- •2.Структура журналістського тексту
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •4.Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5.Процес написання журналістського твору
- •6.Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7.Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •1.Жанрова система фотожурналістики
- •1. Інформаційно-публіцистичні жанри
- •2.Основні етапи підготовки фоторепортажу
- •3.Основні закони побудови фотокомпозиції
- •4.Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •5.Способи використання світла при фотозйомці
- •1.Специфічні зображально-виражальні засоби
- •2.Основні функції радіомовлення
- •3.Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •4.Специфіка інформаційних радіожанрів
- •5. Проблема автора в сучасній радіожурналістиці, відомі українські радіожурналісти.
- •5.Проблема автора в сучасній радіожурналістиці; відомі українські радіо журналісти
- •1.Місце тб у сист змі
- •2. Роль та сусп. Функ тб
- •3.Жанри тб-жур-ки та жанри екрану
- •4.Програмування тб мовл
- •5.Істор етапи розвитку вітчизн тб
- •8. Телеметрія
- •10.Жур професії та амплуа на тб
- •1.Інтернет-журналістика в контексті конвергенції змі
- •2.Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •3.Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1.Інформаційне суспільство як етап цивілізаційного розвитку людства. Його головні ознаки.
- •2.Проблеми національного інформаційного простору та інформаційна політика держави.
- •3.Громадське телебачення: яким йому бути?
- •4.Проблеми інтерактивного процесу в сучасних засобах масової комунікації Контент, етика та інші показники в форумах та коментарях.
- •5.Місце і роль соціальних мереж в засобах масової комунікації.
- •6.Особливості блогосфери як соціокультурного явища. Точки дотику з традиційними засобами масової комунікації. Конкуренція чи конвергенція?
- •1.Реклама і журналістика: аспекти взаємодії та протидії.
- •2.Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності.
- •3.Канали поширення рекламної інформації: основні типи, їх переваги та обмеження.
- •4.Реклама як площина відбиття та утворення соціальних стереотипів
- •5.Умови ефективності рекламної продукції у глобалізованому світі.
- •6.Міфологічна складова рекламної та pr-діяльності.
- •1. Пр-як форма соц. Комунікації:осн ф-ції та різновиди.
- •2.Етика пр і соц відповідальність
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Прес-конференція: журналіст і пр виміри.
- •1. Базові ел журналіст менеджменту
- •2.Кількісні та якісні методи вивч ауд. Змі. Фокус-група як метод.
- •3. Основні положення меді-маркетингу.
- •4.Особливості використання принципів креативного Менедж.
- •5. Сегментація аудиторії мі.
- •6. . Теорія потреб Маслоу, її сучасне трактування. М.- амер.Спеціаліст, психолог.
- •9."Буковинська" дискусія: учасники, проблематика, наслідки.
- •4. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в тех наборі
- •6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.
- •1.Становлення риторики в контексті суспільної практики.
- •3.Інвенція, диспозиція та элокуція як частини риторики.
- •5.Категоріальні якості риторичного мовлення: правильність, естетичність, доречність та зрозумілість (ясність).
- •6. Теорія аргументації: аргументи до логосу, етосу, патосу.
- •7. Задум переконливої промови: предмет і тема, теза та проблема, мета промови.
- •8. Стратегії переконання.
- •10. Диспозиція як теорія риторичної композиції усних і письмових текстів. Диспозиція
- •1. Система складових значення комунікації.
- •2. Історичний дискурс тлумачення поняття комунікації (Дж. Локк – Хайдеггер, р. Якобсон – ю. Лотман).
- •3. Синхронічна та діахронічна типологія різновидів соціальних комунікацій.
- •4. Місце журналістики у цій осі координат.
- •5. Освіта як різновид соціальної комунікації.
- •6. Європейські концепції освіти.
- •7. Комунікативний феномен класичного університету.
- •8. Соціокомунікативна місія релігії.
- •9. Комунікативні можливості мистецтва.
- •10.Реклама як загадковий феномен сфери масмедіа (за н. Луманом).
- •11.Журналістика як комунікативне явище епохи модерну.
- •12.Сучасні виміри теорії медійної грамотності.
- •13.Еволюційна концепція розвитку соціальних комунікацій.
- •14.Текст як головна одиниця комунікативної структури.
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •17. Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •18. Система масової комунікації 19 і 20 ст.
- •19. Розвиток макрекерської жур.
- •20. Таблоїд як різновид масової преси
- •21. Найбільші світові медіа корпорації.
- •22. Розвиток жур періодики у 20 ст.
- •23. Журнал «Тайм»
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •1. Понятие про пражурналистику и журналистику
- •2. Письменные кмк античности и Возрождения
- •3. Устные кмк античности и Возрождения
- •4. Первые журн. И газеты Евр. И сша
- •5. Особенности зарожд. Жур-ки в Англии и сша
- •6. «Ареопагитика» Дж. Мильтона и ее роль
- •8. Журн. Деят-сть Дефо и Свифта
5.Місце і роль соціальних мереж в засобах масової комунікації.
сьогодні споживачі беруть участь у створенні новин, 37% внесли свій внесок у створення новин, прокоментував новину чи поділилися нею за допомогою сайтів соціальних мереж. З точки зору психології соціальна мережа - особливий вид соціальної комунікації, спрямованої на взаємодію користувачів Інтернету. Мета - задоволення потреб у спілкуванні, знайомстві, передачі і отриманні інформації. Соціальні мережі увійшли в список найбільш відвідуваних сайтів, особливо молодіжної аудиторії. Активність у соціальній мережі - це атрибут мобільності та динамічності життя.
6.Особливості блогосфери як соціокультурного явища. Точки дотику з традиційними засобами масової комунікації. Конкуренція чи конвергенція?
блогосфера – середовище, де кожен автор – це унікальна особистість, яка створює унікальний конвент. Інтернет. Соціальні мережі, блоги і Микроблоги щільно увійшли в наше життя. Величезні маси споживачів, сконцентровані на одному ресурсі, при цьому активно обмінюються інформацією не могли не викликати інтересу рекламодавців.
На перший погляд - таке середовище є найбільш підходящою для використання «сарафанного радіо», а ефективне використання цього методу є мрією рекламників всіх часів і народів. Не дивно, що про рекламу в блогосфере говорять уже кілька років. Блог (англ. blog, от web log — интернет-журнал событий, интернет-дневник) — веб-сайт, основное содержимое которого — регулярно добавляемые записи, содержащие текст, изображения или мультимедиа. Для блогов характерны недлинные записи вре́менной значимости, отсортированные в обратном хронологическом порядке (последняя запись сверху). Отличия блога от традиционного дневника обусловливаются средой: блоги обычно публичны и предполагают сторонних читателей, которые могут вступить в публичную полемику с автором (в
Рекламна діяльність
1.Реклама і журналістика: аспекти взаємодії та протидії.
Історія комерційної журналістики веде свій початок від того самого моменту, коли люди здогадалися, що новинами можна торгувати; це відбулося ще за часів Римської імперії. Але ж, продаючи новину, можна помістити там же й інформацію іншого, зокрема рекламного, характеру. Чим більшою ставала у суспільстві кількість грамотних хоч і як-не-як освічених людей, тим вигідніше було використовувати ЗМІ для реклами; це й призвело до суцільної комерціоналізації журналістики, до виникнення жовтої преси і сучасної надпотужної рекламної журналістики.
Ставлення журналіста до матеріалів, які зачіпають комерційні інтереси, повинно бути вивадженим, відповідальним, адже він виконує суспільні, а не рекламні функції. Необхідно чітко розмежовувати рекламні та редакційні матеріали і рекламодавці не повинні мати жодних переваг при висвітленні їхньої діяльності. Редакційна політика не може залежати від інтересів рекламодавців. Це – одна з найбільших проблем медіа в демократичних країнах, де вільно критикуються будь-які політичні сили і водночас із пересторогою ставляться до матеріалів, що зачіпають комерційні інтереси. Великі газети, теле- і радіокомпанії навіть намагаються розмістити відділи реклами в інших приміщеннях, аби мінімалізувати їх вплив на рекламну політику.
В процесі продажу і розміщення реклами виникає чимало етичних колізій. З одного боку, медіа задовольняють інформаційні потреби аудиторії (суспільний аспект діяльності медіа), з іншого – для власників медіа є засобом заробляння грошей, отримання прибутку.
Рекламодавець прагне до найефективнішого представництва своєї марки продукції, причому він прагне, щоб реклама сприймалася як журналістська інформація, якій населення більше довіряє (саме тому реклама на телебаченні часто стилізується під випуски новин). Проте це знижує довіру аудиторії до медіа, а рекламодавцеві важливо розміщувати свій продукт у тих медіа, які мають високий рейтинг та довіру аудиторії.
Журналістика – це соціально відповідальний бізнес, і розв’язувати ці суперечності можна лише дотриманням певних етичних принципів. Рекламодавець не має права зловживати довірою аудиторії, а медіа не повинні розміщувати недостовірну рекламу. Існує пряма залежність між рівнем насиченості рекламними оголошеннями та рівнем довіри з боку аудиторії. В багатьох країнах існують платні канали, на яких зовсім відсутня реклама (наприклад, канал Прем’єр у Німеччині). Глядачі згодні платити гроші аби лише не дивитися рекламу.
Неприпустиме використання реклами, що діє на підсвідомість.
Порушенням журналістської етики є також участь журналістів у рекламних кампаніях. Рекламодавці намагаються залучати відомих осіб, щоб використати їх авторитет у своїх цілях.
Ще одна проблема, з якою стикаються медіа, це неетична поведінка рекламних персонажів.
Реклама має бути чітко відділена від читацької частини. Аудиторія повинна чітко усвідомлювати, де реклама, а де журналістські матеріали.
Неабиякою етичною проблемою є спонсорство, адже спонсори частково або повністю фінансують підготовку і вихід програм. Проблеми виникають, коли спонсор втручається у сценарій передачі. Спонсори мають допомагати виходу передач, а не вирішувати, чи вийдуть вони взагалі.
Реклама має вписуватись у певну концепцію ЗМІ.