2aya_konsultatsia_3_kurs

	ГІС — це сучасні комп'ютерні технології, що дають можливість поєднати модельне зображення території з інформацією табличного типу	Так
	Карти рекомендованих природоохоронних заходів та оптимізації екологічного стану довкілля є результатом аналізу різночасової космічної інформації і різноманітних екологічних карт.	Ні
	Фотокарта – карта, що розриває фотографічне та штрихове картографічне зображення місцевості.	Ні
	Аналогові знімки – це безперервне напівтонове (чорно-біле або кольорове) зображення.	Так
	Карти екологічного стану створюються для виявлення природних закономірностей, встановлення потенційних можливостей подальшого розвитку народного господарства	Ні
	Змістовна структура якого блоку визначається різною інформацією про природні умови, соціально-економічні чинники, що містять дані про господарське використання територій, техногенні чинники впливу на навколишнє середовище.	Інформаційний блок Блок потенційних та математичних моделей Блок сценаріїв, підготовки і оформлення рекомендацій для прийняття рішень Блок стереографічний
	Обробку отриманої стереопари виконують за допомогою якого спеціального обладнання для дешифрування ?	Стереофотограмметричні прилади Стереометричні прилади Стереостатичні прилади Стереографічні прилади
	Який блок є головною частиною ГІС, здійснює операції, що забезпечує оперативну переробку інформації, яка надходить.	Інформаційний блок Блок потенційних та математичних моделей Блок сценаріїв, підготовки і оформлення рекомендацій для прийняття рішень Блок стереографічний
	Цей блок включає підсистему діалогового моделювання, прогнозу явищ або процесів, що досліджуються, розробку альтернативних варіантів про заходи, що рекомендуються.	Інформаційний блок Блок потенційних та математичних моделей Блок сценаріїв, підготовки і оформлення рекомендацій для прийняття рішень Г)Блок стереографічний
	В ГІС передбачено два режими моделювання:	За типологічним принципом За локальним принципом За Фотометричним принципом За місцевим принципом
	Загально географічне дешифрування включає такі види дешифрування знімків	Ландшафтне Топографічне Екологічне Біологічне
	Дешифрування-виявлення об’єктів Дешифрування-індикація об’єктів Дешифрування- інтерпретація об’єктів Дешифрування- кольоропередача об’єктів	А,б,в
	Загальногеографічне дешифрування-ландшафтне Загальногеографічне дешифрування-топографічне Загальногеографічне дешифрування-екологічне Загальногеографічне дешифрування-спеціальне	А.б
	Прямі дешифрувальні ознаки - форма Прямі дешифрувальні ознаки-розмір Прямі дешифрувальні ознаки- соціальні компоненти Прямі дешифрувальні ознаки-природні явища	аб
	Службова обробка - анотування інформації Службова обробка - комп’ютерний аналіз Службова обробка – трансформування інформації Службова обробка- координатна сітка	аб
	Просторова прив'язка – анотування інформації Просторова прив'язка – комп’ютерний аналіз Просторова прив'язка – трансформування інформації Просторова прив'язка – координатна сітка	вг
	Природна генералізація – масштабність Природна генералізація – оптичний градієнт Природна генералізація – співставлення характеристик Природна генералізація – вимірювання коефіцієнтів	аб

+ вопросы 2 модуля

Прямі індикатори ххарактеризують сутність процесу. Це, як правило, динамічні індикатори за знімками різних років.	Так
Ще в 1988 році Таліус схарактеризував мінцарцію як рослину-індикатор металів	Ні
Зрошувальна ерозія дешифрується непрямим шляхом за фотозображенням розораних земель.	Так
Промоїна – витягнута наземна форма рельєфу сучасного ерозійного походження з чітко вираженою брівкою і висотою не менше 1 м.	Ні
До активних систем належать радіолокаційні системи.	Так

	У видимій і ближній ІЧ областях спектру коефіцієнт яскравості зі збільшенням вмісту гумусу в ґрунті _______? А. зменшується Б. збільшується		Б
	Найкращі якості, з точки зору дешифрування, мають знімки, отримані при рівномірному освітленні під: А. суцільною хмарністю Б. середньою хмарністю В. обезхмарненістю	А
	При дешифруванні елементів лінійної ерозії доцільно використовувати такі діагностичні ознаки: А. оптична щільність Б. тінь В. форма Г. закономірності	Абвг
	А.Телевізійна апаратура – оптична Б.Телевізійна апаратура – оптико-механічну В. Телевізійна апаратура – радіолокаційна Г.Телевізійна апаратура – фототелевізійну	абг
	А. Лідар – лазерне дзеркало Б. Лідар – фоторедактор В. Лідар – приймальна антена Г. Лідар – фотодетектор Д. Лідар – реєстратор	авгд
	А. Космічні апарати – індикаційні Б.Космічні апарати – автоматичні В. Космічні апарати – з поверненням відзнятої плівки Г. Космічні апарати – з повною фотохімічною обробкою плівки	бвг
	А. ближня ІЧ - зона – спектр λ 3,7-7,5мкм Б. ближня ІЧ - зона – спектр λ 4,5-6,5мкм В. ближня ІЧ - зона – спектр λ 3,5-4,5мкм Г. ближня ІЧ - зона – спектр λ 0,7-2,5мкм Д. ближня ІЧ - зона – спектр λ 2,5-3,5мкм	Г
	А.Холодні об'єкти – більш темні Б.Холодні об'єкти – виключно білі В. Холодні об'єкти – виключно чорні Г. Холодні об'єкти – світлі	А
	А. НВЧ - радіометри – при дослідженні атмосфери Б. НВЧ - радіометри – при океанологічних дослідженнях В. НВЧ - радіометри – при дослідженні суші	абв
	А. теплова спектрометрія - =1,0 –2000 мкм Б. теплова спектрометрія - =2,0 –3000 мкм В. теплова спектрометрія - =3,0 –1000 мкм Г. теплова спектрометрія - =4,0 –5000 мкм Д. теплова спектрометрія - =3,0 –6000 мкм	В
	А. Геокартографування – виявлення розломів Б. Геокартографування – виявлення регіональних та локальних структур В. Геокартографування – вивчення ландшафту Г. Геокартографування – визначення меж різних стратиграфічних та літологічних комплексів Д. Геокартографування – побудова топографічних карт	абг
	А. Радарна зйомка – радіо теплова Б. Радарна зйомка – радіолокаційна В. Радарна зйомка – радарна Г. Радарна зйомка – пасивна	абвг
	А. Голографічна зйомка – об’ємне зображення Б. Голографічна зйомка – бічний огляд В. Голографічна зйомка – фіксація когерентних хвиль Г. Голографічна зйомка – радарна Д. Голографічна зйомка – інтерферограма	авд
	А. Лазерне зондування – моделювання Б. Лазерне зондування – передавальна антена В. Лазерне зондування – світлова локація Г. Лазерне зондування – зональна яскравість Д. Лазерне зондування – фотодетектор	бвд
	А. Модель протяжного джерела – пласке джерело Б. Модель протяжного джерела – балансова В. Модель протяжного джерела – експоненціально заглиблене джерело Г. Модель протяжного джерела – радіоактивний шар Д. Модель протяжного джерела – радарна	авг
	А. Сканерна зйомка – об’ємне зображення Б. Сканерна зйомка – променевий потік В. Сканерна зйомка – безперервна стрічка Г. Сканерна зйомка – радарна Д. Сканерна зйомка – піксель	бвд

Трансформування - фотографічне зображення місцевості, що складене з приведених до заданого масштабу, трансформованих знімків, змонтоване на геодезично

підготовленій жорсткій основі

Ні

Камеральне дешифрування здійснюється тільки для тих об'єктів, які безпомилково розпізнаються на фотознімках

Так

Фотопланування знімків включає виправлення положення точок зображення за кути нахилу, вплив рельєфу місцевості та зміни загального масштабу знімку.

Ні

За спектральним діапазоном фотографічні і телевізійні системи охоплюють лише довгохвильову частину УФ-діапазону	Ні
Важлива задача в системі організації охорони лісів від пожеж – укладання карт пожежної небезпеки лісових територій за умовами погоди	Так
Непрямі індикатори виявляються за допомогою різного роду еколого-динамічних рядів, концепції клімаксу, а також встановлюються за знімками одного терміну рейду.	Ні
Солі відрізняються за найвищим з ґрунтових утворень значенням яскравості	Так
Сканування - це хаотичний перегляд смуги місцевості з КЛА або літака	Ні
Багатозональна зйомка – це зйомка у вузьких спектральних діапазонах, коли одночасно використовується декілька (до 6 і більше) каналів.	Так
Одним з найбільш перспективних дистанційних методів визначення димових забруднень атмосфери є метод НВЧ-радіометрії	Ні

Стереоскопічна пара знімків – це два знімки однієї й тієї ж території, що виконана з різних точок.

Так

Стереокомпаратор – дозволяє обробляти знімки окремо кожним оком, в той час як людина, яка звикла суміщати зображення, завжди хочеться сконцентрувати спостереження лише на одній точці.

Ні

Кластеризація - об’єднання за допомогою

комп’ютерних програм елементів зображень в однорідні групи – кластери за близькістю величин їх спектральних яскравостей.

Так

При контролі чистоти атмосферного повітря в містах існують наступні задачі: А. контроль чисельності автомобілів Б. контроль викидів В. контроль рівня забруднення	БВ
У більшості спектрально-оптичних засобів виміру для калібрування потрібно: А. 3-4 реперні точки. Б.2-3 реперні точки. В.1–2 реперні точки.	В
Вплив людини на гідросферу розпізнається за допомогою: А. багатоспектральних індикаторів хімічного, біологічного і теплового забруднення. Б. моноспектральних індикаторів хімічного, біологічного і теплового забруднення.	А
При контролі чистоти атмосферного повітря в містах існують наступні задачі: А. контроль чисельності автомобілів Б. контроль викидів В. контроль рівня забруднення	БВ
У більшості спектрально-оптичних засобів виміру для калібрування потрібно: А. 3-4 реперні точки. Б.2-3 реперні точки. В.1–2 реперні точки.		В
Вплив людини на гідросферу розпізнається за допомогою: А. багатоспектральних індикаторів хімічного, біологічного і теплового забруднення. Б. моноспектральних індикаторів хімічного, біологічного і теплового забруднення.		А

Які можливі шляхи зонального поділу території: А. крупнозональний Б. широкозональний В. середньозональний Г. вузькозональний	Б Г
Аерознімання успішно використовується при: А. спостереженні за розташуваннями і чисельністю тварин. Б. приростом і відмиранням тварин В. міграцією і віково-статевою структурою популяції стад крупних копитних	АБВ
Інфрачервоне знімання дозволяє: А. спостереженні за розташуваннями і чисельністю тварин. Б. вивчати розподіл тварин у нічні години В. приростом і відмиранням тварин Г. міграцією і віково-статевою структурою популяції стад крупних копитних	Б

А. Голографічна зйомка – об’ємне зображення Б. Голографічна зйомка – бічний огляд В. Голографічна зйомка – фіксація когерентних хвиль Г. Голографічна зйомка – радарна Д. Голографічна зйомка – інтерферограма	АВД
А. Лазерне зондування – моделювання Б. Лазерне зондування – передавальна антена В. Лазерне зондування – світлова локація Г. Лазерне зондування – зональна яскравість Д. Лазерне зондування – фотодетектор	БВД
А. Модель протяжного джерела – пласке джерело Б. Модель протяжного джерела – балансова В. Модель протяжного джерела – експоненціально заглиблене джерело Г. Модель протяжного джерела – радіоактивний шар Д. Модель протяжного джерела – радарна	АВГ
А. Сканерна зйомка – об’ємне зображення Б. Сканерна зйомка – променевий потік В. Сканерна зйомка – безперервна стрічка Г. Сканерна зйомка – радарна Д. Сканерна зйомка – піксель	БВД

При зйомці в різних спектральних інтервалах найбільшу яскравість димові забруднення повинні мати в частині спектру: А. 0,4-0,5 мкм Б. 0,3-0,4 мкм В. 0,2-0,3 мкм Г. 0,1-0,2 мкм	А
До першого виду пилової бурі, належать пилові бурі, що виникають при А. зустрічі двох баричних утворень протилежного знаку за умов різкого підсилення одного з них Б. проходженні холодного фронту	Б
Перерахуйте задачі дистанційних методів виявлення нафтових забруднень світового океану: А. виявлення нафтової плівки Б. зменшення впливу на НПС В. визначення площі забруднення Г. створення контролюючих органів Д. вимір товщини плівки	Авд

	Автоматизоване дишифрування зображень - основна задача при використанні знімків для систематичних досліджень компонентів навколишнього середовища.		Так
	Карти природних умов компонентів довкілля та сучасного використання природних ресурсів повинні характеризувати їх на певний термін з урахуванням ступеня і результатів антропогенного впливу на ландшафт і його компоненти.		Ні
	Оптична генералізація означає певну фільтрацію та узагальнення інформації на космічному знімку.		Ні
	Цифрові знімки – дискретне зображення, що складається з багатьох окремих елементів зображення – пікселів.		Так
	Лінозеркальний стереоскоп- прилад, призначений для вимірювання координат X, Y точок на знімках.		Ні
Процес обробки інформації з космосу включає:		Службову обробку Просторову прив’язку Радіаційну корекцію Екологічна обробку
Оберіть основні особливості космічних знімків		Оптична і природна генералізація Концентрація фототону Обзорність Велике охоплення території
Природна генералізація – масштабність Природна генералізація – оптичний градієнт Природна генералізація – співставлення характеристик Природна генералізація – вимірювання коефіцієнтів		аб
Аналогові знімки – дигіталізація Аналогові знімки – матриця чисел Аналогові знімки – безперервне Аналогові знімки – напівтонове		вг
Оптична генералізація – масштабність Оптична генералізація – оптичний градієнт Оптична генералізація – співставлення характеристик Оптична генералізація – вимірювання коефіцієнтів		бв
Цифрування знімків – дигіталізація Цифрування знімків – матриця чисел Цифрування знімків – безперервне Цифрування знімків – напівтонове		аб