5. Виробництво біопалива у контексті продовольчої безпеки держави.
Продовольча
безпека
– захищеність життєвих інтересів
людини, яка виражається у гарантуванні
державою безперешкодного економічного
доступу людини до продуктів харчування
з метою підтримання її звичайної
діяльності.
З
самого початку розвитку сільського
господарства селяни до 30% свого урожаю
використовували на відгодівлю тварин
задля забезпечення оранки, посівів,
транспортування, молотарки, будівництва.
Сільськогосподарський
сектор України має значний потенціал
для вирощування сировини, потрібної
для виробництва біоенергії. Нині площа
сільськогосподарських угідь в Україні
становить 41,9 млн. гектарів, у тому числі
ріллі – 32,5 млн. гектарів [5]. У розрахунку
на одного жителя в Україні (всього
населення 45 – млн. осіб) припадає 0,93
гектара с.-г. угідь, у тому числі 0,72
гектара ріллі, тоді як у середньому по
Європі ці показники становлять відповідно
0,44 і 0,25 гектара.
За
умови відведення частини сільськогосподарської
сировини на виробництво біопалива
критично важливого значення набуває
гарантування продовольчої безпеки
держави. Проведені нами розрахунки
показують, що Україна має потужний
потенціал для вирощування біомаси,
придатної для енергетичного використання
без загрози продовольчої безпеки
держави, адже виробництво продукції
сільського господарства України не
лише покриває внутрішній попит, але й
у значній мірі експортується. За даними
Державного комітету статистики України
для забезпечення продовольчих потреб
потрібно виділити 0,5-0,6 га сільськогосподарських
угідь на одну людину під вирощування
продовольчих культур [5]. Звідси загальна
площа сільськогосподарських угідь, яку
потрібно виділити під засівання
продовольчих культур, становить 25,85
млн. га (помноживши на коефіцієнт 0,778,
отримаємо 20 млн. га ріллі). Всього ріллі
в Україні – 32,5 млн. га. Таким чином,
залишається близько 10-12 млн. га орних
земель, які можуть бути відведені під
вирощування культур, з подальшою їх
переробкою на біопалива.
