11. Результати досліджень крові та спинномозкової рідини

померлого, з урахуванням посмертних змін, порівнюються з

аналогічними показниками хворого в історії хвороби (особливо

важливі останні показники напередодні смерті). Враховуючи, що

раптова смерть під час лікарських маніпуляцій чи операцій не

завжди пов'язана з лікарськими помилками (наприклад, непередбачені

індивідуальні алергічні реакції на ліки, стан хворого під час

надання екстреної допомоги не сумісний з життям за останніми

клініко-біохімічними показниками напередодні реанімації),

танатогенез доцільно обговорити з анестезіологами,

реаніматологами, хірургами та іншими фахівцями, що надавали

екстрену допомогу хворому чи проводили хірургічну маніпуляцію.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А.П.Картиш

Додаток 19

до наказу Міністерства

охорони здоров'я України

12.05.1992 N 81

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок та строки зберігання

патологоанатомічних документів та

матеріалів патологоанатомічного дослідження

Протоколи патологоанатомічних досліджень та книги реєстрації

патологоанатомічних досліджень підлягають постійному збереженню.

Книга реєстрації надходження та видачі тіл померлих

зберігається протягом п'яти років.

Книга обліку роботи лаборантів з секційним матеріалом

знищується в кінці року після закінчення обробки всіх

зареєстрованих в ній досліджень.

Направлення на патогістологічні дослідження зберігаються один

рік.

Книга обліку спирту зберігається три роки.

Копії висновків гістологічного дослідження біопсійного та

операційного матеріалу, книги реєстрації біопсійного та

операційного матеріалів підлягають постійному збереженню. Копії

протоколів патологоанатомічного дослідження, висновків

гістологічного дослідження біопсійного та операційного матеріалів,

мікропрепарати, блоки та макропрепарати видаються в інші заклади

тільки за письмовим запитом закладу та з дозволу начальника

патологоанатомічного бюро, завідуючого патологоанатомічним

відділом, в якому проводилась аутопсія чи гістологічне

дослідження. Після вивчення всі матеріали підлягають поверненню.

Гістологічні препарати біопсійного та операційного

матеріалів, що відносяться до онкології, а також до рідкісних

захворювань, які становлять науково-практичний інтерес, підлягають

постійному зберіганню; ті ж, що відносяться до поширених

захворювань (апендицит, кила, хронічний тонзиліт, інші

неспецифічні запальні та гіперпластичні процеси, а також з

відсутністю патології), зберігаються протягом одного року.

Блоки та матеріал після закінчення дослідження знищується.

Виняток становлять матеріали, що відносяться до досліджень, при

яких встановлена злоякісна пухлина чи виникла підозра про її

можливість, а також при всіх неясних випадках. Цей матеріал

рекомендується зберігати постійно.

Секційні гістологічні препарати, що документують патологічні

процеси, виявлені при розтині померлих, підлягають збереженню

протягом року.

Після закінчення гістологічного дослідження всі органи та

тканини, якщо вони не потрібні для демонстрації на

клініко-патологоанатомічних конференціях, музею та не мають

наукової цінності, а також блоки, можуть бути знищені за вказівкою

лікаря, що проводив дослідження.

Гістологічні препарати секційного, біопсійного та

операційного матеріалів слід зберігати в картотечних ящиках, не

допускаючи їх склеювання, або в паперових конвертах (на 3-5

препаратів), складеними в коробки.

Парафінові блоки разом з бирками бажано зберігати в

герметизованих поліетиленових пакетах. Целоідинові блоки, замотані

в марлю разом з біркою, слід зберігати в банках з 70% розчином

етилового спирту. На бірці вказується номер та рік дослідження.

Макропрепарати та шматочки з них слід зберігати в банках

(баках) з 5% розчином формаліну. На банках (баках) мають бути

етикетки із зазначенням року та номера біопсії чи розтину, що

зберігається в ній. Кожний об'єкт замотується в марлю і до неї

прив'язується бирка з клейонки з проставленими простим олівцем

номером дослідження.

Рідини, в яких зберігається матеріал, слід періодично

доливати, не допускаючи його висихання.

Секційний, біопсійний та операційний матеріал, що не підлягає

зберіганню в архіві, після закінчення дослідження знищується

шляхом поховання або кремації. Для цього адміністрація

лікувального закладу, патологоанатомічного бюро укладає договір з

похоронним бюро даного населеного пункту про оплату послуг.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А.П.Картиш

Додаток 20

до наказу Міністерства

охорони здоров'я України

12.05.1992 N 81

ІНСТРУКЦІЯ

про прийом, зберігання та видачу трупів

в лікувальних закладах

Трупи осіб, що померли у відділеннях лікувальних установ,

направляються в патологоанатомічні бюро (відділення) зі

спеціальною біркою, що прикріплена до трупа, в якій вказується:

прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, назва відділення та

лікувального закладу, звідки направляється труп, основний

клінічний діагноз.

Лікарняні свідоцтва про смерть для пред'явлення у відділ

записів актів громадського стану видаються в день розтину та

підписуються лікарем, що виконував розтин.

У тих випадках, коли розтин не проводився, свідоцтво про

смерть видається лікарем, який лікував хворого.

Як правило, труп в патологоанатомічному бюро (відділенні) не

повинен залишатися більше трьох діб після настання смерті.

Трупи видаються:

а) родичам чи близьким покійного;

б) особам, уповноваженим підприємствами чи громадськими

організаціями, що взяли на себе обов'язки поховати померлого.

Після закінчення трьох діб з моменту настання смерті трупи,

не взяті для поховання родичами або організаціями, хороняться за

рахунок лікарні через похоронне бюро або передаються для учбових

цілей, якщо труп не підлягає спеціальному захороненню.

Порядок видачі родичам трупів, що померли від інфекційних

захворювань:

1. Список інфекційних захворювань, при яких трупи не

видаються родичам та близьким, а захоронення проводиться

спеціальними командами:

віспа справжня;

сап;

холера;

чума;

лихоманка Марбург;

лихоманка Ласса;

антракс (сибірка).

2. Список інфекційних захворювань, при яких трупи видаються

родичам та близьким для похорон під розписку з зобов'язанням, що

труна не буде відкриватися, та без права завозу трупа додому або в

інші приміщення:

черевний тиф та паратифи;

вірусний гепатит;

геморагічна лихоманка;

дизентерія;

жовта лихоманка;

іктеро-геморагічний лептоспіроз групи А (хвороба

Васильєва-Вейля);

кір (при наявності дома дітей);

легіонельоз;

менінгококова інфекція;

орнітоз (пситтакоз);

скарлатина (при наявності дома дітей);

ВІЛ;

висипний тиф (вошивий, кліщовий, щурячий);

ящур;

дифтерія.

Померлих від захворювань, вказаних в пп. 1, категорично

забороняється перевозити будь-яким видом транспорту для

захоронення в інші населені пункти. Як виняток це дозволяється в

окремих випадках смерті від спорадично виниклих інфекційних

захворювань, зазначених в п. 2, при домовленості зі спеціалістами

санітарно-протиепідеміологічної служби та дотриманні правил

транспортування (в запаяній домовині).

Трупи видаються з патологоанатомічного бюро (відділення) під

розписку в спеціальній книзі з вказівкою про пред'явлені документи

та відміткою про місце захоронення.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А.П.Картиш

Додаток 21

до наказу Міністерства

охорони здоров'я України

12.05.1992 N 81

ОСНОВНІ ВИМОГИ

до приміщень та по охороні праці, техніці безпеки

при роботі в патологоанатомічних бюро,

патологоанатомічних відділеннях

I. Загальні положення

1. Дані вимоги розповсюджуються на всі патологоанатомічні

бюро (відділення), патогістологічні лабораторії

лікувально-профілактичних установ, науково-дослідних інститутів і

навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування.

2. Вимоги є обов'язковими при проектуванні і будівництві

нових, а також при переобладнанні і експлуатації

патологоанатомічних бюро (відділень), що вже існують.

3. Будівництво нових і реконструкція патологоанатомічних

бюро, що вже існують, припускаються лише при наявності

затвердженого проекту, який узгоджено з установами

санітарно-епідеміологічної служби.

4. Наново побудовані патологоанатомічні бюро або ті, що

підлягають реконструкції, у встановленому порядку приймаються до

експлуатації спеціальною комісією при обов'язковій участі в ній

представників санітарно-епідеміологічних станцій, технічного

інспектора Ради профспілок і зацікавлених осіб.

Приймання будови (приміщення) оформлюється актом вказаної

комісії з висновками про можливість їх експлуатації.

Примітка. Обладнання і експлуатація рентгенівських кабінетів

у патологоанатомічних бюро і відділеннях повинні задовольняти

вимоги, які передбачені Правилами обладнання і експлуатації

рентгенівських кабінетів і апаратів в установах Міністерства

охорони здоров'я України.

5. Обладнання і експлуатація електрообладнання і

електромережі у патологоанатомічних бюро (відділеннях) повинні

задовольняти вимоги існуючих Правил обладнання електричних

установок.

6. У патологоанатомічних бюро (відділеннях) повинні

дотримуватися правил пожежної безпеки.

7. Відповідальність за виконання даних вимог полягає на

адміністрацію установи і начальників, завідуючих відділеннями

патологоанатомічних бюро.

8. Контроль за виконанням вимог здійснюється органами охорони

здоров'я, технічною інспекцією Ради профспілок і комітетом

профспілки.

9. Начальники, завідуючі відділенням патологоанатомічних бюро

повинні розробляти на основі даних вимог інструкції по техніці

безпеки і виробничої санітарії по окремих ділянках робіт

(секційна, лабораторія, біопсійна кімната, кімната для зберігання

трупів, кімната для миття, музей та ін.).

10. Затверджені інструкції повинні бути вивішені (в рамках

під склом) на видному місці кожної ділянки робіт.

II. Вимоги до території, планування

і обладнання патологоанатомічних бюро

(патогістологічної лабораторії, відділень)

ТЕРИТОРІЯ

11. Ділянка патологоанатомічного бюро (відділень) повинна

знаходитись збоку від лікувальних корпусів і бути відділеною від

них захисною зеленою зоною (парк або сад) шириною не менше 15 м.

Ділянка повинна мати обладнані під'їзні шляхи, окремий в'їзд, який

використовується, як правило, лише для потреб патологоанатомічного

бюро і який в окремих випадках може бути суміщений лише з в'їздом

у господарську зону.

Патологоанатомічний корпус і під'їзди до нього мають бути

ізольовані від прилягаючих житлових будинків і не повинні

проглядатися з вікон приміщень перебування хворих і з саду для

хворих.

Санітарний розрив від патологоанатомічного корпусу до інших

будівель необхідно встановити не менше 30 м.

ПРИМІЩЕННЯ