1. Виникнення, становлення і розвиток інтелектуальної власності.

И. С. – это собственность на такие результаты интеллектуальной деятельности, на которые в соответствии с законом предоставляется правовая охрана.

2. Роль і значення інтелектуальної діяльності і власності для суспільства.

Людина з найдавніших часів була творцем; забезпечуючи свою життєдіяльність, виробляла продукти харчування, будувала житло, створювала знаряддя праці, одяг, прикраси, твори мистецтва. 

Творчою працею людини створюються всі багатства суспільства. Так було, є і буде. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовольняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності. Людина постійно перебуває у творчому пошукові. Це невід'ємна властивість людини, якою природа наділяє кожного із нас.

Творчість притаманна людині у будь-якій сфері її діяльності — у промисловому чи сільськогосподарському виробництві, військо вій справі, охороні здоров'я людей, лікуванні тварин, організації свого відпочинку і дозвілля  тощо.

Забезпечення своєї життєдіяльності люди все більше і більше пов'язують із досягненнями розумової діяльності. Саме завдяки розумовій діяльності людство переходить від одного етапу забезпечення необхідними засобами та знаряддями для свого існування до іншого — більш досконалого. Людство все більше переключається у цьому процесі на створення нових знарядь і засобів, тобто акцент переноситься саме на творчість, майстерність, уміння, що визначається словом «тех­ніка».

Тенденції розвитку науки, культури, техніки і виробництва, особливо другій половині XX свідчать про те, що людство у своєму розвитку підійшло до тієї межі, коли подальший прогрес буде зумовлюватися саме розумовою діяльністю суспільства. Тобто, саме результати розумової діяльності або за теперішньою термінологією — інтелектуальної діяльності будуть визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Уже тепер видно, що високий рівень інтелектуальної діяльності у тій чи іншій кращі зумовлює високий рівень добробуту її народу.

Там, де поважають науку, культуру і мистецтво, люди живуть краще, адже досягнення інтелектуальної діяльності зумовлюють рівень виробництва, культури, освіти тощо. Зазначені досягнення, безперечно, будуть визначати рівень виробництва, що стане лише засобом чи способом реалізації здобутків науки, культури, техніки. Не викликає сумніву, що досягнення науки мають пріоритетне значення і можуть бути використані у будь-якій сфері діяльності людей. Науково-технічні досягнення формують рівень і характер ви­робництва. Інтелектуальні досягнення у сфері художньої літерату ри, мистецтва і культури в цілому формують моральні засади суспільства, його світогляд, ставлення до навколишнього середовища, його бачення, тобто ті засади, які ми називаємо людськими цінно стями і які визначають духовний світ людини і суспільства. Саме ці засади є найбільш важливими у формуванні сві­тогляду суспільства і кожного окремого індивіда. Духовний характер суспільства формують саме діячі художньої літератури, культу ри і мистецтва, особливо найбільш видатні їх представники. Від ха­рактеру духовного світосприйняття залежать характер і напрями науково-технічного прогресу.