Модуль 2. Українська культура новітнього часу

Тема 7. Українська культура хіх ст.

Просвітительські ідеї в культурі України. Розвиток історичної науки та фольклорних досліджень. Поширення освіти, відкриття шкіл, народних училищ. Розвиток науки та філософської думки. Зв’язок народного та професійного мистецтва. Формування української класичної літератури. Збирання та публікація пам’яток усної народної творчості: М.Цертелєв, М.Максимович, П.Лукашевич, І.Срезневський. “Русалка Дністровая”. Збирання та вивчення історичної спадщини: Д. Бантиш-Каменський, О. Мартос, М. Маркевич, А. Скальковський, О. Бодянський, М. Максимович. Вивчення та розвиток української літературної мови. Творчість Г. Квітки-Основяненка. Граматика О.Павловського. Студії з української лексикографії П. Білецького-Носенка, М. Маркевича, П. Куліша. Поява українського правопису на фонетичній основі (“Кулішівка”). Творчість Т. Шевченка. Роль Харківського та Київського університетів. Кирило-Мефодіївське товариство.

Український театр та його роль у формуванні національної ідентичності: від професійних труп до професійних стаціонарних театрів. М. Кропивницький, М. Старицький, М. Садовський, П. Саксаганський. Українська драматургія.

Українська музика: С. Гулак-Артемовський, П. Сокальський, П. Ніщинський, М. Лисенко. Образотворче мистецтво. Передвижники і Україна. С. Васильківський, І. Труш, Т. Копистинський.

Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво. Три центри українського образотворчого мистецтва: Київ, Харків, Одеса. Розвиток мистецьких шкіл. Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток української культури: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо

Тема 8. Українська культура на зламі хіх–хх ст. У контексті європейської культури

Традиції та новації в українській культурі. Українська культура в європейському та світовому соціокультурному контексті. Криза просвітительського гуманізму та новітня ідеологія української державності. Урбанізація та формування культурного середовища великого індустріального міста. Архітектура українських міст. Український архітектурний модерн.

Побут, розваги міського населення. Становлення масової культури в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій. Кіно. Кінозірки німого кіно. Спорт. Участь в олімпійському русі (М. Бутовський). Іван Піддубний.

Українське мистецтво – формотворчий чинник української нації. Розвиток драматургії і театрального мистецтва. Театр корифеїв. Стилі міського та промислового будівництва. Український модерн. Творчість братів Кричевських. Особливості розвитку літератури (І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбинський). Український неоромантизм (М. Вороний, Леся Українка); своєрідність українського експресіонізму (П. Карманський, В. Стефаник). Український авангард 1900–1910 рр. Групи “Молода Муза” (Б. Лепкий, П. Карманський та ін.), “Українська хата” (М. Вороний, Г. Чупринка та ін.). Заснування у Львові культурно-освітніх товариств (“Просвіта”, “Наукове товариство ім. Т. Шевченка”), українських видавничих спілок. Харківський, Київський, Новоросійський університети як наукові центри.

Повсякденне життя населення України під час Першої світової війни: біженці, виселенці, заручники. Фронтові будні та ментальність солдат Першої світової війни. Жінки на фронті та тилу. Життя та побут полонених у таборах. Структури повсякденності прифронтової зони (село, місто, містечко).

Політика Центральної Ради щодо культури.

Національно-культурний розвиток за часів правління Павла Скоропадського. Визнання української мови державною. Український університет у Кам’янці-Подільському. Створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським. Заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру. Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським.

Політика більшовицького, польського та білогвардійських режимів в сфері культури у 1917-1920 рр. Створення Української Академії наук. Місто та село в роки революції та громадянської війни. Феномен «махновщини» та «отаманщини». Історичний портрет Нестора Махна. Постаті «польових командирів» українського повстанського руху.