- •Основи економічної теорії: політ економічний аспект. Частини і, іі, ііі. Кну ім. Т. Шевченка
- •Частина і. Вступ до економічної теорії. Розділ 1 Предмет і функції економічної теорії. § 1 Предмет економічної теорії
- •§ 2. Функції економічної теорії
- •§ 3. Логіка і структура курсу "Основи економічної теорії: політекономічний аспект"
- •Розділ 2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів. § 1. Загальнонаукові методи
- •§ 2. Спеціальні методи
- •Частина II. Загальні основи соціально-економічного розвитку . Розділ 3. Процес суспільного виробництва, його фактори, зміст і результативність. § 1. Виробництво як процес суспільної праці
- •§ 2. Фактори виробництва: види, типи, функції
- •§ 3. Поєднання факторів виробництва
- •§ 4. Результативність виробництва
- •§ 5. Науково-технічна революція зміни у змісті й характері праці
- •§ 6. Ефективність суспільної праці та розширення джерел багатства суспільства
- •Розділ 4. Матеріальні основи розвитку сучасної цивілізації. § 1. Об'єктивні основи і етапи цивілізаційного процесу
- •§ 2. Формування основ постіндустріальної цивілізації
- •Розділ 5. Економічна система суспільства і власність . § 1. Зміст економічної системи та її структурні елементи
- •§ 2. Основи аналізу відносин власності
- •§ 3. Новітні тенденції у розвитку відносин власності
- •Розділ 6. Економічні потреби та інтереси - головна рушійна сила соціально-економічного прогресу. § 1. Сутність потреб особливості розвитку їх
- •§ 2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •§ 3. Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту
- •§ 4. Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку
- •Розділ 7. Суспільний поділ праці - джерело соціально-економічного розвитку. § 1. Зміст суспільного поділу праці
- •§ 2. Поділ праці та організація управління
- •Розділ 8. Людина - основне джерело і критерій соціально-економічного. § 1. Людина як елемент продуктивних сил, суб'єкт суспільних відносин і кінцева мета виробництва
- •§ 2. Зміна місця і ролі людини у виробництві в процесі науково-технічного прогресу
- •§ 3. Гуманізація виробництва і мотивація праці
- •Розділ 9. Багатство людського суспільства як результат і умова соціально-економічного розвитку. § 1. Сутність суспільного багатства
- •§ 2. Структура і використання національного багатства
- •Частина III. Загальні основи товарного виробництва і ринкової економіки . Розділ 10. Сутність і генезис товарного виробництва. Товар і його властивості. § 1. Характеристика товарного виробництва
- •§ 2. Товар і його властивості
- •§ 3. Теорії вартості
- •Розділ 11. Гроші як економічна категорія . § 1. Розвиток форм вартості та виникнення грошей
- •§ 2. Функції грошей як загального еквівалента
- •§ 3. Концепції грошей
- •§ 4. Сучасні зміни в грошовому обігу
- •Розділ 12. Основні рушійні сили та економічні закони товарного виробництва. § 1. Суперечності - джерело і рушійна сила розвитку товарного виробництва
- •§ 2. Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •Розділ 13. Ринкове господарство ї його основні суб'єкти. § 1. Ринкове господарство як невід'ємний компонент товарного виробництва
- •§ 2. Суб'єкти ринкового господарства
- •Розділ 14. Сучасний ринок, його структура і функції. § 1. Ринок як полісистемне утворення
- •§ 2. Ринкова інфраструктура
- •§ 3. Функції ринку
- •Розділ 15. Конкуренція і монополія в ринковій системі. § 1. Ринкові форми і способи ринкової поведінки економічних суб'єктів
- •§ 2. Модифікація конкурентно-ринкового механізму
- •§ 3. Позаринкові форми зв'язку господарських одиниць
- •§ 4. Держава як організатор конкурентних відносин
Розділ 2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів. § 1. Загальнонаукові методи
Багатовимірність економічних явищ і процесів вимагає адекватних методів їх пізнання. Поняття "метод" походить від грец. meto шлях дослідження. В сучасній загальній економічній теорії визначились два основні напрями: вивчення вартості та додаткової вартості, а також ефективності виробництва. Поєднання цих двох не альтернативних, а взаємодоповнюючих "русел" єдиної економічної науки особливо актуальним є сьогодні, коли потрібно, по-перше, встановити основні джерела кризового стану української економіки і, по-друге, виробити та практично реалізувати стратегію трансформації виробничих відносин.
Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові та спеціальні для економічної теорії методи.
Фундаментальним принципом пізнання соціально-економічних явищ і процесів є пояснення їх через внутрішні суперечності. Політекономічний аспект відкриває в пізнаваній суперечності такі її властивості, як тотожність, відмінність, власне суперечність і конфлікт.
Серед загальнонаукових методів пізнання соціально-економічних процесів чільне місце належить структурно-функціональному методу, що передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих "елементів. Так, за цим методом можна визначити склад сучасних продуктивних сил України або інших країн, простежити зміни, які в них відбуваються, визначити місце і роль кожного елемента цих продуктивних сил. Останні є системним об'єктом зі зв’язками відповідних рівнів: а) координаційними, що визначають узгодженість взаємодіючих структурних елементів системи і місце елемента в рамках системи; б) субординаційними, які вказують на супідрядний зв'язок елементів у системному об'єкті; в) генетичними, які показують зв'язок елемента з історією розвитку системи.
Отже, структурно-функціональний підхід визначає системні ознаки, що зберігаються за об'єктами дослідження незалежно від характеру їхньої трансформації.
Однією з ознак системи є її цілісність. При цьому різні елементи системи взаємопов'язані. Система у цілому може мати ознаки, що відрізняються від ознак її частин. Одна й та сама дія може спричинити різний вплив на систему в цілому і на окремі її частини, проте дія на які-небудь частини системи впливає і на систему в цілому. Нарешті, зміна системи не є адекватною сумі змін її частин.
Іншими ознаками системи є спрямованість її руху, організація та управління. Щодо останнього можна виявити наявність чи відсутність центрального регулюючого органу, ступінь та засоби його впливу на систему (пряме управління, непрямі важелі впливу), рівень централізації та децентралізації господарської діяльності у динаміці. Після структурного аналізу досліджуваних систем слід розробити концепції розвитку системи на основі вивчення її структури, тобто виявити "чутливі" точки, через використання яких можна управляти системою.
Одним із засобів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (неокейнсіанська, монетаристська, неоліберальна та ін.).
Кількісні характеристики є невід'ємною частиною будь-якого економічного дослідження. Так, один з класиків політичної економії та теорії вартості У. Петті назвав одну із своїх перших політико-економічних праць "Політичною арифметикою", де зазначав, що викладати думки можна не тільки словесне, але й "мовою чисел, терезів і мір". Засновники математичного напряму в політекономії XIX ст. У. Джевонс і Л. Вальрас, застосувавши абстрактні математичні моделі, відійшли від трудової вартості.
Учені-економісти завжди обґрунтовували свої висновки за допомогою точного кількісного аналізу. Наприклад, можна вміти аналізувати кількісні величини (розрізняти тенденцію, закономірність і закон, виходячи з періодичності повторення тих чи інших емпіричних випадків у тому чи іншому соціально-економічному явищі) і таким чином проникати в сутність відносин між людьми. Якщо певне явище відбувається певну кількість разів, воно є закономірним і може бути виражене математичною формулою.
Необхідність володіння прийомами математичного аналізу зумовлена розвитком об'єкта дослідження - багатовимірного світу економіки. Процес виявлення тенденцій економічного розвитку зумовлює широке впровадження математичних прийомів (з відповідними формулами рівнянь, нерівностей, функцій, інтегралів тощо).
За давніх часів дрібний товаровиробник, можливо, здійснював усі економічні розрахунки за допомогою елементарної арифметики, виступаючи одночасно і як постачальник, і як технолог, і, зрештою, як фінансист. Сьогодні подібний підхід приречений на провал.
Ще в 1937 р. майбутній Нобелівський лауреат Р. Коуз в одній із своїх статей про теорію фірми окреслив межу, що відділяє внутрішнє середовище підприємства від зовнішнього ринкового середовища. Суб'єкт господарювання, за його гіпотезою, має вибір:
оплатити витрати господарських операцій, вступаючи у відносини з контрагентами, чи здійснювати аналогічні операції всередині самої фірми під контролем власника чи менеджера, шукаючи ефективніший і дешевший варіант. Цей вибір (між управлінням усередині фірми і економією на управлінні, але з ринковими витратами), на думку Р. Коуза, визначає розміри підприємства.
Сучасний рівень розвитку продуктивних сил, зростання масштабів виробництва, розширення міжгалузевих і територіальних зв’язків зумовлюють технолого-економічні розрахунки, які часто виходять за межі елементарної математики. Глибокі математичні знання стають необхідними не лише для практиків, а й для теоретиків економіки, оскільки без них уже неможливо простежити взаємозв’язки суспільного виробництва.
Широке впровадження математики в економічну та інші науки розпочалося ще в XIX ст. За цей час виявились також негативні
моменти, пов'язані зі спробами "математизувати" практично все. Дискусія про місце і роль математики в економічних дослідженнях то затихає, то розгортається з новою силою. Сьогодні швидко розвиваються і вдосконалюються технічні засоби здійснення найскладніших математичних розрахунків, збирання та обробки величезних потоків інформації на ЕОМ. Комп'ютерна грамотність стає елементарною потребою. Це створює сприятливі умови для широкого впровадження математичних методів як у практичне управління економічними процесами, так і в теоретичне осмислення їх.
Застосування математичних методів, на нашу думку, не повинно зводити складне економічне життя до кількісних залежностей, аналізу та розробки моделей оптимізації їх. Оскільки економічні відносини і закони мають кількісну визначеність, то математичні методи сприятимуть пізнанню та викладу економічної теорії. Разом з тим вони обов'язково мають доповнюватись якісним аналізом. Знеособлені формули, графіки, матриці навряд чи допоможуть виявити сутність тих чи інших соціально-економічних процесів. І навпаки, органічне поєднання структурно-функціонального підходу та математичних методів створює умови для ефективного наукового спілкування представників різних шкіл та напрямів економічної теорії.