Економічна ефективність виробництва соняшнику в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області
Показник |
2000р. |
2001р. |
2002р. |
Урожайність, ц/га |
13,4 |
9,3 |
13,6 |
Прямі затрати праці на 1ц, люд.-год. |
2,3 |
4,7 |
3,2 |
Собівартість 1 ц, грн. |
32,2 |
48,38 |
45,01 |
Ціна реалізації 1ц, грн. |
50,86 |
75,57 |
77,56 |
Прибуток на 1 ц, грн. |
18,66 |
27,19 |
32,55 |
Рівень рентабельності, % |
57,9 |
56,2 |
72,3 |
В 2002 р. урожайність соняшнику в Черкаській області становить 13,6 ц/га, посівна площа 62,8 тис. га, валовий збір 855 тис. т, рентабельність 72,3 %. В 1990 р. урожайність соняшнику - 21,5 ц/га, валовий збір 815 тис. т при посівній площі 37,9 тис. га, рентабельність 306,6%.
Ці дані підтверджують, що обсяги виробництва соняшнику в Черкаській області, як в цілому по Україні за досліджуваний період збільшуються за рахунок екстенсивних факторів (збільшення посівних площ при зменшенні врожайності). Досвід передових господарств свідчить, що є всі можливості підвищити врожайність насіння соняшнику до 25-35 ц/га, скоротити трудомісткість виробництва соняшнику до 0,7-0,8 люд.-год. в розрахунку на 1 ц насіння.
Собівартість насіння соняшнику формується під впливом багатьох факторів і має тенденцію до зростання. Головна причина росту собівартості зменшення врожайності і зростання цін на матеріально-технічні ресурси, які використовують сільськогосподарські підприємства на технологічні процеси виробництва. Якщо в структурі собівартості насіння соняшнику в Черкаській області в 1990 р. матеріальні витрати становили 46,9 %, то в 2002 р. - 67,9 % або зросли в 1,4 рази.
В умовах реалізації, що склалися в 2002 р. виробництво насіння соняшнику було високорентабельним. Не дивлячись на те, що у 2003 році виробництво соняшнику у Україні досягло 4 млн.т., ціна на соняшник становила 1000-1200 грн. за тонну. Держрезерв України закупив соняшник у листопаді 2003 р. по ціні 900-1000 грн./т, що нижче ринкових .
4. Шляхи підвищення ефективності виробництва соняшнику
Аналіз економіки галузі з 1990 р. свідчить, що виробництво соняшнику в Україні зростає за рахунок розширення посівних площ при низькій врожайності (15,8-12,0 ц/га). Тому найважливішою умовою зростання економічної ефективності його виробництва є підвищення врожайності за рахунок впровадження високоврожайних і високоолійних сортів та гібридів, широким використанням індустріальних технологій.
Нині вже створені сорти та гібриди соняшнику, насіння яких містить 55-57% олії. Це забезпечує виробництво 14,5-15 ц олії з гектара посіву соняшнику. Так гібриди югославської селекції „Титанік", „Байкал" на полях Харківської агрофірми „Сади України" дали в середньому по 27,4 ц/га, а гібрид „Гена" - 37,4 ц/га. Таким чином рентабельність соняшнику сягнула 247%.(табл. 22.4).
Завдяки використанню високоякісного насіння, що його поставляє ТОВ „Сади України" та ретельному дотриманню технології вирощування соняшнику господарствами, як: СТОВ „Дніпро" з Чорнобаївського району Черкаської області, СВК „Маяк" з Котелевського району Полтавської області та СВК ім. Шевченка з Високопільського району Херсонщини вдається вирощувати від 25 до 35 ц/га.
22.4. Врожайність гібридів соняшнику на демонстраційному полі
агрофірми „Сади України" Кегичівському районі Харківської області
Назва гібриду |
Урожайність, ц/га |
% реалізації генетичного потенціалу |
||
2002р. |
2003р. |
середня |
||
Титанік |
45,6 |
32,0 |
38,8 |
78 |
Драган |
41,2 |
33,4 |
37,3 |
68 |
Гена |
35,6 |
28,7 |
32,2 |
64 |
Бєлград |
41,8 |
30,6 |
36,2 |
72 |
Балкан |
35,6 |
29,3 |
32,5 |
59 |
Мілютін |
35,5 |
30,7 |
33,1 |
60 |
Хортиця |
49,3 |
31,4 |
40,4 |
81 |
Сівба соняшнику гібридним насінням дозволяє одержати врожай на 20-30% вище порівняно з районованими сортами. Гібриди більш стійкі до хвороб, рослини однакові за висотою та розмірами корзинок, раніше достигають, а отже, сприяють збиранню врожаю у більш ранні строки, зменшують втрати насіння, підвищують його якість.
Одним з основних резервів підвищення ефективності вирощування соняшнику є широке впровадження інтенсивної та індустріальної технологій, які мають переваги перед традиційною.
У багатьох агроформуваннях велика увага приділяється запиленню соняшнику за допомогою бджіл, а тому під час цвітіння рослин поряд з використанням своєї пасіки запрошують бджолярів-любителів з таким розрахунком, щоб на кожний гектар посіву припадало до двох бджолосімей.
Підвищення ефективності виробництва соняшнику сприятимуть дальше вдосконалення розміщення посівів, впровадження досягнень науки і передової практики.