10 Клас

1. Це завдання учні виконали непогано, хоча з’ясувалося, що не всі можуть правильно назвати країни з найвищою питомою вагою валютних надходжень в економіку від міжнародного туризму – Кіпр, Єгипет, Іспанію, тропічні острівні держави та ін. До таких країн не слід було відносити Францію, Німеччину, Італію чи Велику Британію. Вони дійсно є привабливими для десятків мільйонів туристів, але, зважаючи на загальний високий рівень економіки цих держав, туризм не є тут головною статтею валютних надходжень. Очевидно, не всі учні знайомі з відповідними картами сучасних атласів, наприклад, географічного атласу для 10-11 класів видавництва Інституту передових технологій (Київ). Така інформація там є.

2. Усі точки зору, викладені у завданні, мають право на існування, але кожну з них можна як підтвердити фактами, так і спростувати. Автор завдання дотримується третьої точки зору, тобто висловлює сумнів щодо настання глобального потепління клімату. Теоретично таке явище можливе, але ми недооцінюємо здатності географічної оболонки чинити опір антропогенному впливові, а точніше не знаємо міру її стійкості як системи. Наприклад, надлишок СО₂ може поглинатися у процесі фотосинтезу (збільшується кількість водоростей в океані), приросту мушель молюсків, хімічного вивітрювання (інтенсивніше протікає карст) тощо. За кліматом ми спостерігаємо тільки 100 років і маємо лише приблизне уявлення про межі його коливання у бік потепління чи похолодання упродовж більш тривалого відрізку часу. Дані про зростання середньорічної планетарної температури на 0,5ºС не витримують критики з багатьох причин – як технічних (ця величина не перевищує точності термометрів, якими вимірювали температуру, особливо на початку метеоспостережень), так і статистичних (не можна порівнювати дані, що одержані різними у різний час мережами метеостанцій, розташованих розріджено, безсистемно, а до того ж переважно на суходолі; тому достовірність одержаного результату наближається до нульової). Звичайно, учні могли дотримуватися будь-якої точки зору (особливо подобалася їм перша), але на загальну оцінку впливало вміння десятикласників всебічно проаналізувати різні погляди на зазначену проблему. Для багатьох учасників олімпіади це виявилося надто складним завданням.

3. “Скульптор”, який створює такі форми рельєфу (еолові ніші, або ніші видування) у пухких породах, - це вітер. Піщинки і дрібні камінці під час сильного вітру починають рухатися у заглибленнях і розширюють їх своїми ударами, працюючи, як свердло. Подібні за розмірами ніші можна побачити і в Україні, наприклад, на обривистих схилах Кримських гір (у вапняках Внутрішнього пасма, у конгломератах Південної Демерджі тощо), а мініатюрні еолові ніші – будь-де. До акумулятивних еолових форм рельєфу належать бархани, дюни, кучугури, що утворюються на незакріплених рослинністю пісках, а також переважна більшість лесових рівнин.

4. Експерти Програми розвитку ООН (UNDP) розраховують індекс людського розвитку (індекс розвитку людського потенціалу) на основі трьох головних параметрів: середньої очікуваної тривалості життя, ВВП на душу населення та рівня освіти (до уваги беруться частка грамотних серед дорослих і охоплення молоді навчанням, у %). За останнім рейтингом, перші десять місць посідають відповідно Норвегія, Швеція, Австралія, Канада, Нідерланди, Бельгія, Ісландія, США, Японія, Ірландія. Країни Східної Європи значно піднялися угору за рахунок пожвавлення економічного виробництва і зростання ВВП. Україна та її сусіди зараз мають такі показники:

Місце	Країна	Тривалість життя, років	% грамотних	% охоплення навчанням	ВВП на душу населення, $	Індекс людського розвитку
37	Польща	73,8	99,7	90	10 560	0,850
38	Угорщина	71,7	99,3	86	13 400	0,848
42	Словаччина	73,6	99,7	74	12 840	0,842
57	Росія	66,7	99,6	88	8 230	0,795
62	Білорусь	69,9	99,7	88	5 520	0,790
69	Румунія	70,5	97,3	68	6 560	0,778
70	Україна	69,5	99,6	84	4 870	0,777
113	Молдова	68,8	99,0	62	1 470	0,681

Польща, Угорщина і Словаччина належать до країн з високим рівнем розвитку. Інші, названі у таблиці, - до країн із середнім рівнем розвитку.