14. Ознаки задовільної лактації:

    1. виражена пігментація ареоли навколо соска +

    2. втягнутий сосок

    3. температура шкіри під молочною залозою вища, ніж в аксілярній ямці +

    4. температура шкіри під молочною залозою нижча, ніж в аксілярній ямці

15. Ознаки задовільної лактації:

    1. великий розмір молочних залоз

    2. добре пальпуються молочні дольки +

    3. добре виражена венозна сітка +

    4. після годування при легкому зціджуванні молоко витікає цівками +

***********************

1. Лактаційна криза – це

   1. порушення секреторної функції молочних залоз

   2. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці +

   3. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

   4. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

2. Лактаційна криза виникає після пологів:

   1. на 2-му місяці +

   2. на 4-му місяці

   3. на 6-му місяці

   4. на 8-му місяці

3. Лактаційна криза зумовлена:

   1. збільшенням потреб дитини у молоці

   2. стресовими факторами

   3. післяпологовими гормональними змінами у матері +

   4. ендокринологічними захворюваннями матері

4. Голодна криза  це

   1. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці у порівнянні з підвищеною потребою дитини у ньому +

   2. порушення секреторної функції молочних залоз

   3. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

   4. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

5. Голодна криза виникає:

   1. на 1, 5, 10-му місяцях лактації

   2. на 3, 7, 12-му місяцях лактації +

   3. на 5, 9, 11-му місяцях лактації

   4. на 7, 10, 12-му місяцях лактації

6. Голодна криза зумовлена:

   1. ендокринологічними захворюваннями матері

   2. післяпологовими гормональними змінами у матері

   3. збільшенням потреб дитини у молоці +

   4. стресовими факторами

7. Галакторрея – це

   1. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

   2. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

   3. порушення секреторної функції молочних залоз

   4. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз +

4. Агалактія– це

   1. відсутність молока в молочних залозах +

   2. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

   3. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

1. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

*********************************

1. Гіпогалактія  це

   1. фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці

   2. порушення секреторної функції молочних залоз +

   3. патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці +

   4. мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз

2. Гіпогалактія буває:

   1. рання +

   2. пізня +

   3. компенсована

   4. некомпенсована

3. Гіпогалактія буває:

   1. компенсована

   2. декомпенсована

   3. первинна +

   4. вторинна +

4. Рання гіпогалактія виникає:

   1. у перші 10 днів після|потім| пологів +

   2. у період з 10 по 20 день після|потім| пологів

   3. у період з 20 по 30 день після|потім| пологів

   4. на 2-му місяці життя дитини

5. Пізня гіпогалактія виникає:

   1. відразу після пологів

   2. на першому тижні після|потім| пологів

   3. у перші 10 днів після|потім| пологів

   4. після 10-го дня після|потім| пологів +

6. Первинна гіпогалактія виникає через:

   1. нейро-ендокринні захворювання жінки-годувальниці +

   2. інфантилізм молочної залози +

   3. недотримання режиму відпочинку жінкою-годувальницею

   4. стресові фактори

7. Вторинна гіпогалактія виникає через:

   1. ендокринні захворювання жінки-годувальниці

   2. галакторею +

   3. недотримання режиму відпочинку жінкою-годувальницею +

   4. стресові фактори +

8. Вторинна гіпогалактія виникає через:

   1. нераціональне харчування жінки-годувальниці +

   2. мастит та інші захворювання жінки-годувальниці під час лактації +

   3. інфантилізм молочної залози

   4. порушення правил вигодовування +

9. І-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

   1. до 25 % +

   2. до 40 %

   3. до 50 %

   4. до 75 %

10. ІІ-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

    1. 10  20 %

    2. 15  25 %

    3. 26 %  50 % +

    4. 51 %  75 %

11. ІІІ-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

    1. 10  20 %

    2. 20  40 %

    3. 26 %  50 %

    4. 51 %  75 % +

12. ІY-ий ступінь|міра| гіпогалактії  це дефіцит молока від добової потреби:

    1. більше 85 %

    2. більше 75 % +

    3. більше 65 %

    4. більше 50 %

*****************************

1. Для подолання|здолання| лактаційної кризи необхідно:

   1. догодовувати дитину|дитяти| сумішшю

   2. збільшити кількість прикладань дитини до грудей до 10-12 разів на добу +

   3. припинити годування вночі

   4. надати матері фізичний та психологічний спокій +

2. Для подолання|здолання| лактаційної кризи необхідно:

   1. збільшити інтервали між годуваннями до 4-4,5 години

   2. обов’язково годувати дитину вночі +

   3. скоротити кількість годувань до 5-6 разів на добу

   4. прикладати малюка до обох грудей на кожне годування +

3. Для профілактики гіпогалактії необхідно:

   1. виявляти та лікувати ендокринні захворювання у дівчаток +

   2. скоротити кількість годувань до 5-6 разів на добу

   3. дотримуватись режиму відпочинку вагітної та годувальниці +

   4. дотримуватись раціонального харчування вагітної та годувальниці +

4. Для профілактики гіпогалактії необхідно:

   1. проводити профілактику ускладнень вагітності +

   2. проводити профілактику ускладнення пологів +

   3. догодовувати дитину|дитяти| сумішшю

   4. уникати психоемоційних перевантажень +

5. Для профілактики гіпогалактії необхідно:

   1. дотримуватись ритмічного прикладання дитини до грудей +

   2. повністю спорожнювати грудь після годування +

   3. раннє прикладання дитини до груді +

   4. вживати багато їжі та питва

****************************

1. Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

   1. гіпогалактія

   2. лактаційна криза

   3. прийом матір’ю цитостатиків +

   4. гострі психічні захворювання (шизофренія, післяпологовий психоз) +

2. Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

   1. агалактія +

   2. компенсовані хронічні захворювання матері

   3. відкрита форма туберкульозу у матері +

   4. гостре респіраторне захворювання у дитини

3. Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

   1. декомпенсовані хронічні захворювання матері +

   2. гостре респіраторне захворювання у матері

   3. злоякісні пухлини у матері +

   4. тріщини соска

4. Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?

   1. компенсовані хронічні захворювання матері

   2. особливо небезпечні захворювання у матері (натуральна віспа, правець) +

   3. неповноцінний склад жіночого молока у матері

   4. фенілкетонурія у дитини +

5. До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку матері належать:

   1. застій молока

   2. ниркова недостатність +

   3. гіпогалактія

   4. гострі психічні захворювання (післяпологовий психоз, шизофренія) +

6. До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку матері належать:

   1. декомпенсовані стани +

   2. тріщини соска

   3. злоякісні захворювання +

   4. прийом цитостатиків +

7. До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку дитини належать:

   1. важка пологова травма +

   2. неправильна форма сосків у матері

   3. порушення мозкового кровообігу +

   4. гострі респіраторні захворювання у малюка

8. До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку дитини належать:

   1. нежить у дитини

   2. глибока недоношеність +

   3. пліснявиця

   4. фенілкетонурія +

9. До труднощів при вигодовуванні груддю з боку дитини належать:

   1. глибока недоношеність

   2. коротка вуздечка язика у малюка +

   3. нежить у дитини +

   4. порушення мозкового кровообігу у дитини

10. До труднощів при вигодовуванні груддю з боку дитини належать:

    1. незрощення губи та твердого піднебіння у новонародженого +

    2. пліснявка у дитини +

    3. ниркова недостатність матері

    4. злоякісні захворювання матері

11. До труднощів при вигодовуванні груддю з боку матері належать:

    1. застій молока +

    2. неправильна форма сосків +

    3. тріщини соска +

    4. прийом цитостатиків матір’ю

12. Які показання для переводу дитини на змішане вигодовування?

    1. компенсовані хронічні захворювання матері +

    2. відкрита форма туберкульозу

    3. гіпогалактія +

    4. гостре респіраторне захворювання у дитини

13. Які показання для переводу дитини на змішане вигодовування?

    1. декомпенсовані хронічні захворювання матері

    2. особливо небезпечні захворювання у матері (натуральна віспа, правець)

    3. неповноцінний склад жіночого молока у матері +

    4. соціальні умови (мати працює, студентка) +

*****************************

1. Добова калорійність раціону жінки-|годувальниці повинна| бути:

   1. 1500-2000 ккал

   2. 2500-2700 ккал

   3. 3100-3200 ккал +

   4. 3500-4000 ккал

2. Питний режим жінки-годувальниці має становити близько:

   1. 1 л/добу

   2. 2 л/добу +

   3. 3 л/добу

   4. 4 л/добу

3. У раціоні харчування жінки-годувальниці молока має бути:

   1. більше 1 л/добу

   2. не більше 1 л/добу

   3. більше 600 мл/добу

   4. не більше 600 мл/добу +

4. У раціоні харчування жінки-годувальниці білка має бути:

   1. 110-115 г/добу +

   2. 150-200 г/добу

   3. 50-75 г/добу

   4. 300-400 г/добу

5. У раціоні харчування жінки-годувальниці жирів має бути близько:

   1. 100 г/добу +

   2. 200 г/добу

   3. 300 г/добу

   4. 400 г/добу

6. У раціоні харчування жінки-годувальниці вуглеводів має бути:

   1. 100-150 г/добу

   2. 250-300 г/добу

   3. 300-400 г/добу

   4. 450-500 г/добу +

*************************

1. Жири жіночого молока на відміну від коров’ячого мають:

   1. високий ступінь дисперсності +

   2. низький вміст ненасичених жирних кислот

   3. всмоктуються на 90-95% +

   4. низький вміст насичених жирних кислот +

2. Особливості жирів жіночого молока:

   1. мають високий вміст ненасичених жирних кислот +

   2. мають високий вміст насичених жирних кислот

   3. мають високий вміст тригліцеридів +

   4. мають високий вміст ессенціальних жирних кислот +

3. Особливості жирів жіночого молока:

   1. мають високий вміст фосфатидів +

   2. мають високий вміст насичених жирних кислоти

   3. мають високий вміст ліноленової кислоти +

   4. мають високий вміст арахідонової кислоти +

4. Ліпаза в ранньому грудному віці переважно:

   1. надходить з молоком матері +

   2. секретується підшлунковою залозою

   3. секретується слинними залозами

   4. відсутня взагалі

5. Вуглеводи жіночого молока представлені:

   1. α-лактозою

   2. β-лактозою +

   3. глюкозою

   4. целюлозою

6. β-лактоза жіночого молока :

   1. стимулює ріст біфідум-флори +

   2. стимулює синтез вітамінів групи В +

   3. забезпечує слабко-кисле середовище в товстому кишечнику +

   4. забезпечує лужне середовище в товстому кишечнику

7. Слабко-кисле середовище в товстому кишечнику забезпечується:

   1. β-лактозою +

   2. α-лактозою

   3. глюкозою

   4. сахарозою

8. Білки жіночого молока представлені переважно:

   1. глобулінами +

   2. казеїногеном

   3. альбумінами +

   4. фібриногеном

9. Особливості білків жіночого молока:

   1. ідентичні білкам сироватки крові +

   2. великодисперсні

   3. високомолекулярні

   4. дрібнодисперсні +

10. Особливості білків жіночого молока:

    1. містять набір всіх незамінних амінокислот +

    2. високомолекулярні

    3. містять таурин +

    4. містять велику кількість імуноглобуліну А +

11. Співвідношення між альбуміно-глобуліновою фракцією і казеїногеном у жіночому молоці:

    1. 3:1

    2. 1:3

    3. 4:1 +

    4. 1:4

12. Співвідношення між альбуміно-глобуліновою фракцією і казеїногеном у коров’ячому молоці:

    1. 4:1

    2. 1:4 +

    3. 2:1

    4. 1:2

13. Осмолярність жіночого молока:

    1. 200-250 мОсм/л

    2. 260-270 мОсм/л +

    3. 300-320 мОсм/л

    4. 350-400 мОсм/л

14. Осмолярність коров’ячого молока:

    1. вища, ніж жіночого +

    2. нижча, ніж жіночого

    3. така, як жіночого

15. Таурин, який містить жіноче молоко:

    1. сприяє розвитку головного мозку дитини +

    2. стимулює синтез вітамінів групи В

    3. стимулює ріст біфідум-флори

    4. сприяє формуванню сітчатки ока дитини +

16. У жіночому молоці міститься більше, ніж у коров’ячому:

    1. вітаміну С

    2. вітамінів групи В

    3. водорозчинних вітамінів загалом

    4. жиророзчинних вітамінів загалом +

17. Вітамін D жіночого молока порівняно з коров’ячим:

    1. міститься в більшій кількості

    2. міститься в меншій кількості +

    3. більш активний +

    4. менш активний

18. Співвідношення між кальцієм і фосфором у жіночому молоці:

    1. 4:1

    2. 1:4

    3. 2:1 +

    4. 1:2

19. Співвідношення між кальцієм і фосфором у коров’ячому молоці:

    1. 4:1

    2. 1:4

    3. 2:1

    4. 1:1 +

20. Резорбція заліза жіночого молока:

    1. більша, ніж коров’ячого +

    2. менша, ніж коров’ячого

    3. така, як коров’ячого

******************************

1. Кількість білків, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):

   1. 1,1-1,5 +

   2. 2,4-2,8

   3. 3,2-3,5

   4. 3,5-4,5

2. Кількість білків, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):

   1. 1,1-1,5

   2. 2,2-2,4

   3. 2,8-3,5 +

   4. 3,5-4,5

3. Кількість жирів, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):

   1. 1,5

   2. 2,4

   3. 3,5 +

   4. 5,5

4. Кількість жирів, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):

   1. 1,5

   2. 2,4

   3. 3,5 +

   4. 5,5

5. Кількість вуглеводів, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):

   1. 2,8

   2. 3,5

   3. 4,8

   4. 7,0 +

6. Кількість вуглеводів, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):

   1. 4,5-4,8 +

   2. 3,5-3,2

   3. 2,2-2,4

   4. 1,1-1,5

7. Середня калорійність 1 літра жіночого молока (ккал):

   1. 500

   2. 600

   3. 700 +

   4. 800

8. Середня калорійність 1 літра коров’ячого молока (ккал):

   1. 500

   2. 600 +

   3. 700

   4. 800

**********************

1. Молозиво виділяється:

   1. в перші 2-3 доби після пологів +

   2. з 4-5 доби після пологів

   3. з 2-3 тижня після пологів

   4. на початку кожного годування

2. Перехідне молоко виділяється:

   1. в перші 2-3 доби після пологів

   2. з 4-5 доби після пологів +

   3. з 2-3 тижня після пологів

   4. на початку кожного годування

3. Особливості молозива (у порівнянні з іншими видами грудного молока):

   1. містить найбільше білка +

   2. має найвищу калорійність +

   3. містить найбільше жирів

   4. містить найбільше вуглеводів

4. Особливості молозива (у порівнянні з іншими видами грудного молока):

   1. містить найменше білка

   2. має найнижчу калорійність

   3. містить найменше жирів +

   4. містить найменше вуглеводів +

5. Раннє грудне молоко виділяється:

   1. перші 2-3 доби після народження дитини

   2. перші 10 діб після народження дитини

   3. на початку годування груддю +

   4. вранці з 6 до 9 години

6. Пізнє грудне молоко виділяється:

   1. наприкінці годування груддю +

   2. після 2-3 доби після народження дитини

   3. після 10 діб після народження дитини

   4. ввечері з 21 до 24 години

7. Особливості раннього грудного молока:

   1. містить велику кількість білка +

   2. містить велику кількість вуглеводів +

   3. містить велику кількість води +

   4. містить велику кількість жирів

8. Особливості пізнього грудного молока:

   1. містить велику кількість білка

   2. містить велику кількість вуглеводів

   3. містить велику кількість жирів +

   4. містить велику кількість води

***************************

1. Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині до 3-х місяців становить:

   1. 100

   2. 110

   3. 120 +

   4. 130

2. Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 3-х до 6-ти місяців становить:

   1. 120

   2. 115 +

   3. 110

   4. 100

3. Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 6-ти до 9-ти місяців становить:

   1. 130

   2. 120

   3. 115

   4. 110 +

4. Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 9-ти місяців до 1-го року становить:

   1. 120

   2. 115

   3. 110

   4. 100 +

5. Формула Тура, якщо маса тіла новонародженого менше від 3200 г:

   1. V = n∙60

   2. V = n∙70 +

   3. V = n∙80

   4. V = n∙90

6. Формула Тура, якщо маса тіла новонародженого більше за 3200 г:

   1. V = n∙60

   2. V = n∙70

   3. V = n∙80 +

   4. V = n∙90

7. На одне годування дитина віком до 10 діб має отримати їжі:

   1. V = n∙5

   2. V = n∙10 +

   3. V = n∙15

   4. V = n∙20

8. Максимальна добова кількість їжі, яку може отримати дитина першого року життя, становить:

   1. 800 мл

   2. 900 мл

   3. 1000 мл +

   4. 1200 мл

9. Дитина віком від 10 діб до 2-х місяців має отримати на добу кількість їжі, яка ставить від її маси тіла:

   1. 1/5 +

   2. 1/6

   3. 1/7

   4. 1/8

10. Дитина віком від 2-х до 4-х місяців має отримати на добу кількість їжі, яка ставить від її маси тіла:

    1. 1/5

    2. 1/6 +

    3. 1/7

    4. 1/8

11. Дитина віком від 4-х до 6-ти місяців має отримати на добу кількість їжі, яка ставить від її маси тіла:

    1. 1/5

    2. 1/6

    3. 1/7 +

    4. 1/8

12. Дитина віком від 6-ти місяців до 1-го року має отримати на добу кількість їжі, яка ставить від її маси тіла:

    1. 1/5

    2. 1/6

    3. 1/7

    4. 1/8 +

**************************

1. Дитину слід годувати:

   1. лежачи

   2. сидячи

   3. у зручному положенні +

2. Положення дитини відразу після годування:

   1. на правому боці

   2. на лівому боці

   3. на спині

   4. вертикальне +

3. Для дитини, яка годується груддю, протягом перших місяців життя рекомендовано вибирати режим годування:

   1. вільний +

   2. строго за часом

   3. з перервою між годуваннями близько 2 год.

   4. з перервою між годуваннями близько 2,5 год.

4. В середньому одне годування груддю має тривати:

   1. 20-30 хв.

   2. 30-40 хв.

   3. 40 хв. і більше

   4. стільки часу, скільки потрібно для отримання необхідної кількості молока +

5. В середньому кількість годувань на добу для дитини перших двох місяців життя при природньому вигодовуванні становить:

   1. 7 разів +

   2. 6 разів

   3. 5 разів

   4. 4 рази

6. В середньому кількість годувань на добу для дитини з третього місяця до часу введення прикорму при природньому вигодовуванні становить:

   1. 7 разів

   2. 6 разів +

   3. 5 разів

   4. 4 рази

***************************

*************************

1. Дитині якого віку вводять у раціон харчування фруктові та овочеві соки?

   1. 3,5 міс

   2. 4 міс

   3. 5 міс

   4. 6 міс +

2. Дитині якого віку вводять у раціон харчування фруктові пюре?

   1. 4 міс

   2. 4,5 міс

   3. 5,5 міс

   4. 6 міс +

3. Дитині якого віку вводять у раціон харчування рослину олію?

   1. 5 міс

   2. 6 міс +

   3. 7 міс

   4. 8 міс

4. Дитині якого віку вводять у раціон харчування вершкове масло?

   1. 4-5 міс

   2. 6-7 міс +

   3. 8-9 міс

   4. 9-10 міс

5. Дитині якого віку вводять у раціон харчування варену печінку?

   1. 5 міс

   2. 6 міс

   3. 7 міс

   4. взагалі не вводять +

6. Дитині якого віку вводять у раціон харчування м’який сир?

   1. 5,5-6 міс

   2. 6,5-7,5 міс +

   3. 7-8 міс

   4. 8-9 міс

7. Дитині якого віку вводять у раціон харчування яєчний жовток?

   1. 5,5-6 міс

   2. 6,5 міс

   3. 7-7,5 міс +

   4. 8 міс

8. Дитині з якого віку вводять у раціон харчування м’ясні продукти?

   1. 5-6 міс

   2. 6,5-7 міс +

   3. 7,5-8 міс +

   4. 8-9 міс

9. Дитині з якого віку вводять у раціон харчування овочеве пюре?

   1. 5-5,5 міс

   2. 6 міс +

   3. 7,5-8 міс

   4. 8,5-9 міс

10. Дитині з якого віку вводять у раціон харчування рибу?

    1. 5-6 міс

    2. 6-7 міс

    3. 7,5міс

    4. 8-10 міс +

11. Дитині з якого віку вводять у раціон харчування хліб пшеничний?

    1. 4-5 міс

    2. 6 міс

    3. 7 міс

    4. 8-9 міс +

12. Дитині з якого віку вводять у раціон харчування молочно-круп’яні каші?

    1. 6-7 міс +

    2. 7,5-8 міс

    3. 8-9 міс

    4. 9-10 міс

********************************

1. Введення соків дитині не рекомендовано починати з:

   1. полуничного +

   2. яблучного

   3. виноградного +

   4. мандаринового +

2. Введення соків дитині не рекомендовано починати з:

   1. апельсинового +

   2. морквяного

   3. яблучного

   4. малинового +

3. Які соки мають послаблюючу дію?

   1. чорної смородини

   2. морквяний +

   3. гранатовий

   4. сливовий +

4. Які соки мають дубильні властивості?

   1. чорної смородини +

   2. вишневий

   3. гранатовий +

   4. сливовий

5. Соки починають вводити:

   1. з кількох крапель +

   2. з 20 мл

   3. з 30 мл

   4. з 40 мл