Dyukarev, Litvinova Diff
..pdfx t,
x t Сt2, С .
x t
2.Розглянемо диференціальне рівняння вигляду
|
x |
f |
|
at b x c |
|
, |
a ,b ,c ,a ,b ,c |
|
|
||||||
|
|
1 |
1 |
1 |
|
. |
(2.3) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
a t b |
x c |
|
1 1 1 2 |
2 2 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
2 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|||||
Якщо визначник |
|
a1 |
b1 |
|
=0, то рядки цього визначника пропорційні, і |
||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
a2 |
b2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
рівняння (2.3) має |
вигляд |
|
(1.9). Тому заміною |
z a1t b1x |
рівняння (2.3) |
||||||||||
зводиться до рівняння з відокремлюваними змінними. |
|
||||||||||||||
Якщо ж визначник 0, то розглянемо систему рівнянь |
|
a1t b1x c1 0a2t b2x c2 0 .
Єдиний |
розв’язок |
цієї системи позначимо |
|
|
|
(t0,x0). |
Заміною |
змінних |
|||||||||||||||
t t0, |
y x x0 |
рівняння зводиться до однорідного. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Приклад 2.2. Розв’язати рівняння x |
|
|
x 1 |
2 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t x 2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
Це рівняння вигляду (2.3), |
причому визначник |
|
0 |
1 |
|
0. |
Розглянемо |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
1 |
1 |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
систему |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x 1 0 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
t x 2 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Її єдиним розв’язком |
є x 1 та |
t 3. Заміною |
змінних t 3 |
та |
y x 1 |
||||||||||||||||||
рівняння перетворюється на однорідне: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
dy |
|
y2 |
|
|
|
|
y |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
d |
( y) |
2 |
1 |
y |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11
y
Зробимо в цьому однорідному рівнянні заміну z . Отримаємо рівняння з
відокремлюваними змінними:
dz z z3 0. d (1 z)2
Його розв’язки |
мають |
вигляд z |
C exp( 2arctgz). Підставимо |
в цю |
||||||||
формулу |
y |
замість |
z. |
Отримаємо |
|
y C exp 2arctg |
y |
. |
Звідси, |
|||
|
|
|
|
|||||||||
повертаючись до змінних x та |
t, знаходимо розв’язок нашого рівняння: |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
x 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(x 1) exp 2arctg |
|
|
|
C, C . |
|
|
|||
|
|
|
t 3 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вправи
|
Аудиторні |
|
|
Домашні |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Розв’язати рівняння: |
Розв’язати рівняння: |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
№ 2.1. (t x)dt (t x)dx 0. |
№ 2.6. (x2 2tx)dt t2 dx 0. |
|
|||||||||||||||
№ 2.2. tx x t tg |
|
x |
№ 2.7. (t2 x2)x 2tx. |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
№ 2.8. tx |
x cosln |
. |
|
|
|
|
||||||
№ 2.3. tx |
t2 x2 x. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
t |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
№ 2.9. (x |
|
x t |
|
x t |
|
|||||||
№2.4. (2t x 1)dt (4t 2x 3)dx 0. |
1)ln |
|
|
|
|
|
|
|
. |
||||||||
|
|
t 3 |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
t 3 |
|
|
|
|||||||
№ 2.5. (t 4x)x 2t 3x 5. |
№ 2.10. x |
x 2 |
tg |
x 2t |
. |
|
|||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
t 1 |
|
|
t 1 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Лінійні рівняння першого порядку
Теорія
1. Неоднорідним лінійним диференціальним рівнянням першого порядку називається рівняння
a0(t)x a1(t)x f (t) |
, |
(3.1) |
12
де функції a0(t), a1(t), |
f (t) неперервні на деякому інтервалі ( , ), причому |
a0(t) 0, t ( , ) та |
f (t) 0. Разом з неоднорідним рівнянням (3.1) |
розглядатимемо і відповідне йому однорідне лінійне диференціальне рівняння
a0(t)x a1(t)x 0 |
. |
(3.2) |
Можна довести, що всі розв’язки рівняння (3.1) (відповідно (3.2)) визначені на
інтервалі ( , ). Більш того, для будь-якого t0 |
( , ) |
та будь-якого x0 |
||
існує єдиний розв’язок x(t) рівняння (3.1) |
(відповідно (3.2)) |
такий, що |
||
x(t0) x0 . Наступні три теореми задають |
структуру |
множини |
розв’язків |
|
рівнянь (3.1) та (3.2). |
|
|
|
|
Теорема 3.1. Нехай функція x0(t) 0 |
є розв’язком |
однорідного рівняння |
||
(3.2). Тоді формула |
|
|
|
|
x(t) C x0(t), |
C |
|
|
задає всі розв’язки однорідного рівняння (3.2).
Теорема 3.2. (метод варіації довільних сталих). У неоднорідного
рівняння (3.1) існує розв’язок вигляду
x(t) C(t) x0(t).
Тут C(t) неперервна та диференційована функція, яка може бути знайдена за
допомогою інтегрування. |
|
|
|
|
|
Теорема 3.3. Нехай функція x0(t) 0 |
є розв’язком однорідного рівняння |
||
(3.2), |
а функція x(t) є розв’язком неоднорідного рівняння (3.1). Тоді формула |
|||
|
x(t) C x0(t) x(t), |
C |
|
|
задає |
всі розв’язки неоднорідного рівняння (3.1). |
|
||
|
Приклад 3.1. Розв’язати рівняння x x t. |
|
||
|
Крок 1. Розглянемо |
однорідне рівняння x x 0. Це |
рівняння з |
|
відокремлюваними змінними, |
всі розв’язки якого мають вигляд |
|
||
|
|
x(t) C et, Ñ . |
(3.3) |
13
|
Крок 2. З теореми 3.2 |
випливає, що |
|
у |
неоднорідного рівняння існує |
||||||||||||||
розв’язок |
у вигляді |
|
|
t |
. |
Звідси |
|
|
|
t |
|
t |
. |
Підставимо |
|||||
|
x(t) C(t)e |
|
x(t) C(t)e |
|
C(t)e |
||||||||||||||
отримані |
вирази для x(t) |
та |
|
|
у |
вихідне |
рівняння. |
Отримаємо |
|||||||||||
|
x(t) |
||||||||||||||||||
|
t |
C(t)e |
t |
C(t)e |
t |
t. Звідси |
|
|
t |
та |
C(t) (t 1)e |
t |
. |
|
|||||
C(t)e |
|
|
|
C(t) te |
|
|
|
||||||||||||
|
Таким чином, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x(t) (t 1). |
|
|
|
|
|
(3.4) |
Крок 3. З формул (3.3), (3.4) та теореми 3.3 випливає, що всі розв’язки нашого рівняння задаються формулою
x(t) C et (t 1), Ñ .
2. Рівнянням Бернуллі називається
|
|
|
|
|
|
|
a (t)x |
a (t)x f (t) x |
, |
|
|
|
|
|
(3.5) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де функції a0(t),a1(t), f (t) неперервні на деякому інтервалі |
( , ), причому |
||||||||||||||||||||
a0(t) 0, t ( , ), f (t) 0, а – довільне число. При |
0 або |
1 |
|||||||||||||||||||
рівняння (3.5) є лінійним. Тому розглянемо випадок, коли |
|
0 та |
1. |
||||||||||||||||||
Зауважимо, що при 0 рівняння (3.5) має розв’язок |
x(t) 0. |
Помножимо |
|||||||||||||||||||
обидві частини рівняння (3.5) на x . Отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
a (t)xx |
a (t)x1 f (t). |
|
|
|
|
|
(3.6) |
||||||||
|
|
|
0 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Зробимо заміну z(t) x(t) 1 . Тоді рівняння (3.6) зводиться до лінійного |
|||||||||||||||||||||
рівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
a0(t) |
z(t) a1(t)z(t) f (t). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Приклад 3.2. Розв’язати рівняння Бернуллі tx 4x t2 |
|
|
, |
t 0. |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
x |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Це рівняння має розв’язок |
x(t) 0. Поділимо наше рівняння на |
|
|
|
. |
||||||||||||||||
|
|
x |
|||||||||||||||||||
Отримаємо t |
x |
|
4 |
|
t2 . Зробимо в цьому рівнянні заміну змінних z |
|
. |
||||||||||||||
|
x |
x |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||
x |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14
Рівняння |
звелось до |
лінійного |
рівняння 2t z 4z t2 . Його розв’язок має |
||||||||||
|
|
lnt |
|
|
|
t2 |
|
C |
lnt |
|
|
. |
|
вигляд: |
z t2 |
C |
|
. Отже |
|
|
|||||||
|
x |
||||||||||||
|
|
|
|||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
Таким чином,
x t4 C
x 0.
lnt 2 |
|||
|
|
, C , |
|
2 |
|||
|
|
Вправи
Аудиторні |
Домашні |
|
|
Розв’язати рівняння: |
Розв’язати рівняння: |
№ 3.1. tx 2x 2t4. |
№ 3.7. t2x tx 1 0. |
№ 3.2. (tx et)dt tdx 0. |
№ 3.8. x t(x tcost). |
|
|
№ 3.3. (tx 1)lnt 2x. |
№ 3.9. tx (t 1)x 3t2e t. |
|
|
№ 3.4. (t x2)dx xdt. |
№ 3.10. (sin2 x tctgx)x 1. |
№ 3.5. tx2 x t2 x3. |
№ 3.11. (1 2tx)x x(x 1). |
|
|
№ 3.6. txdx (x2 t)dt. |
№ 3.12. tx 2x t5x3et 0. |
|
|
4. Рівняння у повних диференціалах. Рівняння, не розв’язані відносно похідної
Теорія
1. Розглянемо диференціальне рівняння
M(t,x) dt N(t,x) dx 0 |
, |
(4.1) |
де функції M(t,x) та N(t,x) неперервні та диференційовані в однозв’язної
області 2 .
15
Рівняння (4.1) називається рівнянням в повних диференціалах, якщо його ліва частина є повним диференціалом деякої функції U(t,x), тобто
dU(t,x) U(t,x)dt U(t,x)dx M(t,x)dt N(t,x)dx.
t x
Для того, щоб рівняння (4.1) було рівнянням в повних диференціалах,
необхідно і достатньо, щоб
M(t,x) N(t,x).
x t
Якщо ліва частина (4.1) є повним диференціалом функції U(t,x), то всі розв’язки рівняння (4.1) задаються формулою
|
|
|
|
|
U(t,x) C, |
C . |
(4.2) |
||||||
Якщо рівняння (4.1) є рівнянням в повних диференціалах, то для |
|||||||||||||
знаходження функції U(t,x) скористаємося рівностями: |
|
||||||||||||
|
U(t,x) |
M(t,x), |
|
U(t,x) |
N(t,x). |
(4.3) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
t |
|
|
|
x |
|
||||||
Інтегруючи першу рівність по |
t, визначимо U(t,x) з точністю до довільної |
||||||||||||
функції (x): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
U(t,x) M(t,x)dt (t,x) (x). |
(4.4) |
||||||||||
Диференціюємо (4.4) по x, та, |
враховуючи другу рівність |
(4.3), здобудемо |
|||||||||||
диференціальне рівняння для визначення функції (x): |
|
||||||||||||
|
|
|
d (x) |
N(t,x) |
(t,x) |
. |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
dx |
|
|
|
x |
|
||||
Приклад 4.1. Розв’язати рівняння (2tx 3x2)dt (t2 6tx 3x2)dx 0. |
|||||||||||||
Маємо M(t,x) 2tx 3x2, |
N(t,x) t2 6tx 3x2. Тому |
|
|||||||||||
|
|
M(t,x) |
2t 6x, |
N(t,x) |
2t 6x. |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
x |
|
|
|
t |
|
16
Таким чином, M(t,x) N(t,x) . Тобто наше рівняння є рівнянням в повних
|
x |
|
t |
|
|
|
диференціалах. Для знаходження функції U(t,x) скористуємося (4.3): |
|
|||||
|
U(t,x) |
2tx 3x2, |
U(t,x) |
t2 6tx 3x2. |
(4.5) |
|
|
|
|
||||
|
|
t |
x |
|
Інтегруючи першу з цих рівностей по t, отримаємо:
U(t,x) t2x 3x2t (x).
Підставимо вираз для U(t,x) у другу рівність (4.5). Отримаємо:
t2 6tx d (x) t2 6tx 3x2. dx
Звідси |
d (x) |
3x2. Функція |
(x) є однією з первинних для функції |
3x2 , |
|
|
|||||
|
dx |
|
|
|
|
наприклад (x) x3. Тоді |
U(t,x) t2x 3x2t x3. Всі розв’язки нашого |
||||
рівняння задаються формулою |
|
|
|
||
|
|
t2x 3x2t x3 C, |
C . |
|
2. Диференціальні рівняння першого порядку, не розв’язані відносно похідною, мають вигляд:
F(t,x,x) 0 .
Одним з методів розв’язання таких рівнянь є розв’язання відносно x. Набуті
в результаті одне або декілька рівнянь розв’язуються одним з розглянутих раніше методів.
Приклад 4.2. Розв’язати рівняння x3 |
2tx2 x 2t. |
|
Маємо |
x3 2tx2 x 2t (x 2t) (x2 |
1). Тому вихідне рівняння |
еквівалентне |
рівнянню x 2t 0. Розв’язки |
останнього рівняння мають вигляд |
x t2 C,C .
Приклад 4.3. Розв’язати рівняння x2 (sint 2tx)x 2txsint 0.
17
|
З |
|
рівності x2 (sint 2tx)x 2txsint (x sint) (x 2tx) |
випливає, що |
||||||||||
вихідне рівняння еквівалентне сукупності двох рівнянь |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x sint та |
|
x 2tx. |
|
|
Розв’язавши ці рівняння, отримаємо |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x cost C |
та x Cexp(t2). |
|
||
Вправи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Аудиторні |
|
|
Домашні |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Розв’язати рівняння: |
|
|
|
Розв’язати рівняння: |
|
|||||||||
№ 4.1. e xdt (2x te x )dx 0. |
|
№ 4.6. 2txdt (t2 x2)dx 0. |
||||||||||||
№ 4.2. |
|
3t2 x2 |
|
|
|
2t3 |
5x |
|
|
№ 4.7. (2 9tx2)tdt (4x2 |
6t3)xdx 0. |
|||
|
|
x2 |
dt |
x3 |
dx 0. |
|||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
№ 4.3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ 4.8. (1 x2 sin2t)dt (2xcos2 t)dx 0. |
|||
t |
|
|
|
|
(t2 1)cosx |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
2 |
dt |
|
|
|
|
dx 0. |
|
№ 4.9. x2 4x3 0. |
|
||
|
|
cos2x 1 |
|
|||||||||||
sinx |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
№ 4.4. x2 |
x2 0. |
|
|
|
№ 4.10. x2 2t x 8t2. |
|
||||||||
№ 4.5. x2(x2 1) 1. |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Метод введення параметра для рівнянь, не розв’язаних відносно
похідної. Рівняння Клеро і Лагранжа
Теорія
Диференціальні рівняння першого порядку, не розв’язані відносно похідної, мають вигляд F(t,x,x) 0. Як ми вже зазначали, одним із методів розв’язання таких рівнянь є розв’язок відносно x, тобто призведення рівняння до вигляду x f (t,x). У деяких випадках рівняння F(t,x,x) 0 не вдається
18
розв’язати відносно похідної, але |
вдається розв’язати відносно x або |
відносно t. Тоді ми здобудемо рівняння вигляду: |
|
x f (t,x), |
t g(x,x). |
Розглянемо деякі рівняння цього типу, які розв’язуються методом введення параметра.
1. Розглянемо диференціальне рівняння:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t f (x) |
, |
|
|
|
|
|
|
(5.1) |
|||||
де функція f |
визначена і неперервна та диференційована на інтервалі (a,b). |
|||||||||||||||||||||||
Рівняння (5.1) |
не розв’язане |
відносно похідної. Розв’яжемо |
|
його методом |
||||||||||||||||||||
введення параметра. |
Нехай |
dx |
|
p. Звідси і з (5.1) |
маємо |
|
|
|
||||||||||||||||
dt |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t f (p). |
|
|
|
|
|
|
(5.2) |
|||||||
Диференціюємо обидві частини (5.2). |
Отримаємо |
dt |
|
df (p) |
dp. Звідси та з |
|||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dp |
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
рівності dt |
|
випливає, що |
dx |
df (p) |
p dp. |
Інтегруючи, отримаємо |
||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
dp |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
x |
df (p) |
pdp C, |
С . |
|
|
|
|
(5.3) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
dp |
|
|
|
|
||||||||||||||
Формули (5.2) |
|
|
та |
(5.3) задають розв’язок |
рівняння (5.1) |
в параметричній |
||||||||||||||||||
формі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 5.1. Розв’язати рівняння t exp(x) x. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Нехай |
|
dx |
p. Тоді |
t ep p. |
Звідси |
dt ep 1 dp. Отже, |
||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
dx ep 1 pdp. Інтегруючи, |
отримаємо x (p 1)ep |
|
p2 |
C. Таким чином, |
||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
всі розв’язки нашого рівняння задаються в параметричному вигляді:
t ep p
|
p |
2 |
|
|
|
x (p 1)ep |
|
C, |
C . |
||
2 |
|||||
|
|
|
19
2. Розглянемо диференціальне рівняння |
|
x f (x) , |
(5.4) |
де функція f визначена і неперервна та диференційована на інтервалі (a,b).
Розв’яжемо рівняння (5.4) методом введення параметра. Нехай dx p. Звідси dt
та з (5.4) маємо
x f (p). |
(5.5) |
Диференціюємо обидві частини (5.5). Отримаємо dx df (p)dp. Звідси та з dp
рівності |
dx pdt |
випливає, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
df (p) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
pdt |
dp. |
(5.6) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dp |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Далі слід розглянути два випадки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
А) Нехай p 0. Якщо 0 (a,b), то з (5.5) |
знаходимо розв’язок рівняння |
|||||||||||||||||||||
(5.4): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x f (0). |
|
|
|
|
|
|
(5.7) |
|||||
Якщо ж |
0 (a,b), то у нашого рівняння не існує розв’язків у вигляді (5.7). |
|||||||||||||||||||||
Б) |
Нехай |
p 0. |
Тоді |
з |
(5.6) |
маємо |
dt |
df (p) |
|
1 |
dp. |
Інтегруючи, |
||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dp p |
|
|||
отримаємо t |
df (p) |
|
1 |
dp C . |
Таким чином, усі розв’язки нашого рівняння |
|||||||||||||||||
dp |
p |
|||||||||||||||||||||
мають вигляд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x f (0), |
если |
|
0 (a,b), |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
df (p) |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
dp C, |
C |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
dp |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x f (p).
Приклад 5.2. Розв’язати рівняння x x4 1.
Нехай |
dx |
p. Тоді x p4 1 та |
dx 4p3dp. Звідси |
pdt 4p3dp. Якщо |
|
||||
|
dt |
|
|
20