metodi4ka

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

ПОРФІМОВИЧ О. Л.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ДИСЦИПЛІНИ

«ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ»

для студентів спеціальності «Журналістика»

КИЇВ-2007

УДК 070.1 ББК 76.01 П60

Порфімович О.Л. Навчально-методичний комплекс з дисципліни П60 «Журналістське розслідування» для студентів спеціальності

«Журналістика». – К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2007. - 40 с.

Затверджено вченою радою Інституту журналістики (протокол № від 2007 року)

Автор ПорфімовичОльгаЛеонідівна, професоркафедритеоріїмасовоїкомунікації,

доктор політичних наук, доцент

Журналістське розслідування	3
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................	4
ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ...............................................................	9
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ......................................................	21
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ ................................................................	28
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА..........................................................	30
Рекомендації щодо самостійного перегляду телепрограм,
котрі спеціалізуються на жанрі
журналістського розслідування................................................................	32
Методичні рекомендації щодо підготовки
студентом власного журналістського
розслідування (семестрова самостійна робота) .....................................	33
ДОДАТОК А.
Схема проведення журналістського розслідування................................	37
ДОДАТОК Б.
Чотири стадії творчого мислення у взаємозв’язку
з сімома етапами інформаційної роботи..................................................	38
ДОДАТОК В.
Схема, що ілюструє ступінь достовірності інформації..........................	39

© Порфімович О.Л., 2007

4	Порфімович О. Л.

ВСТУП

«Сам жанр журналістського розслідування передбачає всебічне та детальне дослідження певної мало вивченої, закритої або такої, що ретельно приховується, теми, в процесі роботи на якою доводиться долати небажання деяких структур надати інформацію, яка вас цікавить» (В.Воронов, посібник «Журналістське розслідування», Росія).

«Журналістське розслідування справді суттєво відрізняється від інших видів журналістської діяльності. Ось три його особливості: 1. Первинне розслідування. Первинне розслідування - не огляд і не поєднання чужих даних і відомостей. Це

-дослідження, проведенерепортерами, якінайчастішепрацюютьіздуже«сирим» матеріалом. Цеможебутиабопроведеннябезлічіінтерв’ю, абодобіріпорівняння фактів і цифр. У багатьох випадках плодом такого розслідування є встановлення таких структур і зв’язків у матеріалі, яких ніхто раніше не знаходив. 2. Обрана тема приблизно пов’язана із сумнівними справами або з недбалістю, але доказів цьому немає. Нерідко буває, що у вас є підозри, що справа нечиста або що мала місце недбалість, але ні у вас, ні в кого іншого немає доказів. Їх необхідно зібрати, а це вимагає куди більше часу й постійних зусиль, ніж звичайна діяльність. Можливо також, що роботи буде більше, ніж на одного репортера. Звичайно, що ви вдастеся до таких витрат сил і часу, якщо тема важлива для читачів. 3. Хтось намагається зберегти інформацію в таємниці. Це характерно для багатьох видів журналістськоїдіяльності. Зрештою, однезвизначеньновинговорить, що“новини

-це щось таке, що хтось не бажає дати вам надрукувати”. Однак у повсякденній репортерській роботі існує такий момент, коли ви зупиняєтеся та пишете статтю на підставі досягнутого» (Д.Рендал, книга «Універсальний журналіст», глава «Журналістське розслідування», США).

«Журналістське розслідування – це найскладніший журналістський жанр, який об’єднує в собі елементи інтерв’ю, портрету, репортажу, хроніки, аналізу, синтезу. Завдання розслідування – захопити читача унікальною ситуацією і потім пояснити її сенс» (Посібник «Гід журналіста», Франція).

«Загальне правило стверджує, що стаття має містити відповіді на такі запитання: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Але розслідування йде значно далі, даючи гострі відповіді на ці запитання. Хто справді є головною дійовою особою події? Що саме відбулося? У якому точно місці це сталося? Чим саме займалися учасники цієї події? Як функціонує система, яка дала поштовх події? Чому це могло статися?» (Ж.Мурікан, «Журналістське розслідування», Франція).

«Журналістське розслідування – жанр аналітичної публіцистики, мета якого виявити потаємні пружини гострих суспільних (економічних, політичних, соціальних, моральних, екологічних) проблем, справжні причини існування яких старанно приховуються від широкої громадськості владними, політичними

Журналістське розслідування

5

та іншими впливовими колами. Факти, вчинки і поведінка людей, колізії, що виникають між ними, є складовими, на підставі яких журналіст вибудовує власну концепцію досліджуваного явища, його природи та умов існування. За формою реалізації авторського задуму журналістське розслідування – складний, синтетичний жанр, у друкованому чи електронному варіантах якого можуть бути використані елементи проблемної статті, памфлету, нарису, фейлетону, репортажу, інтерв’ю, звіту, рецензії, а також фінансові документи, ділове листування, постанови, протоколи, угоди, архівні, статистичні дані тощо. Головним принципом у роботі журналіста, який проводить розслідування, є гласність, створення відповідної атмосфери, громадської думки з приводу тих чи інших антисуспільних явищ, що виключало б їхнє повторення у майбутньому. Для здійснення цієї мети в журналістському розслідуванні використовується весь арсенал літературно-публіцистичних прийомів, які стимулювали б розумову енергію та впливали на емоції людей, викликаючи в них відповідну реакцію на скоєне» (О.Глушко, посібник «Журналістське розслідування: історія, теорія, практика», Україна).

До програми курсу «Журналістське розслідування» входять теми: 1) «Журналістське розслідування як жанр і як вид творчої діяльності», 2) «Складові журналістського розслідування як жанру. Підходи до його визначення», 3) «Початок роботи над журналістським розслідуванням», 4) «Технологія розслідування: від місця події до епіцентру явища», 5) «Організація робочого процесу», 6) «Аналітична діяльність жуналіста-інвестигейтора», 7) «Від аналітики – до композиції», 8) «Особливості журналістського розслідування на тему «замовне вбивство», 9) «Особливості журналістського розслідування на тему дотримання прав людини в Україні», 10) «Особливості роботи журналіста з міфами (розслідування міфів)», 11) «Особливості роботи журналіста з чутками (розслідування чуток)», 12) «Особливості журналістського розслідування справ, пов’язанихзкорупцією. Взаємовідносинижурналістазорганамидержавноївлади та управління», 13) «Особливості журналістського розслідування в економічній проблематиці», 14) «Особливості журналістського розслідування справ, пов’язаних з рейдерством», 15) «Етика та безпека журналіста під час роботи над журналістським розслідуванням».

Курс передбачає 30 лекційних годин (15 зустрічей з викладачем) та 15 годин на кожну академічну групу студентів на практичні (семінарські) заняття.

Курс: 4. Семестр: 8. Із розрахунку на одну академічну групу:

6										Порфімович О. Л.
						Семестри
	1	2	3	4	5	6	7	8	9		10	11	12	13
Лекцій								30
Семінарських
Практичних								15
Лабораторних
Консультацій								2
Самостійної роботи								10

						Семестри
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Залік
Екзамен								11
Контрольна робота
Курсова робота
Кваліфікаційна робота

Форми контролю та оцінювання знань пропонуються наступні.

Екзамен — це форма підсумкового контролю, яка передбачає перевірку розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу із всієї дисципліни, здатності творчо використовувати накопичені знання та вміння, формувати власне ставлення до певної проблеми тощо. Оцінювання здійснюється у балах (максимальна сума балів - 100).

При поточному контролі оцінці підлягають: систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, експрес-контролю у формі тестів тощо.

При виставленні балів за модульний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, самостійне опрацювання тем, написання реферату або власного журналістського розслідування.

Підсумковий семестровий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконанняписьмовихі/абоуснихекзаменаційних завдань. Наекзаменвиносяться вузловіпитання, завдання, щопотребуютьтворчоївідповідітавміннясинтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань.

У випаду відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття

Журналістське розслідування

7

через усне опитування у позааудиторний час.

Після кожного семінарського заняття студентам надається можливість ознайомитися з оцінками для уникнення можливих непорозумінь.

В разі відсутності студента при написанні контрольної роботи йому надасться можливість у 2-х тижневий термін виконати цей вид роботи. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів з даного модуля рівна

„0” (нулю).

Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (100-бальна шкала) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:

100-бальна шкала	Оцінка за національною шкалою та шкалою
		Університету
90-100	5		Відмінно
85-89	4		Добре
75-84
65-74	3		Задовільно
60-64
1-59	2		Незадовільно

Загальні вимоги до видів контролю:

1.Ознайомлення в повному обсязі з обов’язковою літературою.

2.Передбачене письмове завдання для самостійної роботи є обов’язковим для написання (вид роботи – власне розслідування, обсягом не менше 0,4- 0,5 друк.арк.; або реферат з таким же обсягом).

3.Слухачі курсу повинні бути готовими до поточного експрес-опитування на кожному занятті – лекційному або практичному (експрес-опитування триває 7-15 хвилин).

4.В середині семестру передбачається глибокий контроль знань (контрольна робота).

5.Іспитпроводитьсявідразупозавершеннікурсутазурахуваннямрезультатів попередньої роботи на лекційних та практичних (семінарських) заняттях.

Контрользнань. Контрольздійснюєтьсязамодульно-рейтинговоюсистемою. Оцінювання за формами контролю:

	8				Порфімович О. Л.
				Бали, які
				можна
	№п\п	Назва модуля	Форми контролю	отримати за	Разом бали
				контрольну
				форму роботи
			А. Аналіз публікацій
	1	«Журналістське	(журналістських	за кожну – 1	максимально – 5
		розслідування»	розслідувань) в
			Інтернет-виданнях (5)
			Б. Експрес-опитування	за кожну
			з елементами дискусії	правильну	максимально – 6
			(6)	відповідь – 1
			В. Контрольна робота		максимально
			для поточної перевірки
					– 20
			теоретичних знань (1)
			Г. Модульна
			залікова робота		максимально
			написання власного
					– 29
			журналістського
			розслідування
		Разом за модуль			максимально
	2	«Журналістське
					– 60
		розслідування»
	3	ІСПИТ			максимально
					– 40
		РАЗОМ ЗА			мінімально – 60
	4				максимально
		СЕМЕСТР
					– 100

Бали сумуються в кінці семестру.

Журналістське розслідування

9

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

ЛЕКЦІЯ 1.

Тема: Журналістське розслідування як жанр і як вид творчої діяльності.

-Загальні тенденції розвитку сучасного видавничого бізнесу в Україні та

світі;

-Новітні тенденції в журналістиці України;

-Формування редакційної політики видання;

-Місце і роль журналістського розслідування в сучасній журналістиці;

-З чого складається гарний журналіст;

-Журналістське розслідування як вид контроверсійної журналістики.

Завдання №1 для контролю знань на семінарському занятті1:

-Продумати десять тем для власного ймовірного журналістського розслідування. Скласти пояснювальну записку (обгрунтування) по кожній з тем;

-Визначити поняття «дослідження» і «розслідування», визначити спільне й відмінне;

-Знати обставини, які спонукали появу журналістського розслідування як жанр.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальнийпосібник\ 2-гевидання, переробленеідоповнене. – К.: Арістей, 2006. – 144 с. (Розділ перший).

ЛЕКЦІЯ 2.

Тема: Складові журналістського розслідування як жанру. Підходи до його визначення.

-На які запитання відповідає журналістське розслідування. Користь для суспільства від цього виду діяльності;

-Розслідування по-українськи. Розслідування по-західному. Журналіст: інвестигейтор, розслідувач, слідчий;

1 Оскільки на одне семінарське заняття «припадає» два лекційних заняття, викладач після кожної лекції дає завдання, що, відповідним чином, позначаються «Завдання №1» та «Завдання №2».

10	Порфімович О. Л.

-Види журналістського розслідування;

-Межі жанру. Межі діяльності.

Завдання №2 для контролю знань на семінарському занятті:

-Що таке журналістське розслідування, які його родові ознаки і специфіка?

-До якої групи жанрів воно належить?

-І чи жанр це взагалі, якщо в ході розслідування журналістові доводиться брати інтерв’ю, зіставляти й аналізувати факти, вибудовуючи власну концепцію явища, а також вести репортаж з місця подій?

-Місце ЖР в системі публіцистичних жанрів;

-Зарубіжні теоретики й практики мас медіа про завдання та новітні форми

ЖР.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Берлин Майкл. Краткое руководство по проведению журналистского расследования, 2000. Издательство: National Press Institute (Источник: http://molvar.narod.ru/lib.htm)

2.Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник \ За заг.ред В.Ф.Іванова. – К.: Академія Української преси, 2004. – 262 с.

3.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальнийпосібник\ 2-гевидання, переробленеідоповнене. – К.: Арістей, 2006. – 144 с. (Розділ третій).

ЛЕКЦІЯ 3.

Тема: Початок роботи над журналістським розслідуванням.

-Підходи до теми;

-Класифікація джерел інформації (загальна характеристика);

-Фактор часу для процесу збирання інформації;

-Фактор бюджету;

-Планування роботи, виходячи з розподілу інформаторів за «колами»;

-Елементи інших жанрів у майбутньому творі;

-Світові журналістські спільноти (оглядово).

Завдання №1 для контролю знань на семінарському занятті:

-Етапи роботи журналіста з розслідування обраної проблеми;

-Вимоги до інтерв’ю як до важливої складової в журналістському пошуку.

Журналістське розслідування

11

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Гід журналіста. Збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ. – К.: ІМІ, 1999.

2.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальнийпосібник\ 2-гевидання, переробленеідоповнене. – К.: Арістей, 2006. – 144 с. (Розділ четвертий).

ЛЕКЦІЯ 4.

Тема: Технологія розслідування: від місця події до епіцентру явища.

-Робота з документацією. Контакти з джерелами інформації першого кола. Опрацювання порядку зустрічей. Місце події. Архівація документів;

-Правила ведення блокноту. Диктофон, інша техніка для фіксації інформації;

-Від дозволеного до неприпустимого. Етика під час збирання інформації. Різниця між журналістами та тими, хто керується в своїй діяльності Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»;

-Перевірка інформації. Перевірка джерел інформації.

Завдання №2 для контролю знань на семінарському занятті:

-Розробити власну форму фінансової звітності щодо реалізації видатків (фактичних витрат) на проведене розслідування;

-Опрацювати Закон України «Про інформацію» - знати види інформації, проаналізувати власні можливості під час ведення розслідування: допустимі шляхи отримання інформації (межі власної наполегливості).

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальнийпосібник\ 2-гевидання, переробленеідоповнене. – К.: Арістей, 2006. – 144 с.

2.Еверет Девід. Навчальний посібник репортера. – К.: IREX ПроМедіа, 1999.

3.Етичні засади роботи журналіста: західний досвід. – К.: ІМІ, МО захисту свободи слова «Репортери без кордонів», 2002. – 80 с.

4.Журналістське розслідування. Матеріали семінару, проведеного 30.10-1.11 2000 року в Києві Інститутом масової інформації та Паризьким центром підготовки та вдосконалення журналістів.

12	Порфімович О. Л.

ЛЕКЦІЯ 5.

Тема: Організація робочого процесу.

-Погляд на предмет дослідження. Стереоскопічний ефект в журналістиці (коли предмет видно більш ніж з одного боку);

-Елементи інформації, яка являє собою інтерес для дослідника (журналістаінвестигейтора);

-Фактор часу для процесу обробки інформації; як не перетворитися в «колекціонера» фактів;

-Основні принципи інформаційної роботи журналіста-інвестигейтора;

-Відмінність журналістського розслідування від наукової праці;

-Графік падіння цінності інформації в залежності від часу;

-Підходиісториківдонаписанняжурналістського(дослідницького) матеріалу. Поняття наукової організації праці журналіста-інвестигейтора.

Завдання №1 для контролю знань на семінарському занятті:

-Якими є середні норми падіння цінності інформації?

-В чому полягає стереоскопічний ефект в журналістиці? Завдяки чому можна його досягнути?

-Наукові підходи під час журналістського розслідування. Спільне та відмінне

вроботі науковця та журналіста.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальнийпосібник\ 2-гевидання, переробленеідоповнене. – К.: Арістей, 2006. – 144 с.

2.Защита объектов. Поздняков Е. Н., М., 1997.

3.Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. – Львів.: Паіс, 2004.

ЛЕКЦІЯ 6.

Тема: Аналітична діяльність журналіста-інвестигейтора.

-Твердження про те, що «факти нічого не варті»;

-Процес розкриття значення фактів (добір фактів, оцінка фактів, їхнє тлумачення, висунення гіпотези, пояснення, висновки);

-Фактор серендіпіді; мистецтво приходити до важливих висновків на підставі недостатніх даних;

-Інформаційна робота на перспективу (відповідь на запитання: «Що робиться?», «Що можуть зробити?», «Які мають наміри?»);

Журналістське розслідування

13

-Вивчення можливостей об’єкта дослідження; різниця між можливостями та намірами;

-Віднайдення та вивчення уразливих місць об’єкта дослідження, а також його потенційних можливостей;

-Застосування наукових методів; основні етапи аналітичної діяльності.

Завдання №2 для контролю знань на семінарському занятті:

-Поєднання фактів та аналітики як процес творчого мислення;

-Стадії процесу творчого мислення (накопичення знань та відомостей, осмислення матеріалу, умовиводи та висновки, перевірка висновків);

-Схематично: чотири стадії творчого мислення у взаємодії з сімома етапами інформаційної роботи.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальнийпосібник\ 2-гевидання, переробленеідоповнене. – К.: Арістей, 2006. – 144 с.

2.Как защитить вашего ребенка от преступников. Дж. Симонсон, Г. Маккол., Санкт-Петербург, 1995.

3.Константинов А. Журналистские расследования. История метода и современная практика. – СПб.: Издательский дом «Нева», 2003.

ЛЕКЦІЯ 7.

Тема: Від аналітики до композиції.

-Шість типів журналістів-дослідників;

-Використання методів суспільних наук в інформаційній роботі. Аналогія як метод (від відомого до невідомого). Аналогія та відсотковий метод. Використання окремих випадків як метод інформаційної роботи;

-Перевірка фактів, що стали основою матеріалу. Вірогідність та достовірність;

-Невірогідність. Кореляція та співпадіння. Буквенно-цифрова система, що виражає достовірність фактів;

-Передбаченнятап’ятьосновнихфакторів, щообумовлюютьйогоуспішність; три загальних принципи передбачення, що застосовуються для будь-якого випадку;

-Вибіркомпозиціїмайбутньогоматеріалу. Початок. Заголовок. Стиль. Образні засоби.

14	Порфімович О. Л.

Завдання №1 для контролю знань на семінарському занятті:

- В друкованих та електронних (інтернет) ЗМІ віднайти по кілька найбільш вдалих заголовків. Запропонувати власні. Обгрунтувати. Проаналізувати відповідність заголовка темі матеріалу та об’єкту дослідження.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальнийпосібник\ 2-гевидання, переробленеідоповнене. – К.: Арістей, 2006. – 144 с.

2.Константинов А. Журналистские расследования. История метода и современная практика. – СПб.: Издательский дом «Нева», 2003.

ЛЕКЦІЯ 8.

Тема: Особливості журналістського розслідування на тему «замовне вбивство».

-Рівні співпраці журналіста з представниками правоохоронних органів;

-Вивчення особи потерпілого (жертви); основні засади віктимоголічного аналізу;

-Вивчення особи ймовірного злочинця. Домисел. Вимисел. Передбачення;

-Безпека журналіста (основні правила) під час роботи над журналістським розслідуванням на тему замовного вбивства;

-Етичні засади діяльності журналіста.

Завдання №2 для контролю знань на семінарському занятті:

-Основні характеристики особи, яка вчиняє вбивство на замовлення (кримінологічний аналіз);

-Дослідити (інтернет-ресурс), які вбивства на замовлення (розкриті та нерозкриті) були вчинені в Україні за останні три роки;

-Створити власну схему (матрицю) збирання інформації щодо факту вбивства на замовлення.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Глушко О.К. Журналістське розслідування: історія, теорія, практика. Навчальний посібник \ 2-ге видання, перероблене і доповнене. – К.:

Арістей, 2006. – 144 с.

2.Маларек В. Викривання фактів. Суть та практика журналістського розслідування. – К., 1999.

3.Мурікан Ж. Журналістське розслідування. – К.: ІМІ, 2003.

Журналістське розслідування

15

ЛЕКЦІЯ 9.

Тема: Особливості журналістського розслідування на тему дотримання прав людини в Україні.

-Стан дотримання та захисту прав людини в Україні та за кордоном;

-Державні та недержавні органи, що опікуються правами людини в Україні як джерела інформації;

-Особливості співпраці журналістів з правоохоронними органами;

-Правоохоронні органи як порушники прав людини;

-Конроверсійність думок; інтерв’ю з порушниками, потерпілими, свідками;

-Дотриманняетичнихнормпідчаспідготовкижурналістськогорозслідування на тему дотримання та захисту прав людини.

Завдання №1 для контролю знань на семінарському занятті:

-СтандотриманняправлюдиниправоохороннимиорганамиУкраїни, загальна характеристика;

-Стан дотримання прав людини в пенітенціарних закладах України, загальна характеристика;

-Стан дотримання прав дитини в Україні, загальна характеристика;

-Проблема торгівлі людьми та людськими органами в Україні, загальна характеристика;

-Омбудсменська діяльність в Україні, загальна характеристика;

-Створити власну схему (матрицю) збирання інформації щодо фактів порушення прав людини (дитини).

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Практичні поради журналістам, які відстоюють принципи свободи слова.

– К.: ІМІ, 1998.

2.Приступенко Т. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації. – К.: Інститут журналістики, 2004.

3.Психология преступника и расследования преступлений. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е., М.,1996.

ЛЕКЦІЯ 10.

Тема: Особливості роботи журналіста з міфами (розслідування міфів).

-Сучасна політологічна та філософська думка про міфи та міфотворення;

-Особливості журналістського жанру «Повидло»;

-Класифікація міфотворчих матеріалів;

16	Порфімович О. Л.

-Прийоми маніпуляції масовою свідомістю, що застосовуються в жанрі «Повидло»;

-Методи підвищення ефективності інформації; функціональні особливості мас медіа в аспекті міфотворення;

-Особливості розслідування міфів.

Завдання №2 для контролю знань на семінарському занятті:

-Міф та його особливості;

-Політичне, соціальне міфотворення: засади та особливості;

-Міфотворення як журналістський метод відображення дійсності;

-Міфотворення як комунікативно-політична технологія;

-Ставлення громадськості до журналістського міфотворення. Міф, література та кінематограф;

-Ставлення громадськості до журналістського міфотворення;

-Законність та етичність міфотворчих публікацій у засобах масової інформації;

-Основні засади розслідування міфів.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. Малькольм Ф. Мэллет, М., 1993.

2.Средства персональной и коммерческой безопасности (специальная техника). М.: Knowledge Express Inc., 1991.

3.Тертычный А.А. Расследовательская журналистика. – М.: Аспект пресс, 2002.

4.Барт Р. Мифологии. – Пер. с фр., вступ. Ст. и коммент. С. Н. Зенкина. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1996. – 312 с.

5.Березовая Т.Г. Стратегія соціальних містифікацій. Навчальний посібник для студентів факультетів соціології. – СПБГУ, 1999. – 217 с.

6.Дзялошинский И.М. Как создаются «герои» и «дьяволы» // Советник.

–1997. – №1. – С. 44-48.

7.Жирков Г. Проблемы изучения механизма мифологизации в журналистике // Вестник Моск. Ун-та. Сер. 10., Журналистика. – 1992. – №3. – С. 47-56.

8.Исупов К.Г. Мифология истории и социальный самообман // Вестник высшей школы. – 1989. – №7.

9.К.Г. Юнгосовременныхмифах: Сб. трудов: Пер. снем. – М.: Практика,1994.

–252 с., ил.

10.Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. – К.: Оріяни, 2000. - 445 с. http:// www.tuad.nsk.ru/~history/

11.Кассирер Э. Техника современных мифов // Вестник Моск. Ун-та.

Сер.7.Философия. – 1990. – №2. – С. 58-69.

Журналістське розслідування

17

12.Кириллова Н.Б. Мифотворчество в медиакультуре // Общественные науки и современность. – 2005. – № 5. – С. 155-165.

13.Осипов Г.В. Социальное мифотворчество и социальная практика. – М.: Изд-во НОРМА, 2000 – 543 с.

14.Осипов Г.В. Социология и социальное мифотворчество. – М.: Изд-во НОРМА, 2002. – 656 с.

15.Павлюк Людмила. Міфопоетика і міфополітика: міф, контрміф, антиміф // http://www.lnu.edu.ua/mediaeco/zur-kryt/n9/pavluk-mifopoet.htm.

16.Петрова О.О. Мифотворчество СМИ. – Тюмень, 2004. – 36 с.

17.Розин В.М. Мистические и эзотерические учения и практики в средствах массовой информации // Общественные науки и современность. – 1997.

– № 3. – С. 44-54.

18.Соколян М. Кодло: Повість. – К.: Факт, 2003. – 200 с.

19.Цыганов В.В. Медиа-терроризм: Терроризм и средства массовой информации. – К.: Ника-Центр, 2004. –124 с.

ЛЕКЦІЯ 11.

Тема: Особливості роботи журналіста з чутками (розслідування чуток).

-Основний закон чутки;

-Типологія чуток;

-Вплив чуток на життєдіяльність суспільства;

-Роль чуток у передвиборчих процесах;

-Умови і причини, що сприяють виникненню чуток;

-Чутка як технологія. Розслідування технології: від замовника, до виконавця та ретранслятора;

-Журналістські розслідування як спосіб система профілактики та протидії чуткам;

-Методи використання чуток під час спілкування з інформаторами.

Завдання №1 для контролю знань на семінарському занятті:

-Провести моніторинг інформаційних інтернет-сайтів; розпізнати штучно запущені чутки; обгрунтувати свої здогади;

-Вигадати три чутки: ймовірну, напівймовірну, неймовірну. Зробити прогноз щодо реакції суспільства в разі «запуску» ймовірної чутки.

-Створити власну схему ретрансляції чуток. Роль журналістів в системі ретрансляції чуток;

-Як не стати жертвою маніпулятивних прийомів (як не стати ретранслятором чутки, не здогадуючись, що тебе використовують на такий штиб).

18	Порфімович О. Л.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Техніка інтерв’ю. – К.: Міжнародний фонд «Відродження», 2000. – 120 с.

2.Уллмен Джон. Журналистские расследования: современные методы и техника. – М.: Виоланта, 1998.

3.Универсальный журналист. Дэвид Рэндалл, М.,1996.

4.Потеряхин А.Л. Психология слухов (Научно-практическое пособие). –

Черновцы, 2000. – 68 с.

ЛЕКЦІЯ 12.

Тема: Особливості журналістського розслідування справ, пов’язаних з корупцією. Взаємовідносини журналіста з органами державної влади та управління.

-Небезпеки для суспільства різних проявів корупції;

-Предмет журналістського розслідування у справах, пов’язаних з корупцією;

-Етапи і методика проведення журналістського розслідування корупційної діяльності (одержання попередньої інформації, конкретизація завдань та цілей журналістського розслідування; формування гіпотези; перевірка гіпотези;

-Структура доказового розсуду;

-Методи впливу на чиновників, які не бажають надавати інформацію.

Завдання №2 для контролю знань на семінарському занятті:

-Поняття корупції; особливості (ознаки) корупції в Україні;

-Органи державної влади та управління, що ведуть боротьбу з корупцією; шляхи взаємодії журналіста з державними органами, що ведуть боротьбу з корупцією;

-Недержавні (громадські) організації, що ведуть боротьбу з корупцією;

-Особливості спілкування з «корупціонерами»; журналіст як учасник конфлікту; журналіст як арбітр.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Универсальный журналист. Дэвид Рэндалл, М.,1996.

2.Порфімович О.Л. Корупція: парадоксалізація явища та пошук умовних позитивів // Наукові записки Київської школи сценування. – 2007. - №1.

– С.51-62.

Журналістське розслідування

19

ЛЕКЦІЯ 13.

Тема: Особливості журналістського розслідування в економічній проблематиці.

На лекцію запрошується видавець, генеральний директор Видавництва

«Економіка» (газети «Дело», «Инвестгазета», «Топ-100», «Marketing Media Review», «Business Spotlight» Ігор Володимирович Ляшенко.

Завдання №1 для контролю знань на семінарському занятті:

-Якими спеціальними знаннями повинен володіти журналіст, який працює в економічній проблематиці?

-Небезпеки для журналіста та його ЗМІ, які чекають під час журналістського розслідування, фігурантами якого є гравці великого бізнесу;

-Особливості перевірки інформації під час підготовки матеріалу;

-Етика журналіста-інвестигейтора, який зачіпає корпоративні інтереси фігуранта розслідування.

Список літератури, рекомендованої до теми:

1.Шалий О. Технологія журналістського розслідування \\ Законодавчий бюлетень для засобів масової інформації. – 1998. - №4.

2.Шостак М. Журналистские расследования \\ Журналист. – 1998. - №9-10.

ЛЕКЦІЯ 14.

Тема: Особливості журналістського розслідування справ, пов’язаних з рейдерством

НалекціюзапрошуютьсяпредставникиАнтирейдерськогоСоюзупідприємців України: виконавчий директор Андрій Андрійович Семидідько та директор Центра приватного права (Private Law Center), канд.юрид.наук, доцент Олександр Юрійович Серьогін.

Завдання №2 для контролю знань на семінарському занятті:

-Поняття рейдерства;

-Журналіст як арбітр або як сторона конфлікту під час розслідування справи, пов’язаної з рейдерством;

-Невідкладні заходи для покращення інформаційної ситуації підприємства та участь в них журналіста-інвестигейтора.