Міністерство охорони здоров'я україни

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.ПИРОГОВА

“Затверджено"

на методичній нараді

кафедри біофізики

Завідувач кафедри

проф. І.І. Хаїмзон

24. 12. 2009 Р. Методичні вказівки

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Медична і біологічна фізика
Модуль № 3	Основи медичної фізики
Змістовний модуль №8	Радіаційна фізика. Основи дозиметрії.
Тема заняття	Дозиметрія іонізуючого випромінювання.
Курс	Перший
Факультет	Медичний

Вінниця, ВНМУ – 2009

І. ТЕМА: «ДОЗИМЕТРІЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ»

Актуальність теми: В зв’язку з широкомасштабним використанням людством атомної енергії, радіонуклідів існує потенційна небезпека радіаційного опромінювання, яка може реалізуватись в аварійних ситуаціях (наприклад, аварія на Чорнобильській АЕС в 1986 році). Тому проблема протирадіаційного захисту людини і оточуючого її середовища набула життєво важливого значення для всього населення, і, особливо, для лікарів.

Дозиметричному контролю радіаційного забруднення продуктів харчування, питної води, лікарських трав, особливо після Чорнобильської катастрофи, необхідно приділяти постійну увагу. Ефективність радіаційного контролю визначається перш за все глибоким розумінням біофізичних основ дозиметрії іонізуючого випромінювання.

Критеріями оцінки радіаційного забруднення навколишнього середовища є питома активність радіонуклідів, доза і потужність іонізуючого випромінювання. Знання і розуміння біофізичної суті цих величин, одиниць вимірювання в різних системах та зв'язок між ними є основою успішної організації радіаційного контролю в практичній діяльності лікарів.

Набуті знання з даної теми будуть сприяти кращому і усвідомленому засвоєнню відповідних тем з радіаційної медицини на кафедрах променевої діагностики і терапії, загальної гігієни, екстремальної та військової медицини, онкології та ін.

ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

Знати:

• види, природу і основні характеристики іонізуючого випромінювання;

• визначення і формули основних дозиметричних величин: експозиційна

доза, повітряна керма, поглинута доза, еквівалентна (біологічна) доза,

активність радіонукліда;

• системні та позасистемні одиниці основних дозиметричних величин;

• принцип дії дозиметричних приладів на основі іонізаційної камери та

газорозрядного лічильника;

• способи захисту живого організму від іонізуючого випромінювання.

Вміти:

• визначати поглинуту та еквівалентну (біологічну) дози випромінювання

через експозиційну дозу;

• визначати потужність дози через активність радіоактивного джерела;

• переводити позасистемні одиниці вимірювання дозиметричних величин в

системні (СІ) і навпаки;

• працювати з дозиметричними приладами;

• розв’язувати типові задачі.

ІІІ. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ (базові або вихідні знання,

вміння, навички, необхідні для вивчення теми).

Назва попередньої дисципліни, вивчення якої сприяло набуттю базових знань, вмінь, навичок	Отримані базові знання, вміння, навички
Курс фізики в обсязі програми для загальноосвітньої школи	1. Іонізуюче випромінювання, його природа і види. 2. Методи спостереження і реєстрації радіоактивних частинок. 3. Схема і принцип дії газорозрядного лічильника Гейгера-Мюллера.

ІV.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ:

№ п/п	Контрольні питання	Еталон відповіді
1.	Що є іонізуючим випромінюванням?	Іонізуючим випромінюванням називають потоки частинок та електромагнітних квантів, які в процесі взаємодії з речовиною іонізують її атоми та молекули.
2.	Які види іонізуючого випромінювання існують?	До іонізуючого випромінювання відносяться: α – частинки, β-частинки, протони, нейтрони, γ – випромінювання, рентгенівське випромінювання
3.	Яка природа кожного виду іонізуючого випромінювання?	α –частинки – ядро гелію; β-частинки – електрони і позитрони; протони і нейтрони – частинки ядра (нуклони). Рентгенівське і γ-випромінювання – електромагнітні хвилі.