Принципи лікування олігоануричної фази гнн
Зниження білкового катаболізму та забезпечення енергетичної потреби хворого.
Підтримка оптимального балансу рідини.
Корекція електролітних порушень, боротьба з метаболічним ацидозом.
Дезінтоксикаційна терапія, боротьба з азотемією, застосування гемодіалізу, перитонеального діалізу.
Показання до застосування гемодіалізу:
Клінічні:
Прогресуюче погіршення загального стану, не дивлячись на консервативне лікування;
Ознаки ацидозу, що наростає;
Прогресуюча затримка рідини (збільшення маси тіла, загроза набряку легень, мозку).
Лабораторні:
Гіперкаліємія більше 7 ммоль/л;
Збільшення креатиніну більше 1,32 ммоль/л;
Збільшення сечовини більше 24 ммоль/л;
Збільшення залишкового азоту більше 100 ммоль/л.
Протипоказання:
Міогенна дилятація серця та виражена серцева недостатність;
Інфаркт міокарду;
Геморагічний синдром (внаслідок використання гепарину);
Гостре порушення мозкового кровообігу;
Злоякісні новоутворення.
Хворим, яким неможливо провести гемодіаліз, з успіхом проводять артеріовенозну гемофільтрацію.
Лікувальна програма ГНН в фазі відновлення діурезу:
Лікувальне харчування.
Корекція порушень водного балансу.
Корекція порушень електролітного балансу.
Лікування інфекційних захворювань.
Лікування анемії.
Граф логічної структури теми «Гломерулонефрити у дітей»
Граф логічної структури теми “Гостра і хронічна ниркова недостатність у дітей”
Основні
синдроми
Набряки
Азотемія
Олігурія
Ацидоз
Гіперкаліємія
Анемія
Сечовий
Артеріальної
гіпертензії
Геморагічний
Попередній
діагноз
Гостра
ниркова недостатність
Хронічна
ниркова недостатність
Корекція
водно-електролітних порушень Трансфузія
еритроцитарної маси
Гіпотензивні
Діалізна
терапія
Симптоматична
терапія
Трансплантація
нирок
Лікування
Корекція
ацидозу
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю (тести):
1. Яка з наведених ознак є найбільш характерною для нефротичного синдрому:
А. симптоми інтоксикації
В. зниження гостроти зору
С. масивні набряки
D. низька питома вага сечі
Е. лейкоцитурія
2. При змішаній формі хронічного ГН типовими симптомами є всі приведені, окрім:
А. набряки
В. артеріальна гіпертензія
С. порушення азотовидільної функції нирок
D. бактеріурія
Е. протеїнурія
3. Дівчинка 8 років, поступила зі скаргами на зміну кольору сечі. Видимих набряків немає. АТ – 105/60 мм.рт.ст., сеча кольору «м’ясних помиїв». Для уточнення діагнозу слід визначити наявність прихованих набряків. З цією метою необхідно провести:
А. пробу по Зимницькому
В. пробу Мак-Клюра
С. кліренс по ендогенному креатиніну
D. контроль діурезу
Е. пробу джгута
4. Патогенетична терапія ГН включає все приведене, окрім:
А. глюкокортикоїди
В. цитостатики
С. антибіотики
D. дезагреганти
Е. антикоагулянти
5. Дитині, яка перебуває на обліку з приводу хронічного ГН,дослідження концентраційної функції нирок проводиться:
А. пробою по Зимницькому
В. кліренсом по ендогенному креатині ну
С. контролем діурезу
D. визначенням відносної щільності сечі
Е. добовою екскрецією солей
6. Тривалість призначення максимальної дози кортикостероїдів при гострому ГН з нефротичним синдромом складає:
А. 3 дні
В. 1 тиждень
С. 2 тижні
D. 6 місяців
Е. 4 тижні
7. У дитини 2-х років з ознаками нефротичного синдрому найбільш частим морфологічним варіантом захворювання є ГН:
А. мезангіокапілярний
В. вогнищевий мезангіопроліферативний
С. дифузний мезангіопроліферативний
D. з мінімальними змінами
С. фокально-сегментарний гломерулосклероз
8. Методом вибору в лікуванні гострого ГН з нефротичним синдромом є:
А. цитостатики
В. глюкокортикостероїди
С. гемодез
D. вітамін В6
Е. еуфілін
9. У дитини 10 років через 3 тижні після перенесеної стрептодермії з’явились набряки, сеча кольору «м’ясних помиїв». Встановлений попередній діагноз: гострий гломерулонефрит стрептококової етіології. Призначте оптимальний антимікробний препарат:
А. сульфаніламіди
В. аміноглікозиди
С. цефалоспорини ІІ покоління
D. цефалоспорини ІІІ покоління
Е. «захищені» пеніцеліни
10. Виберіть з приведених груп препаратів найбільш оптимальні для лікування гострого ГН з некритичним синдромом:
А. глюкокортикостероїди
В. дезагреганти
С. цитостатики
D. уросептики
Е. вітаміни
11. Про перехід гострого гломерулонефрит в хронічний свідчить відсутність клініко-лабораторної ремісії протягом:
А. 1 міс.
В. 2 міс.
С. 3 міс.
D. 5 міс.
Е. 6 міс.
12. Дитина 3-х років поступила з вираженими набряками. АТ – 90/60 мм.рт.ст., олігурія. Загальний аналіз сечі: щільність – 1020, білок – 3,5 г/л, ер. – 1-2 в полі зору, лейкоцити 2-3. Добова протеїнурія – 6,6 г/л, холестерин – 9,8 ммоль/л. Яке обстеження слід провести для підтвердження нефротичного варіанту ГН?
А. протеїнограма
В. аналіз сечі за Нечипоренко
С. залишковий азот, сечовина крові
D. електроліти плазми
Е. проба по Зимницькому
13. Хлопчик 14 років поступив для уточнення ґенезу змін в аналізах сечі, які відмічаються з 3-х річного віку. Дитина страждає туговухістю і міопією. У батька – хронічна ниркова недостатність, у старшого брата – туговухість. Аналіз сечі: білок – 1,2 г/л, лейкоцити – 10-15 в п/з, еритроцити – 30-40 в п/з. Поставте попередній діагноз:
А. хвороба Берже
В. хронічний ГН, гематурична форма
С. хронічний пієлонефрит
D. синдром Альпорта
Е. синдром де Тоні-Дебре-Фанконі