1_Jakisny_analyz_lek

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

План

1.Предмет і завдання якісного аналізу.

2.Методи якісного аналізу.

3.Аналітичні реакції та їх характеристика.

Предмет і завдання якісного аналізу

Якісний аналіз - розділ аналітичної хімії, який розробляє прийоми і методи ідентифікації окремих хімічних елементів, йонів, молекул, з яких складається досліджувана проба.

Завдання якісного аналізу – виявлення та ідентифікація структурних елементів (атомів, йонів, молекул, функціональних груп тощо), які входять до складу досліджуваної сполуки або суміші.

Предмет якісного аналізу - розвиток теоретичних основ, вдосконалення існуючих і розробка нових методів визначення якісного складу речовин.

Якісний аналіз розглядає, які речовини або реактиви треба взяти і які їх властивості використати для відкриття певного структурного елемента речовини як системи, детально вивчає умови проходження хімічних реакцій, вказує послідовність проведення розділення складних сумішей для правильної ідентифікації всіх її складових.

Методи якісного аналізу:

-фізичні;

-хімічні;

-фізико-хімічні;

-біоаналітичні.

Способи виконання залежно від агрегатного стану речовин:

-аналіз сухим способом;

-аналіз мокрим способом.

Аналіз сухим способом

пірохімічні		механохімічні
методи		методи

метод		метод		метод
забарвлення		одержання		розтирання
полум’я		забарвлених		порошків
		перлин

Аналіз мокрим способом
Досліджувану	речовину	розчиняють	у
відповідному	розчиннику або	сплавляють	з

реагентом з наступним розчиненням плаву.

У практиці аналітичної хімії найчастіше використовують водні розчини.

Переваги:

-можна легко контролювати умови проходження реакції;

-реагенти дисперговані до стану молекул і йонів і взаємодіють у всьому об’ємі;

-розчини легко дозуються і перемішуються.

Класифікація за технікою виконання

Аналітичні методи

пробіркові безпробіркові

краплинний

мікрокристалоскопічний

екстракційний

Аналітичні реакції

Аналітичні реакції – це реакції, за допомогою яких аналізована речовина переводиться у добре відомі сполуки, які дозволяють робити висновок про компоненти невідомої речовини.

Аналітичною реакцією може бути будь-яка реакція, що супроводжується зовнішнім ефектом: утворенням осаду, виділенням газу, зміною забарвлення.

Речовину, яку застосовують для проведення якісної реакції, називають реагентом.

Аналітичні реакції характеризуються селективністю (вибірковістю) та чутливістю.

Селективність реакції визначається числом різних речовин (йонів), що дають у даній реакції однаковий або подібний ефект. Чим таких речовин (йонів) менше, тим її селективність вища.

Реакції, характерні лише для якої-небудь однієї речовини (йона), називаються специфічними. Таких реакцій небагато.

Групові аналітичні реакції – реакції, в яких певна група речовин (йонів) із суміші утворюють осади або газуваті продукти або ж з багатокомпонентного осаду переходять у розчин. Реактиви, що застосовуються у цих реакціях, називають груповими (зазвичай це реактиви з низькою селективністю).

Вимоги до групових реактивів:

-груповий реактив повинен кількісно осаджувати йони;

-надлишок реактиву не повинен заважати подальшим визначенням речовин, що залишаються у розчині;

-одержаний осад повинен легко розчинятися у

підходящому розчиннику, наприклад, у кислоті.