Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Dyukarev, Litvinova Diff

..pdf
Скачиваний:
26
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.42 Mб
Скачать

x t,

x t Сt2, С .

x t

2.Розглянемо диференціальне рівняння вигляду

 

x

f

 

at b x c

 

,

a ,b ,c ,a ,b ,c

 

 

 

 

1

1

1

 

.

(2.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a t b

x c

 

1 1 1 2

2 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

2

 

 

 

 

 

Якщо визначник

 

a1

b1

 

=0, то рядки цього визначника пропорційні, і

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

b2

 

 

 

 

 

 

 

 

рівняння (2.3) має

вигляд

 

(1.9). Тому заміною

z a1t b1x

рівняння (2.3)

зводиться до рівняння з відокремлюваними змінними.

 

Якщо ж визначник 0, то розглянемо систему рівнянь

 

a1t b1x c1 0a2t b2x c2 0 .

Єдиний

розв’язок

цієї системи позначимо

 

 

 

(t0,x0).

Заміною

змінних

t t0,

y x x0

рівняння зводиться до однорідного.

 

 

 

 

 

Приклад 2.2. Розв’язати рівняння x

 

 

x 1

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t x 2

 

 

 

 

 

 

Це рівняння вигляду (2.3),

причому визначник

 

0

1

 

0.

Розглянемо

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

систему

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 1 0

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t x 2 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Її єдиним розв’язком

є x 1 та

t 3. Заміною

змінних t 3

та

y x 1

рівняння перетворюється на однорідне:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

y2

 

 

 

 

y

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

( y)

2

1

y

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

y

Зробимо в цьому однорідному рівнянні заміну z . Отримаємо рівняння з

відокремлюваними змінними:

dz z z3 0. d (1 z)2

Його розв’язки

мають

вигляд z

C exp( 2arctgz). Підставимо

в цю

формулу

y

замість

z.

Отримаємо

 

y C exp 2arctg

y

.

Звідси,

 

 

 

 

повертаючись до змінних x та

t, знаходимо розв’язок нашого рівняння:

 

 

 

 

 

 

x 1

 

 

 

 

 

 

 

 

(x 1) exp 2arctg

 

 

 

C, C .

 

 

 

 

 

t 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи

 

Аудиторні

 

 

Домашні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язати рівняння:

Розв’язати рівняння:

 

 

 

 

 

 

№ 2.1. (t x)dt (t x)dx 0.

№ 2.6. (x2 2tx)dt t2 dx 0.

 

№ 2.2. tx x t tg

 

x

№ 2.7. (t2 x2)x 2tx.

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ 2.8. tx

x cosln

.

 

 

 

 

№ 2.3. tx

t2 x2 x.

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ 2.9. (x

 

x t

 

x t

 

№2.4. (2t x 1)dt (4t 2x 3)dx 0.

1)ln

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

t 3

 

 

 

 

 

 

 

t 3

 

 

 

№ 2.5. (t 4x)x 2t 3x 5.

№ 2.10. x

x 2

tg

x 2t

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t 1

 

 

t 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Лінійні рівняння першого порядку

Теорія

1. Неоднорідним лінійним диференціальним рівнянням першого порядку називається рівняння

a0(t)x a1(t)x f (t)

,

(3.1)

12

де функції a0(t), a1(t),

f (t) неперервні на деякому інтервалі ( , ), причому

a0(t) 0, t ( , ) та

f (t) 0. Разом з неоднорідним рівнянням (3.1)

розглядатимемо і відповідне йому однорідне лінійне диференціальне рівняння

a0(t)x a1(t)x 0

.

(3.2)

Можна довести, що всі розв’язки рівняння (3.1) (відповідно (3.2)) визначені на

інтервалі ( , ). Більш того, для будь-якого t0

( , )

та будь-якого x0

існує єдиний розв’язок x(t) рівняння (3.1)

(відповідно (3.2))

такий, що

x(t0) x0 . Наступні три теореми задають

структуру

множини

розв’язків

рівнянь (3.1) та (3.2).

 

 

 

 

Теорема 3.1. Нехай функція x0(t) 0

є розв’язком

однорідного рівняння

(3.2). Тоді формула

 

 

 

 

x(t) C x0(t),

C

 

 

задає всі розв’язки однорідного рівняння (3.2).

Теорема 3.2. (метод варіації довільних сталих). У неоднорідного

рівняння (3.1) існує розв’язок вигляду

x(t) C(t) x0(t).

Тут C(t) неперервна та диференційована функція, яка може бути знайдена за

допомогою інтегрування.

 

 

 

 

Теорема 3.3. Нехай функція x0(t) 0

є розв’язком однорідного рівняння

(3.2),

а функція x(t) є розв’язком неоднорідного рівняння (3.1). Тоді формула

 

x(t) C x0(t) x(t),

C

 

задає

всі розв’язки неоднорідного рівняння (3.1).

 

 

Приклад 3.1. Розв’язати рівняння x x t.

 

 

Крок 1. Розглянемо

однорідне рівняння x x 0. Це

рівняння з

відокремлюваними змінними,

всі розв’язки якого мають вигляд

 

 

 

x(t) C et, Ñ .

(3.3)

13

 

Крок 2. З теореми 3.2

випливає, що

 

у

неоднорідного рівняння існує

розв’язок

у вигляді

 

 

t

.

Звідси

 

 

 

t

 

t

.

Підставимо

 

x(t) C(t)e

 

x(t) C(t)e

 

C(t)e

отримані

вирази для x(t)

та

 

 

у

вихідне

рівняння.

Отримаємо

 

x(t)

 

t

C(t)e

t

C(t)e

t

t. Звідси

 

 

t

та

C(t) (t 1)e

t

.

 

C(t)e

 

 

 

C(t) te

 

 

 

 

Таким чином,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x(t) (t 1).

 

 

 

 

 

(3.4)

Крок 3. З формул (3.3), (3.4) та теореми 3.3 випливає, що всі розв’язки нашого рівняння задаються формулою

x(t) C et (t 1), Ñ .

2. Рівнянням Бернуллі називається

 

 

 

 

 

 

 

a (t)x

a (t)x f (t) x

,

 

 

 

 

 

(3.5)

 

 

 

 

 

 

 

0

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де функції a0(t),a1(t), f (t) неперервні на деякому інтервалі

( , ), причому

a0(t) 0, t ( , ), f (t) 0, а – довільне число. При

0 або

1

рівняння (3.5) є лінійним. Тому розглянемо випадок, коли

 

0 та

1.

Зауважимо, що при 0 рівняння (3.5) має розв’язок

x(t) 0.

Помножимо

обидві частини рівняння (3.5) на x . Отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a (t)xx

a (t)x1 f (t).

 

 

 

 

 

(3.6)

 

 

 

0

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зробимо заміну z(t) x(t) 1 . Тоді рівняння (3.6) зводиться до лінійного

рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a0(t)

z(t) a1(t)z(t) f (t).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 3.2. Розв’язати рівняння Бернуллі tx 4x t2

 

 

,

t 0.

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

Це рівняння має розв’язок

x(t) 0. Поділимо наше рівняння на

 

 

 

.

 

 

x

Отримаємо t

x

 

4

 

t2 . Зробимо в цьому рівнянні заміну змінних z

 

.

 

x

x

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

Рівняння

звелось до

лінійного

рівняння 2t z 4z t2 . Його розв’язок має

 

 

lnt

 

 

 

t2

 

C

lnt

 

 

.

вигляд:

z t2

C

 

. Отже

 

 

 

x

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

Таким чином,

x t4 C

x 0.

lnt 2

 

 

, C ,

2

 

 

Вправи

Аудиторні

Домашні

 

 

Розв’язати рівняння:

Розв’язати рівняння:

№ 3.1. tx 2x 2t4.

№ 3.7. t2x tx 1 0.

№ 3.2. (tx et)dt tdx 0.

№ 3.8. x t(x tcost).

 

№ 3.3. (tx 1)lnt 2x.

№ 3.9. tx (t 1)x 3t2e t.

 

№ 3.4. (t x2)dx xdt.

№ 3.10. (sin2 x tctgx)x 1.

№ 3.5. tx2 x t2 x3.

№ 3.11. (1 2tx)x x(x 1).

 

№ 3.6. txdx (x2 t)dt.

№ 3.12. tx 2x t5x3et 0.

 

 

4. Рівняння у повних диференціалах. Рівняння, не розв’язані відносно похідної

Теорія

1. Розглянемо диференціальне рівняння

M(t,x) dt N(t,x) dx 0

,

(4.1)

де функції M(t,x) та N(t,x) неперервні та диференційовані в однозв’язної

області 2 .

15

Рівняння (4.1) називається рівнянням в повних диференціалах, якщо його ліва частина є повним диференціалом деякої функції U(t,x), тобто

dU(t,x) U(t,x)dt U(t,x)dx M(t,x)dt N(t,x)dx.

t x

Для того, щоб рівняння (4.1) було рівнянням в повних диференціалах,

необхідно і достатньо, щоб

M(t,x) N(t,x).

x t

Якщо ліва частина (4.1) є повним диференціалом функції U(t,x), то всі розв’язки рівняння (4.1) задаються формулою

 

 

 

 

 

U(t,x) C,

C .

(4.2)

Якщо рівняння (4.1) є рівнянням в повних диференціалах, то для

знаходження функції U(t,x) скористаємося рівностями:

 

 

U(t,x)

M(t,x),

 

U(t,x)

N(t,x).

(4.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

x

 

Інтегруючи першу рівність по

t, визначимо U(t,x) з точністю до довільної

функції (x):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U(t,x) M(t,x)dt (t,x) (x).

(4.4)

Диференціюємо (4.4) по x, та,

враховуючи другу рівність

(4.3), здобудемо

диференціальне рівняння для визначення функції (x):

 

 

 

 

d (x)

N(t,x)

(t,x)

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

x

 

Приклад 4.1. Розв’язати рівняння (2tx 3x2)dt (t2 6tx 3x2)dx 0.

Маємо M(t,x) 2tx 3x2,

N(t,x) t2 6tx 3x2. Тому

 

 

 

M(t,x)

2t 6x,

N(t,x)

2t 6x.

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

t

 

16

Таким чином, M(t,x) N(t,x) . Тобто наше рівняння є рівнянням в повних

 

x

 

t

 

 

 

диференціалах. Для знаходження функції U(t,x) скористуємося (4.3):

 

 

U(t,x)

2tx 3x2,

U(t,x)

t2 6tx 3x2.

(4.5)

 

 

 

 

 

t

x

 

Інтегруючи першу з цих рівностей по t, отримаємо:

U(t,x) t2x 3x2t (x).

Підставимо вираз для U(t,x) у другу рівність (4.5). Отримаємо:

t2 6tx d (x) t2 6tx 3x2. dx

Звідси

d (x)

3x2. Функція

(x) є однією з первинних для функції

3x2 ,

 

 

dx

 

 

 

наприклад (x) x3. Тоді

U(t,x) t2x 3x2t x3. Всі розв’язки нашого

рівняння задаються формулою

 

 

 

 

 

t2x 3x2t x3 C,

C .

 

2. Диференціальні рівняння першого порядку, не розв’язані відносно похідною, мають вигляд:

F(t,x,x) 0 .

Одним з методів розв’язання таких рівнянь є розв’язання відносно x. Набуті

в результаті одне або декілька рівнянь розв’язуються одним з розглянутих раніше методів.

Приклад 4.2. Розв’язати рівняння x3

2tx2 x 2t.

Маємо

x3 2tx2 x 2t (x 2t) (x2

1). Тому вихідне рівняння

еквівалентне

рівнянню x 2t 0. Розв’язки

останнього рівняння мають вигляд

x t2 C,C .

Приклад 4.3. Розв’язати рівняння x2 (sint 2tx)x 2txsint 0.

17

 

З

 

рівності x2 (sint 2tx)x 2txsint (x sint) (x 2tx)

випливає, що

вихідне рівняння еквівалентне сукупності двох рівнянь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x sint та

 

x 2tx.

 

Розв’язавши ці рівняння, отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x cost C

та x Cexp(t2).

 

Вправи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аудиторні

 

 

Домашні

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язати рівняння:

 

 

 

Розв’язати рівняння:

 

№ 4.1. e xdt (2x te x )dx 0.

 

№ 4.6. 2txdt (t2 x2)dx 0.

№ 4.2.

 

3t2 x2

 

 

 

2t3

5x

 

 

№ 4.7. (2 9tx2)tdt (4x2

6t3)xdx 0.

 

 

x2

dt

x3

dx 0.

 

 

 

 

 

№ 4.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ 4.8. (1 x2 sin2t)dt (2xcos2 t)dx 0.

t

 

 

 

 

(t2 1)cosx

 

 

 

 

 

 

 

2

dt

 

 

 

 

dx 0.

 

№ 4.9. x2 4x3 0.

 

 

 

cos2x 1

 

sinx

 

 

 

 

 

 

 

 

№ 4.4. x2

x2 0.

 

 

 

№ 4.10. x2 2t x 8t2.

 

№ 4.5. x2(x2 1) 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Метод введення параметра для рівнянь, не розв’язаних відносно

похідної. Рівняння Клеро і Лагранжа

Теорія

Диференціальні рівняння першого порядку, не розв’язані відносно похідної, мають вигляд F(t,x,x) 0. Як ми вже зазначали, одним із методів розв’язання таких рівнянь є розв’язок відносно x, тобто призведення рівняння до вигляду x f (t,x). У деяких випадках рівняння F(t,x,x) 0 не вдається

18

розв’язати відносно похідної, але

вдається розв’язати відносно x або

відносно t. Тоді ми здобудемо рівняння вигляду:

x f (t,x),

t g(x,x).

Розглянемо деякі рівняння цього типу, які розв’язуються методом введення параметра.

1. Розглянемо диференціальне рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t f (x)

,

 

 

 

 

 

 

(5.1)

де функція f

визначена і неперервна та диференційована на інтервалі (a,b).

Рівняння (5.1)

не розв’язане

відносно похідної. Розв’яжемо

 

його методом

введення параметра.

Нехай

dx

 

p. Звідси і з (5.1)

маємо

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t f (p).

 

 

 

 

 

 

(5.2)

Диференціюємо обидві частини (5.2).

Отримаємо

dt

 

df (p)

dp. Звідси та з

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рівності dt

 

випливає, що

dx

df (p)

p dp.

Інтегруючи, отримаємо

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

dp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

df (p)

pdp C,

С .

 

 

 

 

(5.3)

 

 

 

 

 

 

dp

 

 

 

 

Формули (5.2)

 

 

та

(5.3) задають розв’язок

рівняння (5.1)

в параметричній

формі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5.1. Розв’язати рівняння t exp(x) x.

 

 

 

 

 

 

Нехай

 

dx

p. Тоді

t ep p.

Звідси

dt ep 1 dp. Отже,

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx ep 1 pdp. Інтегруючи,

отримаємо x (p 1)ep

 

p2

C. Таким чином,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

всі розв’язки нашого рівняння задаються в параметричному вигляді:

t ep p

 

p

2

 

 

x (p 1)ep

 

C,

C .

2

 

 

 

19

2. Розглянемо диференціальне рівняння

 

x f (x) ,

(5.4)

де функція f визначена і неперервна та диференційована на інтервалі (a,b).

Розв’яжемо рівняння (5.4) методом введення параметра. Нехай dx p. Звідси dt

та з (5.4) маємо

x f (p).

(5.5)

Диференціюємо обидві частини (5.5). Отримаємо dx df (p)dp. Звідси та з dp

рівності

dx pdt

випливає, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

df (p)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pdt

dp.

(5.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі слід розглянути два випадки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А) Нехай p 0. Якщо 0 (a,b), то з (5.5)

знаходимо розв’язок рівняння

(5.4):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x f (0).

 

 

 

 

 

 

(5.7)

Якщо ж

0 (a,b), то у нашого рівняння не існує розв’язків у вигляді (5.7).

Б)

Нехай

p 0.

Тоді

з

(5.6)

маємо

dt

df (p)

 

1

dp.

Інтегруючи,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp p

 

отримаємо t

df (p)

 

1

dp C .

Таким чином, усі розв’язки нашого рівняння

dp

p

мають вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x f (0),

если

 

0 (a,b),

 

 

 

 

 

 

 

 

df (p)

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

dp C,

C

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

dp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x f (p).

Приклад 5.2. Розв’язати рівняння x x4 1.

Нехай

dx

p. Тоді x p4 1 та

dx 4p3dp. Звідси

pdt 4p3dp. Якщо

 

 

dt

 

 

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]