1.2. Робота в гімназії під час виробничої практики

Під час проходження практики на базі Золочівської гімназії № 1 (рис.1.2.1) керівником було призначено вчителя географії Бугай Валентину Василівну, голову районного методичного об'єднання вчителів географії.

З 03.06 по 27.06.2013 р. було виконано такі завдання від організації:

- складено план роботи районного методичного об'єднання вчителів географії на базі ресурсного центру районного відділу освіти;

- опрацьовано програму з географії та природознавства та географії для загальноосвітніх навчальних закладів та створено «заготовку» для календарно-тематичного планування уроків на 2013-2014 навчальний рік;

- проведено роботу із обдарованими учнями в рамках підготовки до районного турніру з географії (рис.1.2.2) (має відбутися вже у другій декаді вересня нового навчального року) та шкільного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії;

- підготовлено кабінет географії до нового навчального року.

Рис.1.2.1. Студентка під час проходження практики	Рис.1.2.2. Робота із обдарованим учнем

Паралельно з роботою в Золочівській гімназії № 1 мною було опрацьовано методичну літературу за темою дослідження у кабінеті географії, шкільній бібліотеці та центральній науковій бібліотеці ХНУ імені В. Н. Каразіна.

1.3. Аналіз досвіду гімназії з проведення екскурсій у природу

Тільки на уроках не можна вирішити всіх виховних і освітніх задач. Саме органічне поєднання навчальної та позакласної роботи допомагає учителю досягти успіхів у навчанні і вихованні школярів.

Проведення екскурсій та практичних робіт на місцевості з географії займає важливе місце в діяльності вчителя географії Золочівської гімназії №1 Бугай Валентини Василівни. За роки роботи, у вчительки склалася визначена система організації подібної роботи, структура якої може бути подана у вигляді узагальнюючої схеми (рис.1.3.1).

Рис.1.3.1.Організація практичної роботи на місцевості

Серед основних напрямів підготовчої роботи з учнями на місцевості Валентина Василівна виділяє наступні:

- визначення мети і задач;

- вибір району польових робіт і шляху руху;

- вибір об'єктів для дослідження;

- підготовка картографічного матеріалу;

- підготовка необхідного спорядження;

- тренування учнів у виконанні окремих завдань;

- конструювання індивідуальних завдань із урахуванням інтересів і нахилів кожного учня;

- складання плану роботи на місцевості;

- організаційна підготовка класу до майбутньої роботи.

Учні, як правило, не мають навичок польових робіт (топографічних, вимірювальних). Від цього страждає якість виконання завдань. Тому окрім попередньої роботи в класі вчитель дає учням домашнє завдання: визначити середню довжину свого кроку, потренуватися в зніманні місцевості біля свого будинку в заданому масштабі, провести нівелювання невеликого відрізку шляху. По результатам виконання даних завдань вчитель робить висновки про те, як учні будуть працювати на місцевості і над якими типовими помилками необхідно ще попрацювати. Така робота допомагає швидко ліквідувати прогалини у знаннях і вміннях учнів. З урахуванням рівня підготовки класу в цілому та індивідуальних можливостей кожного учня вчитель поділяє клас на групи і роздає їм завдання.

Учнів із дуже складним характером Валентина Василівна призначає до себе в помічники, яких вона направляє при виконанні практичної роботи на місцевості в кожну групу для того, щоб перевірити роботу товаришів. Це значить, що такому помічнику доводиться попрацювати і з нівеліром, і з планшетом, і зі зразками гірських порід, порівнювати записи тощо. Учень почуває себе потрібним і конфліктів при такій організації не виникає.

До практичної роботи на місцевості вчитель ставить такі вимоги:

1. Записи про виконання тієї чи іншої роботи у щоденнику під час екскурсії мають бути найбільш стислими.

2. Зошит має бути невеликого формату.

3. Записи ведуться на одній сторінці листа з виділенням окремої сторінки для кожного етапу роботи.

4. Наявність вклеєних у зошит необхідних карток із завданнями.

Під час проведення екскурсії у природу у початковому курсі географії вчителю інколи допомагають учні-старшокласники. Інструктор перш за все допомагає підтримувати порядок (оскільки екскурсія проводиться одразу для двох паралельних класів), проводити практичну роботу, а також дотримуватися правил техніки безпеки під час руху. Інструкторів вчитель готує заздалегідь. Екскурсія проводиться за 3-4 уроки до початку вивчення теми.

Перш за все необхідно чітко сформулювати мету та відповідно поставлені завдання екскурсії або практичної роботи на місцевості. Наприклад, для осінньої екскурсії та практичної роботи на місцевості (проводиться за темами «Форми рельєфу Землі» та «Води суходолу») у 6 класі відповідно до мети поставлено такі завдання:

- розширити і закріпити в учнів конкретні уявлення про рельєф своєї місцевості;

- закріпити навички орієнтування на місцевості за допомогою компасу;

- навчити описувати річку Уди;

- виробити практичні навички по визначенню ширини річки, швидкості течії, визначення напрямку течії;

- познайомити учнів з репером, що показує абсолютну висоту місцевості;

- познайомити дітей з технікою вимірювання відносної висоти горба за допомогою нівеліра;

- ознайомити учнів з гірськими породами, що складають місцевість;

- на конкретних прикладах показати негативний вплив людини на навколишнє середовище, звернути увагу на необхідність його охорони;

- виховати почуття дружби, забезпечити повноцінну роботу «важких» учнів;

- пробудити інтерес до географічної науки.

Після того, як було сформовано мету і задачі екскурсії, вчитель продумує, що мають зробити учні на кожному із етапів заняття.

Основними етапами роботи під час екскурсії є:

Підготовчий етап:

- розподіл класів на групи (по 4 учні);

- складання списку необхідного обладнання (зазвичай під час осінньої екскурсії для 6 класу список необхідного обладнання для кожної групи включає наступне: 1 нівелір, 11 загострених кілочків, дерев'яний молоток, 1 моток білих ниток, 1 пір'їнка);

- підготовча бесіда (озвучується час та місце збору, маршрут екскурсії, її мета, окремі деталі порядку виконання завдань на місцевості, бесіда про правила дорожнього руху та застереження травматизму тощо).

Польовий етап:

- шикування класів по групах, розповідь груп про готовність до роботи, отримання спорядження;

- вихід на маршрут (учитель встановлює порядок руху груп, розповідає план маршруту (рис1.3.2));

- отримання індивідуальних та групових завдань;

- виконання учнями практичних завдань на місцевості, надання допомоги, отримання консультацій;

- отримання групами додаткових завдань (у разі дострокового виконання попередньо отриманого завдання);

- збір учнів та підведення підсумків їх роботи;

- повернення до школи (перед цим учні зазвичай ще раз приходять на своє «робоче» місце на маршруті щоб упевнитися в тому, що ніхто не завдав шкоди навколишньому середовищу), після прибуття учні здають отримане спорядження.

Як на підготовчому, так і на заключному етапах практичної роботи на місцевості під час екскурсії вчитель знайомить учнів зі звітами минулих років. Це допомагає учням критично відноситися до своєї роботи, не переоцінювати її рівень, вчитися уникати типових помилок і підтримувати певний інтерес до роботи на місцевості.

Підведення підсумків практичної роботи на місцевості проходить на спеціальному уроці і, найчастіше, у вигляді конференції. До цього уроку учні оформлюють плани шляху, результати спостереження, колекції гірських порід (рис.1.3.3). Учні захищають свої роботи, подані у вигляді звіту експедиції.

Рис.1.3.2. Маршрут екскурсії в природу для учнів 6-х класів

Рис.1.3.3. Колекція гірських порід, зібраних учнем гімназії під час екскурсії в природу

Отже, проаналізувавши досвід проведення екскурсій у природу вчителем географії Золочівської гімназії № 1, можна відмітити такі позитивні риси, як:

- попереднє отримання учнями домашнього завдання для визначення типових помилок при подальшому виконанні завдання на місцевості;

- особливості організації роботи із проблемними учнями;

- виділення окремого уроку для захисту учнями результатів учнівських досліджень під час практики.