u_modul_1

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

Кафедра біологічної та загальної хімії Курс медичної хімії

БАНК ПИТАНЬ ТА ТЕСТІВ ДО МОДУЛЯ 1

«Кислотно-основні рівноваги та комплексоутворення в біологічних системах»

Вінниця 2012

Банк питань та тестів затверджено на Центральному методкомі ВНМУ ім. М.І.Пирогова

(протокол № від

2012р.)

Автор: Смірнова О.В.

Рецензент:

Рибак П.Г. – к.б.н. доцент, завідувач кафедри природничих наук ВНМУ ім. М.І.Пирогова

Коректор:

ст.викл. Мельник А.В., Сулім О.Г.

Комп`ютерна верстка: Нечипорук В.М.

2

ПИТАННЯ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО КОНТРОЛЮ

1.Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Біогеохімічні провінції. Макрота мікроелементи, елементи-органогени.

2.s-Елементи:

-що таке s-елементи (формулювання);

-електронна конфігурація атомів та іонів;

-оксиди, пероксиди, гідроксиди, солі;

-біологічне значення натрію, калію, кальцію, магнію, барію (їх знаходження та роль в організмі людини, лікарські засоби, антидоти для зв’зування ионів барію).

3.р-Елементи:

-що таке р-елементи (формулювання);

Al - електронна конфігурація атома та иону, ступінь окиснення; - алюміній оксид та гідроксид, їх амфотерні властивості;

- лікарські засоби та хімізм очищення води сполуками алюмінію.

N- електронна конфігурація нітрогену та його іонів в різному ступені окиснення;

-водневі та кисневі сполуки нітрогену, їх кислотно-оснόвні властивості;

-окисно-відновні властивості сполук ;

-біологічна роль нітрогену (знаходження в організмі людини, лікарські засоби).

Закінчити рівняння реакцій та підібрати коефіцієнти методом електронного балансу:

KMnO4 + KNO2 + H2SO4 → MnSO4 + KNO3 + …..

K2Cr2O7 + NaNO2 + H2SO4 →Сr2(SO4)3 + NaNO3 + …..

S - електронна конфігурація атома сульфуру та його іонів в різному ступені окиснення;

-водневі та кисневі сполуки сульфуру;

-окисно-відновні властивості;

-біологічна роль сульфуру (знаходження в організмі людини,

лікарські засоби).

Закінчити рівняння реакцій та підібрати коефіцієнти методом електронного балансу:

KMnO4 + Na2SO3 + H2SO4 → MnSO4 + Na2SO4 + ….. K2Cr2O7 + H2S + H2SO4 →Сr2(SO4)3 + S + …....

4.d- Елементи:

-що таке d- елементи (формулювання);

3

Fe - електронна конфігурація атома Феруму та його іонів;

-амфотерні властивості ферум (III) оксиду та гідроксиду;

-біологічна роль Феруму, сполуки феруму в організмі людини із сталим та змінним ступенем окиснення; лікарські препарати Феруму.

Закінчити ОВР рівняння реакцій та підібрати коефіцієнти методом електронного балансу:

KMnO4 + FeSO4 + H2SO4 → MnSO4 + Fe2(SO4)3 + …... FeSO4 + О2 + NaОН + Н2О.

Cr - електронна конфігурація атома Хрому (особливості електронної конфігурації) та його іонів;

-амфотерні властивості Хрому (III) оксиду та гідроксиду;

-біологічна роль хрому; хімізм токсичної дії сполук Cr+6. Закінчити рівняння реакцій та підібрати коефіцієнти методом електронного балансу:

K2Cr2O7 + KI + H2SO4 →Сr2(SO4)3 + I2 + …....

K2Cr2O7 + HCl →СrCl3 +Cl2 + …....

Mn - електронна конфігурація Мангану та його іонів;

-окисно-відновні властивості залежно від ступеня окиснення;

-лікарський препарат Мангану, хімізм його антисептичної дії. Закінчити рівняння реакцій та підібрати коефіцієнти методом електронного балансу:

KMnO4 + HCl → MnCl2 + Cl2 + …...

KMnO4 + KNO2 + KOH → K2MnO4 + KNO3 + …..

5.Комплексні сполуки: основні положення теорії Вернера (центральний атом, координаційне число, ліганди, комплексний іон, внутрішня та зовнішня координаційна сфери);

-класифікація комплексних сполук: за зарядом комплексного іону; за природою ліганда;

-номенклатура комплексних сполук;

-	первинна та вторинна дисоціація комплексних сполук, Кнест.;
-	біологічна роль комплексних сполук та їх використання в медицині:

ферум-, кобальтота цинковмісні біокомплексні сполуки; комплексони як антидоти (хелатотерапія).

Титриметричний метод аналізу

Алкаліметрія

6.Метод нейтралізації. Основне рівняння методу. Титрований розчин (формулювання). Вихідні речовини (формулювання).

7.Алкаліметрія (визначення методу):

4

-титровані розчини методу та способи їх приготування;

-вихідні речовини методу; їх взаємодія із титрованими розчинами;

-криві титрування сильної кислоти сильною основою та слабкої кислоти сильною основою;

-стрибок титрування, точка еквівалентності;

-індикатори (визначення), фенолфталеїн, забарвлення в кислому та лужному середовищах, інтервал переходу його забарвлення; принцип підбору індикатора для титрування;

-використання методу алкаліметріїї в клінічному аналізі та санітарногігієнічних дослідженнях.

Ацидіметрія

8.Ацидіметрія (визначення методу):

-титровані розчини методу та способи їх приготування;

-вихідні речовини методу; їх взаємодія із титрованими розчинами;

-криві титрування сильної основи сильною килотою та слабкої основи сильною кислотою;

-стрибок титрування, точка еквівалентності;

-індикатори (визначення); метилоранж, забарвлення в кислому та лужному середовищах, інтервал переходу його забарвлення; принцип підбору індикатора для титрування;

-використання методу ацидіметріїї в клінічному аналізі та санітарногігієнічних дослідженнях.

Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин

9.Протолітична теорія кислот та основ Бренстеда та Лоурі.

10.Константа дисоціації слабких електролітів; іонний добуток води (визначення, величина).

11.Загальна, активна, потенціальна кислотність та лужність, їх обчислення для сильних та слабких кислот та основ.

12.рН розчинів, його обчислення для сильних та слабких кислот та основ.

13.Визначення рН за допомогою індикаторів. Універсальний індикатор.

14.Біологічне значення рН (величина рН крові, шлункового соку, сечі, кишкового соку; ацидоз та алкалоз; вплив рН на активність ферментів, на мікроорганізми).

15.Гідроліз солей. Роль гідролізу в біохімічних процесах.

Буферні системи. Буферна ємкість.

5

16. Буферні системи (визначення).

18.Буферні системи кислотного та основного типу, іх склад, приклади. Механізм дії буферних систем кислотного та основного типу.

19.Основне рівняння буферних систем кислотного та основного типів. Рівняння Гендерсона-Хассельбаха буферних систем кислотного та основного типів. Від яких факторів залежить рН буферних систем?

20.Буферні системи організму людини (гідрогенкарбонатний, фосфатний, білковий, білкова молекула як буфер, гемоглобіновий), механізм їх дії, співвідношення компонентів у гідрогенкарбонатній та фосфатній буферних системах. Значення буферних систем для живих організмів.

21.Буферна ємкість (визначення).

-обчислення буферної ємкості за кислотою та лугом;

-фактори, від яких залежить буферна ємкість;

-практичне визначення буферної ємкості за кислотою та лугом (титрований розчин, індикатор).

Величина буферної ємкості сироватки крові за кислотою. Порівняти

буферну ємкість крові за кислотою та лугом.

23.Лужний резерв крові; кислотно-лужна рівновага.

Які органи, системи підтримують кислотно-лужну рівновагу в організмі людини і яким чином?

Колігативні властивості розчинів

Осмос

24.Колігативні властивості розчинів (формулювання).

25.Осмос, напівпроникні мембрани, осмотичний тиск, осмотична концентрація, онкотичний тиск (визначення цих понять, приклади напівпроникних мембран).

Величина осмотичного тиску та осмотичної концентрації крові.

26.Закон Вант-Гоффа, його рівняння для неелектролітів та електролітів. Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гоффа, його зв`язок зі ступенем дисоціації.

27.Явища гемолізу, плазмолізу, тургору (визначення). Розчини гіпотонічні, ізотонічні, гіпертонічні (визначення, застосування в медицині). Пояснити осмотичні явища під час вживання послаблюючих чи сечогінних засобів, великої кількості солі,

28.Ізоосмія. Які органи та тканини підтримують ізоосмію і яким чином?

Кріометрія, ебуліометрія.

29.Тиск пари води над розчинником (водою) та розчином. Зниження температури замерзання та підвищення температури кипіння розчинів. Депресія розчинів, її обчислення для неелектролітів та електролітів. Величина депресії крові. Застосування кріометрії в медико-біологічних дослідженнях.

6

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОМП`ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ

Біологічна роль та хімічні властивості s-, p-, d- елементів. Комплексоутворення

s-Елементи

1. До елементів-органогенів належать такі елементи:

a) C,H,O,N,P,S;	б) N,Fe,Mo,C, Ca,Na;
в) C,O,Mg,Na,S,K;	г) Fe, Zn, Ca, N, S.

2.Біосфера це:

а) середовище, що оточує лише людей і впливає на них; б) певне середовище, яке перетворене людиною та космосом та пристосоване до життя;

в) певне середовище, яке забруднене людиною та не пристосоване до життя; г) середовище, де проживають лише високоорганізовані живі істоти..

3.Біогеохімічні провінції в Україні це:

а) Західна Україна;	б) Житомирська область; в) Слобожанщина;
г) Київська область.
4. Біогеохімічна провінція в Україні за нестачею йоду це:
а) Одеська область;	б) Дніпропетровщина;
в) Західна Україна;	г) Полтавська область.

5.s-Елементами називають елементи:

а) в яких заповнюється s-підрівень зовнішнього енергетичного рівня;

	б) головних підгруп; в) малих періодів;
	г) в яких заповнюється s-підрівень першого енергетичного рівня..
6.	Лікарські препарати гідрогену це:
	а) Н2О;	б) НNa;	в) Н3О+;		г) Н2О2.
7.	Фізіологічний (ізотонічний) розчин це:
	а) 1% NaCl ;	2) 0,9% NaCl;		3)	4,4% NaCl;	г) 10% NaCl.
8.	Натрій хлорид використовується в медицині для приготування:
	а) фізрозчину;	б) послаблюючого розчину;
	в) збуджуючого розчину;		г) заспокійливого розчину.
9.	Натрій в організмі людини порівняно із калієм зосереджений:
	а) в клітині;	б) в міжклітинній рідині;			в) в мозку;	г) в печінці.
10.Калій в організмі людини порівняно із натрієм зосереджений:
	а) в клітині;	б) в лімфі.;	в) в міжклітинній рідині;			г) в крові.
11.Твердість води обумовлена такими солями:
	а) CaCO3 MgCO3;		б) NaHCO3, KHCO3 ;
	в) Ca(HCO3)2,	Mg(HCO3)2;	г) Na3РО4, Mg3(РО4)2.

7

12.Простіший спосіб усунення твердості води це:
а) кип`ятіння;		б) обробка озоном;		в) обробка хлором;
г) обробка пероксидом.
13.Найбільший вміст кальцію в організмі людини:
а) в шкірі, очах;	б) в нігтях, печінці;		в) в зубах, кістках;
г) волоссі.
14.Першим, хто використав гіпсові пов`язки у польових умовах був:
а) М.І.Пирогов;	б) М.М.Амосов;		в) М.А.Кас`ян;
г) А.А.Богомолець.
15.Найпоширенішій препарат кальцію в медицині:
а) кальцій хлорид;		б) кальцій фосфат;
в) кальцій карбонат;		г) кальцій нітрат.
16.Із сполук магнію в медицині використовують:
а) гірку сіль; б) солодку сіль; в) кислу сіль;				г) солону сіль.
17.Антацидну дію проявляють такі сполуки магнію:
а) фосфат, саліцилат;		б) оксид, біла магнезія;
в) сульфід, нітрат;		г) карбонат, силікат.
18.В рентгеноскопії використовують:
а) барій карбонат;		б) барій нітрат;	в) барій сульфат;
г) барій хлорид.

19.Антидотом під час отруєння солями барію використовують:

а) натрій карбонат або кальцій карбонат;			б) натрій сульфат або
магній сульфат;
в) калій фосфат або ферум нітрат;		г) калій нітрат або магній карбонат.
20.Радіоактивний стронцій викликає:
а) діабет;	б) руйнування кісток;	в) запалення мозку; г) варикоз.
.	р-Елементи
.
21.p-Елементами називають елементи:
а) побічних підгруп із заповненим р-підрівнем;			б) великих періодів;

в) в яких заповнюється p-підрівень зовнішнього енергетичного рівня;

г) в яких заповнюється p-підрівень передостаннього енергетичного рівня. 22.В якому ряду записані тільки р-елементи:

а) Li, Fe, B, C; б) N, P, O, Al; в) K, N, Rb, Sr; г) Fe, Se, N, K. 23.Утворення яких сполук підтверджує амфотерні властивості алюмінію:

а) Al(OH)3, Al(NO3)3; б) NaAlO2, AlCl3; в) Al2(SO4)3, Al2O3; г) Al2(SiO3)3, Al(OH)3.

24.Для очищення води використовують такі сполуки алюмінію:

а) алюміній фосфат, алюміній силікат;	б) алюміній хлорид, алюміній
сульфат;
в) алюміній нітрат, алюміній карбонат;	г) алюміній саліцилат.

25.Na2B4O7· 10Н2О використовується в медицині як антимікробний засіб під

назвою:
а) борат;	б) борид;	в) бура;	г) борна кислота.

8

26.Карболен проявляє:
а) кровоспинну дію; б) протизапальну дію;			в) адсорбуючу дію;
г) заспокійливу дію.
27.Токсичною сполукою карбону є:
а) чадний газ;	б) вуглекислий газ;	в) веселильний газ; г) вугільний газ.
28.Вдихання пилу кремнієвих сполук викликає захворювання:
а) силікоз;	б) антракоз;	в) дерматоз; г) поліоз.
29.Хімізм токсичної дії свинцю проявляється в тому, що він зв`язується:
а) карбоксильними групами білків-ферментів;			б) сульфгідрильними

групами білків-ферментів;
в) амідними групами білків-ферментів;						г) аміногрупами.
30.В організмі людини нітроген входить до складу::
а) жирів, кісток;		б) амінокислот, білків, нуклеїнових кислот;
в) гепарину, глюкози;			г) окси та оксикислот.
31. Під час втрати свідомості як збуджуючий засіб використовують:
а) етиловий спирт;		б) метиловий спирт;						в) нашатирний спирт;
г) нашатир.
32.Токсичною алотропною модифікацією фосфору є:
а) червоний;	б) білий;			в) чорний фосфор;			г) жовтий .
33.В організмі людини фосфор є складовою частиною:
а) зубів, кісток, АТФ;				б) фруктози, жиру;					в) нуклеїнових
кислот, оксокислот;		г) білків, гепарину.
34.Антидотом для зв`язування арсену в організмі людини є:
а) натрій тіосульфат, натрій сульфід;						б) натрій сульфат, натрій
сульфіт; в) натрій карбонат;				г) натрій силікат, натрій нітрат.
35.В організмі людини сульфур входить до складу:
а) цистеіну, метіоніну;			б) гомополісахаридів, мальтози;						в) жирів,
фосфогліцеридів;		г) лактози, гіалуронової кислоти.
36.Нестача флуору в організмі людини викликає розвиток:
а) крапчатої емалі;		б) токсикозу;				в) карієсу;		г) антракозу.
37.Найбільша концентрація хлору в організмі людини:
а) в шлунковому соці, в міжклітинній рідині;							б) в печінці, в кістках;
в) в підшлунковій залозі;				г) в крові та мозку.
38.Для дезинфекції використовують сполуку CaOCl2, яка називається:
а) гашене вапно;	б) негашене вапно; в) хлорне вапно;								г) кальцієве
вапно.
39.Йод є складовою частиною гормону:
а) тироксину;	б) тирозину;				в) тираміну;		г) триптофану.
40.Лікарський засіб, що містить йод це:
а) розчин Марковникова;					б) розчин Люголю;
в) розчин Кучерова;					г) розчин Пастера.

d-Елементи

41.d-Елементами називають елементи:

9

а) в яких заповнюється d-підрівень передостаннього енергетичного рівня;

	б) це елементи головних підгруп;								в) це елементи малих періодів;
	г) в яких заповнюється				d-підрівень останнього енергетичного рівня.
42.	В якому ряду записані тільки d-елементи:
	а) Cr, Fe, B, C;		б) N, P, Cl, Co;					в) Fe, Mn, Ni, Cr;			г) Co, Se, As, At.
43.Ферум в організмі людини входить до складу:
	а) гемоглобіну;			б) карбоангідрази;					в) вітаміну В12; г) вітаміну А.
44.Ферум в гемоглобіні має ступінь окиснення:
а)	+3;	б)	+2;				в)	+1;		г) +6.
45.Ферум входить до складу ферментів:
	а) кокарбоксилази;				б) каталази, перокисидази;
	в) супероксиддисмутази;					г) глютатіону.
46.В результаті приєднання кисню до гемоглобіну ступінь окиснення
	феруму становить:
	а) +3;	б) +2;			в)	+6;		г) +4.
47. До складу вітаміну ціанкобаламіну входить:
	а) ферум:		б)	нікол;		в)		кобальт;		г) манган.
48.Кобальт входить до складу вітаміну:
	а) В6;	б) В9;				в) В12;			г) В1.
49.Надлишок молібдену в організмі порушує:
а) пуриновий обмін;					б) піримідиновий обмін;					в) іонний обмін; г)
	сольовий обмін.
50.Надлишок молібдену в грунті викликає:
	а) ендемічний зоб;			б) ендемічний флюороз;						в) ендемічний силікоз;
	в) ендемічну подагру.
51.	Лікарськими засобами арґентуму є:
	а) етазол;	б) протаргол, колларгол;							в) солідол;		г) сульфазол.
52.	Ляпис це:
	а) AgCl;	б) Ag2SO4;						в) AgNO3;		г) Ag2O.
53.	AgNO3 проявляє сильну:
	а) антимікробну дію;				б) заспокійливу дію;					в) збуджуючу дію;
	г) проносну дію.
54.Із сполук мангану як антисептик використовують:
	а) MnCl2;		б) KMnO4;				в) K2MnO4;			г) MnSO4.
55.	Антисептичні властивості калій перманганату обумовлені його сильними:
	а) відновними властивостями;						б) амфотерними властивостями;
	в) окиснювальними властивостями;								г) кислотними властивостями.
56.	Фермент карбоангідраза містить метал:
	а) ферум;		б) купрум;				в) цинк;			г) кобальт.
57.	Хром бере участь в обміні:
	а) ліпідів;	б)	етанолу;			в) нуклеїнових кислот;					г) глюкози.
58.	Токсичні властивості K2Cr2O7 обумовлені його сильними:
	а) амфотерними властивостями;							б) окиснювальними властивостями;
	в) основними властивостями;						г) відновними властивостями.
59.	Хімізм токсичної дії меркурію проявляється в тому, що він зв`язується:

1