Мал. 1.
2.1.2. Спосіб «нідерландський міст» (мал.2)
При цьому необхідний широкий доступ до пацієнта хоча б з однієї сторони. Носилки встановлюються збоку, рятувальники стають над пацієнтом, положення їхніх нижніх кінцівок однакове при будь-якому положенні останнього коліна зігнуті, спини прямі. Рятувальники, що стоять по краях, фіксують щиколотками ніг ручки носилок, а рятувальник в центрі – ставить ногу на віддалене ратище носилок.
Рятувальники підводять передплічя під потилицю, спину, талію і нижні кінцівки пацієнта. По команді «Підготуватися!», «Підняти!» піднімають усього пацієнта й переміщують боком над носилками. Принцип підняття такий же, як і у випадку, коли пацієнт перебуває у стабільному боковому положенні. Рятувальник в центрі, може використати для підняття постраждалого за скручений одяг.
Мал. 2.
2.1.3. Спосіб «ложка» (мал. 3)
Цей спосіб може бути застосований тільки в тому випадку, якщо підхід до пацієнта можливий тільки з одного боку, і вимагає трьох рятувальників.
Мал. 3.
Всі троє стають поруч із пацієнтом на одне коліно, інше згинають під прямим кутом. Послідовність рухів зводиться до того, щоб по команді: «Увага для підйому!», «Піднімаємо!», покласти пацієнта на коліна рятувальників потім по команді «Притискайте!», пригорнути його до грудей, по команді «Піднімайтеся!» піднятися і перенести на носилки, розташовані якнайближче до пацієнта. При укладанні на носилки рухи роблять у зворотному порядку.
2.1.4. Способи «міст» або «поліпшений міст»
Ці способи вимагають широкого доступу до пацієнта. Носилки ставлять з головного кінця, рятувальники з розсунутими ногами стають над пацієнтом. Рятувальник біля голови розміщує одну руку під потилицю, іншу - між лопатками, рятувальник у центрі підводить передпліччя під поперек і зчіплює пальці. Останній рятувальник підводить передпліччя під верхню частину стегон і ікри. Коли всі рятувальники готові, відповідають: «Готові!» і чекають наказу: «Увага для підняття!», «Піднімайте!». Вони піднімають пацієнта на кілька сантиметрів, а четвертий рятувальник підводить носилки під пацієнта (мал. 4).
Мал. 4.
При підозрі на травму хребта цей спосіб може бути змінений. При цьому рятувальники, що перебувають біля голови і ніг, повинні забезпечувати ви тяжіння (мал. 5).
Мал. 5.
В загальному піднімання пацієнта із землі не викликає труднощів у досвідченої бригади. Проте необхідно дотримувати деяких основних правил:
- рухи повинні бути координовані, відповідати команді й засвоєні всіма членами бригади по наданню допомоги;
- між головою й тазом розташовують максимальну кількість рук;
- правильне положення рятувальників, коліна яких повинні бути схилені, а спина пряма;
- запобігання різких рухів;
- підтримка постійного горизонтального положення пацієнта;
- проведення витяжіння при підозрі на травму хребта;
- при будь-якому переміщенні пацієнта з підключеними до нього трубками (перфузія, штучна вентиляція, т.п.) вони повинні бути виведеними за межі ніг рятувальників;
- при проведенні штучної вентиляції легенів під час переміщення пацієнта її можна припинити на кілька секунд (не більше 30), а потім продовжити.
Перенесення на носилках повинно відбуватися за простим правилами:
- пацієнт на носилках повинен лежати головою вперед по ходу рятувальників, за винятком хворих, що перебувають на штучній вентиляції легенів (у пацієнта зі штучною вентиляцією легенів реаніматор, що забезпечує вентиляцію (рот до рота або за допомогою маски) або підтримуючий інтубаційну трубку, перебуває між двома ручками носилок з боку голови лицем до пацієнта, щоб не задкувати. При підйомі або сходженні по сходах це правило можна порушити);
- носилки завжди повинні бути в горизонтальному положенні незалежно від рельєфу місцевості;
- уникати «ривків» при зупинці, опусканні на землю або трясці, коли рятувальники йдуть не в ногу;
- по можливості носилки ставлять на каталку достатньої висоти;
- при будь-яких обставинах рятувальник не повинен іти назад;
- під час завантаження носилок у машину «швидкої допомоги» або при вивантаженні їх треба піднімати з боків за ратище. Часто ще можна бачити, як рятувальники тримаючи носилки за ручки, входять задкуючи в машину «швидкої допомоги»;
- перенесення на носилках слід проводити дуже уважно, тому що сильні струси пацієнта можуть викликати в нього зрив нестійкої вентиляційної або циркуляторної рівноваги;
- потерпілий повинен бути фіксований на носилках, як і апарати, які його супроводжують. ніщо не повинно виступати за їхні межі, щоб не зачепитися при різних маніпуляціях або перенесенні.
Перевезення пацієнта
Перевезення пацієнта в машині «швидкої допомоги»обумовлені такими особливостями:
- тіснота приміщення і рух машини;
- труднощі обстеження і проведення маніпуляцій, пов'язані із шумом і вібрацією;
- перешкоди в апаратах спостереження.
Важливим під час перевезення машиною «швидкої допомоги» є професійні навики шофера. Машина повинна їхати з рівномірною швидкістю (60 км за містом, 30 км у місті). Будь-яке перевищення швидкості викликає збільшення відцентрової сили на поворотах зі значними змінами в розподілі крові. Те ж саме відбувається у поздовжньому напрямку при різкому прискоренні або сповільненні (гальмуванні). Необхідно пам'ятати, що кожний поштовх, поворот, кожне прискорення, гальмування можуть становити небезпеку для пацієнта, тому потрібно спостерігати не тільки за потерпілим, але й за дорогою.