3. Дисципліна. Це найважливіша сила будь-якої людини чи колективу. Це показник рівня додержання встановлених норм та правил поведінки в організації.

Дисципліна праці включає в себе трудову, технологічну і виробничу дис­ципліни.

Принцип дисципліни праці передбачає добросовісне виконання праців­никами своїх обов'язків з використання обладнання, інструментів, робочого часу, виконання вимог технології виробничого процесу, правил охорони та без­пеки праці. Чим краще дисципліна, тим відповідальніше кожен працівник підходить до виконання своїх обов'язків. При добре організованій роботі навіть слабо дисциплінована людина не зможе порушувати встановлений порядок і, навпаки, наявність недоліків у організації праці знижує дисципліну.

4. Єдність владних повноважень. При виконанні будь-якої роботи праців­ник не повинен одержувати розпоряджень більше як від одного керівника. Якщо два керівника здійснюють владу однакового змісту над одним і тим же підроз­ділом, то одразу ж з'являються непорозуміння, які можуть приводити до конф­лікту. А щоб не допустити цього, треба: або ліквідувати подвійність, або усуну­ти одного з керівників. Люди не витримують подвійної влади. Обов'язково при­хиляються до однієї з них. Про цей принцип у народі кажуть: "У двох няньок дитина без ока". І це вірно.

5. Централізація і делегування. Централізація передбачає зосередження влади в одному центрі. Таким центром в організації є керівник або колектив­ний орган (правління, президія та ін.) Питання централізації та децентралі­зації є питанням міри, рівня зосередження владних повноважень. Для успіш­ного керівництва треба використовувати систему делегування владних повноважень від вищого до нижчого рівня управління, від менеджера до підлеглих. Цей принцип підвищує самостійність виконання робіт і, головне, відпові­дальність за їх результати.

Надмірна централізація, як і надмірне делегування владних повноважень не завжди дають позитивні результати. Про цей принцип можна сказати так: "Один керівник і єдиний план дій для сукупності операцій, які мають загальну ціль". Це необхідна умова єдності роботи, узгодженості дій і об'єднання зу­силь.

Єдність керівництва передбачає об'єднання зусиль кожного працівника для ефективного виконання роботи і досягнення поставленої мети.

6. Об'єктивність і науковість рішень. Успішне керівництво можливе тільки з урахуванням об'єктивних умов розвитку суспільства, галузевих закономірностей і виробничих умов конкретної організації; керівництво несумісне з суб'єктивізмом, який тільки шкодить справі.

Кожен керівник на будь-якому етапі ієрархії повинен приймати рішення тільки з урахуванням об'єктивних обставин і наукового передбачення майбут­нього.

7. Єдність інтересів працівників і підприємства. Цей принцип стверджує, що економічні інтереси підприємства і працівників повинні співпадати. Ко­жен працівник повинен одержувати справедливу частку прибутку віл загаль­ного результату. Порушення цього принципу призводить до незацікавленості працівників у високопродуктивній праці.

8. Принцип ефективності і оптимальності передбачає досягнення найбіль­шої ефективності в результаті праці колективу при найбільшій економії ресурсів. Це можливо тільки на основі впровадження новітніх технологій, удосконален­ня організації праці та управління, використання комп'ютерної техніки.

9. Справедливість. Цей принцип передбачає справедливі дії керівництва. Справедливий менеджер діє безпристрасно по відношенню до істини. Спра­ведливе рішення приймається без упередженості на законній і чесній основі. Справедливість менеджера — це поєднання доброзичливості з правосуддям у прийнятті управлінських рішень.

10. Ініціатива. Ініціатива - це внутрішнє спонукання до нових форм діяльності, підприємливість. Це керівна роль у будь-яких діях, можливість щось задумати і здійснити. Ініціатива є наймогутнішим стимулом людської діяльності. Щоб розвивати ініціативу, треба надати працівнику самостійність у вико­нанні службових обов'язків, обмежуючись наглядом і спрямуванням його ро­боти, заохочувати заслуги, навіть ціною деяких поступок збоку власного само­любства.

28