3. Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей

Визначені в першому розділі прості моменти процесу праці, а саме робоча сила, предмети праці і засоби праці, в економічній літературі визначаються ще як ресурси і фактори. І хоча в них багато спільного з названими вище складовими процесу праці, певні відмінності тут все таки є. Розглянемо це більш детально.

Ресурси - це певні потенційні можливості, які можуть бути використані під час виробництва. Отже, коли ми говоримо про людський ресурс, матеріальний, фінансовий чи якийсь інший, то маємо на увазі потенційні можливості означеного ресурсу, який ще не задіяний у безпосередньому виробництві. Найчастіше виділяють три загальні ресурси, які беруть участь у суспільному виробництві: працю, землю і капітал.

Праця є функцією робочої сили, і вона невіддільна від людини. Як ресурс виробництва праця являє собою ту загальну сукупність працездатного населення, що може бути задіяне у виробництві. Цей ресурс знаходить своє відображення в понятті трудові ресурси.

Земля - це загальний засіб виробництва, який забезпечує просторове розміщення будь-якого виробництва. У сільському господарстві земля виступає основним засобом праці. Цей ресурс характеризується різними показниками, як то площа, якість грунту, кліматичні умови, в яких вона розташована і т.ін.

Капітал - це ті ресурси виробництва, які є результатом людської праці і представлені машинами, інструментами, технологіями тощо. До капіталу відносять і вже накопичені і, як правило, зафіксовані на матеріальних, речових носіях людські знання.

Отже, підводячи підсумок, можна зазначити, що виробничий потенціал, визначений у досить широкому спектрі понять (ресурси, фактори і т.ін.), дає можливість більш повно охарактеризувати ті реальні можливості, якими володіє суспільство на кожний даний момент. Вони ж і обмежують виробництво, хоча з урахуванням альтернативності використання наявних ресурсів суспільство завжди має можливість визначити найбільш оптимальний (з погляду нагальності конкретних потреб) варіант використання своїх ресурсів.

Глава 2. Економічні потреби I виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси

2.1. Суспільне виробництво та його основні фактори. Виробничі можливості суспільства

Основу існування суспільства складає виробництво матеріальних благ, яке є цілеспрямованою трудовою діяльністю людей, скерованою на пристосування і видозміну речовини природи з метою задоволення їхніх потреб.

У процесі праці виділяють такі прості елементи:

1) цілеспрямована діяльність людини, або сама праця;

2) предмети праці;

3) засоби праці.

Праця є цілеспрямованою діяльністю людини з метою пристосування речовини природи для задоволення потреб людей. Вона супроводжується затратами робочої сили людини у процесі створення матеріальних благ. Під робочою силою слід розуміти здатність людини до праці, тобто сукупність її фізичних і духовних сил, якими вона володіє та використовує у процесі виробництва матеріальних благ.

Предмети праці - це все те, на що спрямована трудова діяльність людини.

Перший вид предметів праці - це речовина, котра вперше виокремлюється працею з природного середовища, що перетворює її на продукт (корисні копалини, нафта і т. д.).

Другий вид - предмети праці, які вже були оброблені працею людей, і тому називаються сировиною (кокс, агломерат, метал у машинобудуванні, пряжа і т. д.). Отже, джерелом створення продукту є не тільки жива праця людей, а й природні ресурси.

Засоби праці - речі, за допомогою яких люди, використовуючи їх механічні, фізичні, хімічні та інші властивості, впливають на предмети праці. До них належить виробничі споруди, а також залізничні, шосейні дороги, канали. Земля теж є засобом праці.

Праця - це та складова процесу виробництва, котра приводить в дію засоби виробництва, змушує їх функціонувати і сприяти досягненню цілей людей.

Продуктивні сили суспільства — це засоби виробництва і люди, які приводять їх в дію, створюють матеріальні блага, надають послуги та збільшують суспільне багатство.

Більш детальний склад продуктивних сил представлений на рис. 2.1.