4. Структура енергоспоживання України та її енергетична залежність

Україна – енергодефіцитна країна. Згідно з підрахунками Ковалка М.П. енергетична залежність України від імпорту органічного палива становить 70%. [22 с., 8].

В енергетичному балансі України за 2013 рік обсяг загального постачання первинної енергії становив 122,5 млн. т нафтового еквіваленту (млн. т н.е.), що на 3,4% менше, ніж у 2011 році. Постачання первинної енергії у 2013 році характеризується структурними змінами: зменшенням частки природного газу до 34,8% при одночасному зростанні частки другого за обсягом джерела енергії – вугілля –до 34,6%. Частка відновлюваних джерел енергії (гідроенергія, геотермальна, сонячна, вітрова та біопаливо) залишилась на рівні менше 2%. У структурі імпорту палива питома вага природного газу зменшилась на 5,2 в.п. і становила 57% проти 62% у 2012 році, при цьому вона продовжує залишатися найбільшою.

Щорічне використання нафтопродуктів в Україні складає близько 16 млн. т на рік: з них 5 млн. т бензину, 6 млн. т дизельного палива та 4 млн. т мазуту.

Таблиця 1

Структура енергоспоживання в Україні

	Світ в цілому	Україна	Країни ЄС-15	США
Природний газ	21%	37%	22%	24%
Нафта	35%	9%	41%	28%
Вугілля	23%	33%	16%	23%
Уран	7%	19%	15%	8%
Відновлювальні джерела енергії	14%	2%	6%	7%

Така структура енергоспоживання економічно недоцільна, породжує залежність економіки України від країн-експортерів нафти і газу і є загрозливою для її енергетичної і національної безпеки.

Енергетична безпека – складова економічної безпеки, цілеспрямований вплив суб’єкта управління на загрози і небезпеки, створення державними та недержавними інституціями необхідних та достатніх умов для унеможливлення дефіциту в забезпеченні споживачів економічно доступними паливно-енергетичними ресурсами прийнятної якості в нормальних і надзвичайних умовах, послідовне і активне проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергопостачання, забезпечення ефективного функціонування підсистеми енергетичної безпеки.

1.5. Соціально-економічна необхідність та соціально-економічне значення розвитку ринку біопалива в Україні.

Фактори, що зумовлюють необхідність виробництва та споживання біопалива в Україні:

• Залежність від імпорту енергоносіїв (енергетична залежність)

• Вичерпність викопних видів палива

• Зростання цін на паливні енергоресурси

• Погіршення екологічної ситуації

• Наявність природо-ресурсного потенціалу

• Надмірний експорт сільськогосподарської продукції

• Низький рівень зайнятості населення у сільській місцевості

Заходи, спрямовані на зниження залежності від імпорту енергоносіїв, підвищення вартості традиційних джерел енергії та зростаючий негативний вплив на навколишнє середовище від споживання викопних видів палива є головними рушійними силами, що спричиняють постійне зростання обсягів виробництва та використання відновлюваних джерел енергії.

Соціально-економічне значення розвитку ринку біопалива полягає в тому, що завдяки його становленню та функціонуванню буде досягнуто:

• зменшення енергетичної залежності країни;

• створення нових робочих місць та збільшення зайнятості (особливо сільського населення);

• зменшення експорту сільськогосподарської сировини;

• відновлення сільської економіки, стабільний розвиток АПК;

• покращення економічного розвитку (створення більшого обсягу ВВП);

• збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів;

• покращення екологічного стану навколишнього середовища;

• можливості повного самозабезпечення всіма необхідними видами палива сільськогосподарських підприємств (за принципом закритого циклу виробництва продукції) тощо.

Економічний аналіз, спільно організований Міністерством сільського господарства та Міністерством енергетики, показав, що передача деяких орних земель під біоенергетичні культури може підвищити занижені ціни на традиційні культури на 14% та збільшити річний чистий дохід фермерських господарств на 6 млрд. дол.

Для прикладу, у 2004 р. етанолова промисловість CША створила 147000 робочих місць у всіх галузях економіки та надала додатково понад 2 млрд. дол. податкових надходжень федеральному урядові, урядам штатів та місцевим органам влади (RFA, 2005). За консервативними прогнозами майбутнього зростання, на кожний мільярд галонів виробленого етанолу буде створено додатково від 10 до 20 тис. робочих місць.