osn_telezhurn

8. Інтертекстуальність телевізійного журналістського твору.

9. Сценарна майстерність у роботі тележурналіста.

Методика виконання: перегляд телевізійних новин та публіцистичних проектів; опрацювання рекомендованої літератури з теми.

Література: основна [5, 17, 20, 22], додаткова [36, 46, 58].

Тема 21. Стилістика сучасних телевізійних творів Практичне завдання № 15. Вивчення стилістики сучасних телевізійних

творів.

Мета завдання: сформувати уявлення про стилістичні особливості сучасних телевізійних програм та специфіку телевізійного слова, виробити вміння розрізняти типи повідомлень у журналістиці, доречно вживати виражальні засоби мови у власних творах.

Питання:

1.Типи повідомлень у тележурналістиці.

2.Вплив жанру на стилістику телевізійного твору.

3.Специфіка телевізійного слова.

4.Виражальні засоби телевізійної мови.

5.Інфотейнмент у теленовинах.

6.Тенденції розвитку сучасної телевізійної стилістики.

7.Стилістична єдність телепроектів у межах одного каналу.

8.Явище «формату» на ТБ.

9.Колективний та індивідуальний стиль у телевізійній творчості.

Методика виконання: 1) ситуаційний тренінг – студенти аналізують запропоновані викладачем ефірні телепрограми, визначають стилістику та аргументують її відповідність чи невідповідність жанру, меті, завданням телепроекту; 2) проблемний семінар із теми «Сучасні тенденції розвитку телевізійної стилістики». Орієнтовні питання: 1. Персоніфікація журналістських творів. 2. Іронія і сарказм як домінанти сучасного журналістського стилю. 3. «Журналістський стьоб» як засіб непрямої оцінки. 4. Проблема експансії запозичень, розмовний стиль, знижена та субстандартна лексика у ЗМІ. 5. Штампи, кліше, канцеляризми, професіоналізми, діалектизми в журналістській мові. 6. Поняття про літературну норму та її порушення. Обговорення рефератів за обраними темами.

Самостійна робота: 1) аналіз різних за жанром і стилем телевізійних програм: теленовин, телевізійного коментаря, бесіди, дискусії, нарису-портрету, есе, розважального шоу; 2) написання реферату на одну із запропонованих тем; 3) опрацювання обраної до семінару теми за допомогою рекомендованих джерел.

Мета самостійної роботи: виробити вміння критично мислити та аналізувати стилістику сучасного телеефіру, систематизувати знання з теми, доповнити опорний конспект лекції, підготуватися до практичного заняття.

Методика виконання: перегляд передач різних жанрів; опрацювання рекомендованих джерел із теми, конспектування ключових понять і тез; написання реферату.

Література: основна [3, 5, 9, 19], додаткова [7, 33, 34, 40, 41, 43].

41

Тема 22. Психологічні аспекти телевізійної журналістики Практичне завдання № 16. Вивчення механізмів формування образу

телевізійної передачі та чинників її впливу на ефективність телевізійної комунікації. Складання психологічного портрету телепередачі.

Мета завдання: сформувати уявлення про психологічний вплив екранного продукту на його споживача, сутність екранного образу журналіста як складової образу телепередачі; способи утримання уваги телеглядача.

Питання:

1.Психологічні проблеми сучасної тележурналістики.

2.Дослідження ТБ як засобу психологічного впливу.

3.Пропаганда та політична агітація на ТБ.

4.Образ журналістського твору.

5. Способи утримання уваги телеглядача.

6. Екранний образ журналіста як складова образу передачі. 7. Поняття «популярність» та «непопулярність».

8. Образи ідеальних ведучих новинарних телепрограм.

9. Історія виникнення кольорового телебачення.

10. Історія кольору в кадрі: від класичної стриманості до сміливих експериментів. 11. «Холодні» та «гарячі» кольори на екрані.

12. Дозволені та заборонені кольори на телеекрані.

13. Кольористика студійного простору. Роль деталей.

14. Колір та жанр телепередачі.

Методика виконання: 1) критичний аналіз кольористичного рішення телевізійних студій або заставок у різних телепроектах, оцінка відповідності домінуючого кольору концепції та меті програми; 2) аналіз та обговорення психологічних рис різних за жанром телепроектів і окремо – образів телеведучих цих програм, чинників популярності та впливовості (на основі сучасних досліджень з медіапсихології). Зіставлення рейтингів телепрограм, різних соціологічних та психологічних вимірювань і показників.

Самостійна робота: поглиблене опрацювання теми за допомогою рекомендованої літератури, дослідження програм різних жанрів у телеефірі, складання психологічного портрету обраної чи запропонованої викладачем телепередачі (письмово).

Мета самостійної роботи: поглибити та систематизувати знання з теми, доповнити опорний конспект лекції, підготуватися до практичного заняття.

Методика виконання: опрацювання рекомендованої літератури з теми; перегляд зазначених телепрограм, написання рецензії на обрану телепередачу.

Література: основна [1, 7, 11, 13], додаткова [4, 10, 12, 16, 25, 26, 27, 34, 50, 53], інформаційні джерела [7].

Тема 23. Впливовість, дієвість та ефективність телевізійної журналістики Практичне завдання № 17. Вивчення чинників впливовості телевізійних

журналістських матеріалів та результативності журналістської праці.

Мета завдання: виробити розуміння професійної дієвості як конкретної участі тележурналістики в розв’язанні соціальних, економічних та інших проблем

42

та ефективності як міри задоволення потреб аудиторії в масовій інформації. Підвищити результативність журналістської праці майбутніх фахівців телебачення.

Питання:

1.Поняття про вплив журналістських матеріалів.

2.Типологія впливу.

3.Диференціація впливу.

4.Пропозитивні та прескриптивні механізми впливу.

5.Чинники впливовості журналістських матеріалів.

6.Найпоширеніші прийоми маніпулювання в журналістиці.

7.Сучасні теорії дослідження впливовості журналістських матеріалів.

8.Дієвість та ефективність журналістської праці.

9.Методи вимірювання ефективності журналістики.

Методика виконання: проблемна дискусія з теми «Дієвість та ефективність телевізійних журналістських матеріалів». Орієнтовні питання:

1. Функції «сторожового собаки», «соціального наглядача», «викривальника», «пошукувача правди». 2. Яку правду шукають журналісти? 3. Позитивні й негативні аспекти викривальної журналістики. 4. Механізми впливу на масову аудиторію в сучасних телепроектах. 5. Маніпулювання суспільною думкою: в яких випадках лукавить і тисне журналіст? 6. Соціальна позиція: чи існують сумлінні та моральні журналісти? 7. Перед ким соціально відповідальні сучасні тележурналісти? Обговорення резонансних журналістських матеріалів та телепроектів, що вплинули на громадську думку або подальший розвиток подій, зрушили з місця, підштовхнули до розв’язання важливі соціальні проблеми, або, навпаки, заподіяли шкоди суспільству. Визначення чинників впливовості конкретного журналістського матеріалу (телепрограми).

Самостійна робота: 1) поглиблене опрацювання теми за допомогою рекомендованої літератури; 2) аналіз телепрограм, які носять характер журналістських розслідувань або соціальних проектів («ТСН Варта», «Знак оклику», «Агенти впливу», «Агент национального влияния», «Без табу з Ольгою Герасим’юк», «Служба розшуку дітей», «Знак якості» та ін.).

Мета самостійної роботи: поглибити та систематизувати знання з теми, доповнити опорний конспект лекції, підготуватися до проблемної дискусії на практичному занятті.

Методика виконання: робота з рекомендованою літературою; перегляд у телеефірі зазначених програм.

Література: основна [3, 7, 8, 9, 10], додаткова [7, 37, 38, 56], інформаційні джерела [7].

2. Методичне забезпечення курсу

Опорні конспекти лекцій, нормативно-правові документи, ілюстративні матеріали, слайди, персональний фотота відеоархів викладача. Студентам також слід спиратися на рекомендовані джерела з дисципліни.

43

ІІІ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І НАВИЧОК

1. Методи навчання

Лекції, практичні заняття (із застосуванням інтерактивних методів: дискусії, рольових та імітаційних ігор), самостійна робота студента (спостереження, опитування, аналіз, синтез, моделювання, вивчення першоджерел, виконання письмових творчих завдань).

2. Форми контролю успішності студентів

Підсумковий контроль у формі іспиту. Проміжні:

усне та письмове опитування – відповіді на поставлені запитання з поясненням окремих положень, тлумаченням основних понять, наведенням аргументів, прикладів;

захист рефератів – реферування ключових джерел з теми, узагальнення та аналіз матеріалу, публічна доповідь про результати й висновки;

контрольна вправа або творче завдання – написання контрольної роботи, робота над ефірним матеріалом, виконання будь-якого завдання чи вправи самостійно або в групі тощо;

тестування – усне або письмове опитування, під час якого студент здійснює вибір правильної відповіді з кількох запропонованих;

оцінка та самооцінка – оцінювання педагогом підготовлених на практичні заняття доповідей і творів, оцінювання студентами своєї роботи та роботи одногрупників з мотивуванням оцінок, оцінювання роботи групи в цілому, рівня активності кожного студента під час тренінгових та ігрових форм занять.

3. Розподіл балів та критерії оцінювання

Мінімальна / максимальна кількість балів, які повинен набрати студент для зарахування модуля і допуску до складання іспиту

						Підсумковий
	Поточне тестування та самостійна робота					cеместровий	Сума
						контроль
						(екзамен)
		Модуль I		Модуль II
	Розділ 1	Розділ 2	Розділ 3	Розділ 1	Розділ 2	40	100
	(Т 1 – 3)	(Т 4 – 6)	(Т 7 – 9)	(Т 10 – 16)	(Т 17 – 23)
	3-15	3-5	3-10	6-20	5-10

44

Форми контролю до кожної теми модуля та критерії оцінювання знань: МОДУЛЬ ПЕРШИЙ

Розділ 1 (Теми 1 – 3)

Форми контролю: співбесіда, усне та письмове опитування з теми, реферат.

Розділ 2 (Теми 4 – 6)

Форми контролю: співбесіда, усне та письмове опитування з теми.

Розділ 3 (Теми 7 – 9)

Форми контролю: співбесіда, усне та письмове опитування з теми. Модульна контрольна робота на знання природи та функцій телебачення,

основних історичних етапів розвитку ТБ, особливостей телекомунікації, професій та амплуа на ТБ, принципів організації телевиробництва, етапів планування телевізійного мовлення, правових засад діяльності ТРК і журналістів, журналістської етики (письмово).

МОДУЛЬ ДРУГИЙ

Розділ 1 (Теми 10 – 16)

Форми контролю: співбесіда, усне опитування, письмове тестування.

Розділ 2 (Теми 17 – 23)

Форми контролю: усне опитування, письмове опитування, тестування, реферат.

Модульна контрольна робота на знання системи жанрів тележурналістики та екранних жанрів; основних етапів створення телевізійного журналістського твору, принципів роботи з фактами і джерелами інформації, конструкції та стилістики сучасних телевізійних творів; психологічних аспектів тележурналістики; чинників впливовості та дієвості телевізійних журналістських матеріалів (письмово).

Критерії оцінювання:

•«відмінно» (А) — студент глибоко засвоїв теоретичний матеріал, ключові терміни та поняття, всебічно орієнтується в темі, першоджерелах, грамотно й аргументовано викладає думки, сумлінно й активно працював на практичних заняттях, якісно здійснив самостійну роботу над темою;

•«добре» (В/С) — студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами змісту теми, але допускає неточності й суперечності в аргументації суджень, добре відпрацював практичні заняття; достатньо сумлінно виконав самостійну роботу (залежно від загального рівня знань та якості виконаних робіт, кількості помилок і неточностей виставляється В або С);

•«задовільно» (D/E) — студент в основному опанував теоретичні знання, орієнтується у змісті теми, але непереконливо та плутано викладає думки, помиляється щодо формулювання основних понять, не продемонстрував активності під час практичних занять або деякі з них пропустив; самостійну роботу здійснив недостатньо ретельно (залежно від загального рівня знань та якості робіт виставляється D або Е);

•«незадовільно» (FX) — студент не опанував навчальний матеріал з курсу, не володіє ключовою термінологією, не орієнтується в першоджерелах і науковій літературі, демонструє відсутність наукового

45

мислення, пасивно та безініціативно відвідував практичні заняття чи пропустив більшість із них, проігнорував завдання для самостійної роботи.

Умови допуску студента до підсумкового семестрового контролю

(іспиту): виконання на позитивну оцінку модульних контрольних робіт. Статус залікових мають також проміжні усні та письмові опитування й тестування, завдання на практичних заняттях, самостійні творчі роботи (у тому числі письмові), які оцінюються в межах вищезазначених максимуму/мінімуму балів до кожного блоку тем.

Мінімальна кількість балів поточного контролю для одержання допуску до іспиту має становити не менше 20. Лише тоді студент, отримавши на екзамені максимальні 40 балів, а сумарно 60 балів, має змогу одержати позитивну оцінку («задовільно» — Е або D).

4. Шкала оцінювання

	Сума балів за всі		Оцінка за національною шкалою
	види навчальної	Оцінка ECTS
			для екзамену, курсової	для заліку
	діяльності
	протягом семестру		роботи (проекту), практики
	90 – 100	А	відмінно
	80-89	В	добре	зараховано
	70-79	С
	60-69	D	задовільно
	50-59	Е
	1-49	FX	незадовільно	не
				зараховано

46

IV. ЗАПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ

1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.

2.Місце телебачення в системі ЗМІ, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.

3.Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.

4.Телебачення як винахід ХХ століття. Винаходи та відкриття, покладені в основу процесу телемовлення.

5.Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.

6.Соціальні та науково-технічні передумови виникнення телебачення.

7.Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50–60-ті роки).

8.Період «тотального відеозапису» в історії ТБ (70–80-ті роки).

9.Телебачення періоду «перебудови і гласності» (1985–1991 роки).

10.Телебачення у 90-ті роки.

11.Сучасні тенденції розвитку телебачення в Україні та світі.

12.Міжнародні спілки та об’єднання журналістів.

13.Телебачення як процес комунікації.

14.Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.

15.Творчі професії на ТБ. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.

16.Журналістська спеціалізація на ТБ.

17.Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.

18.Соціологічне вивчення телевізійної аудиторії. Телеметрія.

19.Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія ТРК.

20.Особливості національного телевізійного простору.

21.Специфіка регіонального телемовлення.

22.Правові засади телевізійного мовлення та журналістської діяльності.

23.Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів.

24.Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.

25.Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.

26.Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.

27.Рейтинг передач, програм, каналів.

28.Маркетинг сучасного телевиробництва. Форми фінансування телепроектів.

29.Стратегія і методи просування телевізійного продукту в ефірі. Промоушн. Ремаркетинг.

30.Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.

31.Жанри інформаційної тележурналістики.

32.Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.

33.Відмінності аналітики від телеінформації.

34.Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики.

35.Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.

36.Роль інформації на сучасному телеекрані.

37.«Новини» як типова форма телеінформації.

38.Жанрова типологія новинарної телепрограми.

39.Технологія виробництва теленовин.

40.Структурні елементи телевізійного репортажу та основні принципи їх поєднання.

41.Інтертекстуальна природа синхрону та «стендапу» в телевізійному репортажі. Принципи їх виправданого включення до телетексту.

42.Роль «підводки» в телерепортажі.

47

43.Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення». Основні відмінності, принцип подання інформації і телеефірі.

44.Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на ТБ.

45.Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.

46.Протокольна подія як основа телевізійного звіту.

47.Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці.

48.Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.

49.Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.

50.Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.

51.Специфіка телевізійного слова.

52.Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тенденції розвитку сучасної тележурналістики.

53.Персоніфікація інформації на ТБ.

54.Аналітичний огляд. Характеристика жанру. Критерії відбору подій до щотижневого випуску.

55.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.

56.Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, прес-конференції.

57.Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.

58.Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру.

59.Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики, його різновиди.

60.Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.

61.Філософський стрижень та стилістика жанру есе. Художні та публіцистичні прийоми самовираження автора.

62.Сатиричні жанри телевізійної журналістики. Ознаки, стилістичні особливості.

63.Замальовка як «операторський» жанр художньої публіцистики.

64.Ігрові та художні жанри на телеекрані.

65.Документальний телефільм. Специфіка екранної форми.

66.Телевізійні видовища, телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.

67.Телевистава, телеконцерт, телефільм.

68.Передача зображення і звуку на відстані. Принцип телемовлення.

69.Роль монтажу в телевізійній творчості.

70.Поняття «план» та «кадр» у тележурналістиці.

71.Композиція відеосюжету.

72.Телевізійний сценарій. Визначення, характеристика, різновиди.

73.Літературний та режисерський сценарії.

74.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі.

75.Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації.

76.Психологічний портрет телевізійної передачі.

77.Психологія кольору на екрані.

78.«Джинса» в тележурналістиці.

79.Тележурналістика і пропаганда. Тележурналістика і політична агітація.

80.Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.

81.Соціальна позиція та соціальна відповідальність тележурналіста.

48

V. ТЕЗАУРУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Українська мова	Англійська мова	Російська мова
Адресний кадр — відеокадр, що визначає	Address sequence	Адресный кадр
географічні координати місця зйомок, назву	(shot)
населеного пункту, закладу та ін.
Атрибуція — встановлення першоджерела	Attribution	Атрибуция
інформації, авторства.
Аудіметр — прилад, вперше використаний в	Audimetr	Аудиметр
США для вимірювання радіоаудиторії
(1940 рр.). Пізніше модифікації цього
приладу, призначені для вимірювання
телеглядацьких уподобань, стали називати
«ТВ-метр», «піплметр».
Аудиторія — певна множина потенційних	TV audience	Аудитория ТВ
споживачів медіапродукту; загальна кількість
глядачів, які мають можливість дивитися
телепрограми.
Білий шум — пропагандистcький прийом	White noise	Белый шум
подання такої кількості «новин», що стає
неможливим визначити пріоритети.
Блок (або контейнер) — набір рубрик у сітці	Block	Блок (контейнер)
мовлення, побудованих за принципом
повторення для різної аудиторії телеглядачів
залежно від часу подачі в ефір.
Брифінг — зустріч офіційних осіб із	Briefing	Брифинг
представниками ЗМІ, на якій стисло
викладається позиція з певного питання,
проблеми, події, або журналісти
інформуються про перебіг офіційних заходів.
Верифікація — перевірка інформації на	Verification	Верификация
достовірність, правдивість джерел.
Верстка — процес підготовки програми до	Making-up	Верстка
ефіру, створення завершеного сценарію, в
якому всі журналістські матеріали
вибудовуються в певну логічну послідовність
з урахуванням факторів актуальності,
суспільної значущості, тривалості тощо.
Відеозапис — фіксування на магнітній стрічці	Video record	Видеозапись
або інших матеріальних носіях візуальної та
звукової інформації з метою її збереження,
монтажу, відтворення.
Відеоканал — частина телепрограми, що	Video channel	Видеоканал
являє собою набір різносюжетних,
різножанрових передач, об’єднаних однією
адресою (музичний, дитячий, ТРК «1+1») або
одним напрямком мовлення (літературно-
художній канал «Культура»).
Глобалізація телемовлення — одна з	Globalization of	Глобализация
тенденцій розвитку сучасного ТБ, що	TV broadcasting	телевещания
передбачає взаємодію та кооперацію зусиль
телекомпаній різних країн.
Головний редактор — голова редакційно-	Editor-in-chief	Главный редактор

49

художньої ради редакції, студії, який дає
дозвіл на вихід кожної телепрограми, є
організатором творчого процесу.
Головний режисер на ТБ — художній	Main producer on	Главный режиссер
керівник телепрограм однієї студії, редакції,	TV	на ТВ
компанії, організатор творчого процесу
тимчасових знімальних бригад.
Головний режисер телеканалу — посадова	Main producer of	Главный режиссер
особа, відповідальна за структуру, дизайн,	TV channel	телеканала
естетику програм, культуру випуску, художнє
оформлення проміжків між передачами, імідж
та образ у кадрі дикторів (модераторів,
шоуменів).
Громадське телерадіомовлення — система	Public	Общественное
позабюджетного неприбуткового	broadcasting	телерадиовещание
загальнонаціонального, регіонального або
місцевого телерадіомовлення, яке створюється
засновниками – юридичними та/або
фізичними особами.
Діалог на телеекрані — розмова, бесіда,	Television dialog	Диалог на
мовне спілкування, у якому думка автора		телеэкране
розгорнута у вигляді співбесіди чи суперечки
між двома особами.
Державний комітет телебачення і	State Committee	Государственный
радіомовлення України — центральний	of television and	комитет по
орган виконавчої влади, що контролює	broadcast of	телевидению и
діяльність державних телерадіоорганізацій,	Ukraine	радиовещанию
здійснює міжгалузеву координацію та		Украины
функціональне регулювання з питань
діяльності інформаційної та видавничої сфер,
управління в інформаційній та видавничій
сферах тощо.
Джинса (профсленг) — замовний матеріал (як	«Jeans»	«Джинса»
правило, в теленовинах) з прямою або
непрямою (прихованою) рекламою будь-чого
(товару, явища, людини тощо). Див. також
«прихована реклама».
Драматургія телевізійного твору —	Dramatic concept	Драматургия
побудова фільму, передачі, програми, що	of TV work	телевизионного
відповідає 4-частинному розподілу дії		произведения
незалежно від характеру твору та його
хронометражу.
Ефірний час — інтервал часу протягом доби,	Ether time	Эфирное время
у межах якого організація теле- і (чи)
радіомовлення, відповідно до умов ліцензії на
мовлення, має можливість поширювати аудіо-
чи аудіовізуальні передачі для загального
перегляду, включаючи час поширення
рекламної інформації.
Жанр телепередачі — поняття, що	Genre of TV	Жанр телепередачи
узагальнює риси, властиві творам,	program
побудованим на основі однакових

50