Ергономічні параметри моторних зон диференціюються в залежності від віку учнів. Траєкторія рухів повинна знаходитись в межах зони досягаємості. Всі рухи повинні здійснюватись руками в межах поля зору, без повороту голови.

Головним принципом організації сенсорного поля є оптимізація функціонування системи акомодації та конвергенції ока, що перешкоджає розвитку зорового стомлення і спазму акомодації, зниженню гостроти зору та стійкості ясного бачення. Робочі поверхні (підручник, зошит) потрібно розміщати в одній площині, яка забезпечує найменший зоровий маршрут.

Динамічна робоча поза забезпечується за допомогою парт-кафедр або іншого трансформуємого устаткування з регульованими параметрами учнівських місць. У трансформованому устаткуванні регулювання кожного параметру повинно бути незалежним та мати надійну фіксацію. Дозволяється використовувати для забезпечення динамічної робочої пози пюпітри висотою 15, 20, 25, 30 см.

Під час писання та читання необхідно забезпечити правильну робочу позу учнів. Для писання найбільш раціональна наступна поза: нахил грудної клітки по відношенню до поперекового відділу хребта – 1700, нахил голови до горизонтальної робочої поверхні – 50-700. Плечовий пояс, передня стінка грудної клітки, лінія сідничних бугрів та край парти повинні бути паралельними. Центр ваги розміщається між IX та Х грудними хребцями над площею опори, що створена сідничними буграми та клубовими кістками. Ноги утворюють в тазостегнових і колених суглобах прямі або злегка тупі кути та спираються повною ступнею на підніжку. Стегна лежать на сидінні (от 2/3 до 3/4 їх довжини). Тулуб на 3-4 см віддалений від краю парти і спирається на рівні попереку на спинку. Передпліччя та кисті рук симетрично розміщаються на кришці парти або столу.

В процесі теоретичних занять здійснюється періодичний контроль, який спрямований на усунення хибних положень і поз (сидячи із зігнутим тулубом та розслабленими мускулами спини), а також на вироблення у учнів правильного положення тіла. Для цього учням пропонується активно підтримувати тулуб, плечові та тазостегнові суглоби, нижні кінцівки у правильному положенні.

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Рівень поза аудиторної підготовки студентів оцінюється за тестовими завданнями. Після цього кожен студент одержує відповідний варіант завдання, у якому зазначені основні розміри шкільних меблів, ріст учнів і інформація про дефекти слуху і зору. Використовуючи державні стандарти, студенти визначають групу меблів, відповідність її основних розмірів стандартам, оцінюють правильність маркірування і відповідність меблів довжині тіла учнів. Результати виконання завдання і мотивований висновок заносяться в бланк. Потім проводиться аналіз підсумків самостійної роботи студентів.

Етапи проведення заняття приведені в таблиці 46.

109

Таблиця 46. Технологічна карта практичного заняття

№	Етапи заняття	% від	Навчальне приладдя		Характер
з/п		загаль	засоби навчання	оснащення	та	місце
		-ного			проведенн
		часу			я заняття
1	Вступне слово	5	Граф логічної		Практичне
	викладача		структури теми,		заняття,
			алгоритм		навчальна
2	Тестовий контроль	10	Тести		кімната
3	Корекція результатів	5	Таблиці, бланки	Учнівська
4	Самостійна робота
	студентів	70	протоколів,	парта,
			ситуаційні завдання	антропометр,
				лінійка
				Нікітіна

5Підведення результатів заняття та підсумковий

контроль 10

110

Розділ 8. Гігієнічні вимоги до планування, будівництва й устаткування

установ для дітей та підлітків. Санітарно-гігієнічна експертиза проектів ДНЗ

Актуальність теми. Гігієнічно повноцінне зовнішнє середовище поряд з іншими факторами є важливою передумовою збереження і зміцнення здоров'я дітей. Воно значною мірою визначається благоустроєм і санітарним станом дитячих установ, де велику частину часу проводять їхні вихованці.

У нашій країні будівництво дитячих і підліткових закладів здійснюється на основі діючих норм проектування, що лімітують їх місткість , визначають вимоги до земельних ділянок, об'ємно-планувальних рішень будинків і опорядження приміщень, до санітарнотехнічних пристроїв і споруджень. Санітарний нагляд за проектуванням дитячих закладів є одним із важливих розділів роботи лікаря-гігієніста – запобіжний санітарний нагляд.

Цілі навчання Загальна мета: уміти провести санітарно-гігієнічну експертизу проектів

будівництва об'єднаних установ ясла-сад.
Конкретні цілі:	Вихідний рівень
Уміти:	Уміти:
1. Оцінювати генеральний план розміщення	1. Уміти розпізнавати позначення, які
дитячої установи на земельній ділянці	застосовані в графічній частині проекту
	(каф. гігієни й екології)
2. Характеризувати архітектурно-планувальне	2. Визначати розміри окремих частин
рішення будинку дитячого закладу	земельної ділянки та будинку за
	показниками графічної частини проекту
	(каф. гігієни й екології)
3. Оцінювати санітарно-технічне устаткування	3. Оцінювати за графічними матеріалами
будинку дитячої дошкільного закладу: штучне	проекту способи розміщення в різних
і природне освітлення, водопостачання,	площинах окремих складових елементів і
опалення, каналізація, вентиляція	частин будинку, визначати орієнтацію
	будинку (каф. гігієни й екології)

4. Складати висновок за проектом будівництва дитячого закладу

Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань, перевіривши правильність їхнього рішення за еталоном.

Задача 1 У райСЕС надійшли проектні матеріали для будівництва дошкільного виховного

закладу. Зазначений проект затверджений як типовий проект. Що можна з'ясувати з пояснювальної записки до проекту дошкільного виховного закладу?

А. Тип дитячої установи В. Загальну характеристику ділянки і будинку

С. Оточення майбутнього ДНЗ D. Місткість

Е. Технічні дані

Задача 2 При розгляді проекту прив'язки середньої загальноосвітньої школи встановлено, що

в ньому порушені основні принципи раціонального планування. Які принципи планування найбільше ймовірно порушені?

А. Ізольоване розташування блоків для старших і молодших класів

111

В. Планування рекреаційних приміщень зального типу С. Виділення гімнастичного залу в окремий блок

D. Ізольоване розташування майстерень для виробничого навчання Е. Децентралізоване розміщення гардеробних

Задача 3 У райСЕС здійснюється експертиза проекту ДНЗ. У його склад входять наступні

документи: генеральний план, ситуаційний план і чотири альбоми (архітектурнопланувальні креслення, санітарно-технічне устаткування). Що можна з'ясувати з плану поверхів дитячої установи?

А. Відстань до протилежного будинку В. Набір приміщень С. Розміщення приміщень

D. Кількість площадок сходів Е. Розміри окремих приміщень

Задача 4 При санітарно-гігієнічній експертизі проекту ДНЗ встановлено, що в ньому

порушений принцип групової ізоляції. Які архітектурно-планувальні рішення необхідно

передбачити в цьому проекті для дотримання принципу групової ізоляції?

А. Наявність для кожної групи комплексу ізольованих приміщень В. Наявність окремого входу для кожної ясельної групи дітей С. Наявність окремого входу для двох груп дітей дошкільного віку D. Наявність окремих шафок для одягу

Е. Виділення ізольованих групових площадок

Задача 5 Розміри приміщення на кресленнях дорівнюють: ширина – 10 см, довжина – 20 см,

висота – 6 см, висота від підлоги до верхньої частини вікна – 5 см. Масштаб креслень проекту – 1:50.

1.Визначте розміри приміщення (у метрах).

2.Розрахуйте коефіцієнт заглиблення приміщення.

Відповіді: 1А, B, D; 2А, С; 3B, C, E; 4А, B, Е.

Еталон відповідей до задачі 5

1.Для того, щоб визначити розміри приміщення за даними креслень з урахуванням їх масштабу, розміри в сантиметрах помножити на величину масштабу, тобто в даному випадку на 50. Розміри приміщення будуть дорівнювати: ширина – 10 см х 50 = 5 м, довжина відповідно – 10 м, висота – 3 м, відстань від підлоги до верхньої частини вікна –

2,5 м.

2.Коефіцієнт заглиблення (КЗ) – відношення висоти верхньої частини вікна над підлогою до глибини приміщення. При цьому перша величина приймається за одиницю, а друга поділяється на неї, тобто 2,5 м приймаємо за 1 і поділяємо 6 м на 2,5 м. Це складе

1:2,15.

Інформація, необхідну для формування базисних знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:

1.Гігієна та екологія людини: Навчальний посібник для студентів медичних факультетів вищих навчальних закладів / За ред. В.Я. Уманського. – Донецьк: ТОВ “Норд Комп’ютер”, 2004. – С. 92-115.

2.Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 566-578.

112