ДО.1к.неорганическая химия

11

Озон. Властивості та способи одержання озону. Будова молекули озону. Використання озону. Роль озону в природі.

Типові сполуки Оксигену. Оксиди та їх класифікація. Номенклатура оксидів. Пероксиди. Сполуки Гідрогену та Оксисену. Вода. Будова молекули води. Енергетична діаграма молекулярних орбіталей молекули води. Фізичні та хімічні властивості води. Гідрати, аквакомплекси, кристалогідрати. Термічна дисоціація води. Роль води в природі. Одержання хімічно чистої води. Пероксид водню. Будова його молекули та властивості. Окисно-відновні властивості пероксиду водню. Методи одержання та застосування пероксидів металів – похідних пероксиду водню.

13.2. Сульфур Будова атома Сульфуру, ступені окиснення, валентності. Фізичні властивості

простих речовин. Алотропія. Поліморфізм. Хімічні властивості сірки. Застосування сірки. Самородна сірка та способи її видобування.

Сульфіди елементів. Їх класифікація. Гідросульфіди. Сірководень, його фізичні та хімічні властивості. Способи одержання. Полісульфіди. Сульфіди металів в природі. Практичне використання сірководню та сульфідів.

Загальна характеристика сполук Сульфуру з галогенами.

Оксисенвмісні сполуки Сульфуру. Оксид Сульфуру (IV). Його властивості та характерні реакції. Сульфіти та сульфітна кислота. Хлористий тіоніл. Піросульфітна кислота. Політіонові кислоти.

Оксид Сульфуру (VІ). Роль температури та тиску в реакції окиснення оксиду Сульфуру (IV). Сульфатна кислота. Сульфати. Окиснювальна дія сульфатної кислоти. Піросульфатна кислота та піросульфати.

Персульфатна кислота та персульфати. Принципи способів одержання сульфатної кислоти. Олеум. Значення сульфатної кислоти для промисловості.

Сполуки Сульфуру (IV) і (VІ) з іншими елементами. Їх властивості. 13.3. Підгрупа селену

Селен, Телур, Полоній – p-елементи 16 групи. Електронна конфігурація, ступені окиснення, координаційні числа. Загальні закономірності властивостей в низці сірка- селен-телур-полоній. Знаходження в природі. Прості речовини. Сполуки селену, телуру та полонію зі ступенями окиснення –2, +2, +4, +6. Їх кислотно-основні, окиснювальновідновні та хімічні властивості.

13.4. Група хрому

Хром, Молібден, Вольфрам – d-елементи 6 групи.

Електронна конфігурація атомів. Прості речовини. Сполуки хрому, молібдену та вольфраму зі ступенем окиснення, рівним нулю; схема встановлення зв’язків в карбонілах цих металів. Кластерні сполуки.

Сполуки хрому, молібдену та вольфраму зі ступенем окиснення +2, +3, +6. Їх властивості. Явище координаційної ізомерії в оксохроматах (ІІІ). Осадження гідроксиду хрому (ІІІ) та утворення осаду змінного складу Cr2O3·nH2O – багатоядерного шаровидного полімеру.

Сполуки хрому, молібдену та вольфраму зі ступенем окиснення +6. Їх властивості. Хромова кислота. Оксохромати, оксомолібдати та оксовольфромати. Полімери оксоаніонів. Окисно-відновні властивості сполук елементів підгрупи хрому. Одержання металів. Значення сплавів хрому, вольфраму та молібдену. Порошкова металургія та металокераміка в сучасній техніці.

Тема 14. Елементи 15 та 5 груп Загальна характеристика елементів 15 та 5 груп. Будова атомів. Валентність та

ступені окиснення атомів елементів. Характер хімічних зв’язків в сполуках. Подібність та відмінність елементів 15 та 5 груп.

14.1. Типові елементи 15 групи

12

Нітроген. Особливості будови та розміри атома Нітрогену. Фізичні та хімічні властивості простої речовини. Способи одержання Нітрогену. Способи виділення азоту з повітря. Знаходження азоту в природі. Використання азоту. Нітриди. Способи одержання та класифікація. Аміак, його фізичні та хімічні властивості, будова молекули. Кислотноосновні та окисно-відновні властивості аміаку. Аміакати. Солі амонію. Аміди, нітриди, іміди. Взаємодія аміаку з водою. Промисловість зв’язаного азоту. Вплив температури та тиску на рівновагу синтезу аміаку з елементів. Реакції окиснення аміаку. Гідразин: будова молекули, способи одержання, властивості та використання. Солі гідразонію.

Гідроксиламін: будова молекули, способи одержання, властивості та використання. Окиснювально-відновні реакції гідроксиламіну. Солі гідроксиламонію.

Азидна кислота та її солі. Використання азидів. Галоїди сполуки Нітрогену. Сполуки Нітрогену з Оксигеном. Оксид Нітрогену (І): будова молекули, властивості, використання. Оксид Нітрогену (ІІ), умови його утворення з елементів. Одержання оксиду Нітрогену (ІІ), фізичні та хімічні властивості.

Оксид Нітрогену (ІІІ), будова молекули, фізичні та хімічні властивості. Одержання. Нітритна кислота, одержання, будова, властивості. Нітрити.

Оксид Нітрогену (IV), будова молекули, димеризація, одержання, токсичність, хімічні властивості.

Оксид Нітрогену (V), стійкість, хімічні властивості.

Нітратна кислота, фізичні та хімічні властивості, окисна дія в різних умовах. Термічна нестійкість. “Царська горілка”. Димляча нітратна кислота. Нітрати. Природні нітрати. Сучасні методи синтезу нітратної кислоти. Практичне значення нітратної кислоти та нітратів. Нітрогенвмісні добрива. Вибухові речовини.

Порівняльна характеристика оксигенвмісних сполук Нітрогену.

Фосфор. Поширеність в природі. Алотропні модифікації фосфору. Одержання та використання фосфору в промисловості. Фізичні та хімічні властивості фосфору. Оксигенвмісні сполуки фосфору. Оксид фосфору (ІІІ), будова молекули, властивості, способи одержання. Фосфітна кислота, одержання, властивості. Фосфіти. Гіпофосфітна кислота, будова, одержання, властивості. Гіпофосфіти. Оксид фосфору (V). Ортофосфатна кислота. Фосфати та гідрофосфати. Пірофосфатна та метафосфатна кислоти і їх солі. Поліметафосфати. Фосфорні добрива та миючі засоби на основі фосфатів. Суперфосфат, преципітат. Амофос, азофоска.

Фосфати металів, одержання, властивості. Фосфін, одержання. Співставлення властивостей фосфіну та аміаку. Солі фосфонію. Сполуки фосфору з галогенами. Неорганічні полімери на основі фосфонітрилхлориду. Інсектофунгіциди та напівпровідникові матеріали на основі фосфідів.

14.2. Підгрупа Арсену Загальна характеристика елементів підгрупи Арсену. Властивості та одержання

простих речовин. Розповсюдженість в природі. Алотропія Арсену. Сплави Стибію, Бісмуту. Використання Арсену, Стибію, Бісмуту.

Арсеніди та антимоніди металів. Арсін, стибін, вісмутін. Реакція Марша.

Оксиди Арсену (ІІІ), Стибію (ІІІ), Бісмуту (ІІІ), властивості, одержання. Арсенітна кислота. Гідроксиди Стибію та Бісмуту (ІІІ). Арсеніти та антимоніти. Трихлорид Арсену, Стибію та Бісмуту, їх гідроліз. Сульфід Бісмуту (ІІІ). Солі, оксосолі Бісмуту. Оксиди Арсену (V) та Стибію (V). Арсенатна та стибатна кислоти. Арсенати і антимонати. Пентахлорид Арсену та Стибію. Сульфіди Арсену (V) і Стибію (V). Тіосолі Арсену та Стибію. Сполуки Бісмуту (V).

14.3. Група Ванадію (5 група)

Загальна характеристика елементів групи Ванадію. Будова атомів, ступені окиснення, валентність. Схильність до утворення катіонної та аніонної форм. Схильність до комплексоутворення. Координаційні числа в сполуках.

13

Фізичні та хімічні властивості металів. Природні сполуки та їх переробка. Сплави. Використання ванадію, ніобію і танталу та їх сполук.

Оксиди ванадію (ІІ, ІІІ, ІV, V). Кислотно-основні властивості гідроксидів металів (V). Гідроліз галогенідів. Комплексні галогеніди.

Тема 15. Елементи 14 та 4 груп Загальна характеристика елементів 14 та 4 груп. Валентність та ступінь окиснення

елементів. Характер хімічних зв’язків в сполуках. Порівняння властивостей елементів 14 та 4 груп.

15.1. Типові елементи 14 групи Карбон. Особливості будови атома Карбону. Алотропія Карбону. Знаходження

Карбону в природі. Штучне одержання графіту та алмазів. Карбін. Вугілля як адсорбент газів, парів та розчинених речовин. Активоване вугілля. Хімічні властивості вільного вуглецю.

Сполуки Карбону з металами та неметалами. Карбіди металів, іх класифікація. Використання карбідів в техніці. Графітиди.

Сульфід (IV) Карбону. Ціан. Ціанідна кислота та її солі. Ціанамід. Роданідна кислота та роданіди.

Галогеніди Карбону. Фреони. Фторопласти.

Оксигенвмісні сполуки Карбону. Оксид Карбону (ІІ), будова молекули, одержання, властивості. Координаційні сполуки оксиду Карбону (ІІ) з металами ( карбоніли). Відновні властивості оксиду Карбону (ІІ). Фосген.

Оксид Карбону (IV). Карбонатна кислота, властивості. Карбонати, бікарбонати. Солі карбамінової кислоти. Карбамід.

Силіцій. Будова атома, розповсюдженість в природі, використання простої речовини. Причина відмінності хімії Силіцію та Карбону. Основні кремневмісні мінерали – кварц, силікати, алюмосилікати.

Одержання Кремнію. Фізичні і хімічні властивості. Сполуки Силіцію з металами та неметалами. Силіциди, їх класифікація, використання. Карборунд. Сполуки Силіцію з галогенами. Гексафторосилікатна кислота та її солі. Сполуки Силіцію з Гідрогеном. Будова силанів. Отримання, властивості, використання.

Оксигенвмісні сполуки Силіцію (ІІ), його природні модифікації. Кварцеве скло. Силікатні кислоти та їх солі. Силікагель і його використання. Золь силікатної кислоти. Силікати, їх гідроліз. Природні силікати (польовий шпак, слюда, азбест, каолін). Сучасні уявлення про будову силікатів. Штучні силікати (скло, ситали, цементи). Силіційорганичні сполуки (силікони, силоксани).

15.2. Підгрупа Германію Загальна характеристика підгрупи Германію. Властивості простих речовин. Роль

германію, як напівпровідникового металу. Сплави олова, свинцю. Лудіння. Знаходження в природі, одержання і використання простих речовин. Рафінування олова. Відношення простих речовин до кисню, металів, води, кислот та лугів.

Сполуки елементів підгрупи Германію з Оксигеном. Оксиди і гідроксиди стануму (ІІ) і плюмбуму (ІІ). Солі стануму (ІІ) і плюмбуму (ІІ). Станіти, плюмбіти. Відновлювальні властивості сполук стануму (ІІ).

Оксиди германію (IV), стануму (IV), плюмбуму (IV). Германієві та станатні кислоти. Германати, станати, плюмбати.

Оксид плюмбуму (IV). Сурік. Окиснювальні властивості сполук плюмбуму (IV). Тетрахлориди германію (IV) і стануму (IV). Комплексні сполуки стануму (IV).

Сульфіди стануму (IV) і тіостанати. Свинцевий акумулятор. 15.3. Група Титану (4 група)

Загальна характеристика елементів. Будова атомів. Валентність та ступені окиснення атомів елементів. Зміна стійкості найвищого валентного стану по групі. Характер хімічних зв’язків в сполуках. Схильність до утворення аніонної та катіонної форм.

14

Сполуки оксотитану (титанілу), оксоцирконію (цирконілу) і оксогафнію (гафнілу). Схильність до комплексоутворення.

Координаційні числа атомів в сполуках. Причини подібності властивостей Цирконію та Гафнію.

Фізичні та хімічні властивості металів. Відношення до кисню, води, кислот та лугів. Механізм розчинення металів в суміші нітратної та плавикової кислот. Використання титану.

Оксиди. Оксиди титану (ІІ, ІІІ, ІV). Особливості будови оксиду титану (ІV). Оксиди цирконію (ІV) та гафнію (ІV). Тугоплавкість діоксидів. Їх відношення до води, кислот, лугів. Переведення в розчинні сполуки. Принципи одержання діоксидів.

Гідроксиди. Гідроксиди титану (ІІ, ІІІ, ІV). Гідроксиди цирконію (ІV) та гафнію (ІV). Особливості будови гідроксидів елементів (ІV). Їх кислотно-основні властивості. Відношення до води, кислот, лугів. Титанати. Цирконати. Галогеніди елементів (ІV). Хлорид титану (ІІІ). Гідроліз галогенідів. Оксогалогеніди. Співставлення властивостей p- елементів 14 групи та d- елементів 4 групи.

Тема 16. Елементи 13 та 3 груп Загальна характеристика елементів 13 та 3 груп. Валентність та ступені окиснення

елементів. Характер змін властивостей елементів в 13 та 3 групах. 16.1. Типові елементи 13 групи

Бор. Будова атома, ступені окиснення, максимальна валентність типи гібридизації атома бору в сполуках. Поширеність бору в природі, ізотопний склад, основні природні сполуки бору. Проста речовина. Її будова та властивості. Одержання бору. Сполуки бору з металами та неметалами. Бориди металів. Борани, їх склад, одержання, властивості. Будова діборану. Комплексні гідриди, нітрид бору, гексагональний та кубічний (боразон), його використання. Галогеніди бору. Неорганічні полімери на основі сполук бору. Тетрафтороборатна кислота, її солі.

Оксигенвмісні сполуки бору. Борний ангідрид. Боратні кислоти, їх солі. Бура. Одержання, будова, гідроліз. Переробка природних боратів, складні ефіри боратної кислоти. Використання сполук бору.

Алюміній. Будова атома, ступені окиснення. Валентність, типи гібридизації, координаційні числа в сполуках. Розповсюдженість, ізотопний склад та природні сполуки алюмінію. Переробка бокситу і нефеліну в оксид алюмінію. Виробництво алюмінію. Фізичні та хімічні властивості алюмінію. Сплави алюмінію та їх використання. Оксид алюмінію. Корунд, його властивості. Штучні рубіни. Гідроксид алюмінію, його одержання та властивості. Солі алюмінію і кисневмісних кислот. Сполуки алюмінію з галогенами. Сульфід, нітрид алюмінію. Алюмінати, одержання і властивості. Гідроліз солей алюмінію і алюмінатів. Комплексні сполуки та подвійні солі алюмінію. Гідрид алюмінію і алюмогідриди. Використання сполук алюмінію.

16.2. Підгрупа Галію Загальна характеристика елементів підгрупи Галію, будова атомів, закономірність

зміни атомних констант в підгрупі. Докази віднесення Галію, Індію і Талію до головної (чи побічної) підгрупи періодичної системи. Поширеність, ізотопний склад і основні природі сполуки елементів підгрупи Галію. Одержання галію, індію і талію з відходів виробництва кольорових металів. Фізичні та хімічні властивості галію, індію, талію, їх використання.

Зміна стійкості кислотно-основних та окисно-відновних властивостей сполук галію, індію, талію зі ступенями окиснення (І) і (ІІІ). Сполуки елементів підгрупи Галію з Оксигеном, галогенами та Сульфуром. Солі і комплексні сполуки галію, індію, талію. Способи одержання та використання сполук галію, індію, талію.

16.3. Рідкоземельні 4 f- елементи (3 група, 6 період)

Будова атомів елементів підгрупи скандію і лантаноїдів. Характерні валентні стани, стійкий ступінь окиснення. Відкриття рідкоземельних елементів, ізотопний склад,

15

знаходження в природі (монацит, лопарит, гадолінит). Явище лантанідного стиснення. Видобування, фізичні та хімічні властивості рідкоземельних металів, їх використання. Оксиди, гідроксиди, солі рідкоземельних елементів. Подвійні солі. Комплесні сполуки, їх стійкість в низці скандій-ітрій-лантан-лютецій. Методи розділення та очистки рідкоземельних елементів (іонообмінна хроматографія, екстракція, фракційна кристалізація солей та фракційне осадження важкорозчинних сполук). Використання сполук рідкоземельних елементів у новітній техніці.

16.4. Актиноїди (5 f- елементи, 3 група, 7 період)

Синтезовані елементи. Синтез нептунію і плутонію. Особливості будови атомів актиноїдів. Відмінність в будові електронних шарів і в ступенях окиснення лантаноїдів і актиноїдів. Принципи розділення суміші урану і плутонію. Сполуки актиноїдів зі ступенями окиснення ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII. Синтез трансплутонієвих елементів.

Тема 17. Елементи 2 та 12 груп Загальна характеристика елементів 2 та 12 груп періодичної системи. Схожість та

відмінність елементів 2 та 12 груп. Характер зміни властивостей елементів по підгрупах. s- елементів 2 групи. Загальна характеристика s- елементів 2 групи.

17.1. Елементи 2 групи Особливості електронної будови атома Берилію. Поширеність, ізотопний склад,

природні сполуки берилію. Переробка берилію. Токсичність берилію та його сполук. Одержання і властивості металевого берилію. Використання в техниці берилію та

його сплавів. Оксид і гідроксид берилію, їх одержання і властивості. Солі берилію і берилати, їх гідроліз. Галогеніди берилію, особливості їх будови. Комплексні сполуки берилію. Практично важливі сполуки берилію.

Магній. Положення Магнію в періодичній системі. Поширеність. Ізотопний склад, мінерали магнію (доломіт, магнезіт, карналіт).

Одержання магнію з мінеральної сировини. Сплави магнію, їх значення для сучасної техніки. Фізичні та хімічні властивості магнію. Оксид та гідроксид магнію. Солі магнію, їх гідроліз. Магнезіальний цемент. Сполуки магнію з галогенами. Використання магнію та його сполук.

Лужноземельні метали. Будова атомів Кальцію, Стронцію, Барію. Поширеність, ізотопний склад. Мінерали кальцію (вапняк, крейда, мармур, гіпс), стронцію (целестин, стронціаніт), барію (важкий шпат, вітерит). Одержання металевого кальцію, стронцію та барію. Фізичні і хімічні властивості лужноземельних металів. Оксиди і гідроксиди. Гідриди кальцію, стронцію і барію. Галогеніди і нітриди. Розчинні та нерозчинні солі. Комплексоутворююча властивість іонів лужноземельних металів.

Жорсткість води (тимчасова, постійна). Методи демінералізації води. Використання лужноземельних металів та їх сполук.

17.2. Група Цинку Загальна характеристика елементів групи Цинку. Будова атомів Цинку, Кадмію,

Ртуті. Поширення , ізотопний склад. Природні сполуки. Одержання і використання цинку, кадмію, ртуті. Фізичні та хімічні властивості. Сплави цинку і кадмію. Амальгами. Оксиди і гідроксиди. Зміна кислотно-основних властивостей оксидів і гідроксидів в низці цинк (ІІ) - кадмій (ІІ) - ртуть (ІІ). Солі цинку (ІІ), кадмію (ІІ), ртуті (ІІ), їх гідроліз. Комплексні сполуки цинку (ІІ), кадмію (ІІ), ртуті (ІІ). Одержання, константи стійкості. Цинкати. Сполуки ртуті (І), одержання , будова, властивості. Оксид ртуті (І), гідроксид ртуті (І), солі ртуті (І). Каломель. Використання сполук цинку, кадмію, ртуті.

Тема 18. Елементи 1 та 11 груп Загальна характеристика елементів 1 та 11 груп, будова атомів. Валентні електрони.

Характерні ступені окиснення. Елементи подібності та основні відмінності металів 1 та 11 груп. Зміни характеристик атомів по групах. Находження в природі.

18.1. Лужні метали

16

Загальна характеристика s-металів 1 групи, електронна будова атомів і іонів, хімічні та фізичні властивості елементів, їх зміна в групі. Відновні властивості лужних металів. Методи одержання. Характеристика бінарних сполук лужних металів.

Властивості оксидів, гідроксидів, гідридів. Пероксиди і надпероксиди. Солі. Особливості літію, подібність його сполук зі сполуками магнію, як прояв правила діагональної подібності в періодичній системі. Подвійні та комплексні сполуки лужних металів та їх значення в хімії рубідію та цезію. Використання лужних металів.

Натрій, калій. Знаходження в природі, методи одержання, використання. Одержання гідроксидів. Карбонати і бікарбонати. Сода, способи одержання, нітрати калію та натрію (селітри). Біологічна роль калію і натрію, калійні добрива.

18.2. Група Міді Загальна характеристика елементів, будова атомів, валентність. Характерні ступені

окиснення. Розповсюдженість в природі. Мідь. Проста речовина, фізичні та хімічні властивості. Сполуки міді (І) і (ІІ). Оксиди міді (І) і (ІІ),гідрооксиди міді (І) і (ІІ), їх властивості. Куприти. Солі. Найважливіші комплексні сполуки міді (І) і (ІІ). Сполуки міді (ІІІ), оксид, купрати. Принципи переробки сульфідних мідних руд. Рафінування міді. Використання міді та її сполук.

Срібло. Проста речовина. Фізичні та хімічні властивості. Сплави срібла, сріблення. Сполуки срібла (І) – оксид. Гідроксид, солі. Комплексні сполуки срібла (І), одержання, стійкість, використання. Сполуки срібла (ІІ). Видобування срібла з відходів кольорової металургії.

Золото. Проста речовина. фізичні та хімічні властивості. Оксиди і гідрооксиди золота, аурати. Солі та комплексні сполуки золота. Тетрахлорауратна кислота. Використання золота і його сполук. Принцип металургії золота. Афінаж золота.

Тема 19. Елементи 8, 9, 10 та 18 груп Загальна характеристика елементів. Електронна будова і ступені окиснення

елементів 8, 9, 10 та 18 груп. Подібність та відмінності властивості елементів 8, 9, 10 та 18 груп.

19.1. Група гелію (18 група)

Електронна будова атомів інертних газів. Склад молекул. Фізичні властивості простих речовин. Знаходження в природі. Історія відкриття елементів 18 групи. Способи одержання і розділення інертних газів. Відкриття сполук інертних газів (Б. А. Нікітін, Н. Бартлет). Хімічні сполуки: Фториди і оксиди ксенона, їх окиснювальні властивості. Фторидні сполуки криптона і радона. Використання інертних газів та їх сполук.

19.2. 8, 9, 10 групи Періодичної системи

Загальна характеристика d-елементів 8, 9, 10 груп. Валентні сполуки елементів і особливості зміни по горизонтальних та вертикальних одиницях періодичної системи.

19.2.1. Восьма група (група заліза)

Будова атомів, поширеність в природі, природні сполуки. Ступені окиснення атомів елементів заліза, рутенію та осмію. Вплив ступеня окиснення на просторову конфігурацію молекул та комплекси сполук.

Прості речовини, поліморфні модифікації заліза та їх значення для властивостей залізних матеріалів. Хімічні властивості. Одержання простих речовин. Чорна металургія. Хімізм доменного процесу. Одержання чавуну та сталі.

Металічні та металоподібні сполуки. Чисте залізо. Порошкова металургія.

Сполуки Fe(0), Ru(0), Os(0). Одержання карбонільних сполук. Хімічні властивості та практичне використання.

Сполуки заліза (ІІ), рутенію (ІІ), осмію (ІІ). Оксид, гідроксид заліза (ІІ). Сіль Мора. Сполуки заліза (ІІІ), рутенію (ІІІ), осмію (ІІІ). Жовта та червона кров’яна сіль.

Ферати (+6), рутенати (+6) та тетрагідроксодиоксоосмати (+6), їх похідні. Одержання та окисно-відновні властивості.

Тетроксиди Ru(+8) та Os(+8). Властивості, одержання.

17

19.2.2. Дев’ята група (група Кобальту)

Електронна будова атомів елементів кобальту, родію та іридію. Ступені окиснення. Прості речовини, електронна будова атома, фізичні та хімічні властивості кобальту,

родію та іридію. Алотропія кобальту. Найважливіші сплави (віталіум, алніко, платинородієві і т. ін.). Одержання простих речовин.

Сполуки елементів у ступенях окиснення (0, +2, +3, +4, +6).

Одержання та хімічні властивості сполук. Комплексні сполуки. Кобальтові фарби. Акво-, аміно-, ціанокомплекси кобальту. Ізомерія комплексних сполук.

Гексафториди родію (+6) та іридію (+6). Одержання. Характерні властивості. 19.2.3. Десята група (група Ніколу)

Ступені окиснення та координаційні числа Ніколу, Паладію та Платини в сполуках. Прості речовини, їх будова та властивості. Нікелювання. Сплави нікеля. Сполуки нікелю (ІІ): оксид, гідроксид, солі прості та комплексні. Природні сполуки. Практичне добування нікелю із природної сировини.

Комплексні сполуки Паладію (ІІ) та Платини (ІІ).

Сполуки Ніколу (+4), Паладію (+4) та Платини (+4). Окислювально-відновні властивості. Сполуки платини (+6). Роль російських вчених у вивченні хімії платинових металів (К. Клаус, Л. А. Чугаєв, І. І. Черняєв).

Гексахлорплатинатна кислота. Будова та властивості комплексів платини, явище ізомерії. Використання сполук платинових металів в народному господарстві, науці, хімічній технології та медицині.

Тема 20. Загальний огляд властивостей d-елементів

Особливості будови атомів d-елементів. Ступені окиснення. Зміна стійкості валентних станів в групах. Зміна розмірів атомів і потенціалів іонізації в групах і періодах. Особливе положення 13 групи. Особливості елементів IV періоду. Особливості фізичних властивостей простих речовин, утворених d-елементами.

Характер хімічних зв’язків в сполуках d-елементів. Утворення катіонів. Кислотноосновні властивості гідроксидів в різних ступенях окиснення.

Утворення комплексних сполук.

Тема 21. Екологія. Безвідхідна технологія Роль хімічної технології в вирішенні проблеми використання відходів хімічних

підприємств, теплових електростанцій, гірничодобувної промисловості, металургії та ін. Використання відходів як сировини для одержання хімічних продуктів. Комплексне використання сировини. Створення безвідхідних технологій при переробці апатитонефелінових руд, ільменіту, мірабіліту, сильвініту, шлаків пірометалургійних виробництв та ін.

Людство як головний фактор еволюції біосфери. Людство – частина природи, тому його виробнича діяльність повинна укладатись в рамки природи та її можливостей до самовідновлення. Роль природоохоронної стратегії розвитку хімічної промисловості.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Шляхи розвитку сучасної неорганічної хімії. Перспективи використання всіх відомих хімічних елементів. Задачі синтезу нових неорганічних сполук з заданими фізикохімічними властивостями (напівпровідники, неорганічні полімери, тугоплавкі матеріали та ін.). Сполуки елементів в їх аномальній валентності.

Проблема одержання речовин надвисокої чистоти. Синтез хімічних сполук заданого ізотопного складу.

Періодичний закон – основа дальшого розвитку неорганічної хімії.

18

3.1Програма навчальної дисципліни

Ісеместр

Модуль 1. Лекції

Тема 1. Стехіометричні закони. Атомно-молекулярне вчення.

Тема 2. Енергетика хімічних перетворень (основи хімічної термодинаміки). Тема 3. Основні теорії будови атома.

Модуль 1. Практичні та семінарські заняття

Тема 1. Атомно-молекулярна теорія.

Тема 2. Енергія при хімічних перетвореннях. Тема 3. Будова атома

Модуль 2. Лекції

Тема 4. Хімічний зв’язок та будова молекул. Тема 5. Агрегатний стан речовини.

Тема 6. Комплексні (координаційні) сполуки. Тема 7. Основи хімічної кінетики.

Тема 8. Хімічна рівновага.

Модуль 2. Практичні та семінарські заняття

Тема 1. Хімічний зв’язок та будова молекул. Тема 2. Агрегатні стани.

Тема 3. Комплексні сполуки.

Тема 4. Швидкість хімічної реакції і хімічна рівновага.

Модуль 3. Лекції

Тема 9. Елементи теорії розчинів. Тема 10. Окисно-відновні процеси.

Тема 11. Періодичний закон як основа систематики неорганічної хімії. Тема 12. Елементи 17 та 7 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва.

Модуль 3. Практичні та семінарські заняття

Тема 1. Утворення розчинів. Властивості розчинів неелектролітів. Тема 2. Розчини електролітів.

Тема 3. Іонні рівноваги в розчинах. Тема 4. Окисно-відновні процеси. Тема 5. Електроліз.

Тема 6. Властивості елементів та їх сполук 17 та 7 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва.

Модуль 4. Лабораторні заняття

Тема 1. Ваги та зважування.

Тема 2. а) Визначення молекулярної маси оксиду карбону (IV). б) Визначення еквівалента металу за воднем.

Тема 3. Очистка речовини.

Тема 4. Визначення ентальпій хімічних реакцій.

Тема 5. Приготування розчину заданої концентрації та визначення його концентрації титруванням.

Тема 6. Комплексні сполуки.

Тема 7. Швидкість хімічної реакції і хімічна рівновага.

Тема 8. Визначення ступеню і константи дисоціації електролітів методом електропровідності.

Тема 9. Визначення рН та гідроліз солей. Тема 10. Гальванічні елементи.

Тема 11. Лабораторні досліди за темою "Водень. Пероксид водню". Тема 12. Лабораторні досліди за темою "Галогени".

Тема 13. Лабораторні досліди за темою "Марганець".

19

ІІ семестр

Модуль 1. Лекції

Тема 13. Елементи 16 та 6 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва. Тема 14. Елементи 15 та 5 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва.

Модуль 2. Лекції

Тема 15. Елементи 14 та 4 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва. Тема 16. Елементи 13 та 3 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва.

Модуль 3. Лекції

Тема 17. Елементи 2 та 12 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва. Тема 18. Елементи 1 та 11 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва. Тема 19. Елементи 8, 9, 10 та 18 груп Періодичної системи Д.І. Менделєєва. Тема 20. Загальний огляд властивостей d-елементів.

Тема 21. Екологія. Безвідхідна технологія.

Модуль 4. Лабораторні заняття

Тема 1. Лабораторні досліди за темою "Сульфур".

Тема 2. Лабораторні досліди за темою "Хром, Молібден, Вольфрам". Тема 3. Лабораторні досліди за темою "Нітроген".

Тема 4. Лабораторні досліди за темою "Фосфор".

Тема 5. Лабораторні досліди за темою "Арсен, Стибій, Бісмут". Тема 6. Лабораторні досліди за темою "Ванадій".

Тема 7. Лабораторні досліди за темою "Карбон, Кремній".

Тема 8. Лабораторні досліди за темою "Станум, Плюмбум, Титан". Тема 9. Лабораторні досліди за темою "Бор, Алюміній, Церій".

Тема 10. Лабораторні досліди за темою "Берилій, Магній, Кальцій, Стронцій, Барій". Тема 11. Лабораторні досліди за темою "Цинк, Кадмій, Ртуть".

Тема 12. Лабораторні досліди за темою "Літій, Натрій, Калій". Тема 13. Лабораторні досліди за темою "Мідь, Срібло".

Тема 14. Лабораторні досліди за темою "Залізо, Кобальт, Нікель".

	4.	Структура навчальної дисципліни
					Кількість годин
Модулі і теми					Денна форма
	Усього					у тому числі
			л		п та с		лаб		інд	ср
1	2		3		4		5		6	7
				І семестр
1 – 1	9		4		2					3
1 – 2	11		4		2					5
1 – 3	20		8		6					6
Разом за модулем 1	40		16		10					14
2 – 4	18		6		6					6
2 – 5	7		2		2					3
2 – 6	12		4		4					4
2 – 7	4,5		2		1					1,5
2 – 8	4,5		2		1					1,5
Разом за модулем 2	46		16		14					16
3 – 9	27		10		6					11
3 – 10	17		6		4					7
3 – 11	7		2		2					3
3 – 12	15		10							5
Разом за модулем 3	66		28		12					26

20

1 –	13	12	12
4 – 1		9							6			3
4 – 2		18							12			6
4 – 3		10							6			4
4 – 4		9							6			3
4 – 5		15							12			3
4 – 6		9							6			3
4 – 7		18							12			6
4 – 8		18							12			6
4 – 9		9							6			3
4 –	10	9							6			3
4 –	11	9							6			3
4 –12,	4 –13	27							18			9
Разом за модулем 4		172	12						108			52
Усього годин за І		324	72				36		108			108
семестр
					ІІ семестр
1 –	13	5										5
1 –	14	16		10								6
Разом за модулем 1		21		10								11
2 –	15	15		10								5
2 –	16	16		10								6
Разом за модулем 2		31		20								11
3 –	17	9		6								3
3 –	18	6		4								2
3 –	19	12		8								4
3 –	20	3		2								2
3 –	21	2		1								1
Разом за модулем 3		33		21								12
4 – 1		6							4			2
4 – 2		6							4			2
4 – 3		6							4			2
4 – 4		4,5							3			1,5
4 – 5		6							4			2
4 – 6		4,5							3			1,5
4 – 7		4,5							3			1,5
4 – 8		6							4			2
4 – 9		6							4			2
4 –	10	6							4			2
4 –	11	6							4			2
4 –	12	5							3			2
4 –	13	4,5							3			1,5
4 –	14	6							4			2
Разом за модулем 4		77							51			26
Усього годин за ІІ		162		51					51			60
семестр
Усього годин за		486		123		36			159			168
рік