1.Основні показники Системи національних рахунків та методика їх обчислення.

Сукупність методів (способів), за допомогою яких розраховується система взаємопов’язаних макроекономічних показників, називається системою національних рахунків (СНР). Дана система дає змогу побачити і простежити рух суспільного продукту в усіх фазах його відтворення: виробництві, розподілі, обміні та споживанні. Крім того, вона дозволяє визначити загальну економічну рівновагу на рівні балансу «наявні ресурси — використані ресурси».

Загальні показники СНР та методи їх обчисленняОсновними показниками СНР для національної економіки є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий внутрішній продукт (ЧВП), національний дохід (НД), особистий дохід (ОД), дохід у розпорядженні громадян.

Одним з найбільш загальних макроекономічних показників виступає ВВП, що визначається як валова вартість (у ринкових цінах) усіх товарів і послуг, створених протягом певного періоду на території даної країни і з використанням лише її факторів виробництва. ВВП може бути обчислений за трьома методами.

Перший метод — за доходами. Підсумовуються доходи приватних осіб, акціонерних товариств, приватних підприємств, а також доходи держави від підприємницької діяльності та органів державного управління у вигляді податків на виробництво та імпорт.

Другий метод — за витратами. Підсумовуються витрати на капіталовкладення (валові інвестиції у національну економіку), особисте споживання, державні закупки (державне споживання) і сальдо зовнішньої торгівлі.

Третій — це метод доданої вартості (виробничий метод): підсумовуються вартість виготовлених кінцевих товарів і послуг всіх сфер економіки (факторні доходи та амортизаційні відрахування, які не є доходами).

Додана вартість — це вартість, яка створена в процесі вироб­ництва на даному підприємстві та відображає реальний внесок підприємства у формування вартості конкретного продукту (товару, послуги), тобто заробітну плату, прибуток, ренту, процент за кредит, амортизаційні відрахування тощо.

Вартість спожитих матеріалів, сировини, які були закуплені у постачальників і в створенні яких підприємство не брало участі, в додану вартість не включається. Інакше кажучи, додана вартість — це валова продукція підприємства (або ринкова ціна виготовленої продукції) за мінусом поточних витрат, але з включенням в неї відрахувань на амортизацію, оскільки основні фонди (основний капітал) підприємства частково «беруть участь» у створенні вартості виготовленої продукції.

2.Сутність безробіття,його види,соціально-економічні наслідки та методи регулювання.

Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Безробіття в ринковій економіці - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний характер.

Найпоширенішою в наш час є кейнсіанська теорія безробіття. Згідно з якою його причиною є недостатній сукупний попит на товари. Держава, підвищуючи доходи, або знижуючи податки, може збільшити в економіці суспільний попит, що зумовить зростання попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить рівень безробіття.

Для суспільства небезпечним є не саме безробіття, а відсутність механізму його регулювання, надійного захисту безробітних.

Загроза безробіття в умовах України пов'язана не з кризою надвиробництва, вичерпанням місткості ринку, як у західному світі, а з сучасною кризою недовиробництва, неузгодженістю процесів вивільнення, перерозподілу та працевлаштування робітників, тобто з глибокими деформаціями, що мали місце в попередній економічній системі та наступною економічною політикою.

Розрізняють такі види безробіття:

-- фрикційне;

-- структурне;

-- циклічне.

Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним, оскільки частина працівників тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вище оплачувану і продуктивну. Це означає більші доходи для робітників і раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже і більший реальний обсяг національного продукту.Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці зміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. "Структурні" безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання, а то і місця проживання. Фрикційне безробіття має короткостроковий характер, а структурне - довгостроковий, тому і вважається більш важким.Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає.

Зусилля багатьох держав, зокрема і нашої, тривалий час були спрямовані на ліквідацію безробіття, на те, щоб усі працездатні були зайняті у суспільному виробництві. Проте час показав, що таку "повну" зайнятість забезпечити неможливо, бо існує фрикційне та структурне безробіття, які є неминучими. Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, при якій оплачувану роботу мають менш як 100% працездатних. Тобто при повній зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі фрикційного та структурного безробіття. Таке безробіття називається природним (нормальним).

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з другого - великим суспільним лихом. До негативних наслідків безробіття можна віднести:

* зменшення рівня життя;

* поява невпевненості в майбутньому;

* морально-психологічної травми (зайва людина);

* виникнення почуття власної неповноцінності;

* зниження кваліфікації працівників;

* ріст злочинності та ін.

Різноманітність типів безробіття дуже ускладнює завдання його скорочення. Оскільки єдиних "ліків від безробіття" бути не може, то для вирішення цієї проблеми доводиться використовувати різні методи, заходи як на рівні держави, так і на рівні підприємств.

Чи є наслідки безробіття серйозною проблемою – безумовно. Соціально-економічні наслідки безробіття розглядаються на рівних правах із проблемами бідності та соціальної нестабільності як одна із найбільш гострих та глобальних національних проблем.Справді, у перехідний період є способом спонукати великі маси людей переміщуватися з метою більш раціонального формування структури зайнятості є витіснення їх із існуючих неефективних виробництв. Разом із тим очевидно, що введення наджорстких мір може викликати масове банкрутство підприємств і створити таку хвилю безробіття, котра безсумнівно приведе до соціального вибуху. Необхідне збереження «розумної міри» жорсткості.

економічні наслідки безробіття, як ті, котрі важче спостерігати безпосередньо, не стверджуячи, однак, що вони є виклячними чи основними негативними (чи позитивними) факторами вказаного явища. Крім того, оцінювання економічних наслідків у першу чергу виправдане тим, що вони в деякій мірі є причинами соціальних, але в жодному разі – не навпаки.

Існуять два основних закони, що виражаять економічні наслідки безробіття і дозволяють вводити якісь метричні характеристики і, значить, проводити дослідження, принаймні, статистичні. Це закони Оукена і Філліпса.

Звісно, обмежуватися розглядом виключно економічних наслідків такого глобального процесу як безробіття, було б, принаймні, недальновидним. Отож, продовжуючи логічний ланцюжок розгляду, перейдемо до соціальних наслідків безробіття. На відміну від економічних наслідків, у соціальних важко виділити більш-менш суворі математичні закони, тому вимушено обмежимося перерахуванням самих факторів.Як і у будь-якому іншому випадку, виділяють позитивні та негативні моменти у впливах безробіття на соціальні процеси. Серед негативних впливів:

• загострення криміногенної ситуації, як наслідок необхідності прокормити сім’ю та неможливості заробити гроші легальним шляхом

• посилення соціальної напруженості, як наслідок недовіри суспільства до влади, котра не може нічого вдіяти із ситуацією

• ріст кількості фізичних та психічних хвороб, як наслідок зростання кількості нервових розладів на базі звільнень та нестачі коштів на елементарні потреби

• посилення соціальної диференціації, як наслідок набагато чіткішої грані між працюючими та не працюючими, заможними та незаможними

• зниження трудової активності, як наслідок розпачу та безнадії

В свою чергу, позитивними впливами називають:

-підвищення соціальної цінності робочого місця, внаслідок зменшення їх кількості

-збільшення кількості особистого вільного часу, внаслідок незайнятості

-зростання свободи обрання місця роботи, внаслідок вимушеної відсутності особистих обмежень щодо вибору робочого місця

- збільшення соціального значення та цінності праці, внаслідок концентрації уваги на важливості її для сімейного добробуту [

Основними рекомендаціями, спрямованими на зниження безробіття, є:

-макроекономічна політика, спрямована на скорочення бюджетного дефіциту, стримування інфляції та підтримання попиту;

-удосконалення системи освіти і підготовки кадрів;

-ліквідація бар'єрів, що заважають створенню чи розширенню підприємств;

-удосконалення системи заходів щодо створення і розповсюджен-ня технології;

-гнучкість в питаннях заробітної плати;

-зміни в законодавстві, які б не перешкоджали вільному найму на роботу;

-гнучкість в питаннях вільного часу;

-розробка політики, спрямованої на підвищення рівня зайнятості, а не на підтримку безробітгя;

-зміни системи соціального забезпечення в напрямі стимулюван-ня -працевлаштування.