Dverij_-_SOPILKA_(shkola_gry)_chast-1

9. Вивчення пісень № 1-5.

а. вчитель грає мелодію пісні на ксилофоні, фортепіано, гітарі. Одночасно із грою співає пісню словами, складами ритму;

б. учень повторює почуте і побачене; в. учитель грає мелодію пісні на сопілці, на цей раз промовляючисклади

ритму беззвучно – без вмикання в роботу голосових зв’язок.

Щоб утворені звуки мали чіткий початок, слід правильно артикулювати склади ритму.

Промовляючи в сопілку літеру т, – кінчиком язика торкаємося передніх зубів (перекриваючи таким чином дорогу повітрю).

На літерах а, і, у язик опускаємо, – вільно пропускаючи струмінь повітря через ротову порожнину.

Якщо закінчення звуків нечітке, то додаємо до складів ритму ще одну літеру

т (та –––––т, ті ––т, тут).

10. Поясніть учневі призначення репризи. Покажіть, як можна було б інакше записати мелодію пісні № 1.

Домашнє завдання учня:

1.3апам’ятати місцезнаходження на нотоносці ноти СІ.

2.Навчитися грати та співати пісні №1-5. Під час гри підтримувати сопілку п’ятьма пальчиками правої руки; трьома пальчиками – місточком, ріжками; двома пальчиками – підківкою (великий палець плюс середній).

3.Вирізати із картону або цупкого паперу рівні за розмірами квадратики і акуратно написати на них чвертки, вісімки, шістнадцятки.

Викладаючи квадратики у різних послідовностях, читати утворені поєднання нот складами ритму, грати їх на сопілці.

4.Намалювати картинку до пісні "Піч регоче" (№ 3).

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	49

Вивчення ноти ЛЯ (с.4,5)

1.Повторіть із учнем пройдений матеріал та перевірте якість виконання домашніх завдань.

2.Розгляньте з учнем аплікатурний малюнок ноти ЛЯ – умовне зображення сопілки, дане на с.4. Поясніть різницю в позначенні відтулених і затулених отворів сопілки.

Особливу увагу зверніть на перекреслені отвори. Затуляємо їх для збільшення стійкості інструмента під час гри. На висоту звуку вони не впливають.

3.Попросіть учня взяти сопілку і ще раз заграти пісні № 1-5 (на цей раз від звуку ЛЯ). Якщо сопілка звучатиме нечисто, то винні, мабуть, пальці. Їх треба покласти на отвори так, як показано на малюнках сторінки 5.

4.Пригадайте з учнем перший сопілковий дует ("Ой виходьте, дівчата"). Заграйте наступний (с.38).

5.Навчіть учня правильної виконавської постави:

а. тулуб при грі повинен бути випростуваним. Лице, погляд повинні бути спрямовані вперед [покажіть учневі точку, куди слід дивитися під час гри];

б. сопілку потрібно тримати під кутом 40°-45° до вертикалі. Під час гри сопілка повинна спиратися на нижню губу(-подібно до склянки, коли п’ємо). Денце сопілки повинно злегка притискати верхню губу до зубів;

в. щоб дихання було вільним, лікті трошки підніміть. Руки тримайте так, щоб долоні були паралельні до цівки інструмента.

6. Вивчіть із учнем нові пісні. Запитайте його чим різняться між собою звуки СІ та ЛЯ? Розкажіть, що кожен звук має свою точно визначену висоту.

Цимбалісти, бандуристи, скрипалі, гітаристи за чистоту звучання своїх інструментів дбають заздалегідь, – підстроюючи їх струни перед концертом. Сопілкар же корегує стрій своєї сопілки вже під час самої гри.

Опускаючи нижній край інструмента та послаблюючи силу дуття, – сопілкар понижує звук (див. малюнок на с.42). Піднімаючи нижній край інструмента та дуючи в сопілку із більшим напором, – сопілкар підвищує звук.

7. Для відпочинку (як варіант фізкультхвилинки) навчіть учня тактувати дводольну та тридольну схеми.

Домашнє завдання:

1. Вивчити нові пісні та вправу1 (с.32). Якщо виникнуть затруднення з координацією роботи пальчиків та язика, то саму гру [як фізичний процес] розкладіть на дві дії – рух вказівного пальця (а) та ритм язика (б).

Засвоївши кожну дію зосібна, спробуйте поєднати їх. Сопілку під час гри підтримуйте підківкою 13 [великим і середнім пальцями правої руки]. Палець (пальці) під час гри не піднімайте вище одного сантиметра.

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	50

Нота СОЛЬ (с. 6, 7) *

1.Прочитати з учнем сопілковий дует "Котино, котино" (с.38).

2.3аграти вправу 1 та пісню № 6 на тон нижче (від ноти ЗО) ** Повчити вправу 2 (с.32).

Сопілку під час гри вправи2 підтримувати підківкою ·1(2). У цій аплікатурній формулі дужечками виділено цифру 2.

Це означає, що вказівний палець правої руки лежить не на отворі, а збоку від нього (між отворами).

3.Розв'язати таку задачку-жарт: знайти зв’язок між "Київським тортом" і три-

валостями нот. Поцікавтеся, чи зумів би ваш учень відрізати від торта	?
Знайти на сторінці 7 паузи рівні за тривалістю

4.Розповісти учневі про математичне походження назв тривалостей. Хай учень скаже ритм якої пісні записано за допомогою цих дробів?

5.Ознайомитися з новими піснями (№ 9-13). Грати їх мелодії на ксилофоні, фортепіано, гітарі, сопілці. Співати пісні словами, складами ритму, назвами нот. Співати їх мелодії числовими позначеннями звуків-щаблів(наприклад, № 10

слід співати так: три –– раз раз, два –– раз ––, три три раз раз, два –– раз ––).

6.Якщо учень знайомиться з піснею самостійно, то він повинен спочатку прочитати її мелодію складами ритму; у цьому ж ритмі навчитися читати назви нот.

Потім, не дуючи в сопілку, хвилини 2-3 мусить повправляти пальчики: вголос промовляти назви нот і водночас робити пальчиками необхідні для гри рухи. Навчивши пальчики правильних рухів, хай пробує заграти мелодію пісні на сопілці.

7.Простежити, щоб під час гри ноти СІ учень піднімав пальчики на однакову висоту. Це сприяє одночасності опускання пальчиків на аплікатурні отвори.

Бажано, щоб, учень умів грати ноту СІ двома способами – із затулянням, і без затуляння отвору під великим пальцем лівої руки.

-----------------------------

*У цьому та усіх наступних уроках не дано(щоб не повторюватися) такі зав-

дання: провести фізкультхвилинку, диригувати, повторити з учнем пройдений матеріал тощо. Надіємося, що учитель не забуватиме про них; як і не забуватиме повідомляти учневі бажаний зміст його самостійних занять удома.

**Разом із усталеними назвами нот доцільно вживати їх скорочені форми. Замінивши складом ЗО – СОЛЬ; буквами І – слово ДІЄЗ, У – БЕМОЛЬ, –

отримаємо послідовності:	до ді	ре рі мі фа фі зо зі ля лі сі до2,
	до2 сі	су ля лу зо зу фа мі му ре ру до.
Що легше вимовляти:	ЗО-ЛЯ чи СОЛЬ-ЛЯ ?

ЗО-ФІ-РУ-ДО чи СОЛЬ-ФАдієз- РЕбемоль-ДО ? Зробіть свій вибір.

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	51

8. Проводити з учнем короткі бесіди за текстами пісень та за змістом малюнків книги «Сопілка».

Вивчаючи, наприклад, пісню № 10, учня слід запитати: як виглядає лелека,

яких ще знаєш птахів, чи допомагаєш узимку птахам, чи можеш на слух відрізнити спів горобця від співу зозулі, спів голуба від співу ворони?

(- цвірінкання, кування, туркотання, каркання тощо).

Після бесіди дитина, як правило, активніше проймається змістом пісні, емоційніше реагує на характер музики.

9. Навчити учня співати від будь-якого заграного звуку початки пісень "Нема в саду соловейка" (велика терція вгору 5), "Бузько-лелека" (велика терція вниз6).

10. У різних ритмах промовляти подані нижче приказки:

Найдобріший хліб од своєї праці. Без науки й личака не сплетеш.

Крапля за краплею – камінь пробиває.

11. Показати учневі, як скорочено записуються нескладні ритми:

а. в один рядок записати слова (віршика, приказки, скоромовки);

б. надписати над словами знаки придуманого дитиною ритму. 12. Навчити учня співати та показувати на пальчиках вправу 12 (с. 37).

Продемонструвати, як будуємо на “руці-нотоносці” (- умовних лінійках нотного стану) тризвуки та інтервали: а). терції, квінти, септими;

б). секунди, кварти, сексти, октави).

13. Навчити учня грати гармонічний супровід до пісні № 11 (ритм супроводу довільний).

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	52

Нота ЛЯ-дієз (с.8)

1. Розглянути з учнем малюнки.

Якщо учень плутається у назвах знаків альтерації, то на перших порах хай на-

зиває дієз драбинкою (ЛІ на драбинці), бемоль – стільчиком (СІ на стільчику).

Бекарові можна повернути його давню українську назву– касівник (бо він скасовує дію попередніх знаків, спалюючи їх як блискавка).

2.Заграти від ноти ЛЯ-дієз пісні № 1, 2. Прочитати новий дует ("Скакала жабка", с.39).

3.Загравши та заспівавши пісню № 14, запитати учня про її призначення.

Розповісти, що переважна більшість пісень для дітей створена народом із цілком конкретною метою: допомогти заколисати немовля (див. пісню № 13), розважити дитину жартом (№ 11), навчити дитину необхідних гігієнічних навичок (№ 14) і т.п.

Докладніше про призначення пісень див. у книзі «Дитячий фольклор» (К.: Наукова думка, 1984) та у книзі Є.Сявавко «Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку» (К.: Наукова думка, 1974).

4.Виділяючи наголошені склади, промовити декілька імен. Запитати учня: за якими ознаками розкладено імена по рядах?

Оля, Леся, Іра, Ігор. Уляна, Оксана, Олена. Роман, Василь, Остап. Катерина, Соломія...

5.Розглянути з учнем приклади найуживаніших віршотворчих стоп.

Двоскладові стопи:		Трискладові стопи:
хорей [³ –]	(Вовчик-братик);	дактиль [³ – – ] (Качечка-прачечка);
ямб [– ³]	(Медвідь-набрідь).	амфібрахій [– ³ – ] (Лисичка-сестричка);
		анапест [– – ³] (Горобець-молодець).
	Чотирискладові стопи:
	пеон перший [³ – – –],		пеон другий [– ³ – –],
	пеон третій [– – ³ –],		пеон четвертий [– – – ³].

У ритмі яких віршових стоп промовляємо кожне із наступних слів:

Мишка-норушка, Жабка-стрекотушка, Кабан-іклан, Зайчик-побігайчик, Вовчок-сірячок, Вовк-панібрат, Курочка-чубарочка, Курочка-ряба,

Сорока-білобока, Коза-дереза?

Для аналізу найкоротших музичних побудов(мотивів) музиканти запозичили із теорії віршування окремі терміни. Вживають їх більш узагальнено. Хореїчні мотиви (хореїчні ритми) – починаються наголошеними звуками, закінчуються ненаголошеними.

Ямбічні мотиви – починаються ненаголошеними звуками, закінчуються наголошеними.

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	53

Амфібрахічні мотиви – починаються і закінчуються ненаголошеними звуками. Наголос – посередині мотиву.

Неповні мотиви – складаються із одного звуку.

5. Проаналізувати з учнем мелодію пісні № 14. Дати назви мотивам:

Водичко, водичко,	[два амфібрахічні мотиви]
умий	[мотив-ямб]
Гані личко.	[пеон перший]
6. Вивчити з учнем пісню № 14.

Розучуючи аплікатурно складні мелодії, тримайте сопілку так, щоб учень добре бачив рухи Ваших пальців, і міг одразу повторити їх на своїй сопілці.

Якщо учень відтуляє аплікатурні отвори напруженими, судорожними рухами, то скажіть йому, що під час гри наші пальчики то працюють (щільно затуляючи отвори), то відпочивають (над своїми отворами). Тому ми не піднімаємо пальчики, а лише відпускаємо їх трішечки відпочити.

Після усвідомлення учнем різниці між спокійним“відпусканням” і напруженим “підніманням”, рухи пальців стають мягшими, природнішими. Для зняття напруги можна (у присутності батьків) пальчики учня погладити.

Якщо учень уміє правильно заспівати мелодію, але збивається з ритму, граючи її на сопілці, – то хай під час гри подумки промовляє слова пісні.

Ще одне: швидшому розвиткові чуття темпу, чуття рівномірної пульсації долей, сприяє спів та гра мелодій із одночасним ходінням (чвертка – крок).

7. Вивчити вправу 3.

Граючи вправу, підтримуйте сопілку трьома пальцями. Великий та безіменний пальці (1-й і 4-й) поставте на їх отвори; а вказівний (2-й) – поставте зліва від його отвору.

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	54

Нота СІ-бемоль (с.9)

1.Запитати учня: чи бачив він шахові фігури; чи знає, хто на шахівниці найголовніший? Розказати, що у кожній мелодії є стійкі та нестійкі звуки.

Три стійкі звуки утворюють разом тонічний тризвук.

Нахил тризвука, а також нахил мелодії в цілому (мажорний, мінорний) визначається місцезнаходженням середнього звуку тонічного тризвука.

2.Заграти учневі вправу 4. Граючи вправу, підтримуйте сопілку підківкою 14 (тобто великим і безіменним пальцями правої руки).

Допомогти знайти в мелодії вправи перший та третій щаблі. При потребі підказати учневі, що Тонікою-королем є тут звук СОЛЬ, – бо він найстійкіший, найбільш спокійний, завершуючий. А от третя від Тоніки-короля нотка вгору– якась за настроєм дивномінлива, ніби має два лиця. Спочатку була сумна, жаліслива (СІ-бемоль), а потім стала радісною, веселою (СІ-бекар).

Цю нотку можна назвати королевою. Із казок ми вже знаємо, що справи у казкових королівствах залежать здебільшого від характеру, настрою їх королев.

3.Розглянути “парадний портрет” уже відомої нам королівської пари, зобра-

женої разом із “слугою двох панів” – пішаком на ім’я Другий щабель.

Звернути увагу учня на“королівський палац”. Хай учень покаже між якими звуками-поверхами палацу міститься тон, а між якими півтон ?

4.Провести урок в уроці – коротеньке сольфеджове заняття:

а. заспівати пісні № 1, 7, 10, 15 числовими позначеннями щаблів (пісню № 1 співати від ноти СОЛЬ, пісню № 7 від ноти ЛЯ);

б. запам’ятати, що пісня "Бузько-лелека" починається третім щаблем, пісня "Щедрик" – третім низьким щаблем, пісня "Ой весна" – другим щаблем, пісня "Їхав лис" – першим щаблем;

в. загравши на фортепіано звук СІ (потім СІ-бемоль, ЛЯ, СОЛЬ), попросіть учня відповісти: яка пісня починається цим звуком?,

яка назва звуку?, яке числове позначення цього звуку?

(правильність відповіді хай учень підтвердить співом відповідної пісні); г. попросити учня заспівати вивчені щаблі. Точності попадання голосом на

потрібну висоту сприятиме нагадування учневі назв відповідних пісень та -ти хеньке звучання СОЛЬ – “спільного знаменника” до якого ми звели ці пісні;

ґ. навчіть учня співати від будь-якого заграного звуку півтон вниз [малу секунду вниз (початок "Щедрика")] та

півторатон вгору [малу терцію вгору (початок пісні "Ой то мені ")].

5.Прочитати з учнем нові сопілкові дуети "А ми просо", "Пливе качур" (с.39).

6.На смужці паперу запишіть один такт "Щедрика" знаками ритму. Поставивши із правого або лівого боку люстерко, прочитайте утворений ритм.

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	55

Поставте люстерко посередині тактика. Ритм, як бачимо, лишився незмінним. Чи не тому, що він симетричний? –

як цей будиночок справа, як слова МІМ, ПОТОП, як число 8ОО8, як літери Ж, І, Н, П, Т, Ш,

як оцей віршик Володимира Лучука:

На ринок дід Кониран сіно ніс,

курка – біб, а крук – сир і рис.

Прикладімо тепер люстерко до запису "Щедрика" нотами.

Якщо прикласти його справа або зліва, то отримаємо горизонтальнозворотнє зображення (а).

Якщо прикладемо вище або нижче , нотто отримаємо вертикальнозворотнє зображення (б).

Подивившись у люстерко в, матимемо двічі зворотнє зображення (і по-вертикалі, і по горизонталі).

У давніші часи композитори досить часто вдавалися до такого способу змін мелодії, називаючи спосіб а – зворотньоходом або ракоходом,

спосіб б – інверсією, спосіб в – інверсією зворотньоходу.

Чи можна способом інверсії (від лат. inversio – перегортання, перестановка) одержати обернений

дріб ?

Що станеться, якщо подивитися на "Щедрика" через два люстерка, поставлені в один ряд? Чи не нагадує це множення на дві мінус одиниці?

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	56

Згадаймо як історики рахують роки "Нашої ери" та "До нашої ери"

(до народження Ісуса Христа). Чи можна сказати, що нинішнє літочислення – є зворотньоходом відносно попереднього літочислення?

Чи можна вважати філософський закон заперечення заперечен ь – зворотньоходом зворотньоходу? Якщо ні, – то чому?

(- розгляньмо останнє на прикладах із життя нашого суспільства).

Нота ФА-дієз (с.10, 11)

1. Заграти від ноти ФА-дієз (ФІ) пісні № 3-5.

Якщо в учня маленька рука і його безіменний палець сповзає зі свого отвору, – радимо щодня проводити із пальчиками фізкультхвилинку(див. малюнок на сторінці 11). Особливу увагу приділіть рухам середнього та безіменного пальців (мал. д).

2.Навчитися грати на сопілці пісню № 18 ("Добрий вечір"). Співати пісню словами, складами ритму, назвами нот, числовими позначеннями щаблів.

Розглянути з учнем структуру пісні– тобто будову, взаємозв’язок її складових частин (від лат. struo – будую, зводжу). Знайти подібності та відмінності між тактами.

Якщо учень, граючи пісню, на звуках ФІ-ЛЯ сповільнюватиме темп, то додатково, від ноти ЛЯ, пограйте з ним пісню "Ходить котик" (№ 16). Грайте її у якнайшвидшому темпі ("біга котик по лавках...").

3.Навчитися співати та вгадувати на слух сьомий щабель, використовуючи як еталон початок пісні № 18.

4.Подумати над призначенням пісень № 18-20. Підкажіть, що перша з них відноситься до «триндичок». Так називають жартівливі пісні з пританцівкою, що співаються під час родинних свят, гуртових забав тощо.

5.Прочитати складами ритму ноти, написані на трикутнику та квадратиках.

Прочитати ритм пісні №19. Звернути увагу учня на заокруглені лінії під нотами пісні. Сказати, що їх називають лігами.

Щоб пов’язані лігою ноти прозвучали злитно, треба у відповідних їм складах ритму пропустити усі приголосні (крім першого). Тобто промовляти не тукуті–– та––––– [див. 2-й такт], а промовляти ту-у-і–– та––––– .

6. Прочитати удвох із учнем сопілкові дуети 7, 8 (с.40).

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	57

7. Із дітьми – любителями точних наук, вивчення "Коломийки" (№ 20) можна почати із “музично-математичного” розбору структури.

Якщо брати до уваги рухи пальців, то структура "Коломийки" виглядатиме так: 3а + в + а + в.

Якщо орієнтуватися на ритм, то отримаємо ось таку формулу: 2(3с + d) + e + 2c + d.

Якщо враховувати і роботу пальчиків, і роботу язика, то запис набере наступного вигляду: F + F1+ F + G + F2 + G.

У вищеподаних формулах літерами а, в, с, d, е, F, G позначено ось такі мелодичні та ритмічні звороти:

8.Навчити учня гри обидвох варіантів гармонічного супроводу до пісні № 20 (у мажорі та в мінорі) на басовій клавіатурі акордеону.

Навчити відрізняти на слух мажорний супровід від мінорного; упізнавати на слух тоніку, домінанту.

9.Поспівати для відпочинку вправи 2, 4, 5 та пісні № 7, 9-13, 15, 17, 18, 20 числовими позначеннями щаблів ладу. Одночасно зі співом хай учень робить ось таку фіззарядку:

Граючи вправу 5 на сопілці, підтримувати її трьома пальцями правої руки. Великий слід поставити на свій отвір, а вказівний та мізинець – збоку від отворів.

Ó Р.Є. Дверій. СОПІЛКА. Част.1	58