5.Умови ефективності рекламної продукції у глобалізованому світі.

На високу ефективність рекламних кампаній виробник може розраховувати лише в тому випадку, якщо: вони, по-перше, підготовлені та проведені на основі попередніх досліджень з урахуванням динамічної природи ринку, по-друге, що запам'ятовується і належним чином впливає на заздалегідь вибрану споживчу аудиторію рекламна продукція; по-третє, спрямованість кампаній забезпечена достатньо широкою за об'ємом публікацією в найбільш доцільних для вирішення поставлених завдань і враховують специфіку рекламної аудиторії засобах розповсюдження реклами; по-четверте, заходи в різних місцях і на різних рівнях збутової діяльності скоординовані. Цей комплекс умов виникає незалежно від того, рекламується чи товар масового попиту або промислового призначення. Ефективність рекламного продукту – особливо в умовах глобалізації – визначається тим, наскільки універсальними були використані в ньому аргументи різного порядку (інформаційні та емоційні, свідомі та підсвідомі), а отже, на яку кількість споживачів вони здатні вплинути потрібним чином, у скількох відсотках випадків спрацювали закладені установки. Згідно із цим рекламотворці широко послугуються тими засобами впливу, які апелюють до колективного позасвідомого й одвічно складали основу міфів як універсальної моделі світу.

У потенційного покупця можуть бути чотири основні причини звернути увагу на інформаційні повідомлення:

1. Отримання інформації, яка буде корисною (вважають, що інформація про торгову марку допомагає прийняти більш обгрунтоване рішення щодо купівлі товару з цією маркою).

2. Отримання інформації, яка підтверджує їхню власну думку (так званий підтверджуючий перегляд реклами), та уникнення інформації, що суперечить їй (людина не бажає жити з почуттям дисонансу).

3. Отримання стимулюючої інформації.

4. Отримання інформації, що цікавить. Слід мати на увазі, що крім сторонньої інформації, людина звичайно цікавиться сама собою і різноманітним продовженням свого «Я». Аматори кіно подумки ототожнюють себе із зірками екрана, інші — полюбляють щось читати про місця, де вони побували, ще інші, котрі знайомі з якоюсь знаменитістю, починають стежити за всім, що з цією знаменитістю відбувається.

Основна мета рекламного звернення є очевидною — воно має бути інструментом корисного інформування для потенційних покупців.

Усе фіксується і непомітно для людини осідає і зберігається у пам’яті, а за якихось обставин може вплинути на вибір та прийняття рішення, причому справжні причини й мотиви цього вибору можуть самою людиною і не усвідомлюватися в цілому.

6.Міфологічна складова рекламної та pr-діяльності.

При цьому одразу варто уточнити, яка саме за типом реклама передусім бере участь у процесі рекламного міфотворення. Натомість термін "міф" може використовуватися в різних значеннях – і як окремий міфологічний сюжет (умовно кажучи, однина), і як збірне поняття. У контексті нашого дослідження "міф" (так само, як і рекламу) сприймаємо при позначенні комунікативних реалій не як однину чи множину, а саме як збірне поняття – тобто єдність багатьох (чи навіть безлічі) подібних за суттю локальних об’єктів, – що і зумовлює доречність і вірогідність послугування поняттям рекламний міф.

Необхідно виділити використовувані в рекламі властиві міфу засоби відображення й потрактування дійсності. До них відносимо феномен структурно-семантичного корелювання реклами з міфологічною і казковою традиціями, подібний до міфологічного рекламний хронотоп, корпус архетипів та бінарних опозицій, якими сповнений рекламний простір і які призначені впливати на психіку споживача з тим, щоб він здійснив бажану рекламодавцю дію, тощо.

Такою є здебільшого рекламна продукція з домінуванням не раціонального, а емоційного компоненту, оскільки при цьому, з одного боку, найбільшої ваги набуває апелювання реклами до індивідуальної та колективної підсвідомості за допомогою універсальних міфологічних засобів, а з другого, виразно помітною стає настанова реклами на формування ціннісних і поведінкових установок членів соціуму. сучасний рекламний міф в українському медіа-просторі повсюдно ґрунтований на концептах гри, розваги (з апелюванням до гумору), свята, свободи тощо, а також мотивах продукування альтернативної реальності й уможливлення неможливого – тож більшість інструментів конструювання цього міфу покликані багатопланово втілювати відповідні архетипно-символічні компоненти (передусім образи й мотиви) та бінарні опозиції.

Образ – це суб’єктивно інтерпретоване відтворення у масовій свідомості спостережуваної реальності (у нашому випадку політичної ідеї, програми, фірми, послуги, товару, тобто всіх можливих об’єктів реклами). Натомість рекламний імідж – це цілеспрямовано створюваний особливий образ-враження, образ-уявлення, образ-настрій, який на основі надіндивідуальних форм масової свідомості (асоціацій, стереотипів, менталітету, міфологічної свідомості) наділяє об’єкт реклами додатковими цінностями (соціально-психологічними, політичними, культурними) і завдяки цьому сприяє емоційному сприйняттю об’єкта реклами.

Паблік рілейшнз.